Локальна історія
3.91K subscribers
2.65K photos
306 videos
4 files
3.29K links
Дайджести кращих історичних статей тижня, а також давні світлини, архівні матеріали, відеоінтерв'ю зі світовими істориками, підбірка кращих репортажних фото та багато іншого цікавого
Download Telegram
90 років тому народився Валентин Мороз, дисидент, історик і правозахисник, який відбував ув’язнення за “антирадянську агітацію”. Та навіть після цього він не припинив своєї діяльности: організовував самвидав, підтримував політв’язнів і досліджував українські традиції.

26 квітня 1970 року Мороз прибув у Космач на Великдень. В атеїстичному Радянському Союзі це місце залишалося острівцем збереження релігійности та національних традицій. Того дня тут були не лише місцеві селяни, а й люди, захоплені гуцульською культурою й водночас незгодні з радянською системою.

Прибувши до храму, Валентин Мороз дістав магнітофон і почав записувати великодні пісні. У цей момент до нього підійшли представники влади і вимагали віддати запис. Коли він відмовився, його спробували затримати “для встановлення особи”.

Любов Возняк-Лемик описує той момент: “Його раптом оточують кагебісти. А він так, знаєте, трохи розпачливо кричить: “Люди!..” І тут гуцулка, бабуся, ніким не підіслана, підходить і до народу: “Люди, ніхто не відходіть з площі!” Стоять, як укопані. Не йдуть паски святити. Стоять і чекають. Ми готові були боронити Мороза, а підходить старенька жіночка, бере його за руку і каже: “Ходіть…” Відводить від кагебістів і каже: “Це мій гість. Він до мене приїхав, я його не відпущу”. І вони — пас. Знаєте, натовп народу, і вони його відпустили”.

Більше про те, як КДБ намагався затримати дисидента Валентина Мороза на Великдень 1970 року читайте у матеріалі на нашому сайті ↓

https://localhistory.org.ua/texts/statti/provokatsiia-pid-tserkovnoiu-bramoiu/
7
Імперії нікуди не зникли? Як змінюється світ і хто насправді керує процесами?

У новому епізоді подкасту “Нащо читати” Віталій Михайловський разом із Віталієм Ляскою обговорюють книгу Томаса Барфілда "Тіньові імперії. Альтернативна історія імперій"!

Чому імперії не варто сприймати лише як держави з чіткими кордонами? Як Афіни можуть виявитися імперією, а сучасні корпорації — новими центрами глобального впливу? Чому ресурс і спосіб його отримання часто важливіші за територію, і як саме це пояснює експансію великих держав — від середньовічної Москви до сучасного Китаю та США?

Ця розмова — про закономірності, які повторюються століттями. Про те, як імперії народжуються на периферії, як вони трансформуються і чому ніколи не зникають остаточно. Про альтернативний погляд на історію, який змушує інакше подивитися і на сучасний світ. І головне — про те, чи живемо ми вже сьогодні в новій імперській реальності, яку ще не до кінця усвідомлюємо.

👉🏼Вмикайте новий епізод на нашому YouTube-каналі: https://www.youtube.com/watch?v=4KlYspOPySY&t=2s
4❤‍🔥3
“Думаючи про різне в полоні, я зрозумів, як багато чим я завдячую іншим людям. Згадував людей, які мені зустрілися в житті, різні люди за дуже різних обставин, і думав, що мені дуже пощастило, що стільки прекрасних людей мені зустрілося. І це якось мене підживлювало, дуже допомагало. Я просто вірив у те, що вони про мене не забувають, що вони про мене говорять. Люди – це насправді найважливіше”.

Максим Буткевич — журналіст, один із голосів українського правозахисного руху, багаторічний координатор проєктів допомоги біженцям. За правозахисну діяльність був відзначений премією “Світло Справедливості”.

З початком повномасштабної війни Максим долучився до лав Збройних сил України. У 2022 році потрапив у російський полон, де провів понад два роки. Навіть у неволі він не втрачав внутрішньої опори: читав Біблію, багато розмірковував, молився і підтримував інших полонених. Віра та відчуття невидимого зв’язку з людьми допомогли йому вистояти. Після звільнення він повернувся до громадської діяльності. Продовжує працювати з темами прав людини й намагається донести світові, що Росія знищує все людське.

Максим як вірянин-християнин не запитує себе, де Бог у цьому всьому злі, чому він допускає це зло? У його Космосі за все, що відбувається, відповідальні люди: одні — за вбивства, другі — за порятунок. Залежно від вибору.

Він за свої вибори впродовж всього польоту спокійний. Вони запалюють у ньому Світло, урухомлюють його ракету, попри всі закони фізики. Це Світло ніхто не зміг погасити навіть у найтемніших камерах. І він несе його світові. З надією хоч трохи розсіяти темряву.

[ Проєкт втілено спільно з Інститутом лідерства та управління УКУ]

https://svitlo.localhistory.org.ua/butkevych.html 
7
The Village Україна обрали книжки квітня й пояснили, чому їх варто читати. Серед видань – праця Одда Арне Вестада «Насувається буря. Влада, конфлікт і попередження з історії»!

««Насувається буря» – одна з найбільш очікуваних книжок року за версією видання Foreign Policy. Українське видання виходить одночасно зі світовою прем'єрою.

«Можливо, це найважливіша книжка, яку ви прочитаєте цього року», – сказав у видавничій анотації «Насувається буря» Ніколас Бернс, професор Гарвардської школи Кеннеді й колишній посол США в Китаї.

Автор книжки – норвезький історик, професор Єльського університету Одд Арне Вестад аналізує сучасний світ через призму подій напередодні Першої світової війни. Він показує, як розвиток нових держав, політика Росії, внутрішні суперечки Заходу й боротьба за першість у сферах ядерних технологій і штучного інтелекту посилюють глобальну напругу.

Вестад приділяє особливу увагу Україні, Тайваню та Близькому Сходу й ставить запитання, чи здатні держави робити висновки з історії. «Це невелика книжка про велику тему, яка змушує замислюватися ще довго після того, як перегорнуто останню сторінку», – написав журналіст і політичний оглядач Фарід Закарія у видавничій анотації».

👉🏼Придбати книгу «Насувається буря» можна в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/nasuvayetsya-burya-vlada-konflikt-ta-poperedzhennya-z-istoriyi/
4
««Роздуми про двадцяте століття» демонструють можливості історичного мислення — бачити особисту історію в дуже широкому контексті, уявляти своїх родичів як персонажів світової історії, і водночас мислити історичний наратив як конструкт авторства конкретних людей, на творення якого нерідко впливають суб’єктивні чинники родинної історії».

✍🏻Книжка («історична розвідка, біографія й етичний трактат» водночас) побудована як тривалий діалог Тімоті Снайдера із Тоні Джадтом. Цей діалог тривав пів року, коли Тоні Джадт невиліковно хворів і втратив здатність писати. Виклад завершено липнем 2010 року, за місяць до смерті Джадта.

Історія родини, роду, народу, особисте зростання і професійне становлення як історика, динаміка історичних наративів, ідеології, воєнні та суспільно-політичні зміни протягом ХХ століття — усі ці сюжети переплітаються у книжці. Оповідь розгортається як на приватному рівні, так і на рівні історії ідей та ідеологій у пізньому ХІХ — ранньому ХХІ століттях».

[ «Роздуми про ХХ століття» Тоні Джадта та Тімоті Снайдера виходять друком українською у співпраці видавництв «Човен»та «Локальна історія»].

Рецензію Ольги Петренко-Цеунової на книгу Тоні Джадта та Тімоті Снайдера «Роздуми про XX століття» читайте у матеріалі «Тиждень» ↓

https://tyzhden.ua/dialoh-znanykh-istorykiv-pro-khkh-stolittia-retsenziia/
2