Придбати книгу Лесі Бондарук “Справа Гончарука”. Останній розстріляний повстанець можна в онлайн-крамниці видавництва:
https://publishing.localhistory.org.ua/product/sprava-goncharuka-ostannij-rozstrilyanyj-povstanecz/

У Національному музеї відбулась презентація книги “Карпати. Коротка історія мандрів” від видавництва Локальна історія.

Авторка книги Ірина Пустиннікова – журналістка, краєзнавиця, мандрівниця, фотохудожниця родом з Кам’янця-Подільського. Її праця – це історичний репортаж про Карпати, в якому йдеться про видатні курорти понад сторічної давнини, початки лещетарських виправ, пластові літування в горах, "холерників" і "літників", карпатських гостей королівської крові й добірне товариство української інтеліґенції серед відпочивальників в карпатських Атенах.

Дослідження вражає несподіваними фактами, як-от промоцією Карпат як місця водного відпочинку. Для облаштування пляжів на берегах тутешніх річок привозили добірний пісок аж із Балтики. Шанувальникам екстремального відпочинку пропонували спуск гірськими потоками плотами-дарабами з керманичами-бокорашами.
Для заможніших туристів курсували "дансинг-бридж" потяги, які вдень зупинялися в лижних місцях, а ввечері, чи в несприятливу для лещетарства погоду, пропонували танці, кінопокази та інші розваги в спеціально облаштованих вагонах.

Ірина Пустиннікова опрацювала десятки давніх путівників Карпатським регіоном - польських, німецьких, угорських, вивчала пресу того періоду, мемуари людей, які побували в наших горах, листування тощо.

"Коротка історія мандрів” - це теж путівник Карпатами в усі пори року, що знадобиться і сучасним мандрівникам.
Видання проілюстроване більш ніж 200 архівними світлинами (чимало з них друкуються вперше); в ньому описано понад 20 локацій з урахуванням ексклюзивних пропозицій кожної з них.

Модерувала подію – докторка філологічних наук Наталя Мочернюк, яка разом з усіма присутніми подивляла обсяг опрацьованого авторкою матеріалу і натхенні розповіді пошуковиці про славне туристичне минуле Карпат.

Минуло п'ять років від передчасної смерти професора Ігоря Скочиляса. Однак люди, які знали історика, тепло розповідають історії з його життя, ніби вони трапилися вчора.

Учні дослідника, яких він згуртував довкола ідеї Ad fontes, продовжують його працю. Триває й один із найамбітніших проєктів професора — "Київське християнство".

Як Ігореві Скочилясу вдалося торкнутися стількох сердець і умів? Можливо, історії та спогади його рідних, друзів і колег допоможуть нам краще пізнати науковця.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/vkladav-v-istoriiu-ta-v-liudei-spogadi-pro-igoria-skochiliasa/

“Якщо коротко підсумувати ключові здобутки Петра Могили, то це легалізація й розвиток Православної церкви в Речі Посполитій, заснування Києво-Могилянської академії та видання першого православного катехизису. А ще він увів українську мову в широкий вжиток”, – каже Юрій Мицик.

Пів століття його життя — це реформи, які визначили розвиток українського суспільства на віки вперед. Свою кар’єру він почав як воїн, а закінчив як церковник. Він легалізував і реформував Православну церкву. Успішно розвивав книгодрукування й освіту. Заснував Києво-Могилянську академію. Запам’ятався як діяч, що прагнув зробити Київ “другим Єрусалимом”

Сьогодні минає 429 років з дня народження Петра Могили. Його називають людиною діалогу й дипломатом. Він прагнув примирення Церков, що часто викликало підозри й нерозуміння. Вів діалог з уніатами, щоби здобути поступки для Православної церкви. Вів діалог із Військом Запорозьким, деякі представники якого звинувачували Петра Могилу в симпатіях до уніатів. 

Жив у непростий час і мусив ухвалювати непрості рішення. Утім, його перевагою було те, що він чітко бачив, яким має бути результат, – і досяг його.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/petro-mogila-voyin-diplomat-sviatii/ 

У книжці “Тіньові імперії” американський антрополог Томас Барфілд пропонує новий погляд на глобальну історію імперій за останні 2500 років. У його баченні імперії постають у двох формах: ендогенній, як централізовані утворення, що виростають із внутрішніх ресурсів (Китай, Рим, Персія), та тіньовій, або екзогенній, яка формується у взаємодії з потужнішими цивілізаціями на їхніх периферіях.

Барфілд проводить читача крізь розмаїття імперських форм — від Атен, Каролінгів і Омеядів до кочових моделей Хунну, Монгольської імперії та маньчжурської династії Цін. Серед них і Київська Русь — вакуумна імперія, що виникла між степом і лісом, на теренах, які не мали усталених імперських структур.

“Тіньові імперії” — це концептуальна карта історії влади, що дає змогу побачити відомий світ у новому світлі та краще зрозуміти, як периферії минулого стали центрами сили сьогодення.

Замовляйте книгу “Тіньові імперії. Альтернативна історія імперій” в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/tinovi-imperiyi-alternatyvna-istoriya-imperij/