Добрий вечір. Поділимося новинами дня. А вони у нас сьогодні уууух! 🔥
1️⃣ Перш за все, презентуємо інтерактивне онлайн -розслідування про депортації українців 1944 - 1946 років.
Ділимося нашим ґрунтовним напрацюванням про те, як українські етнічні території у Польщі позбавили автохтонного населення.
Це чотири потужні розлогі історії про обставини та людей, яких депортували, вигнавши на схід, за неповних два роки. Така доля спіткала майже пів мільйона українців, яких примусово позбавили рідних. Але тема не настільки відома, як скажімо операція «Вісла».
Це спільний проект Локальної історії і Центру досліджень українсько-польсько-словацього пограниччя Українського католицького університету.
⚠️⚠️⚠️ Запрошуємо сюди: https://deportatsii.localhistory.org.ua/
2️⃣ Товариство «Сокіл» – це була школа українства для тисяч дітей та молоді Галичини. Своїми спогадами того часу з нами поділилася зв’язкова Української повстанської армії Анастасія Дерко.
https://bit.ly/3cSbuSX
А поточні новини дня були такими:
1️⃣ У Херсоні демонтували пам’ятник “першим комсомольцям”
https://bit.ly/3utuNI2
2️⃣ Ідентифікували частину воїнів дивізії “Галичина”, які загинули у Бродівському котлі
https://bit.ly/2OrQfht
3️⃣ Біля Борисполя виявили ймовірні останки жертв Голодомору
https://bit.ly/3sYrcBv
1️⃣ Перш за все, презентуємо інтерактивне онлайн -розслідування про депортації українців 1944 - 1946 років.
Ділимося нашим ґрунтовним напрацюванням про те, як українські етнічні території у Польщі позбавили автохтонного населення.
Це чотири потужні розлогі історії про обставини та людей, яких депортували, вигнавши на схід, за неповних два роки. Така доля спіткала майже пів мільйона українців, яких примусово позбавили рідних. Але тема не настільки відома, як скажімо операція «Вісла».
Це спільний проект Локальної історії і Центру досліджень українсько-польсько-словацього пограниччя Українського католицького університету.
⚠️⚠️⚠️ Запрошуємо сюди: https://deportatsii.localhistory.org.ua/
2️⃣ Товариство «Сокіл» – це була школа українства для тисяч дітей та молоді Галичини. Своїми спогадами того часу з нами поділилася зв’язкова Української повстанської армії Анастасія Дерко.
https://bit.ly/3cSbuSX
А поточні новини дня були такими:
1️⃣ У Херсоні демонтували пам’ятник “першим комсомольцям”
https://bit.ly/3utuNI2
2️⃣ Ідентифікували частину воїнів дивізії “Галичина”, які загинули у Бродівському котлі
https://bit.ly/2OrQfht
3️⃣ Біля Борисполя виявили ймовірні останки жертв Голодомору
https://bit.ly/3sYrcBv
ДЕПОРТАЦІЇ
‘ДЕПОРТАЦІЇ’ by directa bureau
Built with Readymag—a tool to design anything on the web.
Вітання! Ви бачили серіал “І будуть люди”?
Він вийшов на телеекрани у вересні. Серіал побудований у формі саги і через призму життя звичайних людей показує турбулентні етапи ХХ століття.
Тут і Перша світова війна, і революція, і прихід радянської влади. З твору Анатолія Дімарова радянська цензура викинула майже 400 сторінок.
Ми поспілкувались із режисером Аркадієм Непиталюком про те, як створювали серіал.
https://bit.ly/31TSSeT
А ще сьогодні:
1️⃣ На львівській ратуші вивісили банер із найстарішою іконою, створеною у місті. Ікону зберігають у Львові уже кілька століть, тому її називають “Львівською Богородицею”
https://bit.ly/3fN7TYh
2️⃣ Зруйновані львівські пам'ятки перенесуть у доповнену реальність. За допомогою мобільного додатка можна буде не лише роздивитись втрачені міські пам’ятки, а й “зробити селфі” на їх фоні.
https://bit.ly/3mpU7Mu
3️⃣ У пошуках скарбів: на Полтавщині зруйнували меморіал булгарському хану, сподіваючись знайти золото
https://bit.ly/2Q02JNE
Він вийшов на телеекрани у вересні. Серіал побудований у формі саги і через призму життя звичайних людей показує турбулентні етапи ХХ століття.
Тут і Перша світова війна, і революція, і прихід радянської влади. З твору Анатолія Дімарова радянська цензура викинула майже 400 сторінок.
Ми поспілкувались із режисером Аркадієм Непиталюком про те, як створювали серіал.
https://bit.ly/31TSSeT
А ще сьогодні:
1️⃣ На львівській ратуші вивісили банер із найстарішою іконою, створеною у місті. Ікону зберігають у Львові уже кілька століть, тому її називають “Львівською Богородицею”
https://bit.ly/3fN7TYh
2️⃣ Зруйновані львівські пам'ятки перенесуть у доповнену реальність. За допомогою мобільного додатка можна буде не лише роздивитись втрачені міські пам’ятки, а й “зробити селфі” на їх фоні.
https://bit.ly/3mpU7Mu
3️⃣ У пошуках скарбів: на Полтавщині зруйнували меморіал булгарському хану, сподіваючись знайти золото
https://bit.ly/2Q02JNE
Добрий вечір. У нас сьогодні стііільки новин 🙂
1️⃣ Ви бачили фільм "Земля" Олександра Довженка? 91 рік тому відбулася прем'єра стрічки, яка є свого роду гімном праці на землі та хліборобству.
За посиланням ділимося повним відео, яке заборонили нібито за «натуралізм та замах на звичаї».
https://bit.ly/3t4fgy7
2️⃣ До всесвітнього дня ромів запрошуємо разом поринути у фотомандрівку проектом “Невідомі європейці”. У цьому матеріалі світлини із зафіксованим життям малих народів Європи. Зокрема, етнічна група ромів Словаччини – деґезі.
https://bit.ly/39XBtXk
3️⃣ А як розпочалося заслання Тараса Шевченка? В потрібний день жандарми чекали на Тараса Шевченка - учасника братства.
Вони уявляли його чоловіком із зростом 1 м 64 см, коренастим, без бороди та вусів. Як це було – ділимося у деталях.
https://bit.ly/3d1hMj9
4️⃣ На західноукраїнських землях товариство «Сокіл» об’єднувало тисячі молодих українців. Тут, на початку минулого століття, тренували тіло, а виховували український дух.
На нашій Facebook-сторінці показуємо у відео як «Сокіл» проходив шлях від спорту до потужного руху
https://bit.ly/3wPq71o
А поточні новини дня були такими:
1️⃣ Головний міст Хотинської фортеці відреставрують за три мільйони гривень.
Заповідник працюватиме під час реставрації – для гостей організують вхід на нижньому ярусі.
https://bit.ly/3s2Xgmk
2️⃣ Декомунізували: Аеропорту у Дніпрі планують присвоїти почесне ім'я когось із “знакових історичних діячів”.
https://bit.ly/3d1M5WR
1️⃣ Ви бачили фільм "Земля" Олександра Довженка? 91 рік тому відбулася прем'єра стрічки, яка є свого роду гімном праці на землі та хліборобству.
За посиланням ділимося повним відео, яке заборонили нібито за «натуралізм та замах на звичаї».
https://bit.ly/3t4fgy7
2️⃣ До всесвітнього дня ромів запрошуємо разом поринути у фотомандрівку проектом “Невідомі європейці”. У цьому матеріалі світлини із зафіксованим життям малих народів Європи. Зокрема, етнічна група ромів Словаччини – деґезі.
https://bit.ly/39XBtXk
3️⃣ А як розпочалося заслання Тараса Шевченка? В потрібний день жандарми чекали на Тараса Шевченка - учасника братства.
Вони уявляли його чоловіком із зростом 1 м 64 см, коренастим, без бороди та вусів. Як це було – ділимося у деталях.
https://bit.ly/3d1hMj9
4️⃣ На західноукраїнських землях товариство «Сокіл» об’єднувало тисячі молодих українців. Тут, на початку минулого століття, тренували тіло, а виховували український дух.
На нашій Facebook-сторінці показуємо у відео як «Сокіл» проходив шлях від спорту до потужного руху
https://bit.ly/3wPq71o
А поточні новини дня були такими:
1️⃣ Головний міст Хотинської фортеці відреставрують за три мільйони гривень.
Заповідник працюватиме під час реставрації – для гостей організують вхід на нижньому ярусі.
https://bit.ly/3s2Xgmk
2️⃣ Декомунізували: Аеропорту у Дніпрі планують присвоїти почесне ім'я когось із “знакових історичних діячів”.
https://bit.ly/3d1M5WR
Цього чудового сонячного дня ділимося черговою добіркою ексклюзивних історичних матеріалів нашого видання.
Що у нас тут? 😏
1️⃣ Новий випуск програми «Без брому» про хвороби наших предків. Коли на території України поширилися сифіліс, проказа, чума, онкохвороби? Чи була дієвою медицина княжої доби? Як виглядав, чим займався, скільки жив пересічний мешканець середньовічного Києва?
Інтерв’ю із дослідницею археології та антропології Олександрою Козак.
https://bit.ly/3g0HRk7
2️⃣ Пам'ятаєте як виглядав пам’ятник будьонівцям біля Олеська?
Цей монумент, до речі, підпадав під закон про декомунізацію, прийнятий у 2015 -му. Але місцева влада не поспішала його зносити, бо вбачала у ньому не радянський символ, а мистецький витвір. Доки монумент по частинах не розтягнули шукачі металів, залишивши лише каркас. Пригадаємо як він виглядав.
https://bit.ly/3wI5Vyn
3️⃣ Переселення українців з етнічних земель у Польщі в 1944-1946 роках відбувалося на тлі втомленої війною Європи. Як сприймали західні лідери катастрофу Закерзоння? І хто ще, крім Сталіна, відповідальний за цей злочин?
Більше про винуватців депортації українців із Закерзоння читайте в спецпроєкті Локальної історії “Депортації”. https://deportatsii.localhistory.org.ua/
І ще підбірка інших новин
1️⃣ Справа Стуса: Суд зобов'язав Медведчука виплатити 140 тисяч гривень видавництву Vivat
https://bit.ly/3uDpiGX
2️⃣ У храмі УГКЦ на Франківщині виявили сховане за СРСР “послання від парафіян”
https://bit.ly/3fVLZlH
3️⃣ У Вінниці розпочали узаконення столітнього некрополю бійців Української Галицької Армії
https://bit.ly/3d3iZXh
Що у нас тут? 😏
1️⃣ Новий випуск програми «Без брому» про хвороби наших предків. Коли на території України поширилися сифіліс, проказа, чума, онкохвороби? Чи була дієвою медицина княжої доби? Як виглядав, чим займався, скільки жив пересічний мешканець середньовічного Києва?
Інтерв’ю із дослідницею археології та антропології Олександрою Козак.
https://bit.ly/3g0HRk7
2️⃣ Пам'ятаєте як виглядав пам’ятник будьонівцям біля Олеська?
Цей монумент, до речі, підпадав під закон про декомунізацію, прийнятий у 2015 -му. Але місцева влада не поспішала його зносити, бо вбачала у ньому не радянський символ, а мистецький витвір. Доки монумент по частинах не розтягнули шукачі металів, залишивши лише каркас. Пригадаємо як він виглядав.
https://bit.ly/3wI5Vyn
3️⃣ Переселення українців з етнічних земель у Польщі в 1944-1946 роках відбувалося на тлі втомленої війною Європи. Як сприймали західні лідери катастрофу Закерзоння? І хто ще, крім Сталіна, відповідальний за цей злочин?
Більше про винуватців депортації українців із Закерзоння читайте в спецпроєкті Локальної історії “Депортації”. https://deportatsii.localhistory.org.ua/
І ще підбірка інших новин
1️⃣ Справа Стуса: Суд зобов'язав Медведчука виплатити 140 тисяч гривень видавництву Vivat
https://bit.ly/3uDpiGX
2️⃣ У храмі УГКЦ на Франківщині виявили сховане за СРСР “послання від парафіян”
https://bit.ly/3fVLZlH
3️⃣ У Вінниці розпочали узаконення столітнього некрополю бійців Української Галицької Армії
https://bit.ly/3d3iZXh
YouTube
Сифіліс, чума, проказа: на що хворіли і як лікувалися у Середньовіччі | Олександра Козак | БЕЗ БРОМУ
Текстова версія інтерв'ю – https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/pro-shcho-movchat-kistki-davnikh-liudei-oleksandra-kozak
На що хворіли наші предки? Коли на території України поширилися сифіліс, проказа, чума, онкохвороби? Чи була дієвою медицина…
На що хворіли наші предки? Коли на території України поширилися сифіліс, проказа, чума, онкохвороби? Чи була дієвою медицина…
Вітання! Сьогоднішній день пройшов під знаком «Пласту». З цієї нагоди ділимося яскравими світлинами пластунів.
Офіційним початком Пласту вважається день присяги гуртка при Академічній гімназії у Львові – 12 квітня 1912 року. Через два роки пластові осередки були у всіх великих містах Галичини.
До речі, ви знали, що одним із засновників цієї скаутської організації був син Івана Франка – Петро?
https://bit.ly/2RuwIhv
А привітати можна тут: https://plast.org.ua/donate
У продовження теми «Пласту» ділимося унікальними спогадами про пластові табори від Лукії Крип'якевич-Лукомської.
Зокрема, вона була учасницею таборів таких тільки для дівчат.
Публікуємо архівну розповідь про одне із таборувань у Карпатах на Львівщині та особливості організації скаутів того часу
https://bit.ly/3a5iuKs
Але знаковий день й іншою подією. Цього дня 1908 року український студент Мирослав Січинський застрелив цісарського намісника Анджея Потоцького просто в його кабінеті, а відтак сам здався поліції.
Нападника засудили до смертної кари, пізніше вирок замінили на пожиттєве ув’язнення. Однак він так і не відбув покарання.
Але втік із в’язниці і опинився у США. Там пересварився з українською діаспорою, перейшов на відверті радянофільські позиції. А потім не раз приїжджав до України.
Повна історія тут: https://bit.ly/3g5kMNy
І до коротких новин дня.
1️⃣ На Тернопільщині виявили древній кам’яний саркофаг. Дослідники припускають, що знахідка може мати близько 6 тисяч років.
https://bit.ly/2QfH6sM
2️⃣ Львівська опера організовує аукціон, щоб зібрати гроші на ремонт музею Крушельницької.
https://bit.ly/3dX9iZB
3️⃣ У центрі Києва забудовник зніс історичну будівлю. Поліція відкрила провадження
https://bit.ly/3siHKDm
Офіційним початком Пласту вважається день присяги гуртка при Академічній гімназії у Львові – 12 квітня 1912 року. Через два роки пластові осередки були у всіх великих містах Галичини.
До речі, ви знали, що одним із засновників цієї скаутської організації був син Івана Франка – Петро?
https://bit.ly/2RuwIhv
А привітати можна тут: https://plast.org.ua/donate
У продовження теми «Пласту» ділимося унікальними спогадами про пластові табори від Лукії Крип'якевич-Лукомської.
Зокрема, вона була учасницею таборів таких тільки для дівчат.
Публікуємо архівну розповідь про одне із таборувань у Карпатах на Львівщині та особливості організації скаутів того часу
https://bit.ly/3a5iuKs
Але знаковий день й іншою подією. Цього дня 1908 року український студент Мирослав Січинський застрелив цісарського намісника Анджея Потоцького просто в його кабінеті, а відтак сам здався поліції.
Нападника засудили до смертної кари, пізніше вирок замінили на пожиттєве ув’язнення. Однак він так і не відбув покарання.
Але втік із в’язниці і опинився у США. Там пересварився з українською діаспорою, перейшов на відверті радянофільські позиції. А потім не раз приїжджав до України.
Повна історія тут: https://bit.ly/3g5kMNy
І до коротких новин дня.
1️⃣ На Тернопільщині виявили древній кам’яний саркофаг. Дослідники припускають, що знахідка може мати близько 6 тисяч років.
https://bit.ly/2QfH6sM
2️⃣ Львівська опера організовує аукціон, щоб зібрати гроші на ремонт музею Крушельницької.
https://bit.ly/3dX9iZB
3️⃣ У центрі Києва забудовник зніс історичну будівлю. Поліція відкрила провадження
https://bit.ly/3siHKDm
Добрий день 🙂 Іван Дем'янюк, депортації та церковні раритети: поговоримо сьогодні про них у новій добірці матеріалів від «Локальної історії».
1️⃣ Вбивця чи цап-відбувайло? У квітні 1988 року Іван Дем'янюк був засуджений до смерти.
Його звинуватили у співучасті в нацистських злочинах. Судовий процес проводили у театрі, щоб вмістити всіх охочих, на слухання возили школярів на екскурсію.
Українець чекав вироку 5 років, доки Верховний суд Ізраїлю його не скасував. Втім у 2001-му почався новий процес проти Дем’янюка.
https://bit.ly/3g90qCV
2️⃣ Всі українські села, які залишилися на Закерзонні після виселення 1944-1946 років, або заселили поляками, або зрівняли з землею.
Як Старе Брусно – відомий центр каменярства. Зі Старого Брусна походив знаменитий український скульптор Григорій Кузневич. Зараз на місці давнього села – ліс і залишки кладовища.
Читайте історію очевидців виселення у мультимедійному лонґріді Локальної історії “Депортації” https://3.deportatsii.localhistory.org.ua
3️⃣ У Великий піст, що передує Великодню, Церква запровадила особливі поминальні дні, коли відправляють заупокійні богослужіння.
Імена померлих родичів записували у спеціальні книжечки – пом’яники, які приносили до церкви. Одну із них дослідники віднайшли в домашньому архіві у селі Підгородище на Львівщині.
https://bit.ly/3aa1XF6
Ну і короткі новини 🙂
1️⃣ У Прикарпатському університеті розробили комп’ютерну гру про Стефаника
https://bit.ly/2OLa5Eo
2️⃣ В Україні створили першу онлайн-галерею про культуру гуцулів
https://bit.ly/3sgZqPI
3️⃣ Мінкульт відреагував на знесення будинку Уткіна у Києві
https://bit.ly/3siDdAw
1️⃣ Вбивця чи цап-відбувайло? У квітні 1988 року Іван Дем'янюк був засуджений до смерти.
Його звинуватили у співучасті в нацистських злочинах. Судовий процес проводили у театрі, щоб вмістити всіх охочих, на слухання возили школярів на екскурсію.
Українець чекав вироку 5 років, доки Верховний суд Ізраїлю його не скасував. Втім у 2001-му почався новий процес проти Дем’янюка.
https://bit.ly/3g90qCV
2️⃣ Всі українські села, які залишилися на Закерзонні після виселення 1944-1946 років, або заселили поляками, або зрівняли з землею.
Як Старе Брусно – відомий центр каменярства. Зі Старого Брусна походив знаменитий український скульптор Григорій Кузневич. Зараз на місці давнього села – ліс і залишки кладовища.
Читайте історію очевидців виселення у мультимедійному лонґріді Локальної історії “Депортації” https://3.deportatsii.localhistory.org.ua
3️⃣ У Великий піст, що передує Великодню, Церква запровадила особливі поминальні дні, коли відправляють заупокійні богослужіння.
Імена померлих родичів записували у спеціальні книжечки – пом’яники, які приносили до церкви. Одну із них дослідники віднайшли в домашньому архіві у селі Підгородище на Львівщині.
https://bit.ly/3aa1XF6
Ну і короткі новини 🙂
1️⃣ У Прикарпатському університеті розробили комп’ютерну гру про Стефаника
https://bit.ly/2OLa5Eo
2️⃣ В Україні створили першу онлайн-галерею про культуру гуцулів
https://bit.ly/3sgZqPI
3️⃣ Мінкульт відреагував на знесення будинку Уткіна у Києві
https://bit.ly/3siDdAw
Добрий день 🙂 «Америка» на Донбасі, галицька ретро-публіцистика та відео про депортації українців – це сьогодні у нашій добірці.
1️⃣ Нью-Йорк стоїть фактично на лінії розмежування на Донбасі. І це не жарт. За пів години – від Донецька розташоване Новгородське, яке справді так називалося до 1951 року.
Тоді радянська влада, зважаючи на «холодну війну», позбавила містечко цієї екзотичної назви. Негоже, щоби місто в Дзержинському районі Сталінської області йменувалося Нью-Йорком.
Чим сьогодні живе це місто. Погляд на життя там у деталях у ексклюзивному репортажі.
https://bit.ly/3uRim9d
2️⃣ Коли читаєш пресу 90-річної давності, то ловиш себе на думці, що все те, що турбувало людей тоді, цілком актуальним залишається і для нас теперішніх.
Як приклад, допис Дмитра Бандуренка у газеті “Діло” від 5 травня 1934 року. Стаття про наболіле: виявляється, і майже 87 років тому життя письменників, публіцистів, журналістів було аж ніяк не простішим, ніж сьогодні.
Публікуємо мовою оригіналу https://bit.ly/32k0Eix
3️⃣ Виселення українців впродовж 1944-1946 років супроводжували терор і репресії.
Тисячам депортованих людей довелося розпочинати життя заново та шукати сили жити далі. Сьогодні живі свідки тих часів передають знання молодим нащадкам.
Історії людей, які пережили депортації тих років у нашому унікальному проєкті «Депортації» https://deportatsii.localhistory.org.ua/
А тут наша відео-історія на цю тему https://bit.ly/3mQDIk9
І короткі новини:
1️⃣ Археологи дослідили саркофаг, знайдений на Тернопільщині. Поховання належить до так званої культури кулястих амфор, йому близько п'яти тисяч років
https://bit.ly/3a99HXO
2️⃣ Google оцифрував 16 національних парків України та взявся за українську автентичну кухню
https://bit.ly/3e8aI3
3️⃣ У Києві ще одна історична будівля під загрозою знесення: уже працює техніка. Йдеться про так званий будинок Рутковського, який звели ще на початку ХХ століття
https://bit.ly/3diwPVK
1️⃣ Нью-Йорк стоїть фактично на лінії розмежування на Донбасі. І це не жарт. За пів години – від Донецька розташоване Новгородське, яке справді так називалося до 1951 року.
Тоді радянська влада, зважаючи на «холодну війну», позбавила містечко цієї екзотичної назви. Негоже, щоби місто в Дзержинському районі Сталінської області йменувалося Нью-Йорком.
Чим сьогодні живе це місто. Погляд на життя там у деталях у ексклюзивному репортажі.
https://bit.ly/3uRim9d
2️⃣ Коли читаєш пресу 90-річної давності, то ловиш себе на думці, що все те, що турбувало людей тоді, цілком актуальним залишається і для нас теперішніх.
Як приклад, допис Дмитра Бандуренка у газеті “Діло” від 5 травня 1934 року. Стаття про наболіле: виявляється, і майже 87 років тому життя письменників, публіцистів, журналістів було аж ніяк не простішим, ніж сьогодні.
Публікуємо мовою оригіналу https://bit.ly/32k0Eix
3️⃣ Виселення українців впродовж 1944-1946 років супроводжували терор і репресії.
Тисячам депортованих людей довелося розпочинати життя заново та шукати сили жити далі. Сьогодні живі свідки тих часів передають знання молодим нащадкам.
Історії людей, які пережили депортації тих років у нашому унікальному проєкті «Депортації» https://deportatsii.localhistory.org.ua/
А тут наша відео-історія на цю тему https://bit.ly/3mQDIk9
І короткі новини:
1️⃣ Археологи дослідили саркофаг, знайдений на Тернопільщині. Поховання належить до так званої культури кулястих амфор, йому близько п'яти тисяч років
https://bit.ly/3a99HXO
2️⃣ Google оцифрував 16 національних парків України та взявся за українську автентичну кухню
https://bit.ly/3e8aI3
3️⃣ У Києві ще одна історична будівля під загрозою знесення: уже працює техніка. Йдеться про так званий будинок Рутковського, який звели ще на початку ХХ століття
https://bit.ly/3diwPVK
Добрий вечір! Підсумуємо день та розповімо про головні матеріали понеділка на сайті «Локальної історії».
1️⃣ Галичина не перестає дивувати. Так, мандруючи Яворівщиною, Богдан Волошин натрапив на дивовижну капличку, вимуровану... у велетенському дуплі
https://bit.ly/3aorbiS
2️⃣ Лукія Крип’якевич-Лукомська – племінниця видатного історика Івана Крип’якевича. Торік у квітні її не стало на 93-му році життя.
Ми встигли записати у 2018-му її спогади про життя на Галичині. Вона багато розповідала про родину, стрийка Івана Крип’якевича, чоловіка Володимира Лукомського, синів, онуків, товаришок, насущні проблеми хаотичної забудови та польоти на Марс.
➡️ Матеріал тут: https://bit.ly/3dt0Cez
3️⃣ Оце так вчительський досвід у школах Бібрки та села Стоки отримала свого часу Уляна Кравченко.
«Забрали мені лихі люди моє щастя, мій спокій, - писала письменниця про пережите у 1881–1884 роках. - Нове окруження, товариші, охолоджують, ломлять крила моєї фантазії».
Що ж було не так? Про це Уляна Кравченко написала у творі у 1887 році на прохання Івана Франка для жіночого альманаху "Перший вінок". Його й публікуємо до дня її народження.
https://bit.ly/3v1NbIr
І короткі новини дня:
1️⃣ На Хмельниччині згоріла дерев’яна церква ХІХ століття
https://bit.ly/3uWFIu6
2️⃣ На YouTube виклали першу серію анімаційного фільму про історію гуцулів
https://bit.ly/3goeY1K
1️⃣ Галичина не перестає дивувати. Так, мандруючи Яворівщиною, Богдан Волошин натрапив на дивовижну капличку, вимуровану... у велетенському дуплі
https://bit.ly/3aorbiS
2️⃣ Лукія Крип’якевич-Лукомська – племінниця видатного історика Івана Крип’якевича. Торік у квітні її не стало на 93-му році життя.
Ми встигли записати у 2018-му її спогади про життя на Галичині. Вона багато розповідала про родину, стрийка Івана Крип’якевича, чоловіка Володимира Лукомського, синів, онуків, товаришок, насущні проблеми хаотичної забудови та польоти на Марс.
➡️ Матеріал тут: https://bit.ly/3dt0Cez
3️⃣ Оце так вчительський досвід у школах Бібрки та села Стоки отримала свого часу Уляна Кравченко.
«Забрали мені лихі люди моє щастя, мій спокій, - писала письменниця про пережите у 1881–1884 роках. - Нове окруження, товариші, охолоджують, ломлять крила моєї фантазії».
Що ж було не так? Про це Уляна Кравченко написала у творі у 1887 році на прохання Івана Франка для жіночого альманаху "Перший вінок". Його й публікуємо до дня її народження.
https://bit.ly/3v1NbIr
І короткі новини дня:
1️⃣ На Хмельниччині згоріла дерев’яна церква ХІХ століття
https://bit.ly/3uWFIu6
2️⃣ На YouTube виклали першу серію анімаційного фільму про історію гуцулів
https://bit.ly/3goeY1K
localhistory.org.ua
Каплиця в розчахнутому дереві
— Локальна історія
— Локальна історія
У каплиці є список усіх тутешніх, хто поклав голову за Україну
Добрий вечір! За традицією розповідаємо про найцікавіші тексти і відтепер не лише тексти «Локальної історії» за цей день.
1️⃣ «Локалька історія» запустила подкаст туди-сюди - про великі міграції на території України.
Від неандертальців, які мешкали тут 200 тисяч років тому, до трипільців, скіфів та варягів. Всі вони звідкись прийшли і кудись зникли. Чи, може, стали частинкою нас із вами? Пояснимо все у 12 випусках. Перша серія вже завтра – у середу, 21 квітня.
➡️Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3tCtFBV
2️⃣ 103 роки тому Крим був був звільнений від більшовиків. До приєднання Криму до України тоді залишався один крок, але через складну політичну ситуацію його не вдалося зробити – тож півострів став українським кілька десятиліть по тому. Але чи засвоїли ми ці уроки сторічної давнини - про це у матеріалі.
➡️ Матеріал тут: https://bit.ly/3vjcndN
3️⃣ Любите залізницю? Цей ретро-вагон особливий і його фото із середини - у доказ. Його виготовили спеціально для Столипіна і фактично привіз його на зустріч зі смертю.
До речі, у Першій світовій війні його залучили до бойової операції російської армії. Тоді австро-угорські та німецькі війська зазнали серйозної поразки, а росіяни в результаті окупували частину Волині, Галичини та Буковини. Цю операцію назвали Брусилівським проривом. І ось тут читайте детальніше: https://bit.ly/32trLI5
І короткі новини дня:
1️⃣ Про те, як поліція завадила активістам декомунізацію ти пам’ятник героям війни в Кропивницькому: https://bit.ly/3v7ch8U
2️⃣ На Чернігівщині висаджують “Лесині груші”, щеплені від старого дерева родини Косачів: https://bit.ly/3n1WyoP
3️⃣ Як у Полтаві чоловік продавав до Росії артефакти скіфської доби: https://bit.ly/2P3QlvQ
Цікавого читання!
1️⃣ «Локалька історія» запустила подкаст туди-сюди - про великі міграції на території України.
Від неандертальців, які мешкали тут 200 тисяч років тому, до трипільців, скіфів та варягів. Всі вони звідкись прийшли і кудись зникли. Чи, може, стали частинкою нас із вами? Пояснимо все у 12 випусках. Перша серія вже завтра – у середу, 21 квітня.
➡️Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3tCtFBV
2️⃣ 103 роки тому Крим був був звільнений від більшовиків. До приєднання Криму до України тоді залишався один крок, але через складну політичну ситуацію його не вдалося зробити – тож півострів став українським кілька десятиліть по тому. Але чи засвоїли ми ці уроки сторічної давнини - про це у матеріалі.
➡️ Матеріал тут: https://bit.ly/3vjcndN
3️⃣ Любите залізницю? Цей ретро-вагон особливий і його фото із середини - у доказ. Його виготовили спеціально для Столипіна і фактично привіз його на зустріч зі смертю.
До речі, у Першій світовій війні його залучили до бойової операції російської армії. Тоді австро-угорські та німецькі війська зазнали серйозної поразки, а росіяни в результаті окупували частину Волині, Галичини та Буковини. Цю операцію назвали Брусилівським проривом. І ось тут читайте детальніше: https://bit.ly/32trLI5
І короткі новини дня:
1️⃣ Про те, як поліція завадила активістам декомунізацію ти пам’ятник героям війни в Кропивницькому: https://bit.ly/3v7ch8U
2️⃣ На Чернігівщині висаджують “Лесині груші”, щеплені від старого дерева родини Косачів: https://bit.ly/3n1WyoP
3️⃣ Як у Полтаві чоловік продавав до Росії артефакти скіфської доби: https://bit.ly/2P3QlvQ
Цікавого читання!
Добрий вечір! На екваторі тижня пропонуємо вашій увазі найцікавіші тексти й актуальні новини з сайту «Локальна історія»!
1️⃣ Слухайте перший випуск подкасту Туди-Сюди про неандертальців. Вони жили на території сучасної України у період від 220 до 20 тисяч років тому. Ці люди вміли полювати на великих тварин, користувались вогнем, піклувалися про старих та немічних і прикрашали свої могили квітами. Що ще ми про них знаємо? Розповідає Лариса Кулаковська, кандидат історичних наук, завідувач Археологічного музею Інституту археології НАН України.
➡️ Посилання на запис тут: https://bit.ly/2Pfni8U
2️⃣ Про секонд–генди галичани знали вже з ХІХ століття. Що цікаво, у ті часи припускали, що такі крамниці були джерелом поширення різних інфекцій, наприклад, холери, віспи чи скарлатини. Практично вся “барахолка” перебувала в руках євреїв. А убогість місцевого населення гарантувала успіх торговцям ширвжитком. Так, у ті часи в Галичині працювало 640 складів та крамниць з уживаним одягом.
➡️Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3v9UOwE
3️⃣ Перша Сповідь та Святе Причастя - одна із найбільш знакових подій для християн. На давніх світлинах з нагоди цієї події хлопчики ошатно одягнені, а дівчатка нагадували наречених.
На спомин про той день у багатьох родинних альбомах залишилися фотографії.
➡️Атмосферні світлини початку ХХ століття дивіться тут: https://bit.ly/3v9fEfv
І короткі новини дня:
1️⃣ Про те, як отримати від Вікіпедії подарунок за статтю про втрачені пам’ятки України: https://bit.ly/3atIm2Q
2️⃣ Про те, як Росія вчергове спробувала «привласнити» український борщ: https://bit.ly/3xdEH2G
3️⃣ Як сьогодні у Львові почали демонтаж барельєфів з радянського Монумента слави: https://bit.ly/3eebYSE
Бажаємо гарного вечора!
1️⃣ Слухайте перший випуск подкасту Туди-Сюди про неандертальців. Вони жили на території сучасної України у період від 220 до 20 тисяч років тому. Ці люди вміли полювати на великих тварин, користувались вогнем, піклувалися про старих та немічних і прикрашали свої могили квітами. Що ще ми про них знаємо? Розповідає Лариса Кулаковська, кандидат історичних наук, завідувач Археологічного музею Інституту археології НАН України.
➡️ Посилання на запис тут: https://bit.ly/2Pfni8U
2️⃣ Про секонд–генди галичани знали вже з ХІХ століття. Що цікаво, у ті часи припускали, що такі крамниці були джерелом поширення різних інфекцій, наприклад, холери, віспи чи скарлатини. Практично вся “барахолка” перебувала в руках євреїв. А убогість місцевого населення гарантувала успіх торговцям ширвжитком. Так, у ті часи в Галичині працювало 640 складів та крамниць з уживаним одягом.
➡️Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3v9UOwE
3️⃣ Перша Сповідь та Святе Причастя - одна із найбільш знакових подій для християн. На давніх світлинах з нагоди цієї події хлопчики ошатно одягнені, а дівчатка нагадували наречених.
На спомин про той день у багатьох родинних альбомах залишилися фотографії.
➡️Атмосферні світлини початку ХХ століття дивіться тут: https://bit.ly/3v9fEfv
І короткі новини дня:
1️⃣ Про те, як отримати від Вікіпедії подарунок за статтю про втрачені пам’ятки України: https://bit.ly/3atIm2Q
2️⃣ Про те, як Росія вчергове спробувала «привласнити» український борщ: https://bit.ly/3xdEH2G
3️⃣ Як сьогодні у Львові почали демонтаж барельєфів з радянського Монумента слави: https://bit.ly/3eebYSE
Бажаємо гарного вечора!
SoundCloud
Локальна історія
Перші історичні подкасти українською.
Добрий вечір! Пропонуємо вашій увазі найцікавіші тексти й актуальні новини з сайту «Локальна історія» за нинішній четвер!
1️⃣ Українська політика й наша Незалежність значною мірою виникли з Чорнобиля. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю висловив історик Сергій Плохій.
З директором Гарвардського українського наукового інституту ми розмовляли про те, чому Чорнобиль став діагнозом та вироком Радянському Союзові? Та які суспільно-політичні процеси він збурив і чи був конфлікт між Києвом та Москвою після катастрофи.
➡️ Повний текст тут: https://bit.ly/3gsKKKY
2️⃣ Київська кінокопіювальна фабрика забезпечувала кінокопіями весь Радянський Союз. Тепер тут зберігають всі фільми, які колись знімали в Україні. А ще дослідники розшукують по світових фільмотеках стрічки, які вважали втраченими чи про які ніхто не знав.
➡️Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3eq6LHK
3️⃣ Вітайте нову рубрику на сайті «Локальна історія»!
Відтепер публікуватимемо світлини та розповіді про український національний одяг у новій рубриці «Стрій»! Вже зараз доступні три публікації про одяг із
▶️ Сокальщини
▶️ Полісся
▶️ Північної Буковини
➡️Нову рубрику та перші матеріали дивіться тут: https://bit.ly/3ncBBHV
І короткі новини дня:
1️⃣ У Мінкульті заявили, що нинішній Крим – не місце для “скіфського золота”: https://bit.ly/3xktOwm
2️⃣ Про те, як чоловік намагався вивезти за кордон Євангелія початку ХХ століття: https://bit.ly/32GXgyp
3️⃣ І про те, що чорнобильську «Дугу» внесли до держреєстру пам’яток України: https://bit.ly/3vfoVm3
Гарного вечора і цікавого читання!
1️⃣ Українська політика й наша Незалежність значною мірою виникли з Чорнобиля. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю висловив історик Сергій Плохій.
З директором Гарвардського українського наукового інституту ми розмовляли про те, чому Чорнобиль став діагнозом та вироком Радянському Союзові? Та які суспільно-політичні процеси він збурив і чи був конфлікт між Києвом та Москвою після катастрофи.
➡️ Повний текст тут: https://bit.ly/3gsKKKY
2️⃣ Київська кінокопіювальна фабрика забезпечувала кінокопіями весь Радянський Союз. Тепер тут зберігають всі фільми, які колись знімали в Україні. А ще дослідники розшукують по світових фільмотеках стрічки, які вважали втраченими чи про які ніхто не знав.
➡️Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3eq6LHK
3️⃣ Вітайте нову рубрику на сайті «Локальна історія»!
Відтепер публікуватимемо світлини та розповіді про український національний одяг у новій рубриці «Стрій»! Вже зараз доступні три публікації про одяг із
▶️ Сокальщини
▶️ Полісся
▶️ Північної Буковини
➡️Нову рубрику та перші матеріали дивіться тут: https://bit.ly/3ncBBHV
І короткі новини дня:
1️⃣ У Мінкульті заявили, що нинішній Крим – не місце для “скіфського золота”: https://bit.ly/3xktOwm
2️⃣ Про те, як чоловік намагався вивезти за кордон Євангелія початку ХХ століття: https://bit.ly/32GXgyp
3️⃣ І про те, що чорнобильську «Дугу» внесли до держреєстру пам’яток України: https://bit.ly/3vfoVm3
Гарного вечора і цікавого читання!
Вітаємо!
Вечір п’ятниці - саме час почитати та подивитися найцікавіші матеріали «Локальної історії» за сьогодні!
1️⃣ Як і коли галицькі русини усвідомили себе українцями та до чого тут Габсбурги. Чому серед галичан досі панує сентимент до бабці Австрії та доброго цісаря? Чи справді після входження до Австрійської імперії на Галичині почався “золотий вік”? Коли і завдяки кому тут з’явився конструкт “Великої України”?
Розмова з дослідником теми, автором книжки про історію Австро-Угорщини Іваном Гоменюком.
➡️ Свіжий випуск «Без брому» тут: https://bit.ly/2QVxHqv
2️⃣Мандруємо у Добрівляни, що поруч зі Стриєм. Будете там, завітайте. Адже перлина народної архітектури, дерев’яна церква 1629 року, знаходиться саме тут! За совітів церква була зачиненою. Її взагалі хотіли знищити, але селяни не дали.
Тепер отець Володимир Галанчак перетворив старовинний храм у справжній музей ікони - тут зберігаються різноманітні зразки іконопису: від давніх часів, до модерних.
➡️Детальніше читайте тут: https://bit.ly/2QsRpKn
3️⃣ Перший австрійський парламент цісар Фердинанд скликав не з доброї волі. Це був компроміс, без якого Габсбурґи могли закінчити свою династію на гільйотині.
Демографія виборів продемонструвала разючу різницю між населенням Західної та Східної Галичини. Стало очевидним, що Галичину в парламенті представлятимуть дві великі фракції – польська шляхта і русинське духовенство та селянство. І ці дві фракції не мали одна до одної теплих почуттів.
➡️ Чи принесло голосування спокій розхитаній державі – у матеріалі: https://bit.ly/3aAc8D0
І короткі новини дня:
1️⃣ У Львові горіла “Тюрма на Лонцького”. Архіви під загрозою затоплення: https://bit.ly/3av1MV1
2️⃣ Апеляційний суд визнав законним перейменування столичного проспекту на честь Степана Бандери: https://bit.ly/3dLhM7b
3️⃣ До річниці Чорнобильської катастрофи вийшов документальний аудіосеріал з історіями про Прип'ять: https://bit.ly/2QUuk33
4️⃣ У Словенії відкриють відновлений меморіал українським воїнам Першої світової: https://bit.ly/3aAZ6VJ
Гарного вечора і цікавого читання!
Вечір п’ятниці - саме час почитати та подивитися найцікавіші матеріали «Локальної історії» за сьогодні!
1️⃣ Як і коли галицькі русини усвідомили себе українцями та до чого тут Габсбурги. Чому серед галичан досі панує сентимент до бабці Австрії та доброго цісаря? Чи справді після входження до Австрійської імперії на Галичині почався “золотий вік”? Коли і завдяки кому тут з’явився конструкт “Великої України”?
Розмова з дослідником теми, автором книжки про історію Австро-Угорщини Іваном Гоменюком.
➡️ Свіжий випуск «Без брому» тут: https://bit.ly/2QVxHqv
2️⃣Мандруємо у Добрівляни, що поруч зі Стриєм. Будете там, завітайте. Адже перлина народної архітектури, дерев’яна церква 1629 року, знаходиться саме тут! За совітів церква була зачиненою. Її взагалі хотіли знищити, але селяни не дали.
Тепер отець Володимир Галанчак перетворив старовинний храм у справжній музей ікони - тут зберігаються різноманітні зразки іконопису: від давніх часів, до модерних.
➡️Детальніше читайте тут: https://bit.ly/2QsRpKn
3️⃣ Перший австрійський парламент цісар Фердинанд скликав не з доброї волі. Це був компроміс, без якого Габсбурґи могли закінчити свою династію на гільйотині.
Демографія виборів продемонструвала разючу різницю між населенням Західної та Східної Галичини. Стало очевидним, що Галичину в парламенті представлятимуть дві великі фракції – польська шляхта і русинське духовенство та селянство. І ці дві фракції не мали одна до одної теплих почуттів.
➡️ Чи принесло голосування спокій розхитаній державі – у матеріалі: https://bit.ly/3aAc8D0
І короткі новини дня:
1️⃣ У Львові горіла “Тюрма на Лонцького”. Архіви під загрозою затоплення: https://bit.ly/3av1MV1
2️⃣ Апеляційний суд визнав законним перейменування столичного проспекту на честь Степана Бандери: https://bit.ly/3dLhM7b
3️⃣ До річниці Чорнобильської катастрофи вийшов документальний аудіосеріал з історіями про Прип'ять: https://bit.ly/2QUuk33
4️⃣ У Словенії відкриють відновлений меморіал українським воїнам Першої світової: https://bit.ly/3aAZ6VJ
Гарного вечора і цікавого читання!
Добрий вечір!
Пропонуємо вашій увазі найцікавіші матеріали «Локальної історії» за сьогодні!
1️⃣ Цієї суботи оглядаємо книгу «Жінка без гробівця» Мартіна Поллака, який намагається з'ясувати причини загибелі своєї тітки. Вона померла вкінці Другої світової війни в концтаборі.
Австрійський письменник досліджує невідому історію своєї родини. Українцям, які мають досвід спільного проживання на одній території з поляками, буде особливо цікаво читати про схожі історичні взаємини між словенцями і німцями. Поллак показує складність стосунків між обома народами впродовж багатьох десятиріч.
➡️ Повний текст читайте тут: https://bit.ly/3xoK92M
2️⃣ Як багато фільмів про Чорнобиль ви бачили? Ми підготували спеціальну добірку на цю тему.
Так-так, нашумілий два роки тому серіал від американського телеканалу НВО далеко не єдиний про цю катастрофу. Фільми про Чорнобиль почали знімати ще в СРСР. Серед виробників – США, Франція і навіть Люксембург.
➡️Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3dNMjl5
3️⃣ Ці великі ковдри з пухнастим ворсом ще називають “гуцульськими ковдрами”, бо вони поширені в Карпатах, де розвинене вівчарство.
Їх виготовляють вручну із натуральної вовни, тож вони можуть “кусатися”. Але естетичний вигляд, затишок та їхнє тепло компенсовують цю незручність :-) У статті покажемо процес створення ліжників – від виготовлення пряжі до сушіння ковдри на сонці.
➡️ Більше про ковдру з характером читайте тут: https://bit.ly/3tV0Cde
Гарного вечора і цікавого читання!
Пропонуємо вашій увазі найцікавіші матеріали «Локальної історії» за сьогодні!
1️⃣ Цієї суботи оглядаємо книгу «Жінка без гробівця» Мартіна Поллака, який намагається з'ясувати причини загибелі своєї тітки. Вона померла вкінці Другої світової війни в концтаборі.
Австрійський письменник досліджує невідому історію своєї родини. Українцям, які мають досвід спільного проживання на одній території з поляками, буде особливо цікаво читати про схожі історичні взаємини між словенцями і німцями. Поллак показує складність стосунків між обома народами впродовж багатьох десятиріч.
➡️ Повний текст читайте тут: https://bit.ly/3xoK92M
2️⃣ Як багато фільмів про Чорнобиль ви бачили? Ми підготували спеціальну добірку на цю тему.
Так-так, нашумілий два роки тому серіал від американського телеканалу НВО далеко не єдиний про цю катастрофу. Фільми про Чорнобиль почали знімати ще в СРСР. Серед виробників – США, Франція і навіть Люксембург.
➡️Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3dNMjl5
3️⃣ Ці великі ковдри з пухнастим ворсом ще називають “гуцульськими ковдрами”, бо вони поширені в Карпатах, де розвинене вівчарство.
Їх виготовляють вручну із натуральної вовни, тож вони можуть “кусатися”. Але естетичний вигляд, затишок та їхнє тепло компенсовують цю незручність :-) У статті покажемо процес створення ліжників – від виготовлення пряжі до сушіння ковдри на сонці.
➡️ Більше про ковдру з характером читайте тут: https://bit.ly/3tV0Cde
Гарного вечора і цікавого читання!
Добрий вечір!
Вітаємо з Вербною неділею та пропонуємо вашій увазі найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія»!
1️⃣ Якими були українські традиції ще якихось 80 років тому останньої перед Великоднем неділі?
Відповіді на запитання знаходимо в статті невідомого автора, що побачила світ 1944 року на шпальтах газети “Холмська земля”. Вже через півроку на цих теренах, як загалом по всьому українському Закерзонні, розпочнуться депортації місцевих українців на територію УРСР.
➡️ Повний текст читайте тут: https://bit.ly/3vijQcN
2️⃣Напередодні роковин аварії на ЧАЕС хочемо розповісти історію подружжя Ігнатенків, які стали героями популярного серіалу «Чорнобиль». Через серіал Людмилі Ігнатенко навіть довелося виїхати з Києва.
Про свою роль у стрічці жінка дізналася, коли серіал вже вийшов на екрани. Стати відомою на весь світ їй не хотілося, але її ніхто про це питав. Тепер, коли емоції навколо прем’єри стихли, розповімо про Людмилу не з фільму, а живу людину, чиє життя змінила одна ніч.
➡️Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3nktVTL
Гарного святкового вечора і цікавого читання!
Вітаємо з Вербною неділею та пропонуємо вашій увазі найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія»!
1️⃣ Якими були українські традиції ще якихось 80 років тому останньої перед Великоднем неділі?
Відповіді на запитання знаходимо в статті невідомого автора, що побачила світ 1944 року на шпальтах газети “Холмська земля”. Вже через півроку на цих теренах, як загалом по всьому українському Закерзонні, розпочнуться депортації місцевих українців на територію УРСР.
➡️ Повний текст читайте тут: https://bit.ly/3vijQcN
2️⃣Напередодні роковин аварії на ЧАЕС хочемо розповісти історію подружжя Ігнатенків, які стали героями популярного серіалу «Чорнобиль». Через серіал Людмилі Ігнатенко навіть довелося виїхати з Києва.
Про свою роль у стрічці жінка дізналася, коли серіал вже вийшов на екрани. Стати відомою на весь світ їй не хотілося, але її ніхто про це питав. Тепер, коли емоції навколо прем’єри стихли, розповімо про Людмилу не з фільму, а живу людину, чиє життя змінила одна ніч.
➡️Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3nktVTL
Гарного святкового вечора і цікавого читання!
Добрий вечір!
Хочемо запропонувати вашій увазі найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія» за сьогодні!
1️⃣ Ексклюзивний репортаж із Чорнобильської зони відчуження. Тепер сюди щодня курсують туристичні автобуси. Кількість "атомних туристів" повсякчас зростає, особливо після виходу у травні 2019 року міні-серіалу Chernobyl. Відтоді в Чорнобилі побувало 124 тисячі людей. Зона стала місцем комерції… і селфі
Побували тут і ми.
➡️ Повний текст читайте тут: https://bit.ly/3gC3wQd
2️⃣ Маємо для вас хорошу новину! Новий номер журналу «Локальна історія» вже можна замовити.
Чи була б українська нація без залізниць? Шукаємо відповіді у новому журналі:
✅ Височезні мости над карпатськими річками і кілометрові тунелі в горах: як постала перша українська залізниця
✅ Коли та як була створена найеротичніша алегорія залізниці
✅ Двірець, в якому обідав Микола ІІ - репортаж з найвідомішої української станції
✅ Страйки, епідемії, катастрофи: залізниця в роки Української революції
✅ Незгірше, ніж у американському вестерні - пограбування потягів на початку минулого століття
✅ Подорожувати у зорельоті: "Люкс-торпеди" 1930-х на залізничних станціях Галичини
А також крок за кроком пройдемо шляхом Волтера Бльондина під час його місії.
➡️При замовленні двох журналів до 6 травня - доставка Новою поштою безкоштовна.
Замовляйте тут: https://bit.ly/3xqrhRb
3️⃣ «День був погожим і теплим. Того року все розцвіло незвично рано. Я тоді була в декретній відпустці по догляду за семимісячною донькою. Вранці вмостила її у візочок. Планувала довго гуляти на сонечку й набрала багато газет, - пригадує мешканка Прип’яті Галина Скороход цей день 35 років тому. - Ми котилися до центральної площі. Людей було чимало, діти гралися, їли морозиво. Я бачила, що машини поливали вулиці, однак мені це дивним не здалося».
До роковин аварії на ЧАЕС, спогади про те, як цей день змінив життя всього світу та окремих людей читайте тут: https://bit.ly/3xtUbA2
І ще кілька цікавих новин за сьогодні:
➡️ У Чорнобильській трагедії СРСР шукало німецький слід: СБУ розсекретила архіви КДБ: https://bit.ly/32QEdla
➡️ У львівському дендропарку знайшли давні єврейські надгробки: https://bit.ly/2R2wGgl
➡️ Біля Дрогобича спалили капличку жертвам сталінських репресій: https://bit.ly/3nlP3ZU
Цікавого читання!
Хочемо запропонувати вашій увазі найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія» за сьогодні!
1️⃣ Ексклюзивний репортаж із Чорнобильської зони відчуження. Тепер сюди щодня курсують туристичні автобуси. Кількість "атомних туристів" повсякчас зростає, особливо після виходу у травні 2019 року міні-серіалу Chernobyl. Відтоді в Чорнобилі побувало 124 тисячі людей. Зона стала місцем комерції… і селфі
Побували тут і ми.
➡️ Повний текст читайте тут: https://bit.ly/3gC3wQd
2️⃣ Маємо для вас хорошу новину! Новий номер журналу «Локальна історія» вже можна замовити.
Чи була б українська нація без залізниць? Шукаємо відповіді у новому журналі:
✅ Височезні мости над карпатськими річками і кілометрові тунелі в горах: як постала перша українська залізниця
✅ Коли та як була створена найеротичніша алегорія залізниці
✅ Двірець, в якому обідав Микола ІІ - репортаж з найвідомішої української станції
✅ Страйки, епідемії, катастрофи: залізниця в роки Української революції
✅ Незгірше, ніж у американському вестерні - пограбування потягів на початку минулого століття
✅ Подорожувати у зорельоті: "Люкс-торпеди" 1930-х на залізничних станціях Галичини
А також крок за кроком пройдемо шляхом Волтера Бльондина під час його місії.
➡️При замовленні двох журналів до 6 травня - доставка Новою поштою безкоштовна.
Замовляйте тут: https://bit.ly/3xqrhRb
3️⃣ «День був погожим і теплим. Того року все розцвіло незвично рано. Я тоді була в декретній відпустці по догляду за семимісячною донькою. Вранці вмостила її у візочок. Планувала довго гуляти на сонечку й набрала багато газет, - пригадує мешканка Прип’яті Галина Скороход цей день 35 років тому. - Ми котилися до центральної площі. Людей було чимало, діти гралися, їли морозиво. Я бачила, що машини поливали вулиці, однак мені це дивним не здалося».
До роковин аварії на ЧАЕС, спогади про те, як цей день змінив життя всього світу та окремих людей читайте тут: https://bit.ly/3xtUbA2
І ще кілька цікавих новин за сьогодні:
➡️ У Чорнобильській трагедії СРСР шукало німецький слід: СБУ розсекретила архіви КДБ: https://bit.ly/32QEdla
➡️ У львівському дендропарку знайшли давні єврейські надгробки: https://bit.ly/2R2wGgl
➡️ Біля Дрогобича спалили капличку жертвам сталінських репресій: https://bit.ly/3nlP3ZU
Цікавого читання!
Добрий вечір!
Пропонуємо вашій увазі найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія» за сьогодні!
1️⃣ Полісся – це одна з найдавніших зон слов’янства. Тут було найбільше доісторичних явищ, які промовисто свідчать про те, хто ми є і звідки наше коріння.
За чверть століття носіїв культурної традиції там уже не стало. Для фіксації пам’яті етнологи влаштували експедиції. «Емоційно не кожен міг витримати», - пригадує герой нашого матеріалу.
➡️ Повний текст читайте тут: https://bit.ly/3vlrovq
2️⃣ Це село на Перемишлянщині знане ще з 1370-го року. Тут не лише пролягав княжий шлях з Галича у Володимир-Волинський, а й збереглися дохристиянські топоніми.
За княжих часів тут діяв монастир, а за кільканадцять століть по тому тут історію творили вояки УПА.
➡️ Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3vrKaRJ
3️⃣ Гуцули вірили, що "як в народі перестануть писати писанки, тоді й кінець світу настане".
Саме писанкарство в Україні сягає Княжої доби, а то й раніше. Більшість знайдених на території колишніх давніх міст датуються ХІ–ХІІ століттями.
До речі, тепер модні видуті декоративні писанки, хоче колись дарувати такі пустотілі писанки вважали поганою прикметою та трактували "як подарунок на біду".
➡️ Повний текст читайте тут: https://bit.ly/3nplHKa
І ще кілька цікавих новин за сьогодні:
➡️ До річниці першої публікації «Кобзаря» у мережі виклали мультфільм “Причинна”: https://bit.ly/3aFLOar
➡️ Івано-Франківська облрада просить повторно присвоїти звання Героя України Бандері та Шухевичу: https://bit.ly/2RZQbXu
➡️ На YouTube-каналі Інституту нацпам'яті запустили проєкт для учнів “Діалоги про війну”: https://bit.ly/3dSqosN
Приємного читання!
Пропонуємо вашій увазі найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія» за сьогодні!
1️⃣ Полісся – це одна з найдавніших зон слов’янства. Тут було найбільше доісторичних явищ, які промовисто свідчать про те, хто ми є і звідки наше коріння.
За чверть століття носіїв культурної традиції там уже не стало. Для фіксації пам’яті етнологи влаштували експедиції. «Емоційно не кожен міг витримати», - пригадує герой нашого матеріалу.
➡️ Повний текст читайте тут: https://bit.ly/3vlrovq
2️⃣ Це село на Перемишлянщині знане ще з 1370-го року. Тут не лише пролягав княжий шлях з Галича у Володимир-Волинський, а й збереглися дохристиянські топоніми.
За княжих часів тут діяв монастир, а за кільканадцять століть по тому тут історію творили вояки УПА.
➡️ Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3vrKaRJ
3️⃣ Гуцули вірили, що "як в народі перестануть писати писанки, тоді й кінець світу настане".
Саме писанкарство в Україні сягає Княжої доби, а то й раніше. Більшість знайдених на території колишніх давніх міст датуються ХІ–ХІІ століттями.
До речі, тепер модні видуті декоративні писанки, хоче колись дарувати такі пустотілі писанки вважали поганою прикметою та трактували "як подарунок на біду".
➡️ Повний текст читайте тут: https://bit.ly/3nplHKa
І ще кілька цікавих новин за сьогодні:
➡️ До річниці першої публікації «Кобзаря» у мережі виклали мультфільм “Причинна”: https://bit.ly/3aFLOar
➡️ Івано-Франківська облрада просить повторно присвоїти звання Героя України Бандері та Шухевичу: https://bit.ly/2RZQbXu
➡️ На YouTube-каналі Інституту нацпам'яті запустили проєкт для учнів “Діалоги про війну”: https://bit.ly/3dSqosN
Приємного читання!
Добрий вечір!
Пропонуємо вашій увазі найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія» за сьогодні!
1️⃣ Дивовижно: ця писанка важить 2,5 тонни і ще обертається за напрямком вітру. Побачити її можна в канадському містечку Веґревіль.
Там перші українські емігранти з’явилися наприкінці 1890-х років. А під час перепису шість років тому 35 % мешканців зазначили, що вони українського походження.
➡️ А повний текст про велетенську писанку читайте тут: https://bit.ly/3t2hWvx
2️⃣ Військова операція “Вісла” мала на меті повністю очистити від українського населення землі, на яких воно мешкало століттями.
Майже кожну українську родину в Польщі виганяли в інший кінець країни, обмежували в правах і позбавляли майна.
Але навіть такими методами польські комуністи не досягли головної мети – асиміляції українців.
➡️ Детальніше читайте тут: https://bit.ly/2R8f8Q0
3️⃣ Слухацте другий випуск подкасту Туди-Сюди про мисливців на мамонтів.
В часи, коли неподалік Києва зупинився велетенський льодовик, українськими притундровими степами мандрували стада мамонтів. А слідом за мамонтами йшли мисливці. Мамонти були їхньою їжею, мамонти були їхніми будинками, мамонти були їхніми музичними інструментами. Ці прийшлі мисливці – хто вони і як вплинули на сучасних українців? Розповідає Павло Шидловський, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка.
➡️ Подкаст є на 7 платформах:
YouTube – tinyurl.com/6sshmuyy
SoundCloud – tinyurl.com/2systmvx
Apple Podcasts – tinyurl.com/dnzmty3j
Google Podcasts – tinyurl.com/3ururz6a
Radiopublic – tinyurl.com/7sfpuxda
Breaker.audio – tinyurl.com/ybcbymkc
Anchor – tinyurl.com/r8h8v3ev
4️⃣ 78 років тому, 28 квітня 1943-го була створена дивізія "Галичина" – підрозділ у складі військ Ваффен СС Німеччини.
Чому тисячі українців зголосилися вступити до її лав? З якою метою нацисти її сформували, як звучала присяга дивізійника? Чи брала дивізія участь у каральних акціях? І зрештою була дивізією СС чи дивізією зброї СС та в чому різниця?
Відповіді у змістовному інтерв'ю із дослідником цієї теми Романом Пономаренком в архівному випуску Без брому ⬇️
➡ https://www.youtube.com/watch?v=T7vFwBgKnD4
І ще пропонуємо кілька цікавих новин:
➡️ Через Одеську митницю намагались вивезти старовинний рукопис XVIII століття: https://bit.ly/2R7SUxw
➡️ На Львівщині знайшли германський меч, якому близько 1500 років: https://bit.ly/3xHsxQ6
➡️ У центрі Львова археологи викопали стародавню криницю: https://bit.ly/3ntcPmV
Бажаємо приємного читання!
Пропонуємо вашій увазі найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія» за сьогодні!
1️⃣ Дивовижно: ця писанка важить 2,5 тонни і ще обертається за напрямком вітру. Побачити її можна в канадському містечку Веґревіль.
Там перші українські емігранти з’явилися наприкінці 1890-х років. А під час перепису шість років тому 35 % мешканців зазначили, що вони українського походження.
➡️ А повний текст про велетенську писанку читайте тут: https://bit.ly/3t2hWvx
2️⃣ Військова операція “Вісла” мала на меті повністю очистити від українського населення землі, на яких воно мешкало століттями.
Майже кожну українську родину в Польщі виганяли в інший кінець країни, обмежували в правах і позбавляли майна.
Але навіть такими методами польські комуністи не досягли головної мети – асиміляції українців.
➡️ Детальніше читайте тут: https://bit.ly/2R8f8Q0
3️⃣ Слухацте другий випуск подкасту Туди-Сюди про мисливців на мамонтів.
В часи, коли неподалік Києва зупинився велетенський льодовик, українськими притундровими степами мандрували стада мамонтів. А слідом за мамонтами йшли мисливці. Мамонти були їхньою їжею, мамонти були їхніми будинками, мамонти були їхніми музичними інструментами. Ці прийшлі мисливці – хто вони і як вплинули на сучасних українців? Розповідає Павло Шидловський, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка.
➡️ Подкаст є на 7 платформах:
YouTube – tinyurl.com/6sshmuyy
SoundCloud – tinyurl.com/2systmvx
Apple Podcasts – tinyurl.com/dnzmty3j
Google Podcasts – tinyurl.com/3ururz6a
Radiopublic – tinyurl.com/7sfpuxda
Breaker.audio – tinyurl.com/ybcbymkc
Anchor – tinyurl.com/r8h8v3ev
4️⃣ 78 років тому, 28 квітня 1943-го була створена дивізія "Галичина" – підрозділ у складі військ Ваффен СС Німеччини.
Чому тисячі українців зголосилися вступити до її лав? З якою метою нацисти її сформували, як звучала присяга дивізійника? Чи брала дивізія участь у каральних акціях? І зрештою була дивізією СС чи дивізією зброї СС та в чому різниця?
Відповіді у змістовному інтерв'ю із дослідником цієї теми Романом Пономаренком в архівному випуску Без брому ⬇️
➡ https://www.youtube.com/watch?v=T7vFwBgKnD4
І ще пропонуємо кілька цікавих новин:
➡️ Через Одеську митницю намагались вивезти старовинний рукопис XVIII століття: https://bit.ly/2R7SUxw
➡️ На Львівщині знайшли германський меч, якому близько 1500 років: https://bit.ly/3xHsxQ6
➡️ У центрі Львова археологи викопали стародавню криницю: https://bit.ly/3ntcPmV
Бажаємо приємного читання!
Вітаємо!
Читайте найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія» за сьогодні!
1️⃣ Скоро Великдень, а чи знали ви, що було у великодньому кошику українців, до прикладу, 100 років тому? Крім традиційних паски, яєць, масла, сиру та м’ясива у різних регіонах України у кошик клали, наприклад, мак, часник чи зерно. Або й предмети – ніж чи ключі. Ще до 1930-х років на Великдень подекуди освячували ціле порося!
Українці здавна вірили: все, що святять у кошику, наділене особливими властивостями. Якими? Читайте в нашій етнографічній розвідці.
➡️ А повний текст про великодній кошик читайте тут: https://bit.ly/2Sa9f5r
2️⃣ Це одна з картин, за яку Микола Пимоненко отримав звання почесного вільного художника Академії мистецтв у 1891 році.
Автор – один із найвідоміших українських художників-реалістів, класик побутового живопису.
➡️ Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3eItNJU
3️⃣ Повертаємося на Золочівщину :-) Цього разу автор рубрики Богдан Волошин завітав у село Княже.
Воно з 1488–го року, хоча сама назва свідчить – поселення давнє, з княжих часів і знаходиться на старому торговому шляху.
➡️Повний текст читайте тут: https://bit.ly/3xxLaWz
І ще пропонуємо кілька цікавих новин:
➡️ “ПереФарбований лис": З’явився подкаст про психологію персонажів української літератури: https://bit.ly/3nzZv0c
➡️ У Рівному на кладовищі вандали понищили дві пам'ятні дошки: https://bit.ly/3aLkDLy
Бажаємо приємного читання!
Читайте найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія» за сьогодні!
1️⃣ Скоро Великдень, а чи знали ви, що було у великодньому кошику українців, до прикладу, 100 років тому? Крім традиційних паски, яєць, масла, сиру та м’ясива у різних регіонах України у кошик клали, наприклад, мак, часник чи зерно. Або й предмети – ніж чи ключі. Ще до 1930-х років на Великдень подекуди освячували ціле порося!
Українці здавна вірили: все, що святять у кошику, наділене особливими властивостями. Якими? Читайте в нашій етнографічній розвідці.
➡️ А повний текст про великодній кошик читайте тут: https://bit.ly/2Sa9f5r
2️⃣ Це одна з картин, за яку Микола Пимоненко отримав звання почесного вільного художника Академії мистецтв у 1891 році.
Автор – один із найвідоміших українських художників-реалістів, класик побутового живопису.
➡️ Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3eItNJU
3️⃣ Повертаємося на Золочівщину :-) Цього разу автор рубрики Богдан Волошин завітав у село Княже.
Воно з 1488–го року, хоча сама назва свідчить – поселення давнє, з княжих часів і знаходиться на старому торговому шляху.
➡️Повний текст читайте тут: https://bit.ly/3xxLaWz
І ще пропонуємо кілька цікавих новин:
➡️ “ПереФарбований лис": З’явився подкаст про психологію персонажів української літератури: https://bit.ly/3nzZv0c
➡️ У Рівному на кладовищі вандали понищили дві пам'ятні дошки: https://bit.ly/3aLkDLy
Бажаємо приємного читання!
Добрий вечір!
Пропонуємо вашій увагзі найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія» за сьогодні!
1️⃣ Як мільйонам вірян вдавалося відзначати християнські свята у Радянському Союзі, де атеїзм був частиною державної ідеології? Як змінювалося ставлення СРСР до релігії від 1920-х до розпаду. Чому радянській владі довелось йти на поступки у відносинах із Церквою на Західній Україні?
Розмова із завідувачкою кафедри історії Києво-Могилянської академії Наталею Шліхтою вже доступна до перегляду!
➡️ Дивіться свіжий випуск БЕЗ БРОМУ тут: https://bit.ly/3nARSX0
2️⃣ Яких традицій останнього передвеликоднього тижня дотримувалися українці майже 100 років тому? Як пояснювали їхнє походження?
В часі Страсного тижня публікуємо статтю, яка побачила світ на сторінках газети “Дрогобицьке слово” на початку квітня 1942 року.
➡️ Детальніше читайте тут: https://bit.ly/2QD9XIe
3️⃣ Ця жінка пише писанки не тільки на Великдень, а мало не щодня упродовж року. І дотримується традиційної воскової техніки.
Галина Сиротюк–П’ятничук народилася в Коломиї, де створений унікальний Музей писанки, і з дитинства малювала їх сама.
Майстриня писанкового розпису розповіла про основні техніки, символи та значення одного з головних атрибутів Великодня.
➡️Повний текст читайте тут: https://bit.ly/2PFlqq8
І ще пропонуємо кілька цікавих новин:
➡️ Реабілітували останнього розстріляного в СРСР бійця УПА: https://bit.ly/3u6EcWg
➡️ На Дніпропетровщині тривають розкопки кургану періоду ранньої бронзи: https://bit.ly/3nyhW5i
➡️ До 9 травня у Кропивницькому запустили відео-челендж “Історія поколінь”: https://bit.ly/3ukxNXT
Цікавого читання!
Пропонуємо вашій увагзі найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія» за сьогодні!
1️⃣ Як мільйонам вірян вдавалося відзначати християнські свята у Радянському Союзі, де атеїзм був частиною державної ідеології? Як змінювалося ставлення СРСР до релігії від 1920-х до розпаду. Чому радянській владі довелось йти на поступки у відносинах із Церквою на Західній Україні?
Розмова із завідувачкою кафедри історії Києво-Могилянської академії Наталею Шліхтою вже доступна до перегляду!
➡️ Дивіться свіжий випуск БЕЗ БРОМУ тут: https://bit.ly/3nARSX0
2️⃣ Яких традицій останнього передвеликоднього тижня дотримувалися українці майже 100 років тому? Як пояснювали їхнє походження?
В часі Страсного тижня публікуємо статтю, яка побачила світ на сторінках газети “Дрогобицьке слово” на початку квітня 1942 року.
➡️ Детальніше читайте тут: https://bit.ly/2QD9XIe
3️⃣ Ця жінка пише писанки не тільки на Великдень, а мало не щодня упродовж року. І дотримується традиційної воскової техніки.
Галина Сиротюк–П’ятничук народилася в Коломиї, де створений унікальний Музей писанки, і з дитинства малювала їх сама.
Майстриня писанкового розпису розповіла про основні техніки, символи та значення одного з головних атрибутів Великодня.
➡️Повний текст читайте тут: https://bit.ly/2PFlqq8
І ще пропонуємо кілька цікавих новин:
➡️ Реабілітували останнього розстріляного в СРСР бійця УПА: https://bit.ly/3u6EcWg
➡️ На Дніпропетровщині тривають розкопки кургану періоду ранньої бронзи: https://bit.ly/3nyhW5i
➡️ До 9 травня у Кропивницькому запустили відео-челендж “Історія поколінь”: https://bit.ly/3ukxNXT
Цікавого читання!
Facebook
Log in to Facebook
Log in to Facebook to start sharing and connecting with your friends, family and people you know.
Вітаємо!
Пропонуємо найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія»!
1️⃣ Чи розповідали вам бабусі або дідусі, як у Радянському Союзі відзначали Великдень та вигадували способи посвятити паски та писанки? Можливо, ви й самі пам'ятаєте як це було?
В ті часи віряни продовжували святкувати Великдень. І робили це навіть перебуваючи в ув'язненні, на засланні чи спецпоселенні у віддалених районах СРСР.
➡️ Читайте повний текст тут: https://bit.ly/3tbGmCC
2️⃣ 70 років тому цього дня помер отець Климентій Шептицький.
Здоров’я архімандрита підірвали жорстокі допити й нелюдські умови життя російській неволі. Там він провів чотири роки, аж до самої смерті. Його ув’язнили в червні 1947 року як духовного лідера Церкви українців-католиків. Через ці пережиті знущання Церква вшановує отця Климентія як священномученика.
Цього дня пригадуємо, яким був отець Климентій.
➡️ Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3gZRPmF
3️⃣ Зовсім свіжа збірка есеїв у суботньому огляді нових історичних книг. Тут і про ізраїльський націоналізм і єврейське лобі у США, проблему малоефективності ООН.
Для українських читачів книга може бути особливо цікавою через тексти про “знайому чужоземну” Східну Європу.
➡️Повний текст огляду читайте тут: https://bit.ly/3aTQrOC
Цікавого читання!
Пропонуємо найцікавіші матеріали з сайту «Локальна історія»!
1️⃣ Чи розповідали вам бабусі або дідусі, як у Радянському Союзі відзначали Великдень та вигадували способи посвятити паски та писанки? Можливо, ви й самі пам'ятаєте як це було?
В ті часи віряни продовжували святкувати Великдень. І робили це навіть перебуваючи в ув'язненні, на засланні чи спецпоселенні у віддалених районах СРСР.
➡️ Читайте повний текст тут: https://bit.ly/3tbGmCC
2️⃣ 70 років тому цього дня помер отець Климентій Шептицький.
Здоров’я архімандрита підірвали жорстокі допити й нелюдські умови життя російській неволі. Там він провів чотири роки, аж до самої смерті. Його ув’язнили в червні 1947 року як духовного лідера Церкви українців-католиків. Через ці пережиті знущання Церква вшановує отця Климентія як священномученика.
Цього дня пригадуємо, яким був отець Климентій.
➡️ Детальніше читайте тут: https://bit.ly/3gZRPmF
3️⃣ Зовсім свіжа збірка есеїв у суботньому огляді нових історичних книг. Тут і про ізраїльський націоналізм і єврейське лобі у США, проблему малоефективності ООН.
Для українських читачів книга може бути особливо цікавою через тексти про “знайому чужоземну” Східну Європу.
➡️Повний текст огляду читайте тут: https://bit.ly/3aTQrOC
Цікавого читання!