У міжвоєнний період неписьменність залишалася однією з найгостріших проблем західних українців. Після розпаду Австро-Угорщини й включення краю до складу Польщі українці опинилися в умовах обмеженого доступу до державної освіти, бідності сільського населення та недостатньої шкільної мережі.

У цій ситуації ключову роль у ліквідації неписьменності взяло на себе товариство “Просвіта”, яке через читацькі організації, курси для дорослих, бібліотеки, видавничу діяльність і співпрацю з “Рідною школою” та священиками систематично поширювало грамотність серед українців.

За даними перепису 1931 року, у Східній Галичині неписьменними були 34,51% українців віком понад 10 років. На північно-західних українських землях — 52%.
“Недержавний нарід не має в своїх руках найпотрібніших матеріяльних і моральних засобів у боротьбі за підвищення народньої освіти, національної культури”.

До Дня української писемності та мови згадуємо, як майже 90 років тому товариство “Просвіта” боролося з неписьменністю українців: https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/vorog-ukrayinskogo-narodu-v-tsifrakh-zvit-prosviti-pro-nepismennist/

Фото: Члени товариства "Просвіта", с. Лімна Турківського п-ту Станіславівського в-ва, 1935 р.

Більше про те, як українська мова стала одним із головних чинників формування модерної нації читайте у книзі Ольги Казакевич "Слово як влада". Купуйте книжку в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/slovo-yak-vlada-ukrayinska-mova-v-strategiyah-imperij-ta-naczionalnyh-elit-drugoyi-polovyny-hih-pochatku-hh-stolittya/

Як виникла мова і як вона змінила людство? Коли перші звуки перетворилися на слова, а слова на інструмент, що допоміг людям ділитися знаннями, мислити абстрактно й будувати цивілізації?

У “Загадці мови” Стівен Мітен досліджує, як зароджувалася мова, розвивалося людське мислення та формувалися спільноти.

Замовляйте книжку на нашому сайті: https://publishing.localhistory.org.ua/product/zagadka-movy-yak-my-rozmovamy-proklaly-sobi-shlyah-iz-kamyanoyi-doby/

“Локальна історія” долучилася до створення першого в Україні “Путівника мілітарними традиціями”!

Це дослідження мілітарної культури та традицій від давньої української історії до сучасного війська. Путівник розповідає про історію українського воїнства, традиції сучасних підрозділів, військове повсякдення, символи, ритуали, ветеранський досвід і культуру пам’яті. 

Над виданням працювали понад 30 експертів: історики, етнографи, соціологи, антропологи, комунікаційники. Розділ путівника про традиції українського війська створила команда "Локальної історії", яка є партнером проєкту. Зокрема, залучили найкращих експертів у своїй тематиці: Оксану Ліфантій, Вадима Арістова, Володимира Гуцула, Віктора Брехуненка, Миколу Глібіщука, Романа Пономаренка, Олесю Ісаюк, Павла Артимишина, Роксолану Попелюк. 

“Мілітарні традиції перестали бути просто метафорою, вони міцно вплетені у нашу сьогочасність. Бригади ЗСУ носять імена короля Данила Романовича, князя Костянтина Острозького чи генерал-хорунжого Романа Дашкевича (батька Ярослава), військовим маршем стала пісня, народжена в середовищі ОУН, а привітання “Слава Україні!” лунає так само гучно, як за Перших визвольних змагань. Війна, яку веде Україна, надала минулим епохам нової оптики: ми читаємо про скіфів, козаків чи “кіборгів” Донецького аеропорту не як про давнину, а як про попередні розділи історії, крайній з яких пишеться саме зараз”, — зазначив головний редактор “Локальної історії” Віталій Ляска.

Цифрове видання разом з істориками, дослідниками та бойовими підрозділами створили мілітарний проєкт “Гальт”, який розвиває напрям цивільно-військового партнерства, і проєкт “Витоки” — який допомагає осмислювати українські традиції та знаходити їм місце в сучасному житті та майбутньому.  

Завантажити “Путівник мілітарними традиціями” можна безкоштовно за посиланням ⬇️ 
https://vytoky.com/series/militarni-traditsii/?utm_medium=media&utm_source=&utm_campaign=

Хто розповідатиме про історію Запоріжжя в подкасті “За порогами”?

Якою була ця земля за часів Русі? Хто жив у запорізьких степах до появи козацтва? Як виник Олександрівськ і що визначило розвиток міста? 

Про це та інші сторінки історії Запорізького краю говоритимемо з істориками й дослідниками в подкасті “За порогами”.

Серед наших гостей:

▪️ Вадим Арістов — про Дніпрові пороги, князя Святослава, бродників і зв’язки русів із тюркським світом.

▪️ Віктор Брехуненко — про те, як козаки стали провідною силою Запорізького краю.

▪️ Владислав Грибовський — про кочові народи, які відігравали важливу роль в історії українського степу, але часто залишаються поза увагою.

▪️ Павло Кравчук — про заснування Олександрівська та міфи, які супроводжують історію міста.

▪️ Олег Власов — про менонітів і їхній внесок у промисловий розвиток краю.

▪️ Катерина Петрова — про те, як Запоріжжя розвивалося в ХІХ — на початку ХХ століття.

▪️ Сергій Білівненко — про повоєнні зміни міста за радянської доби та повернення до його історії сьогодні.

Перші два епізоди вже можна переглянути на YouTube. А нові випуски виходитимуть щопонеділка!

🎧 Слухайте подкаст за покликанням: https://youtube.com/playlist?list=PLb-WrwDWbqo8&si=LDdF5TCxnjUparpW 

Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою.

Купуйте номер “Запоріжжя” на сайті “Локальної історії”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/zaporizhzhya-7-2026/

Чи можлива нова Ялтинська угода між Трампом і Путіним? Чи може Україна стати розмінною монетою в домовленостях великих держав і опинитися в чужій сфері впливу? Чому Китай не зацікавлений у такому сценарії? І за яких умов Україні варто відмовитися від переговорів, а не погоджуватися на нав’язану капітуляцію?

Про історичні уроки Ялтинської конференції, ціну миру 1945 року, зовнішньополітичні пріоритети США та майбутнє Європи говорять Сергій Плохій, професор української історії імені Михайла Грушевського в Гарвардському університеті та Віталій Ляска, головний редактор “Локальної історії” у розмові на Radio NV: https://youtu.be/-mqGnXtYaOQ?si=KyrMgmZoAFhw7wun

Більше про те, як історичні уроки допомагають зрозуміти сучасну боротьбу за сфери впливу та ризики нового глобального конфлікту, читайте в книжці Одда Арне Вестада “Насувається буря”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/nasuvayetsya-burya-vlada-konflikt-ta-poperedzhennya-z-istoriyi/

30 жовтня 1882 року народився Михайло Бойчук – художник, який залишив по собі ціле явище: національну школу монументального мистецтва – бойчукізм. У своїй майстерні він збирав художній інтернаціонал: були там французи, поляки, євреї, українці, росіяни. Бойчук заряджав їх фанатичною відданістю мистецтву й любов’ю до свого діла. 

У Парижі Бойчук навчався в Академії Рансона, у майстерні лідера групи "Набі" (Nabis) Поля Серюзьє. Згодом він їздив тими місцями Італії, де збереглися візантійські пам’ятки або твори раннього Відродження: Венеція, Флоренція, Равенна. Бойчук збирав свої мистецькі уподобання в букет: площинність, узагальненість образу, символічність на візантійських фресках і мозаїках, як у художників Проторенесансу та Джотто. А оскільки він – селянський син, то імператив праці, зокрема сільської, став головною темою його творів. 

Він спробував сконструювати єдиний український стиль для архітектури, мистецтва, побуту. За основу обрав найкращі зразки мистецтва усіх часів і народів, не нехтуючи минуле, як це робили футуристи. Як зазначив мистецтвознавець Мирослав Шкандрій, метою Бойчука було “сформувати поняття універсальної українськості, що мала власне минуле, сьогодення й майбутнє”. 

1917 року в Києві відкрили перший вищий художній навчальний заклад – Українську академію мистецтв. Михайло Бойчук – серед професорів-фундаторів. Він вів майстерню монументального мистецтва й був дуже вимогливим до студентів. Вони весь час прорисовували композиції найвидатніших творів, читали, обговорювали прочитане, разом відвідували виставки. Їх жартома називали сектою Бойчука. 

Про монументальні розписи бойчукістів казали – гарно, як у церкві. Комплімент для майстра та водночас вирок. Бойчук не перейшов на засади соцреалізму, за що й поплатився життям – його розстріляли 1937 року в Києві.

Про те, у чому сила й інноваційність видатного монументаліста – читайте в матеріалі Валентини Клименко: https://localhistory.org.ua/texts/statti/sekta-boichuka-u-chomu-sila-i-innovatsiinist-vidatnogo-monumentalista/

«Ще один адміністративний захід мав на меті показати кріпакам, що російський уряд, на відміну від поміщиків, дбає про їхній добробут. У 1847—1848 роках так звана інвентарна реформа, розроблена київським генерал-губернатором Дмитром Бібіковим, встановила норми панщини та визначила землеволодіння для селянських громад. Незадоволені цими половинчастими рішеннями і розлючені землевласниками, які порушували нові правила, православні селяни по всьому Правобережжю повстали проти своїх поміщиків-католиків, переважно поляків.

За словами Девіда Муна, то був «один із найсерйозніших спалахів селянських заворушень у Російській імперії між Пугачовським повстанням 1773—1774 років і скасуванням кріпацтва 1861 року». Щонайменше 310 заворушень у 305 селах Правобережної України сталося 1848 року. Незважаючи на те, що Микола І пропагував автократичний патерналізм, він волів уникати відкритого нацьковування селян на поміщиків, хай яку релігію ті сповідували, побоюючись, що це підірве інститут кріпацтва по всій імперії. Цар застеріг своїх підлеглих, що «ніколи не допустить наказів знизу», і піддані мусять «чекати [наказів] згори».

Він окремо наголосив, що «найменша іскра непокори» з боку селян Правобережної України буде дуже суворо покарана».

Читайте уривок із книжки Сергія Біленького «Лабораторія модерности. Україна між імперією та нацією (1772—1914)», який опублікували Бабель ↓

https://babel.ua/texts/131010-laboratorna-robota-istorik-sergiy-bilenkiy-rozpovidaye-yak-ukrajina-stavala-modernoyu-a-vodnochas-ukrajinoyu-babel-publikuye-urivok-z-novoji-knizhki

Купуйте книгу Сергія Біленького “Лабораторія модерности” на сайті “Локальної історії”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/laboratoriya-modernosty-ukrayina-mizh-imperiyeyu-ta-nacziyeyu-1772-1914/

The Village Україна разом із «Простими словами» щомісяця обирають корисні книжки про фізичне та ментальне здоровʼя. Цього разу у фокусі – мова й мислення, інтелект людей і тварин, самооцінка, біг, психотерапія, історія їжі, сором і збереження культурної пам’яті. Серед підбірки – книга Стівена Мітена “Загадка мови”!

“Походження мови – одна з найбільших таємниць науки, адже слова не залишають скам’янілостей, і саме цей еволюційний детектив взявся розплутати відомий британський когнітивний археолог Стівен Мітен.

Спираючись на дані генетики, археології та нейробіології, автор доводить, що мова не виникла раптово внаслідок однієї мутації, а розвивалася поступово протягом мільйонів років, змінюючи анатомію нашого мозку та тіла під потребу говорити. Перші іконічні слова-звуки зʼявилися ще 1,6 мілн. років тому у Homo erectus, а затишні вечірні посиденьки навколо прирученого вогню стали першими “соціальними хабами” для теревеней та обміну досвідом.

При цьому Мітен висуває революційну тезу: хоча неандертальці теж мали багатий словниковий запас, саме наші предки Homo sapiens перемогли завдяки винайденню абстрактних понять та метафор. Саме здатність мислити метафорично розширила межі людського розуму, дозволила координувати величезні племена, створити релігію та здійснити історичний перехід до землеробства”.

Придбати книгу Стівена Мітена “Загадка мови” можна на сайті “Локальної історії”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/zagadka-movy-yak-my-rozmovamy-proklaly-sobi-shlyah-iz-kamyanoyi-doby/