Придбати книгу: https://publishing.localhistory.org.ua/product/velyka-vijna-profesoriv-nauky-pro-lyudynu-1912-1923/

“Наслідки колоніальної політики Росії полягають не лише в тому, що століттями нашу культуру й мову витісняли культура та мова імперії. Колоніалізм — це насамперед нищення пам’яті. Тому так важливо повертати знання про нашу культуру та її творців, долати насаджену меншовартість”, – каже Тетяна Терен, журналістка, культурна менеджерка та очільниця культурної аґенції “Терени”.

Літературна та мистецька резиденції, навчальна програма, премія за коротку прозу, дослідницькі мандрівки й зустрічі з інтелектуалами, митцями — усе це втілюють “Терени”. Нині команда аґенції зосередила роботу на першому регіоні — Полтавщині.

Чому майбутнє української культури залежить від того, чи бачать українці цінність власних регіонів, навіщо підтримувати людей, які там творять, відновлювати та налагоджувати зв’язки між областями і в чому місія культурної аґенції? Про це та інше читайте у матеріалі ↓

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/rosti-vid-koreniv-iak-agentsiia-tereni-rozvivaie-kulturnii-landshaft-poltavshchini/

Разом із культурною аґенцією “Терени” ми створили спецвипуск “Полтавщина”. Придбати журнал можна в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/poltavshhyna-5-2026/ 

Номер створено у співпраці з культурною аґенцією “Терени”, укладено та підготовлено до друку за підтримки "Фундація Множина"

Що таке Полтавщина насправді і де пролягають її ментальні кордони? Чому нам час виходити за межі імперського міфу Полтавської битви та розширювати уявлення про свій край?

Слухайте дискусію в межах презентації спецвипуску журналу «Локальна історія», присвяченого Полтавщині: https://youtu.be/eZgJLEHRMj0?si=9toUxjRcLVzVn6Gx

У вересні 1709 року помер Іван Мазепа, гетьман, якого Москва ще за життя намагалася не лише позбавити влади, а й символічно викреслити з історії.

Після переходу Мазепи на бік шведського короля Карла XII Петро І наказав влаштувати показову розправу. Спочатку в Глухові символічно позбавили гетьмана булави: його опудало протягнули містом і повісили на шибениці. А вже за тиждень у Глухові та Москві Мазепі проголосили анатему. “Зраднику Іванові Мазепі, за присягопорушення і за зраду великому государю — Анатема! Анатема! Анатема!” — проголосив у московському Успенському соборі митрополит Стефан Яворський.

Однак Вселенські Царгородські патріархи цього акту не визнали. А після смерті Мазепу поховали за повним православним чином.

Як Москва перетворила церковну анатему на інструмент політичної боротьби та чому ім’я гетьмана продовжували проклинати ще століттями читайте у матеріалі Ольги Ковалевської на нашому сайті ↓

https://localhistory.org.ua/texts/statti/iak-moskva-proklinala-mazepu/

Більше про Івана Мазепу у спецвипуску “Локальної історії”. Купуйте електронну версію журналу тут: https://publishing.localhistory.org.ua/product/ivan-mazepa-9-2021/

Свіжий номер “Весілля” вже у продажу!🔥

Як одружуються українські вояки та воячки під час Великої війни? Чому навіть у часи голоду весільного обряду намагалися дотриматися? Скільки коштувало весілля в Гетьманщині, хто насправді був головним на традиційному весіллі та як Хмельницький домігся шлюбу Тимоша з Розандою Лупул? Як Франко ледь не проґавив власне вінчання, а Леся Українка витратила весільні гроші на етнографічну експедицію?

✍🏻Також у номері — весільна обрядовість сільської Луганщини, історія традиційних прикрас, шлюб Володимира Винниченка й Розалії Ліфшиць, весільні сцени у “Тінях забутих предків” та історія картини Миколи Пимоненка “Весілля в Київській губернії”.

Про це та багато іншого читайте у новому номері “Локальної історії”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/vesillya-6-2026/

Між Першою та Другою світовими війнами Східна Галичина, зокрема сучасна Тернопільщина, була окупована Польщею. Всупереч державній політиці, спрямованій на асиміляцію українців, у 1920-1930-их роках бурхливо розвивалися українські культурні та просвітницькі організації.

Люди збиралися в читальнях “Просвіти”, молодь гартувала дух у спортивних товариствах як “Сокіл” чи “Пласт”. Українці об'єднувалися в кооперативи, пропагували гасло “Свій до свого по своє”, розвивали альтернативну мережу освіти “Рідна школа”. Сказати б, творили громадянське суспільство.

Пропонуємо зануритися у той період, переглянувши світлини, які нам вдалося розшукати у родинних альбомах під час експедицій українськими селами ↓

https://localhistory.org.ua/stari-foto/mizhvoienna-ternopilshchina/

Відкриваємо передпродаж книги «Пакт. Сталін, Гітлер та історія вбивчого альянсу 1939–1941» Клаудії Вебер!📚

✍🏻23 серпня 1939 року в Кремлі Ріббентроп і Молотов підписали договір про ненапад, а таємний протокол до нього поділив Східну Європу між Гітлером і Сталіним. За тиждень Німеччина напала на Польщу, а 17 вересня зі сходу її атакувала Червона армія. Так розпочалися 22 місяці, упродовж яких два режими, що згодом зійшлися у війні на знищення, були не лише ідеологічними ворогами, а й союзниками.

Клаудія Вебер, професорка Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері, показує, що пакт Гітлера – Сталіна був не короткочасним тактичним маневром, а основою політичної, військової й економічної співпраці Берліна й Москви. Вермахт і Червона армія разом окупували Польщу і провели спільний парад у Бресті. СРСР анексував західноукраїнські землі, а вже за рік – країни Балтії, Бессарабію та Північну Буковину. Радянські зерно й нафта живили німецький бліцкриг проти Франції, а есесівці та енкаведисти тоді ж у Львові та Кракові домовлялися про обмін населенням. Для українців, поляків і євреїв, які опинилися між двома окупаційними зонами, новий кордон часто означав втечу, депортацію або смерть.

«Пакт» змінює звичну оптику на початок Другої світової війни, висвітлюючи 1939–1941 роки не як пролог до протистояння Гітлера і Сталіна, а як альянс двох диктатур, що докорінно перекроїло політичну карту Європи. Вебер пояснює і те, чому цю історію так довго витісняли з пам’яті: у Радянському Союзі – заради міту про Велику Вітчизняну війну, на Заході – через страх бути звинуваченими в ревізіонізмі.

“Пакт” перекладено італійською, угорською та словацькою мовами, а італійське видання 2022 року відзначено премією FriuliStoria за найкращу книжку з новітньої історії.

Переклад цього твору здійснено за підтримки гранту Goethe-Institut Ukraine

Поки видання друкують, можете замовити його за зниженою ціною — 490 грн замість 580 грн 👉🏼 https://publishing.localhistory.org.ua/product/pakt-stalin-gitler-ta-istoriya-vbyvchogo-alyansu-1939-1941/

❗️Очікуємо наприкінці листопада 2026 року. Дата може змінюватися.

“1742 року вінницька шляхтянка Вікторія Рабчинська вирішила з допомогою магії спекатися свого чоловіка. Роха Рабчинського, військовика, який уже давно не був удома. 

Рабчинській потрібна була спільниця, але вибір вона, як пізніше з’ясувалося, зробила невдалий. Помічницею їй стала її ж таки служниця дрібна шляхтянка Варвара Костецька, яка від самого початку симпатизувала і співчувала нещасному чоловікові. Жінки поїхали в село, яке належало матері Рабчинської, бо чули, що там живе знахарка.Вони замовили їй зілля, але раніше, ніж воно було готове, Варвара Костецька потай переконала знахарку не шкодити безневинному чоловікові і відмовитися чарувати. 

Отож Вікторії Рабчинській довелося шукати іншого чаклуна, який зарадив би їй у цій справі. Про причетність до невдачі своєї спільниці вона й не здогадалася. Та щоразу, коли жінки знаходили потрібну людину, Варвара переконувала “чарівників” під якимось приводом відмовитися допомагати її пані. Після кількох таких зривів Вікторія зрозуміла, що тільки гає час, намагаючись позбутися чоловіка за допомогою магії, і вирішила вдатися до надійнішого способу. 

Вона попросила Варвару знайти отруту, а та швиденько зметикувала і як надійну трутизну показала Вікторії хлібні крихти. Тепер належало знайти самого Роха Рабчинського, адже отруїти на відстані було неможливо. Це була нелегка справа, тому, мабуть, Вікторії спочатку здавалося простішим уплинути на чоловіка за допомогою антилюбовної магії. 

До пошуків узялася Варвара, і коли вона врешті знайшла хоругву Рабчинського, розповіла йому все про зрадливі й підступні плани його дружини. Відтак почалася судова справа”.

Читайте більше у книзі Катерини Диси “Історія з відьмами”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/istoriya-z-vidmamy-sudy-pro-chary-v-ukrayinskyh-voyevodstvah-rechi-pospolytoyi-xvii-xviii-stolittya/