Запрошуємо на презентацію книжки “Справа Гончарука”. Останній розстріляний повстанець” у Луцьку. Зустріч відбудеться у четвер, 18 грудня, о 17:00 у Волинському краєзнавчому музеї (вул. Шопена, 20).
✍️ 12 липня 1989-го, за два роки до відновлення незалежности України, радянська влада розстріляла Івана Гончарука, колишнього вояка Української повстанської армії. Дев’ятнадцятирічним він покинув рідні Грудки на Волині, пройшов табори Колими й повернувся до України аж у 1970-х. КДБ і прокуратура Волинської области 1987-го відновили кримінальну справу, сфабрикувавши нові обвинувачення на підставі давніх матеріалів, доносів сусідів та тиску на свідків. Показовий суд у Камені-Каширському довів, що навіть під час перебудови радянська система вбивала. Аж 2021-го Івана Гончарука посмертно реабілітували, а місце його поховання й досі невідоме. Організатори та судді цього процесу ще живуть у незалежній Україні, отримують багатотисячні державні пенсії та не притягнуті до відповідальности.
Опрацювавши сотні архівних документів, спогади очевидців та Іванових рідних, Леся Бондарук живим репортажним викладом повертає історію останнього розстріляного повстанця до національної пам’яті й наголошує: щоб відновити історичну справедливість, важливо не тільки реабілітувати жертв режиму, а й покарати причетних до репресій.
Учасники події:
👉Леся Бондарук, авторка книги, кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті.
Модеруватиме подію Юрій Конкевич, журналіст, хорунжий 20-ї бригади “Любарт" 1-го корпусу "Азов"
📌Коли: 18 грудня (четвер) о 17:00.
📍Місце зустрічі: м. Луцьк, Волинський краєзнавчий музей (вул. Шопена, 20).
Вхід вільний.
✍️ 12 липня 1989-го, за два роки до відновлення незалежности України, радянська влада розстріляла Івана Гончарука, колишнього вояка Української повстанської армії. Дев’ятнадцятирічним він покинув рідні Грудки на Волині, пройшов табори Колими й повернувся до України аж у 1970-х. КДБ і прокуратура Волинської области 1987-го відновили кримінальну справу, сфабрикувавши нові обвинувачення на підставі давніх матеріалів, доносів сусідів та тиску на свідків. Показовий суд у Камені-Каширському довів, що навіть під час перебудови радянська система вбивала. Аж 2021-го Івана Гончарука посмертно реабілітували, а місце його поховання й досі невідоме. Організатори та судді цього процесу ще живуть у незалежній Україні, отримують багатотисячні державні пенсії та не притягнуті до відповідальности.
Опрацювавши сотні архівних документів, спогади очевидців та Іванових рідних, Леся Бондарук живим репортажним викладом повертає історію останнього розстріляного повстанця до національної пам’яті й наголошує: щоб відновити історичну справедливість, важливо не тільки реабілітувати жертв режиму, а й покарати причетних до репресій.
Учасники події:
👉Леся Бондарук, авторка книги, кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті.
Модеруватиме подію Юрій Конкевич, журналіст, хорунжий 20-ї бригади “Любарт" 1-го корпусу "Азов"
📌Коли: 18 грудня (четвер) о 17:00.
📍Місце зустрічі: м. Луцьк, Волинський краєзнавчий музей (вул. Шопена, 20).
Вхід вільний.
❤5😢1
Зустрічайте святковий номер журналу “Локальна історія”! Це особливий випуск про українські традиції, які пережили століття й продовжують жити сьогодні❄️
Читайте у номері:
🌲“В неділю рано сонце сходило”: як гуцули колядували в минулому та як цю традицію вдалося відновити після радянської окупації.
🌲Про унікальність українських зимових обрядів, їхню стійкість у часі та як традиції продовжують жити сьогодні — у розмові з етнологом Володимиром Галайчуком.
🌲Київське Різдво в колі української еліти — як святкували родини Косачів, Грушевських, Старицьких та Лисенків.
🌲Колядування усупереч заборонам: історія студентських колядницьких ватаг 1960-70-х років.
🌲Різдво у міжвоєнному Львові… а згодом на Колимі і на спецпоселенні: спогади пластунки, членкині ОУН, бранки радянських таборів Надії Мудрої.
🌲“Засівання з конем” на Покутті — особлива новорічна традиція, яка не зникла попри плин часу.
🌲Розговіння ковбасою, борщем і локшиною: традиції Різдвяних свят на Полтавщині у домодерний час.
🌲Коли прокидаються ведмеді в шатах з осоки: подорож до села з живою традицією «Маланки» разом з Іриною Пустинніковою.
А також авторські колонки про традиції різдвяних свят від Тараса Прохаська, Галини Пагутяк та Богдани Матіяш!✨
❗️Очікуємо з друку після 18 грудня 2025 року!
▶️Придбати журнал за зниженою ціною 200 грн замість 250 можна в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/rizdvyani-svyata-10-2025/
[ Випуск "Різдвяні свята" створено спільно з KredoBank в рамках проєкту "Крафтове Різдво" ]
Читайте у номері:
🌲“В неділю рано сонце сходило”: як гуцули колядували в минулому та як цю традицію вдалося відновити після радянської окупації.
🌲Про унікальність українських зимових обрядів, їхню стійкість у часі та як традиції продовжують жити сьогодні — у розмові з етнологом Володимиром Галайчуком.
🌲Київське Різдво в колі української еліти — як святкували родини Косачів, Грушевських, Старицьких та Лисенків.
🌲Колядування усупереч заборонам: історія студентських колядницьких ватаг 1960-70-х років.
🌲Різдво у міжвоєнному Львові… а згодом на Колимі і на спецпоселенні: спогади пластунки, членкині ОУН, бранки радянських таборів Надії Мудрої.
🌲“Засівання з конем” на Покутті — особлива новорічна традиція, яка не зникла попри плин часу.
🌲Розговіння ковбасою, борщем і локшиною: традиції Різдвяних свят на Полтавщині у домодерний час.
🌲Коли прокидаються ведмеді в шатах з осоки: подорож до села з живою традицією «Маланки» разом з Іриною Пустинніковою.
А також авторські колонки про традиції різдвяних свят від Тараса Прохаська, Галини Пагутяк та Богдани Матіяш!✨
❗️Очікуємо з друку після 18 грудня 2025 року!
▶️Придбати журнал за зниженою ціною 200 грн замість 250 можна в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/rizdvyani-svyata-10-2025/
[ Випуск "Різдвяні свята" створено спільно з KredoBank в рамках проєкту "Крафтове Різдво" ]
Магазин Локальної історії
Різдвяні свята #10 (2025) - Магазин Локальної історії
Відправляємо протягом 2-3 робочих днів. Випуск "Різдвяні свята" створено спільно з KredoBank в рамках проєкту "Крафтове Різдво"
❤17☃2
Без світла та під шум генераторів. У Львові відбулася перша презентація книги Радомира Мокрика "Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії", яка нещодавна вийшла у видавництві "Локальна історія"!📚
Говорили про те, що таке культурна колонізація, як вона формує наше сьогодення, якими є її довготривалі наслідки та якими інструментами можемо цьому протистояти.
Окремо зосередилися на боротьбі шістдесятників, дисидентів і правозахисників, людей, які ще в радянські часи розуміли: відстоювати національну ідентичність означає виборювати майбутнє.
Дякуємо всім, хто долучився до розмови!До нових зустрічах в інших містах України🫂
Говорили про те, що таке культурна колонізація, як вона формує наше сьогодення, якими є її довготривалі наслідки та якими інструментами можемо цьому протистояти.
Окремо зосередилися на боротьбі шістдесятників, дисидентів і правозахисників, людей, які ще в радянські часи розуміли: відстоювати національну ідентичність означає виборювати майбутнє.
Дякуємо всім, хто долучився до розмови!До нових зустрічах в інших містах України🫂
❤6
Замовляйте книгу «Культурна колонізація» в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/kulturna-kolonizacziya-strah-prynyzhennya-ta-opir-ukrayiny-v-radyanskij-imperiyi/
Магазин Локальної історії
Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії - Магазин Локальної історії
Найкраща українська книжка 2025 року за версією Українського ПЕН Переможець Національного рейтингу Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» у номінації «Найкраща
❤6
Що таке джинджерофобія і до чого тут Франко?
✨Як згадувалося у першому і п'ятому епізодах подкасту «Іван Франко. Кохання без міфів», Франка не вважали красенем, ба більше — його зовнішній вигляд, а особливо руде волосся, відлякувало багатьох дівчат. Причина має наукове пояснення і навіть окремі терміни: джинджерофобія і джинджеризм.
🎧Про цькування Івана Франка через його зовнішній вигляд, а також про його взаємини з Анною Павлик і Євгенією Бохенською ви почуєте у передостанньому 7-му епізоді подкасту, який от-от з'явиться на платформах «Локальної історії».
😇А поки що гортайте слайди і слухайте попередні епізоди подкасту «Іван Франко: кохання без міфів», що його записуємо у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки ЗМІN Фундація у межах сталого партнерства.
✨Як згадувалося у першому і п'ятому епізодах подкасту «Іван Франко. Кохання без міфів», Франка не вважали красенем, ба більше — його зовнішній вигляд, а особливо руде волосся, відлякувало багатьох дівчат. Причина має наукове пояснення і навіть окремі терміни: джинджерофобія і джинджеризм.
🎧Про цькування Івана Франка через його зовнішній вигляд, а також про його взаємини з Анною Павлик і Євгенією Бохенською ви почуєте у передостанньому 7-му епізоді подкасту, який от-от з'явиться на платформах «Локальної історії».
😇А поки що гортайте слайди і слухайте попередні епізоди подкасту «Іван Франко: кохання без міфів», що його записуємо у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки ЗМІN Фундація у межах сталого партнерства.
❤5