Сьогодні минає 170 років від дня народження священника Михайла Зубрицького, якого нині назвали би громадським активістом, блогером, аналітиком, антропологом і навіть коучем.

На зламі століття він чи не єдиний у бойківській околиці описував кривди селян, які тільки почали подавати голос на захист своїх прав. На відміну від більшості тодішніх священиків, він не був лояльним до влади, а виступав із радикальних позицій. У львівській пресі мшанецький парох писав про все: фальшування виборів, незаконні податки, запобігання духовенства перед польськими магнатами.

Пристрастю пароха було вивчення життя народу в усіх його проявах. Він писав про міфи й вірування, похоронну обрядовість, склав народний календар, описав одяг і взуття, зафіксував імена, назви околиць та прізвища своїх парафіян. Панщина, конфедерати, рекрутчина, “тісні роки”, парцеляція — перо отця Зубрицького охопило широке коло питань історичної тематики. Як народник заcнував у селі читальню і кооперативу, постійно заохочуючи селян до освіти й економічної діяльності.

Не маючи ні належних умов для праці, ні міцного здоров’я, він урятував від забуття великий пласт культури Західної Бойківщини та зафіксував цікаві сторінки її історії. Залишив по собі величезну спадщину — понад 350 публікацій.

Михайло Зубрицький увійшов до історії як “парох бойківського села Мшанець”. Адже більшість його публікацій рясніють спогадами про це село під Маґурою та довколишні Бандрів, Михнівець, Бистре, Галівку, Головецько... На надмогильній плиті, на прицерковному цвинтарі у селі Береги Долішні, що після 1951 року опинилося на території Польщі, польською і українською можна прочитати більше: “Отець Михайло Зубрицький. Батько української етнографії”.

Більше про життя, дослідницьку працю та громадську діяльність Михайла Зубрицького читайте у матеріалі: https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/misiia-ottsia-zubritskogo/

Фото: Отець Михайло Зубрицький (посередині) в Карлсбаді, 1905 рік.

Що ми знаємо про автора «Загадки мови» Стівена Мітена?

Британський археолог і професор Університету Редінга досліджує еволюцію людини, розвиток мислення та походження мови. Його праці поєднують археологію, антропологію та когнітивні науки, допомагаючи зрозуміти, як наші предки стали тими, ким ми є сьогодні.

Гортайте карусель, щоб дізнатися п’ять фактів про науковця, чия книжка «Загадка мови. Як ми розмовами проклали собі шлях із кам’яної доби» вперше виходить українською у видавництві «Локальна історія».

Придбати книгу: https://publishing.localhistory.org.ua/product/zagadka-movy-yak-my-rozmovamy-proklaly-sobi-shlyah-iz-kamyanoyi-doby/

““Локальна історія” разом з UA Comix реалізувала вже два мальописні проєкти, присвячені політичним діячам-ідеологам українського націоналізму: торік вийшов 120-сторінковий графічний роман “Шух. Історія легенди”, а нещодавно — перший випуск “Коновальця”.

✍🏻 “Шух. Історія легенди” — створений за сценарієм Володимира Кузнєцова і Дарії Коровицької (Денис) і намальований Тетяною Приймич. Це, як і зазначено у назві, спроба розповісти про те, як Роман Шухевич став легендою. Це історія чоловіка, батька, лідера і патріота, який присвятив Україні не лише життя, а і смерть. І закінчується мальопис якраз на трагічній даті 5 березня 1950 року, а останніми словами є, певно, найвідоміша фраза Романа Шухевича, його духовний заповіт: “Мудрого — не одурити, чесного — не купити, мужнього — не зламати”.

✍🏻 “Коновалець”, написаний Денисом Мандзюком і намальований Тетяною Приймич, — це лише перша частина історії про засновника і першу голову Організації українських націоналістів, яка, втім, починається з кінця — з вибуху у травні 1938 року у Роттердамі. І вже подальша “довга історія” — це умовний спогад про Євгена Коновальця біля його тіла.

Обидва проєкти — це важливі мальописи, в яких показано ключові моменти біографій знакових українських провідників. Безперечно, про них треба розповідати в усіх можливих форматах, щоб охопити якомога ширшу аудиторію.

Популяризація наших історичних постатей, на викривлення публічного образу яких стільки років працювала російська пропаганда, — це необхідна ланка на шляху нашого національного самоусвідомлення, без якого неможлива повноцінна українська незалежність. Та незалежність, яку виборювали Коновалець і Шухевич, і нині продовжують виборювати їхні нащадки”.

Більше про мальописи читайте в огляді Максима Нестелєєва у матеріалі Тиждень ↓

https://tyzhden.ua/shukhevych-i-konovalets-iak-heroi-malopysiv-proiekt-lokalnoi-istorii-i-ua-comix/

Придбати мальопис “Шух”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/shuh-istoriya-legendy/ 

Придбати мальопис “Коновалець”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/konovalecz-vypusk-1/