Великдень — головне свято року, яке протягом століть зберігає українські традиції та єднає людей навіть у найскладніші часи. У новому випуску “Локальної історії” ми показуємо його від архаїчних обрядів до сучасних святкувань у часи Великої війни.

✍🏼 У святковому номері читайте про Великдень на війні як крихку оболонку життя, що тримається на вірі та зв’язку з домом. Про найцікавіші традиції різних регіонів, від риндзювання до “спалювання смерті”, розповідаємо про паперовий декор, зокрема витинанки, якими прикрашали українське житло, і найдавніші писанки, знайдені на території України.

Про історії святкового столу митрополита у Софії Київській 1737 року та козацької старшини, великодні враження Тараса Шевченка і роздуми Тараса Прохаська про сенс Воскресіння.

У подарунок — вкладка з великодньою витинанкою від Тараса Крамаренка та проєкту Витоки, яку можна вирізати власноруч✨

👉🏼 Номер “Великдень” можна придбати в онлайн-крамниці видавництва за 350 грн: https://publishing.localhistory.org.ua/.../velykden-2-2026/

8 квітня 1930 року відбулася прем’єра фільму “Земля” — шедевра світового кінематографа, створеного режисером Олександром Довженком.

89-хвилинна німа чорно-біла стрічка розповідає про прихід колективізації в українське село. Довженко у властивій йому манері підійшов до теми з філософським розмахом: режисер та сценарист перетворив образ землі на метафору національного космосу, центр і сенс існування українського селянина.

Вже через дев’ять днів після виходу на кіноекрани стрічку зняли з показів. Приводом став розгромний фейлетон придворного поета Сталіна Дем’яна Бєдного. Офіційна причина – “натуралізм та замах на звичаї”.

Попри те, що “Земля” мала виразну агітаційну спрямованість, ідеологічну правильність кінокартини у Союзі поставили під сумнів і заборонили на багато років.

https://localhistory.org.ua/rubrics/video/film-zemlia-oleksandra-dovzhenka/

У значній частині гаївок обряд заручення чи сватання подається у жартівливій формі. Саме до такого типу належить гаївка, записана у 2014 році від Ольги Кобрин із селі Мерещів на Перемишлянщині. Цей твір також супроводжувався хороводом та ігровими елементами.

Під час виконання учасники рухаються по колу легко погойдуючись, ніби "розгойдують весну". На словах про Ясуня в центр виходить парубок і рухами імітує стан підпитого хлопця.

Потім до нього приєднується дівчина, і разом вони через жести та міміку передають зміст пісні, перетворюючи її на маленьку сценічну виставу.

👉🏼Більше про традиції найголовнішого свята року читайте у спецвипуску “Великдень”. Придбати номер можна в онлайн-крамниці “Локальної історії”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/velykden-2-2026/

162 роки тому народилась Ольга Хоружинська, письменниця, перекладачка й дружина Івана Франка.

Шлюб австро-угорського громадянина, яким був Іван Франко, з підданою Російської імперії Ольгою Хоружинською сприймався як символ соборності та був виявом політичних мрій "старих громадівців" про злуку з галичанами. Церемонія їх вінчання відбулася 4 травня 1886 року, в неділю, в церкві при Колегії Павла Ґалаґана по вулиці Фундуклеївській у Києві. Їли, пили, співали, виголошували тости, лейтмотивом яких було єднання України — Західної та Наддніпрянської.

Для Ольги шлюб і подальший переїзд до підавстрійської Галичини — це було "вікно в Європу", дорога до міфологізованої Західної цивілізації, краю Шекспіра, Байрона і Гете, про який доти вона хіба що читала в книжках.

Ольга цікавилася громадськими й видавничими справами. Одразу після переїзду до Львова взялася допомагати чоловікові. Її накладом було видано збірку Івана Франка "З вершин і низин" і щоквартальний журнал "Житє і слово". Часом їздила на Велику Україну, перевозила нелегальну літературу. Долучилася до діяльності Русько-української радикальної партії, виконувала функції секретаря на першому загальному жіночому вічі у Львові, була членкинею заснованого "Клубу русинок".

Промоторка життя Івана Франка. Помічниця, що вдовольняла усі його бажання, а він… відплатив їй невдячністю і зрадами. Така думка може скластися у свідомості українців після прочитання публікацій про Ольгу Франко, які з’явилися у мережі останнім часом. Факти й документи показують іншу картину.

Якою ж насправді була історія Ольги Хоружинської розповідаємо у матеріалі на нашому сайті: https://localhistory.org.ua/texts/statti/pravdiva-istoriia-pani-frankovoyi-chastina-1/

Іван та Ольга Франки в день одруження. Фото зроблене у Києві 4 (16) травня 1886 року у фотосалоні В. Висоцького.

Ольга Франко. Світлина з паспорта, 1920-ті роки.