18 травня 1944 року радянська влада злочинно й насильно депортувала кримськотатарський народ із рідної землі.

Цей акт геноциду назавжди змінив долі сотень тисяч людей, перетворивши квітучий півострів на зону відчуження та русифікації. Але чи вдалося тоталітарному режиму стерти справжній, український та кримськотатарський Крим?

✍🏼У спецвипуску “Локальної історії” читайте історію братів Умерових, лідерів кримськотатарського спротиву 1980-х, провідників національного руху в АР Крим. Розмову з чемпіоном України і Європи з греко-римської боротьби Февзі Мамутовим про український півострів, участь у Майдані та сучасний спротив окупації.

Як українські поети, меценати та митці минулих століть шукали й знаходили порятунок і натхнення біля кримського моря? Чому письменник і військовий Артем Чех, уявляючи повернення нашого Криму, бачить його безлюдним? Та якою насправді була Кримська війна — найбільш міфологізована в Росії кампанія, де століттями замовчували поразки й виправдовували агресію?

👉🏼Придбати електронну версію номера “Крим” за ціною 100 грн можна в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/krym-3-2024/

Проти ночі 18 травня 1944 року десятки тисяч оперативників, офіцерів та бійців НКВС-НКДБ розпочали процес вигнання татар в усіх населених пунктах Криму. З усіх-усюд до вузлових залізничних станцій прямували вантажівки з нещасними людьми, яких силоміць заганяли до товарних вагонів. Куди їх вивозили – ніхто не знав.

Уже 20 травня місцеві партійні функціонери рапортували у Кримський обком про успішно проведену акцію з виселення та доповідали про залишене майно кримських татар. Будинки депортованих перейшли “у житловий фонд виконкомів місцевих рад”. Їх займали “нові колгоспники” – переселенці, які приїхали переважно з різних областей Росії. Уже до 1 грудня 1944 року Крим прийняв 64 000 переселенців, серед яких – 30 444 працездатних.

Зовсім іншим був шлях кримськотатарських спецпереселенців. Дорогу в невідоме запам’ятали усі, хто її пережив. У дорозі багато людей захворіло та померло. Трупи без жодного оформлення документів конвоїри просто викидали з поїзда.
На нових місцях кримських татар ніхто не чекав. Люди, які пережили депортацію, особливо запам’ятали момент прибуття та перші враження від нових місць.“Нас вивантажили у степу. Повезли в колгосп Ворошилова-2, дали будинок, як зараз пам’ятаю, без даху. Чотири стіни. Очерету накидали, поряд ріс очерет. Приходили шакали, вили поряд. Нас було четверо дітей, без батька. Братів забрали до колгоспу”.

Депортація стала не лише трагедією кримськотатарського народу й національних меншин, вигнаних із території півострова. Внаслідок неї був зруйнований Крим, у якому мирно існуючи, але фактично не асимілюючись, жили представники різних етнічних та релігійних груп, співтовариство, у якому кожен хоч і належав до конкретної етноконфесійної групі, але відчував себе частиною більшого утворення – кримцем.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/krim-bez-oblichchia/

Більше про Крим читайте у спецвипуску журналу “Локальна історія”. Купуйте номер в онлайн-крамниці: https://publishing.localhistory.org.ua/product/krym-3-2024/

Запрошуємо на презентацію романів Галини Пагутяк “Тісні Люде” та “Урізька готика”! Зустріч відбудеться в середу, 20 травня о 13:00 у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка (вулиця Івана Франка, 24. Актова зала).

✍🏻“Тісні люде” — перша художня книжка видавництва “Локальна історія”! Це роман-сповідь, роман-відчай, роман-прощання про тих, кому тісно не лише в оселях, а й у власних душах. Книжка народилася з архівних пошуків і бажання дати голос тим, кого давно вже не чутно. Це і історія однієї галицької громади ХІХ століття, і водночас глибока притча про світ, у якому навіть віра не рятує від самотности.

✍🏻“Урізька готика” — роман-препарація побуту непересічного галицького села ХІХ століття. Це розповідь про змагання науки і упереджень, прогресу і традицій, світла і темряви. Ніби-то простий опис життя рідного села авторки, історію якого вона ретельно дослідила, перетворюється на притчу про цілий світ і людську душу.

Учасники події:

👉🏼Галина Пагутяк, письменниця, авторка книги.
👉🏼Модеруватиме подію Олег Баган.

Коли: 20 травня (середа) о 13:00.
Місце зустрічі: Дрогобич. Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка (вулиця Івана Франка, 24. Актова зала).

До зустрічі!