Любов і далі являється🫶

На завершення року публікуємо останній епізод подкасту «Іван Франко: кохання без міфів». У ньому продовжимо тему 7-го випуску й поговоримо переважно про 1883–1885 роки, коли Іван Франко перебував на роздоріжжі вибору дружини. Разом з вами спробуємо поглянути, які ще варіанти він розглядав, хто був би не проти отримати від Франка таку пропозицію та пошукаємо відповіді на питання, що ж завадило якійсь із цих історій завершитися весіллям?

💖Вдячні за ваші прослуховування, коментарі та поширення, яких було чимало цього року! Дякуємо за ваші теплі враження від нашого першого подкасту, записаного разом з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІN! До зустрічі в новому році!

🤝Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» підготовлений у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом Локальна історія за підтримки ЗМІN Фундація у межах сталого партнерства.

Останній восьмий епізод уже на платформах Локальної історії:
https://youtu.be/A3Go6_ZkiSw?si=6Yh0dRcmYLwe-KVO

Вчора відійшов у засвіти Богдан Новак, хранитель і відновлювач унікальної традиції надсянського звіздарства.

Звізди з Надсяння вирізняються об’ємною напівсферичною формою "животом", непарною кількістю ріжків і рухомими променями, що обертаються. Саме цю традицію відтворював Богдан Новак, який походив із депортованого українського села Мацьковичі, що за 10 км від Перемишля.

Майстер створював різдвяні звізди навіть у радянські часи, коли все українське й духовне було під забороною. Його найбільша робота – це звізда, присвячена Соборності України. Нині вона перебуває в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві. Має три метри в діаметрі та 25 ріжків. Важить 20 кілограмів.

Одна зі звізд з Надсяння прикрашає іконостас у храмі прикордонної Мостищини. Інші пішли далі, за кордон, — до Польщі, Німеччини, Португалії, Італії, Нідерландів і далі світами. Вісімнадцять різдвяних звізд Богдана Новака побували на Різдво у Ватикані.

"Українські словники подають слово "звіздар" як чаклун, який ворожить на зорях. Але я — не чаклун, я — майстер і вчитель. Хочеться, щоб наші словники по-новому розтлумачили звіздарство. Сподіваюсь, це народне українське мистецтво оцінять", — розповідав Богдан Новак.

Щирі співчуття родині та близьким пана Богдана.
Світла пам'ять.

Радомир Мокрик разом з “Локальною історією” долучаються до збору на евакуаційний транспорт для підрозділу ГУР. Наша мета – 100 000 грн.

За донат від 200 гривень ви автоматично берете участь у розіграші двох книжкових комплектів.

📚Комплект від Радомира Мокрика: книги “Бунт проти імперії” та “Чеські історії ХХ століття” з автографами автора.

📚Комплект від “Локальної історії”: Максим Беспалов “У пошуках Єви” (з автографом), Радомир Мокрик “Культурна колонізація” (з автографом) та примірник книги Алана Олпорта “Демобілізовані” із львівської презентації з автографами Сашка Буля, Андрія Жолоба та Юрка Вовкогона.

Умови участі:
— донат від 200 грн.
— у коментарі до платежу вкажіть ваш нік у соцмережах (Facebook або Instagram).

❗️Збір триватиме до 10.01. Після завершення ми оголосимо переможців.

👉Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/9TrngB4MvA

Долучайтеся та поширюйте збір! Підтримаймо тих, хто боронить наші життя🙌🏻

“На еміграції Василь Шульгин захопився Беніто Муссоліні та називав себе «російським фашистом». Попри всю цю запальну риторику, Шульгин ніколи не відстоював насильства та грабежів як політичну стратегію. Підтримуючи військову диктатуру задля відновлення порядку в зруйнованій війною сільській місцевості, він вважав її тільки тимчасовим варіантом. Шульгин тужив за відновленням напівконституційної монархії за зразком Столипіна, а не за новим, необмеженим авторитаризмом. Врешті він був занадто легітимістським і консервативним, як на справжнього (прото-)фашиста.

Хоча Шульгини виявили здатність адаптувати свої політичні практики до революційних обставин та громадянської війни, їхня програма була недостатньо гнучкою. Ідеологія, орієнтована на приватну власність, історично законні ієрархії та єдність держави, була продуктом відносно спокійного пізньоімперського періоду. У час, коли будь-якій політичній силі потрібно було завоювати революційних селян та бунтівних солдатів, їм не вдалося перетягти маси на свій бік.

Перша світова війна та розпад Російської імперії поглибили наявні політичні напруження, включно з конфліктом між російським і українським націоналізмом. Василь Шульгин, відчуваючи відчай через імперську бюрократію, шукав союз із лібералами у національно-демократичному Прогресивному блоці й навіть допускав відмову від монархії задля підтримки військових зусиль Росії. Згодом він вдавався до поляризаційної риторики проти українських націоналістів і нібито єврейських більшовиків.

Олександр Шульгин та інші українські активісти відмовилися від свого традиційного федералізму, коли через розпад царської влади українська незалежність стала більш придатною альтернативою. Націоналізм не був причиною розпаду імперії. Навпаки, розпад держави відкрив нові можливості для націоналістів і посилив відцентрові тенденції. У Києві, де частка робітничого населення була невеликою, національна демократія стала популярним різновидом революційної політики. Українські партії змогли перетворити Центральну Раду на основний орган революційної влади в регіоні. Вона зацікавила частину інтелігенції та багатьох солдатів із гарнізону, а також селян, яким подобався її радикальний підхід до земельної реформи. Олександр Шульгин, і меншою мірою його брати та сестра, скористалися терміновою потребою у кадрах для роботи в новостворених українських інституціях. Шульгин, раніше невідомий студентський активіст, став політичним лідером завдяки своєму націоналістичному вихованню, риторському таланту та енергійній роботі”.

Читайте про те, як Василь Шульгин намагався адаптувати свої погляди до революційних умов і як це вплинуло на його ставлення до національних конфліктів та політичних трансформацій у книзі “Розділена династія. Родинна історія російського й українського націоналізмів” → https://publishing.localhistory.org.ua/product/rozdilena-dynastiya/