Про Івана Франка читайте у спецвипуску “Локальної історії”, який створений у співпраці з Домом Франка: https://publishing.localhistory.org.ua/product/franko-4-2026/
Магазин Локальної історії
Франко #4 (2026) - Магазин Локальної історії
Номер створено у співпраці із Домом Франка.
👍5❤3
🔥Приїхала з друку книга Пйотра М.Маєвського “Бридке слово на “к”. Оповідь про колабораціонізм”. Примірники уже вирушили до своїх передплатників!
✍🏼Історик простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Спираючись на широкий компаративний матеріал, він аналізує мотиви й логіку вибору, що підштовхували окупованих до співпраці з окупантами: від режимів Петена і Квіслінґа та формування національних підрозділів у німецькій армії до функціонування юденратів і трагедії Голокосту.
Особливе місце в книжці посідає досвід націй Центрально-Східної Європи, зокрема поляків, чехів та українців у часи нацистської та радянської окупацій. Автор свідомо уникає ролі прокурора чи адвоката, показуючи, що одні й ті самі дії могли сприймати як зраду або як патріотизм залежно від того, хто і з якої перспективи на них дивився.
Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку?
Про це читайте у книзі “Бридке слово на “к”. Оповідь про колабораціонізм”. Купуйте в онлайн-крамниці видавництва “Локальна історія” 👉🏼 https://publishing.localhistory.org.ua/product/brydke-slovo-na-k-opovid-pro-kolaboraczionizm/
✍🏼Історик простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Спираючись на широкий компаративний матеріал, він аналізує мотиви й логіку вибору, що підштовхували окупованих до співпраці з окупантами: від режимів Петена і Квіслінґа та формування національних підрозділів у німецькій армії до функціонування юденратів і трагедії Голокосту.
Особливе місце в книжці посідає досвід націй Центрально-Східної Європи, зокрема поляків, чехів та українців у часи нацистської та радянської окупацій. Автор свідомо уникає ролі прокурора чи адвоката, показуючи, що одні й ті самі дії могли сприймати як зраду або як патріотизм залежно від того, хто і з якої перспективи на них дивився.
Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку?
Про це читайте у книзі “Бридке слово на “к”. Оповідь про колабораціонізм”. Купуйте в онлайн-крамниці видавництва “Локальна історія” 👉🏼 https://publishing.localhistory.org.ua/product/brydke-slovo-na-k-opovid-pro-kolaboraczionizm/
Магазин Локальної історії
Бридке слово на «к». Оповідь про колабораціонізм - Магазин Локальної історії
Відправляємо протягом 2-3 робочих днів.
👍8❤1
Артефакти Андрея Шептицького збережено завдяки тим, хто знав його особисто: священникам, монахам і монахиням, звичайним вірянам. Отцю Севастьянові Дмитруху вдалося зібрати найбільшу колекцію таких предметів.
Майже кожен із них має складну, іноді дивовижну, а подекуди і драматичну історію. Від 2020 року їх можна оглянути в Музеї митрополита Андрея Шептицького у Львові.
Пропонуємо ознайомитися з найцікавішими експонатами ↓
https://localhistory.org.ua/rubrics/artifact/rechi-iaki-ne-mali-zniknuti/
Майже кожен із них має складну, іноді дивовижну, а подекуди і драматичну історію. Від 2020 року їх можна оглянути в Музеї митрополита Андрея Шептицького у Львові.
Пропонуємо ознайомитися з найцікавішими експонатами ↓
https://localhistory.org.ua/rubrics/artifact/rechi-iaki-ne-mali-zniknuti/
localhistory.org.ua
Речі, які не мали зникнути
Збережені артефакти митрополита Андрея Шептицького.
👍3
Більше про Андрея Шептицького у спецвипуску “Локальної історії”. Купуйте журнал в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/andrej-sheptyczkyj-11-12-2025/
Магазин Локальної історії
Андрей Шептицький #11-12 (2025) - Магазин Локальної історії
Відправляємо протягом 2-3 робочих днів.
👍6
Вітаємо Мар’яну Буджерин, авторку книги “Бомба у спадок”, з днем народження!🎉
✍🏻Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка “Бомба у спадок” Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору, сформованого на перетині внутрішньополітичної невизначености, економічної кризи та зовнішнього тиску з боку ядерних держав, зокрема США й Росії.
Авторка, спираючись на архівні матеріали, спогади учасників подій та міжнародні документи, реконструювала багаторівневий переговорний процес довкола української ядерної спадщини й відновила логіку ухвалення рішення про денуклеаризацію України та безпекові обіцянки, закріплені в Будапештському меморандумі. Після 2014 року на тлі російської агресії цей документ знову опинився в центрі уваги політиків, дослідників, громадськости. Чи справді в 1990-х Україна мала вибір, яким не скористалася? Що саме їй було обіцяно в обмін на роззброєння? Чи могла вона втримати ядерний статус? Якщо так, то чи зважилась би Росія на таку зухвалу агресію?
“Бомба у спадок” критично осмислює ці запитання й застерігає від спрощених сценаріїв, що не враховують, у яких умовах і на яких засадах постала незалежна Україна.
❤️Бажаємо Мар’яні Буджерин натхнення, нових досліджень та успіхів!
✍🏻Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка “Бомба у спадок” Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору, сформованого на перетині внутрішньополітичної невизначености, економічної кризи та зовнішнього тиску з боку ядерних держав, зокрема США й Росії.
Авторка, спираючись на архівні матеріали, спогади учасників подій та міжнародні документи, реконструювала багаторівневий переговорний процес довкола української ядерної спадщини й відновила логіку ухвалення рішення про денуклеаризацію України та безпекові обіцянки, закріплені в Будапештському меморандумі. Після 2014 року на тлі російської агресії цей документ знову опинився в центрі уваги політиків, дослідників, громадськости. Чи справді в 1990-х Україна мала вибір, яким не скористалася? Що саме їй було обіцяно в обмін на роззброєння? Чи могла вона втримати ядерний статус? Якщо так, то чи зважилась би Росія на таку зухвалу агресію?
“Бомба у спадок” критично осмислює ці запитання й застерігає від спрощених сценаріїв, що не враховують, у яких умовах і на яких засадах постала незалежна Україна.
❤️Бажаємо Мар’яні Буджерин натхнення, нових досліджень та успіхів!
❤8👍1
Купуйте книгу в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/bomba-u-spadok-rozpad-srsr-ta-yaderne-rozzbroyennya-ukrayiny/
Магазин Локальної історії
Бомба у спадок. Розпад СРСР і ядерне роззброєння України - Магазин Локальної історії
Термін відправлення замовлень складає 2-3 робочі дні.
👍6❤1
"Коли я писав цю книгу, я прагнув показати, що Східна Європа - це зовсім не зменшена копія Західної Європи, а самодостатній регіон із власними культурними цінностями, які варто берегти й плекати", - написав американський журналіст, критик та історик Якуб Мікановський у передмові до українського видання своєї книжки "Прощавай, Східна Європо: особиста історія розділених земель".
Леонід Зашкільняк, доктор історичних наук, професор та завідувач катедри історії Центральної та Східної Європи зауважує, що ця книжка викликає інтерес вже через саму назву. Адже впродовж останніх десятиліть так звана "Східна Європа" стала модним брендом в історіографічному середовищі.
"Локальна історія" виділила кілька основних думок з рецензії українського вченого: https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/retsenziia-na-knigu-proshchavai-skhidna-ievropo-iakuba-mikanovskogo/
Леонід Зашкільняк, доктор історичних наук, професор та завідувач катедри історії Центральної та Східної Європи зауважує, що ця книжка викликає інтерес вже через саму назву. Адже впродовж останніх десятиліть так звана "Східна Європа" стала модним брендом в історіографічному середовищі.
"Локальна історія" виділила кілька основних думок з рецензії українського вченого: https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/retsenziia-na-knigu-proshchavai-skhidna-ievropo-iakuba-mikanovskogo/
Локальна історія
Рецензія на книгу "Прощавай, Східна Європо" Якуба Мікановського
Огляд книжки американського історика про розмаїття регіону, який вийшов із моди після розпаду Радянського Союзу.
👍3❤2
Купуйте книгу в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/proshhavaj-shidna-yevropo-osobysta-istoriya-rozdilenyh-zemel/
Магазин Локальної історії
Прощавай, Східна Європо: особиста історія розділених земель - Магазин Локальної історії
Термін відправлення замовлень складає 2-3 робочих дні.
👍3❤1
А який пиріг може прославити ваш рідний край?🥮
Саме це питання лежить в основі конкурсу Мій Пиріг Незалежності, який триває до 24 серпня. Він є частиною ініціативи Пиріг Незалежності, що спонукає українців готувати пиріг до цього свята.
✨Чому пиріг? Найперше, тому, що це одна з давніх кулінарних практик, поширена в усіх регіонах України. Пиріг, може бути різної форми, з різними начинками— укорінений у святкову кулінарну культуру, характерний і для усіх національних спільнот в Україні. Є й варіанти пирогів присутні в кулінарній традицій корінних народів Криму.
Ідея пирогів до Дня Незалежності відгукується багатьом: хтось згадує рецепти пирогів, які заведено готувати у родині, або випробовував нові, характерні іншим регіонам України, хтось замовляв вже готові. А українські шефи, кулінарні блогери почали пропонувати свої варіанти пирогів до Дня Незалежності.
🥧Ця нова традиція має всі шанси укорінитись та поширитись. Та чи відбудеться це - покаже час. Поза тим, це гарна нагода поміркувати над тим, чи існує у ваші родині традиція пекти пироги?
Саме це питання лежить в основі конкурсу Мій Пиріг Незалежності, який триває до 24 серпня. Він є частиною ініціативи Пиріг Незалежності, що спонукає українців готувати пиріг до цього свята.
✨Чому пиріг? Найперше, тому, що це одна з давніх кулінарних практик, поширена в усіх регіонах України. Пиріг, може бути різної форми, з різними начинками— укорінений у святкову кулінарну культуру, характерний і для усіх національних спільнот в Україні. Є й варіанти пирогів присутні в кулінарній традицій корінних народів Криму.
Ідея пирогів до Дня Незалежності відгукується багатьом: хтось згадує рецепти пирогів, які заведено готувати у родині, або випробовував нові, характерні іншим регіонам України, хтось замовляв вже готові. А українські шефи, кулінарні блогери почали пропонувати свої варіанти пирогів до Дня Незалежності.
🥧Ця нова традиція має всі шанси укорінитись та поширитись. Та чи відбудеться це - покаже час. Поза тим, це гарна нагода поміркувати над тим, чи існує у ваші родині традиція пекти пироги?
❤6👍1