“Основним аргументом цієї книжки є те, що нині ми живемо у світі, який дедалі більше стає багатополюсним і разюче подібний до часів, що передували Першій світовій війні. Тоді, як і сьогодні, численні провідні держави боролися за першість у межах своїх регіонів та на світовій арені.

Тоді, як і сьогодні, вільну торгівлю витісняли протекціонізм та економічний націоналізм. Тоді, як і сьогодні, страхи та давні образи між державами посилювалися, підживлені націоналістичними течіями та популістською політикою. Тоді, як і сьогодні, лідери в усьому світі готувалися до конфлікту так, що це тільки підвищило ймовірність війни, хоч як вони боялися її наслідків.

Той минулий світ закінчився катастрофічною війною, яка розпочалась 1914 року. Сьогодні ж війна між великими державами призвела б до значно більших спустошень, аніж жахливі конфлікти ХХ століття”.

👉🏼Читайте більше у книзі “Насувається буря. Влада, конфлікт та попередження з історії” Одда Арне Вестада: https://publishing.localhistory.org.ua/product/nasuvayetsya-burya-vlada-konflikt-ta-poperedzhennya-z-istoriyi/

В Україні розпочали роботу над створенням Пантеону. Цей проєкт має стати не просто військовим меморіалом, а символом державности. Таким чином прагнуть вшанувати українських національних героїв, а також повернути на батьківщину історичних діячів.

Українським пантеоном у США називають цвинтар Святого Андрія в штаті Нью-Джерсі. Там поховано понад 1300 українських вояків різних військових формувань — від Українських січових стрільців до американських військовиків нашого часу. Це найбільший меморіал за межами України.

Про унікальність цього кладовища та чого нам варто повчитись у діаспори розповів історик, сержант бригади "Хартія" Вахтанг Кіпіані у матеріалі ↓

https://localhistory.org.ua/texts/statti/shchobi-svoyi-pokoyilis-sered-svoyikh/ 

Більше про українські некрополі читайте у номері "Локальної історії". Замовити журнал можна в онлайн-крамниці: https://publishing.localhistory.org.ua/product/nekropoli-10-2024/

З 29 квітня до 4 травня 1915 року Українські січові стрільці вели бої за гору Маківка.

Сьогодні на цю вершину у Високому Бескиді щороку піднімаються сотні людей, щоб вшанувати полеглих у битві з російською армією.

8–11 травня тут традиційно таборує молодь з організації «Спадщина», що займається патріотичним вихованням. Від кінця 1980-х її учасники відновлювали занедбані могили Січових стрільців і встановлювали перші березові хрести — так зародилася традиція таборів на Маківці. До повномасштабної війни тут збиралося понад 100 учасників, нині ж багато з них воюють або волонтерять.

«Табір розпочинається з містерії на пантеоні — смолоскипи, ватра. Ми називаємо імена і вік січових стрільців, які тут загинули. А це була молодь, багато хто з нашого юнацтва нині приблизно такого самого віку. Це дає ретроспективу», — каже Юліан Гончар.

Головна подія табору — Велика гра. Учасників ділять на січових стрільців і «червоних», вони відтворюють історичний бій. Мета — захопити прапор протилежного табору. Також потрібно зірвати з противника якомога більше наліпок-погонів. Зазвичай це відбувається вночі. Програма також включає лекції з історії, дебати, риторику, критичне мислення, походи й практичні навички.

Маківка також оповита легендами. Одна з них розповідає, що січових стрільців, у яких закінчувалися набої, оточили москалі. Аж раптом у лісі промайнула біла тінь і ворожий вогонь стих. На світанку українські вояки побачили, що ворогів хтось загриз. Казали, ніби в лісі бачили білого вовка.

Гейміфіковане відтворення бою січових стрільців, легенди навколо Маківки, містерія з ватрою дають юнацтву відчуття причетности до подій понад 100-річної давнини. Вони відчувають себе безпосередніми нащадками тих юних бійців, яким завдячують своїм сьогоденням.

Читайте більше у репортажі Олександри Бодняк ↓

https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/spadshchina-na-makivtsi/

Про Українських січових стрільців читайте у номері "Локальної історії"
Замовити журнал можна в онлайн-крамниці: https://publishing.localhistory.org.ua/product/ukrayinski-sichovi-strilczi-7-8-2025/

Книжка «Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII–XVIII століття» історикині, доцентки Києво-Могилянської академії Катерини Диси — дослідження судових процесів у справах про чари та відьомство.

Аналізуючи майже 200 справ, авторка показує, як діяли правові механізми, якою була роль тортур, чуток і репутацій в ухваленні вироків, як церковні та народні уявлення про демонічне впливали на судову практику й ким були люди, яких підозрювали у відьомстві.

Катерина Диса висвітлює судові процеси не лише як прояв забобонів, а й як відображення глибших соціальних напружень, страхів і уявлень про справедливість, адже у XVII—XVIII століттях звинувачення у чарах були частиною повсякденного життя на українських землях. Люди з’ясовували стосунки через неврожаї, зачаровану худобу, раптові хвороби, знеславлення чи конфлікти поміж сусідами.

Divoche.media опублікували уривок із книги Катерини Диси про суди за чаклунство в Україні XVII–XVIII століть ↓

https://divoche.media/2026/03/27/istoriia-z-vidmamy-uryvok-iz-knyzhky-kateryny-dysy-pro-sudy-za-chaklunstvo-v-ukraini-xvii-xviii-stolit/ 

Друге видання вийде друком у видавництві «Локальна історія» наприкінці квітня. Замовити книгу за зниженою ціною можна тут: https://publishing.localhistory.org.ua/product/istoriya-z-vidmamy-sudy-pro-chary-v-ukrayinskyh-voyevodstvah-rechi-pospolytoyi-xvii-xviii-stolittya/

До початку книжкового фестивального сезону, який стартує 23–26 квітня, коли відбудеться п’ятий фестиваль «Книжкова країна» на території ВДНГ у Києві, Divoche.media зібрали 22 українські та перекладні книжкові новинки.

Серед видань — праця історикині та перекладачки Катерини Диси «Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII–XVIII століття».

Її дослідницьке зацікавлення — історія XVIII–XIX століть, зокрема відьомство, сексуальність, медицина та подорожі.

Авторка аналізує майже 200 судових справ, пов’язаних із відьомством, яке розглядає не лише як прояв забобонів. Дослідниця показує, як на переслідування відьом у цьому регіоні повпливали соціальні напруження та страхи, правові механізми та релігійні догми. І вписує цей феномен української історії у ширший — сумнозвісне «полювання на відьом» у ранньомодерній Європі XVI–XVIII століть.

Придбати видання можна на сайті «Локальної історії»: https://publishing.localhistory.org.ua/product/istoriya-z-vidmamy-sudy-pro-chary-v-ukrayinskyh-voyevodstvah-rechi-pospolytoyi-xvii-xviii-stolittya/

Друзі, ми зібрали ТОП-3 книжки, які ви найчастіше обирали на фестивалі Coffee, Books & Vintage Festival!🔥

Серед лідерів:

👉🏼Радомир Мокрик «Культурна колонізація».
👉🏼Тімоті Снайдер «Червоний князь».
👉🏼Галина Пагутяк «Тісні люде».

Також у межах фестивалю відбулося дві події. У суботу презентували книгу Радомира Мокрика «Культурна колонізація». Автор разом із блогером Яремою Духом говорили про культуру як інструмент впливу, спротиву й виживання.

У неділю Галина Пагутяк та Віталій Ляска розмовляли про дві ключові праці авторки — «Урізька готика» та «Тісні люде». Обговорили магічний реалізм, памʼять і те, як історія промовляє через художні тексти.

Щиро дякуємо всім, хто завітав на наші події, відвідав стенд і купував наші видання. До зустрічі на нових книжкових фестивалях!🫂