Чи були серед українських жінок жінки-п’яниці, як соціальна мобільність впливала на смакові вподобання селян, чому вживання алкоголю перетворилося в ритуал та чи можливим було розлучення в 19 столітті - читайте в матеріалі «Де чарка, там і сварка» Ірини Ігнатенко в #5/2020

​Першого дня літа пропонуємо згадати найкращі матеріали травня:

🏰 Як давні замки та фортеці потрапляють у доповнену реальність? Ми поспілкувалися із засновниками проекту Skeiron, що відтворють 3-D моделі будівель https://cutt.ly/xyLMqBD

👼 Яким було дитинство у XVII-XVIII століттях, коли дитина вже вважалась дорослою та чому новонароджених вважали головними “клієнтами” смерті - розповідає Ігор Сердюк https://cutt.ly/JyLMhJc

🌅 У 1964 році виходець з Полтавщини Іван Боришко став відомим на весь світ як Тайхо Кокі, він був визнаний найкращим борцем сумо післявоєнного періоду, а також секс-символом Японії. Неймовірну історію у викладі Уляни Скицької читайте тут https://cutt.ly/1yLMILC

🚂 Як кримські татари стали ворогами Радянського Союзу, навіщо їх примусово виселили до північного Приуралля і республік Середньої Азії та чому цю депортацію офіційно визнали геноцидом - читайте більше https://cutt.ly/VyLMAwQ

🎥 Чи знали Ви, що Верховина стала знімальним майданчиком для українського кіно значно раніше, аніж за часів "Тіней забутих предків"? Зйомки проводилися ще у 30-х роках ХХ століття. Як це відбувалось - https://cutt.ly/ryLM2nr

​Теребовля – одне із найстаріших міст України. Вперше про нього як столицю удільного князівства літописець згадує під 1097 роком. На теренах сучасного міста є і руїни замку, і старі церкви та некрополь.

Втім Теребовля не належить до числа найвідоміших та найбажаніших туристичних дестинацій. І лише залізничний віадук, схожий на шотландський міст Ґленфіннан із фільмів про Гаррі Поттера, трохи змінює ситуацію. Цей дев’ятиарковий красень щороку приваблює дедалі більше туристів, що воліють зробити селфі на тлі мосту, як в кіно про улюбленого чарівника. Більше читайте в матеріалі "Рожеві стіни княжої Теребовлі"

Параскева Заболотна і її троє дітей: Галина, Василь, Марійка на фоні старенької сільської хати. Чоловік Параскеви, Іван, загинув на фронті під час Другої світової війни. Життєвий досвід цієї жінки, як досвіди багатьох жінок після війни, коли весь тягар турботи про сім’ю впав на її плечі. Довелось «піднімати і виводити в люди» всіх своїй дітей самотужки. Ускладнювало і так непросте життя те, що родина Параскеви у 1920-30-х роках була розкуркулена.
Фото орієнтовно 1955 року з с. Мала Жмеринка, Вінницької області. Власниця фото @ammermore. А ви знаєте про подібні життєві досвіди? якщо так, то пишіть в коментарях.

​Про Юрія Кульчицького, який "навчив Відень пити каву", чули, мабуть, усі, хто хоч раз ходив на екскурсію Львовом 🙈 А от про село, де він народився і не лише він, а також гетьман Петро Сагайдачний - ні. В Кульчицях, між іншим, досі по різні боки у церкві стають нащадки шляхти і хлопів. Історичний репортаж і ідея, куди податися на вихідні 😉

​Ранкові ринкові історії. Розповідь 1: Усмішка львівського ренесансу
Як Львів став таким, яким ми його знаємо тепер, що змусило мешканців не покинути це місце після великої пожежі 1527-го, коли готичне місто перетворилося на згарище і як тут - за сотні кілометрів від узбережжя - з'явився дух моря 🌊 Текст про Львів, який ми всі так любимо❤

Читайте більше у тексті Тетяни Казанцевої

​“Декілька тисяч років тому перші землероби на наших теренах оселилися у межиріччі Південного Бугу та Дністра. Півтори тисячі років тому у болотах навколо Прип’яті зродилися перші слов’яни, які за століття-два, рухаючись уздовж річок, заселили всю Східну Європу.

Тисячу років тому на шляху «із варяг у греки» обабіч Дніпра виникла Київська держава.

П’ятсот років по тому за крутими порогами, які ворохобили Дніпро в його пониззі, оселилися перші козаки. Потім та сама вода, щоправда штучно, поглинула їхні Січі”.

🌊Ми самі здивувались, простеживши зв’язок між цією стихією і важливими подіями в українському минулому. І присвятили цій темі новий номер “Локальної історії”. Без ілюстрацій Марися Рудська (Marysya Rudska) він би не вийшов таким красивим.

🐋Замовляйте до 1 липня і ми надішлемо журнали Новою поштою безкоштовно*.

*Акція діє при умові замовлення двох і більше примірників будь-якого номеру.

Про культуру українського села, яку знищив Радянський Союз, масове вбивство арештованих енкаведистами у Саліні, зникле містечко Соколів і трішки про поляка Яна Гербурта, який вважав себе русином. Інтерв'ю з лауреаткою Шевченківської премії, письменницею та мандрівницею Галиною Пагутяк.

За 300 доларів колекціонерка давнього одягу Ulyana Yavna купила фактично шмату. Вишиванка була всіяна дірками, втратила частину ниток, а від бісеру залишилися хіба що сліди. Але основний візерунок ще можна було прочитати. Майстри почергово відновлювали її впродовж кількох років!

Воно було того варте, бо сорочка - з Буковини, де вишиванки оздоблювали особливо красиво. Самі погляньте ✨ Уляна особисто продемонструвала, що одягали на свято буковинки 100 років тому 👇

​🐋 А ви знаєте, як утворився, коли зник і що по собі залишив український океан? Чому вода завжди займала таке важливе місце у віруваннях українців? А чи були Ви в українській Венеції - Вилково, місті на 72 островах? Ні? Тоді мандруйте разом з "Локальною історію" - захопилива подорож сторінками української історії!

💣 ЕКСЛЮЗИВ - інтерв'ю з автором книги про Ґарета Джонса - журналіста, котрий першим розповів про Голодомор.

🚑 АКТУАЛЬНЕ - як у Львові створювали Міську службу здоров'я, дезинфікували вулиці та налагоджували гігієну у позаминулому столітті.

🎁 Замовляйте яскравий друкований журнал вже зараз у нас на сайті або читайте онлайн на платформі journals.ua

​У 2016 році польський Сенат прийняв ухвалу щодо Волинської трагедії - визначити 11 липня "Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої". Цього дня ми зробили підбірку найкращих матеріалів про події липня 1943-го. Спогади очевидців, думки українських фахівців та репортажі з вцілілих сіл.

Про польські каральні акції спекотного літа 1943-го, під час яких зникали цілі українські села, згадує 89-річна Софія Гайдай із села Забороль, якій дивом вдалося вижити. Її батько до останнього не хотів залишати свою нову, щойнозбудовану хату, але “всіх, хто залишився, хапали й кидали в полум’я…”. Читайте більше в матеріалі "Вогняна пастка" - https://cutt.ly/Upo3RK2

Чи дійсно антиукраїнські акції польських боївок були "відплатними"? Львівські науковці проаналізували кількість загиблих українців у збройному протистоянні з поляками в межах проекту "Українські жертви Волині 1938–1944 рр. у картах і таблицях". https://cutt.ly/Rpo8Fho

Дійти згоди з історією: як українці на Волині пам’ятають те, чого поляки не можуть забути. Наші журналісти поспілкувались з нащадками українців та поляків, вбитих у містечку Порицьк на Волині https://cutt.ly/fpo5RHo

"Є цілі польські поселення на Волині, де не загинув жоден поляк, немає такої статистики" - фахово про Волинську трагедію розповідає Іван Патриляк https://cutt.ly/Spo6wJM

​😱 Історії львівських божевільних, що свого часу сколихнули пресу. Пропонуємо читачам "Локальної історії" ознайомитися зі ще трьома випадками, які свого часу мали великий розголос у місті, однак тепер мало кому відомі.

​📯Новий номер "Локальної історії" переверне уявлення про поняття української діаспори.
Тема номеру - українці-емігранти в Південній Америці.

Читайте у випуску:
🚢що змушувало українців долати океан заради тропічних лісів Бразилії

💰як спекулювали на початку минулого століття на "бразильській мрії" - історія відомого еміграційного афериста

😲хто з аргентинських українців намалював найвідомішу картину про Голодомор - розповідає канадський історик Сергій Ціпко, нащадок емігрантів

🐎човном по Іґуасу, верхи - через джунглі: як Андрей Шептицький здійснював візитацію у Південній Америці

👠не Попелюшка: велике кохання та карколомне життя мандрівниці та письменниці Марко Вовчок

🦄невідоме Поділля: село, де жив мисливець на єдинорогів

🧐як живуть українці зараз на "землі, просякнутій кров'ю бідних емігрантів"

🍾До 31 липня діє спеціальна пропозиція - замовляйте будь-які два номери "Локальної історії" та отримуйте безкоштовну доставку у подарунок!

​🚴‍♀ Річна передплата на журнал "Локальна історія" — це як 20 мандрівок Україною.

У кожному номері ми розповідаємо, як з’явились українські міста та села, хто там мешкав колись і про кого пам’ятають тепер. Називаємо це історичним репортажем.
Наші читачі за два роки побували з нами у Глухові, Маріуполі, Славутичі, Вилковому, Бахмуті... Загалом у понад 50 населених пунктах.

✨Приєднуйтесь!

Брендована сумка у подарунок — для усіх, хто встигне до кінця січня.

​🏃‍♂ В новий рік - з новим журналом!

🥳 Локальна історія оголошує передпродаж №12/2020!

☝️ Тема номера - Кубанська Україна:

📣 Де знаходилась загадкова Тмуторокань та чому саме з Тмуторокані почалась Галичина

📣Наспів на криласі, веснянка на вулиці, щедрування під вікном: як зберігали традиції чорноморські козаки на Кубані

📣 Як і де переховували козацькі регалії Кубані та чому росіяни були зацікавлені у їх вивезенні

📣 Як українці Кубані прагнули здобути свою державу у першій половині ХХ століття і що з того вийшло

📣Чи стане Кубань українською? І чи треба? Розмірковує Сергій Громенко

❗ Замовляйте два будь-яких номери журналу "Локальна історія", або ж новий номер та календар до 5 січня включно і отримуйте безкоштовну доставку Новою поштою!

​🌲Різдво - час, який кожен з нас проводить зі своєю родиною. Вже понад сім років "Локальна історія" слухає та збирає родинні історії - ті, що найважливіші для кожного з нас.
🤗Ми хочемо, щоб ці спогади огортали теплом наших читачів кожного дня року, що настає.
📅Тому новий календар "Локальної історії" - це теж частина спогадів, це світлини дідусів та бабусь у золотий для них час молодості, кохання та мрій, задовго до війн та репресій.
❤Даруйте тепло своїм рідним, даруйте календар від "Локальної історії"

Вартість календаря - 100 гривень

Основним атрибутом Різдва в українців впродовж століть була не кутя, а дід (який ми тепер називаємо дідухом). На Святвечір замовляли єврея, а на долівку клали бабу. Першу колядку присвячували волові...

Ще 100 чи 200 років тому Святий вечір, Різдво та Новий рік святкували інакше. У ці дні кожна дія, як вірили, мала великий вплив на весь наступний рік.

Розповісти про давні різдвяні обряди ми запросили одного з найавторитетніших етнологів в Україні, упорядника відомої збірки “Колядки і щедрівки” (яка на початку 90-х вийшла накладом у 130 тисяч!) професора Михайла Глушка.

Що символізувала кутя? Коли з’явився різдвяний вертеп? Звідки походить традиція маланкування? Чи прикрашали помешкання на свято наші предки?

Дивіться у 41-му випуску “Без брому з Віталієм Ляскою"

​💪Новий рік - новий формат журналу! 💪
🙏 Тема номеру - релігія в Україні:
💡 Який вибір насправді мав князь Володимир
💡 Чому ми можемо говорити про корінний український іслам
💡 Місто, де Новий рік святкують тричі - розмаїтий Беридичів
💡 Чи дійсно Київську митрополію передавали Московському патріархові
💡 Як функціонувала найтаємничіша українська секта "Велике Біле Братство"
🤯 А також ексклюзив! 🧬Скільки відсотків борщу в українському ДНК - інтерв'ю з Євгеном Клопотенком
🎁 При замовленні журналів до 8 лютого - доставка Новою поштою у подарунок!

​Наклад свіжого номеру №1/21 тане, як сніг на сонці 😱 Журналів лишилось дуже мало, тож поспішайте придбати!

У січневому номері розповіли про:

🔹 білі ночі та чорні дні останнього кошового отамана Запорізької Січі
🔹 українські таємниці першої леді польської діаспори
🔹 тріумфальне повернення Маркіяна Шашкевича
🔹 складнощі переведення скульптур Пінзеля у 3D формат
🔹 (не) міфи про масонство

🛒 Замовляйте журнал сьогодні, отримуйте вже за два дні