Від передріздвяних практик Пилипівського посту та Введення до святкування Святого вечора, обходів колядників, маланкування й завершального Йордансько-стрітенського періоду. "Різдво на Покутті" — перше комплексне дослідження традиційних зимових звичаїв та обрядів українців Покуття, написане на основі багаторічних польових етнографічних матеріалів.

Етнолог Михайло Романів відтворює живу та багатошарову мозаїку різдвяно-новорічних свят, густо пронизану архаїчними пластами традиції.

А також виокремлює локальні особливості колядування, щедрування, засівання з конем, ворожіння з "бичками" та інших обрядодій, що формують виразну етнокультурну специфіку Покуття.

https://localhistory.org.ua/rubrics/book/sviatvechirni-stravi-na-pokutti-urivok-iz-knigi/

Книжку "Різдво на Покутті" можна придбати в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/rizdvo-na-pokutti-tradyczijni-zymovi-zvychayi-ta-obryady/

Друзі, до рейтингу найкращих книжок за версією PEN Ukraine увійшло аж 6 книг видавництва "Локальна історія"!🔥 У списку книжки і українських, і іноземних авторів.

Серед відзначених:

👉🏼 "Тісні люде". Авторка Галина Пагутяк.
👉🏼 "“Справа Гончарука”. Останній розстріляний повстанець". Авторка Леся Бондарук.
👉🏼 "Світло і пломінь. Річ Посполита, 1733–1795". Автор Річард Баттервік.
👉🏼 "Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії". Автор Радомир Мокрик.
👉🏼 "Розділена династія. Родинна історія російського й українського націоналізмів". Автор Фабіан Бауманн.
👉🏼 "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним". Автор Тімоті Снайдер.

Щиро вітаємо наших авторів! Вдячні перекладачам, а також нашим читачам, які цікавляться цими виданнями!🫂

Нещодавно у видавництві "Локальна історія" вийшла друком книга Радомира Мокрика "Культурна колонізація".

Це розповідь про те, як культура стає полем бою. Це історія шістдесятників, дисидентів і правозахисників, які відстоювали національну ідентичність за радянських часів. Навіть після 1991 року радянська імперія лишила міти про «братні народи» та звичку озиратися на Москву.

Книга Мокрика аналізує роль культури у російсько-українському протистоянні та показує те, до яких наслідків може призвести нехтування нею.

▶️ Замовляйте видання на сайті "Локальної історії": https://publishing.localhistory.org.ua/product/kulturna-kolonizacziya-strah-prynyzhennya-ta-opir-ukrayiny-v-radyanskij-imperiyi/

Любов і далі являється🫶

На завершення року публікуємо останній епізод подкасту «Іван Франко: кохання без міфів». У ньому продовжимо тему 7-го випуску й поговоримо переважно про 1883–1885 роки, коли Іван Франко перебував на роздоріжжі вибору дружини. Разом з вами спробуємо поглянути, які ще варіанти він розглядав, хто був би не проти отримати від Франка таку пропозицію та пошукаємо відповіді на питання, що ж завадило якійсь із цих історій завершитися весіллям?

💖Вдячні за ваші прослуховування, коментарі та поширення, яких було чимало цього року! Дякуємо за ваші теплі враження від нашого першого подкасту, записаного разом з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІN! До зустрічі в новому році!

🤝Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» підготовлений у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом Локальна історія за підтримки ЗМІN Фундація у межах сталого партнерства.

Останній восьмий епізод уже на платформах Локальної історії:
https://youtu.be/A3Go6_ZkiSw?si=6Yh0dRcmYLwe-KVO

Вчора відійшов у засвіти Богдан Новак, хранитель і відновлювач унікальної традиції надсянського звіздарства.

Звізди з Надсяння вирізняються об’ємною напівсферичною формою "животом", непарною кількістю ріжків і рухомими променями, що обертаються. Саме цю традицію відтворював Богдан Новак, який походив із депортованого українського села Мацьковичі, що за 10 км від Перемишля.

Майстер створював різдвяні звізди навіть у радянські часи, коли все українське й духовне було під забороною. Його найбільша робота – це звізда, присвячена Соборності України. Нині вона перебуває в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві. Має три метри в діаметрі та 25 ріжків. Важить 20 кілограмів.

Одна зі звізд з Надсяння прикрашає іконостас у храмі прикордонної Мостищини. Інші пішли далі, за кордон, — до Польщі, Німеччини, Португалії, Італії, Нідерландів і далі світами. Вісімнадцять різдвяних звізд Богдана Новака побували на Різдво у Ватикані.

"Українські словники подають слово "звіздар" як чаклун, який ворожить на зорях. Але я — не чаклун, я — майстер і вчитель. Хочеться, щоб наші словники по-новому розтлумачили звіздарство. Сподіваюсь, це народне українське мистецтво оцінять", — розповідав Богдан Новак.

Щирі співчуття родині та близьким пана Богдана.
Світла пам'ять.