Локальна історія
3.91K subscribers
2.65K photos
306 videos
4 files
3.29K links
Дайджести кращих історичних статей тижня, а також давні світлини, архівні матеріали, відеоінтерв'ю зі світовими істориками, підбірка кращих репортажних фото та багато іншого цікавого
Download Telegram
8 квітня 1930 року відбулася прем’єра фільму “Земля” — шедевра світового кінематографа, створеного режисером Олександром Довженком.

89-хвилинна німа чорно-біла стрічка розповідає про прихід колективізації в українське село. Довженко у властивій йому манері підійшов до теми з філософським розмахом: режисер та сценарист перетворив образ землі на метафору національного космосу, центр і сенс існування українського селянина.

Вже через дев’ять днів після виходу на кіноекрани стрічку зняли з показів. Приводом став розгромний фейлетон придворного поета Сталіна Дем’яна Бєдного. Офіційна причина – “натуралізм та замах на звичаї”.

Попри те, що “Земля” мала виразну агітаційну спрямованість, ідеологічну правильність кінокартини у Союзі поставили під сумнів і заборонили на багато років.

https://localhistory.org.ua/rubrics/video/film-zemlia-oleksandra-dovzhenka/
👍7
Набір “Мальований Великдень” і чотири окремі листівки з ілюстраціями Мар’яни Микитюк у продажу! Надруковані на дизайнерському картоні Tintoretto Gesso та доповнені кальковими конвертами.

Це чудовий подарунок для близьких до свята💛 Вартість набору — 250 грн.

Придбати листівки можна на сайті нашого видавництва 👉🏼 https://publishing.localhistory.org.ua/product/nabir-lystivok-malovanyj-velykden/
10
У значній частині гаївок обряд заручення чи сватання подається у жартівливій формі. Саме до такого типу належить гаївка, записана у 2014 році від Ольги Кобрин із селі Мерещів на Перемишлянщині. Цей твір також супроводжувався хороводом та ігровими елементами.

Під час виконання учасники рухаються по колу легко погойдуючись, ніби "розгойдують весну". На словах про Ясуня в центр виходить парубок і рухами імітує стан підпитого хлопця.

Потім до нього приєднується дівчина, і разом вони через жести та міміку передають зміст пісні, перетворюючи її на маленьку сценічну виставу.

👉🏼Більше про традиції найголовнішого свята року читайте у спецвипуску “Великдень”. Придбати номер можна в онлайн-крамниці “Локальної історії”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/velykden-2-2026/
5
162 роки тому народилась Ольга Хоружинська, письменниця, перекладачка й дружина Івана Франка.

Шлюб австро-угорського громадянина, яким був Іван Франко, з підданою Російської імперії Ольгою Хоружинською сприймався як символ соборності та був виявом політичних мрій "старих громадівців" про злуку з галичанами. Церемонія їх вінчання відбулася 4 травня 1886 року, в неділю, в церкві при Колегії Павла Ґалаґана по вулиці Фундуклеївській у Києві. Їли, пили, співали, виголошували тости, лейтмотивом яких було єднання України — Західної та Наддніпрянської.

Для Ольги шлюб і подальший переїзд до підавстрійської Галичини — це було "вікно в Європу", дорога до міфологізованої Західної цивілізації, краю Шекспіра, Байрона і Гете, про який доти вона хіба що читала в книжках.

Ольга цікавилася громадськими й видавничими справами. Одразу після переїзду до Львова взялася допомагати чоловікові. Її накладом було видано збірку Івана Франка "З вершин і низин" і щоквартальний журнал "Житє і слово". Часом їздила на Велику Україну, перевозила нелегальну літературу. Долучилася до діяльності Русько-української радикальної партії, виконувала функції секретаря на першому загальному жіночому вічі у Львові, була членкинею заснованого "Клубу русинок".

Промоторка життя Івана Франка. Помічниця, що вдовольняла усі його бажання, а він… відплатив їй невдячністю і зрадами. Така думка може скластися у свідомості українців після прочитання публікацій про Ольгу Франко, які з’явилися у мережі останнім часом. Факти й документи показують іншу картину.

Якою ж насправді була історія Ольги Хоружинської розповідаємо у матеріалі на нашому сайті: https://localhistory.org.ua/texts/statti/pravdiva-istoriia-pani-frankovoyi-chastina-1/
8👍3
Іван та Ольга Франки в день одруження. Фото зроблене у Києві 4 (16) травня 1886 року у фотосалоні В. Висоцького.
14
Ольга Франко. Світлина з паспорта, 1920-ті роки.
8
Для повстанців Великдень тримав віру, пам’ять і зв’язок зі своїм світом. Навіть у підпіллі вони готувалися до свята, шукали можливість піти на службу, кликали священника до лісу, сідали до столу й віталися словами «Воскресне Україна!».

Разом із Простір «Гальт» ділимося горталкою на основі тексту Олесі Ісаюк, співробітниці Центру досліджень визвольного руху, Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».

А якщо хочеться зануритися в тему глибше, шукайте новий випуск журналу «Локальна історія» про Великдень — у ньому зібрали більше матеріалів про свято, його сенси й традиції: https://publishing.localhistory.org.ua/product/velykden-2-2026/

Із прийдешнім Великоднем!
8