Локальна історія
4.02K subscribers
3.15K photos
312 videos
4 files
3.68K links
Дайджести кращих історичних статей тижня, а також давні світлини, архівні матеріали, відеоінтерв'ю зі світовими істориками, підбірка кращих репортажних фото та багато іншого цікавого
Download Telegram
1. Під час фестивалю "Червона рута", Чернівці, 1989 рік. На фото (зліва направо): співаки Андрій Панчишин, Віктор Морозов, Василь Жданкін та громадський діяч Юрій Волощак.
2. Василь Жданкін на сцені фестивалю "Червона Рута-1989".
3. Міліція відтісняє зі стадіону відвідувачів фестивалю "Червона рута-1989".
👍9
“Не міг Іван Франко оминути моє родинне село Уріж, що сусідить із Нагуєвичами. У присілку Багна мешкали його родичі Гомзяки”, – розповідає письменниця Галина Пагутяк.

“По дорозі з Нагуєвич до Самбора Франко міг їхати через Уріж, повертати наліво на дерев’яний міст, по якому я ще ходила в дитинстві, доки той остаточно не зруйнувався. Його я описую в романах “Урізька готика” і “Тісні люде”. Від початку до кінця вони натхненні прозою мого геніального земляка.

Франко ще бачив велику триярусну дзвіницю, збудовану без єдиного цвяха. А ще вічні дві гори Ласки і Ратай, поміж яких тече Бистриця. Є щось незмінне, яке не можна стерти зі землі, бо воно сильніше за людину. І цей краєвид викликав у поета, як і в усіх, хто його бачив і бачить, захват.

Маю надію колись дізнатися більше, бо Іван Франко міг відвідати і хату-читальню, яку спалили москвофіли у 1936 році. Він завше цікавився локальною історією свого краю і залишив після себе чимало матеріалів, на основі яких можна писати історії окремих сіл довкола Нагуєвич”.

Які згадки про Уріж були у Франкових творах? Розповідає Галина Пагутяк у матеріалі ↓

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/selo-urizh-ochima-ivana-franka-galina-pagutiak/
👍53
Більше про Івана Франка у спецвипуску “Локальної історії”. Купуйте журнал в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/franko-4-2026/ 
👍82
🔥Відкриваємо передпродаж книги «Західний фронт. Історія Першої світової війни» Ніка Ллойда!

✍🏼 Окопи, колючий дріт, багнюка й мільйони загиблих перетворили Західний фронт на головний символ жахіть Першої світової війни. Саме там, на смузі завдовжки приблизно 650 кілометрів від Бельгії до Швейцарії, розгорталися найзапекліші бої Великої війни. Та чи справді це була лише безглузда «м’ясорубка», у яку генерали-«різники» бездумно кидали людей під кулеметний вогонь?

Нік Ллойд, професор воєнної справи Королівського коледжу Лондона, у першому томі своєї трилогії про Велику війну подає цілісну історію Західного фронту — від німецького вторгнення в Бельгію у серпні 1914-го до перемир’я в листопаді 1918 року. Спираючись на французькі, британські, німецькі й американські джерела, Ллойд вибудовує багатоголосу хроніку Марни, Пашендейла, Маасу–Аргонну та інших вирішальних боїв, розказану водночас із перспективи Антанти й Центральних держав, генеральських штабів та солдатських окопів.

Ми бачимо пригніченого Вільгельма II після провалу Плану Шліффена й незворушного Жоффра, який безжально зміщує власних генералів. А також французьких солдатів, яких Петен ротує через верденське пекло «Священною дорогою», і британського піхотинця, що блукає замерзлою пусткою після Сомми. І Людендорфа, який кидає війська в останній наступ на Реймс, коли його армію косить «іспанка», і американські дивізії Першинґа, що прибувають до Франції швидше, аніж німці встигають наступати.

У Ллойда Західний фронт постає не лише простором виснаження та позиційної безвиході, а й «кипучим бродильним чаном війни», де стрімко змінювалися технології і способи ведення бою. За чотири роки армії пройшли шлях від багнетних атак XIX століття до отруйних газів, танків, авіації та складної взаємодії різних родів військ кількох держав, шукаючи відповідь на питання, яке відтоді постає перед кожним, хто воює: як зрушити фронт, що застиг.

Поки видання друкують, можете замовити його за зниженою ціною — 700 грн замість 800 грн 👉🏼 https://publishing.localhistory.org.ua/product/zahidnyj-front-istoriya-pershoyi-svitovoyi-vijny/

❗️Очікуємо в кінці жовтня — на початку листопада 2026 року. Дата може змінюватися.
👍126
🙌🏻Запрошуємо на презентацію спецвипуску “Локальної історії”, присвяченому постаті Івана Франка.

Зустріч відбудеться у середу, 2 вересня, початок о 18:00 у Домі Франка (вул. Івана Франка, 150/152).

Чому Франко – не Каменяр та з яких творів краще починати знайомство з ним? Звідки походить родина письменника і ким були його предки? Яким був світ часів Івана Франка? Чому письменник обирав для праці гамір львівських каварень і де шукати “його місця” у Відні? Якими були вакації Франка у Криворівні?

Про це та багато іншого ми поговоримо на презентації номера.

Участь у заході візьмуть:
👉🏼Віталій Ляска – головний редактор “Локальної історії”.
👉🏼Галина Пагутяк – письменниця, авторка книг “Тісні люде” і “Урізька готика”.
👉🏼Богдан Тихолоз – літературознавець, франкознавець; директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка.
👉🏼Наталія Тихолоз – літературознавиця, франкознавиця; директорка Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.

Придбати журнал можна на сайті → https://publishing.localhistory.org.ua/product/franko-4-2026/

Коли: 2 вересня (середа) о 18.00.
Місце зустрічі: м. Львів. Дім Франка (вул. Івана Франка, 150/152)

Вхід вільний.
11
Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками.

Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Читайте фрагмент із його книжки “Невиграна війна” у матеріалі "Історична Правда": https://www.istpravda.com.ua/articles/2026/07/31/166049/
10
Європейська освіта, чудовий естетичний смак, неповторна манера вираження, висока репутація у мистецьких колах. У 1913 році амбітний художник Олекса Новаківський переїздить із Кракова до Львова. Тут митцеві пропонують житло і приміщення для майстерні, опіку йому надає сам митрополит Андрей Шептицький. Новаківський мріє про нові творчі вершини, про кінець злиднів і отримує місію – заопікуватися школою для нової генерації митців. Але невдовзі починається війна, і все опиняється під загрозою…

Новаківський досяг висот і став одним із найбільш цікавих українських художників. Він став чудовим педагогом і таки заснував свою школу після війни. Зі слів мистецтвознавиці Діани Клочко, серед українських художників нині картини Новаківського є найдорожчими.

У річницю смерті митця пропонуємо ознайомитися з путівником його життям і найбільш знаковими роботами ↓

https://localhistory.org.ua/texts/statti/150-rokiv-oleksi-novakivskomu-onlain-vistavka-naibilsh-znakovikh-robit/
7👍2
В умовах російсько-української війни змінився й поховальний ритуал. Насамперед йдеться про похорон загиблих військовослужбовців. У ньому дуже тісно взаємодіють традиційні й нові звичаї, які сформувалися підо впливом воєнного часу. Так відбувається в різних регіонах України, хоча є чимало особливостей.

Сьогодні, у День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за нашу незалежність, пропонуємо ознайомитися з поховальними ритуалами, які сформувалися підо впливом воєнного часу ↓

https://localhistory.org.ua/texts/statti/geroiam-slava-chin-pokhoronu-ukrayinskikh-viiskovosluzhbovtsiv/
💔9
📚Приїхала з друку книга “Невиграна війна” Івана Гаврилюка! Перші примірники уже вирушили до своїх передплатників.

✍🏼Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками.

Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції, аналізуючи події 1648–1651 років крізь призму оперативно-стратегічного планування, тактики, управління військами та розвідки. У центрі цього дослідження — не лише Богдан Хмельницький, а й інші козацькі полководці, чиї рішення безпосередньо визначали хід кампаній та битв. Автор продемонстрував, що тими роками козацтво досягло піку своєї військової могутности, і водночас розглянув його слабкі сторони, як-от залежність від союзу з Кримським ханством, брак ресурсів і труднощі переходу від повстанської боротьби до затяжної війни.

“Невиграна війна” — це спроба по-новому осмислити одну з найважливіших сторінок української історії та зрозуміти, чому Хмельниччина стала і небаченим доти тріумфом, і одним із найбільших нереалізованих шансів ранньомодерної України.

Купуйте книгу на сайті “Локальної історії” 👉🏼https://publishing.localhistory.org.ua/product/nevygrana-vijna-voyenne-mystecztvo-bogdana-hmelnyczkogo-j-inshyh-kozaczkyh-polkovodcziv-1648-1651/
👍7🔥1
Традиційний одяг може розповісти про життя людей не менше, ніж їхні звичаї та побут. За одягом можна зрозуміти соціальний статус, родинний стан та події в житті людини. Вбрання жителів Бойківщини мало свою символіку, особливості переробки матеріалів та десятки назв.

Особливості традиційного одягу бойків зафіксував Володимир Кобільник — український археолог та етнограф, який досліджував Бойківщину. У своїх працях він описав їхні традиції та побут, які у 1930-х роках опублікував у краєзнавчому часописі "Літопис Бойківщини".

Публікуємо уривок із детальним описом традиційного строю жителів Жукотина, що охоплює повсякденне, весільне та поховальне вбрання ↓

https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/shcho-nosili-zhukotinski-gazdi-i-gazdini-volodimir-kobilnik-pro-traditsiinii-odiag-boikiv/
👍111
Друзі, ми будемо на Форумі Видавців у Львові, який відбудеться з 10 по 13 вересня!🔥

Готуємо до зустрічі нові видання, а також книги й журнали, які вже стали улюбленими для наших читачів. Чекаємо вас на книжковому ярмарку в Палаці мистецтв — шукайте наш стенд № 313 на 3-му поверсі!

А також запрошуємо на події від нашого видавництва:

📌 Презентація серії регіональних випусків “Локальної історії”! Зустріч відбудеться у четвер, 10 вересня о 17:00 у залі №2 (3 поверх). Учасники події: Віталій Ляска, Юрій Пуківський та Тетяна Терен.

📌 Двокнижжя Галини Пагутяк: розмова про магічні світи Галичини! Зустріч відбудеться в п'ятницю, 11 вересня о 18:00 у залі № 1 (3 поверх). Учасники події: Галина Пагутяк та Віталій Ляска.

📌 “Велика Війна професорів. Науки про людину (1912-1923)”. Дискусія про симбіоз війни та науки. Зустріч відбудеться в суботу, 12 вересня о 16:00 у фотомузеї (-1 поверх). Учасники події: Мацей Ґурний, Віталій Михайловський, Віталій Ляска та Марʼян Мудрий.

📌 “Культурна колонізація. Страх приниження та опір України в радянській імперії”. Розмова про український досвід. Зустріч відбудеться в суботу, 12 вересня о 17:00 у фотомузеї (-1 поверх). Учасники події: Радомир Мокрик та Олександр Сапронов.

До зустрічі!🫂
6
Тілесні рани й чуттєвий досвід, прагнення вижити й свідома співпраця з ворогом, повернення з поля бою та адаптація до мирного життя.

Найбільший конфлікт XX століття не лише перекроїв світовий лад і забрав десятки мільйонів життів, а й визначив подальший шлях тих, кому вдалося пережити той буремний час.

Видавництво “Локальна історія” пропонує читачам добірку з трьох книжок, які розкривають тему Другої світової війни з неочевидних ракурсів: https://localhistory.org.ua/texts/statti/tri-neochevidni-knizhki-pro-drugu-svitovu-viinu/
6