Що обов’язково мусить бути на українське Різдво? Страви, обереги з колосся й соломи, колядки із зіркою, вертеп… Але що це все означає і чому саме 25 грудня?

У новому спецпроєкті розповімо про вісім явищ української культури, пов’язаних із Різдвом. Як українці колядували, звідки до нас прийшов вертеп, що готували на Святвечір, які обряди проводили із тваринами, як здавна у ці дні вшановували предків?

Перший текст про різдвяну зірку – символ перемоги світла над темрявою. А ще – обов’язковий атрибут колядників, які розносять вістку про народження Спасителя домівками українців.

[ Проєкт створено у співпраці з KredoBank ]
https://rizdvo.localhistory.org.ua/?fbclid=IwAR05s7aICQ56Qco3hagY5yJ70uIlLUpxh_TNw-YzL09c8m_58OFHb5wlSbA

Запрошуємо послухати новий подкаст Локальної історії “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”. Ви почуєте розповіді п’яти відомих українців про Різдво їхнього дитинства, родинні традиції та святкування попри радянські заборони.

Гості подкасту – історик Ярослав Грицак, художниця Іванка Димид, дослідниця галицької кухні Маріанна Душар, психоаналітик Юрко Прохасько, письменниця та співзасновниця "Видавництва Старого Лева" Мар’яна Савка.

Це будуть теплі розмови, щоб ділитися радістю та множити відчуття переможної надії. Проєкт створено спільно з KredoBank

Перший епізод з Ярославом Грицаком вмикайте на зручній для вас платформі ⟶ li.sten.to/christmas1

Під час війн Різдво ставало часом перемир’я, по обидва боки фронту лунали колядки. У січні 2023 року в Україні так не сталося. Адже ми не маємо спільних колядок із росіянами. Про це каже Ярослав Грицак в першому епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш” ⟶ li.sten.to/christmas1

Як пан Ярослав святкував Різдво у дитинстві, чому на Святвечір не можна було казати слово "мак" і коли у нього з'явилося відчуття, що Різдво помирає – слухайте у розмові.

Ведуча подкасту – Надійка Гербіш, українська письменниця, перекладачка, продюсерка, директорка з міжнародних літературних прав і ведуча програм на BBC Radio 4. Авторка 22 книжок, третина з яких – про Різдво. «Велика різдвяна книжка», написана у співавторстві з істориком Ярославом Грицаком, стала українським і міжнародним бестселером.

Проєкт створено спільно з KredoBank. Гостею наступного випуску буде художниця Іванка Димид.

Українські колядки та щедрівки належать до найбільш архаїчного пласта народної творчості. Вони виражають побутові, звичаєві, суспільні й духовні норми життя українців і містить чимало самобутніх і давніх явищ. Серед них - найкращі зразки обрядово-величальної поезії.

Їх виконують на народні мелодії, які часто наближені до речитативу. Колядки та щедрівки розрізняли найперше за датою виконання: перші співали на Різдвяні свята, щедрівки — на Новий рік і на Водохреще. Певні відмінності між цими творами є й у текстах та мелодіях, хоча принципової різниці між ними не існує.

Чимало традиційних колядок та щедрівок зберегли дохристиянські вірування. Впродовж різдвяно-новорічних свят українці вшановували душі померлих, які, як вважали, збиралися до рідної хати на спільну святвечірню трапезу, також з колядками прославляли природу чи проганяли небажані явища. З часом більшість обрядових пісень набули християнських мотивів та почали оспівувати народження Ісуса Христа.

За час польових досліджень проєкту “Локальна історія” дослідникам вдалося зафіксувати чимало давніх українських колядок та щедрівок, підбірку яких пропонуємо Вам прослухати.

https://youtube.com/playlist?list=PLerY9bNmfbSNkMjsavhr9pzMLczsMei_o&si=Czv4mzAQWDX_sS-q

Цьогоріч українські православні та греко-католики вперше офіційно відзначатимуть Різдво 25 грудня. Ця дата радше символічна, бо Святе Письмо не подає точного часу народження Христа. Втім, обрали її не випадково.

Продовжуємо спецпроєкт про українські різдвяні традиції матеріалом, у якому пояснюємо, чому Різдво відзначають 25 грудня та з чим пов’язані розбіжності у календарях.

Проєкт створено у співпраці з KredoBank. У наступному тексті розповімо про те, як українці здавна прикрашали свої оселі до свят.
https://rizdvo.localhistory.org.ua/data?fbclid=IwAR2BdVnbmpGhdYo3Lajn8WPtSCXvIwxmaVl_s8u6s8lybYnMrXTTuEgkYg4

Уродженець Лемківщини Іван Вислоцький мав насичене вояцьке життя. Першу світову війну він почав як оборонець фортеці Перемишль. Далі був російський полон, втеча і кількамісячне добирання до Києва, де набирала обертів Українська революція.

Вислоцький охороняв Михайла Грушевського і постачав озброєння військам Директорії у протистоянні з прихильниками гетьмана Павла Скоропадського. Наприкінці травня 1919 року потрапив до Розвідчого відділу Начальної Команди Галицької Армії, котрий очолював поручник Родіон Ковальський.

Українське військо вело війну з поляками й на той момент контролювало лише невеликий трикутник біля Чорткова і вздовж правого берега Збруча. Влітку довелося відступити на лівий берег річки — до Наддніпрянщини. Де Армія УНР якраз воювала водночас з двома російськими арміями — "білою" та "червоною". Пропонуємо ознайомитися з найцікавішими операціями розвідника, які він описав у своїх спогадах.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/zaoshchaditi-bagato-krovi/?fbclid=IwAR16tv61V-_LZBhjeTkXd9SbsmzF64KUfjGuMMkOZxwkJkfqB5Fm-nXp0SM

Відьмами в українській традиції називають не лише тих, хто шкодить, а й тих, хто допомагає. Таких "магічних консультанток" ще йменують знахарками або шептухами. У Карпатах можна також зустріти назву упириця або босорка (босорканя).

Назва "відьма" походить від "відати" — праслов'янської форми "знати". Може бути й у чоловічій формі — "відьмак".

За народними уявленнями, відьма буває вродженою і вивченою. Вважали, що їх можна впізнати за низкою ознак. Наприклад – за хвостом, зрощеними пальцами або іншим каліцтвом, заростом по хребту, зрощеними бровами, чорними чи глибоко зеленими очима.
https://lm.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Flocalhistory.org.ua%2Ftexts%2Fstatti%2Fkhto-taka-ukrayinska-vidma%2F%3Ffbclid%3DIwAR2zyLaRhkDfOheH-llcuGLM7xsDbDVX5oPS06HERUuUwI_y-jpY4EkIXkQ&h=AT3nGEk34FE0jf6DLDTR-hwth0jGPzGL5BkLuFvXhMBNu-Pt9rVVt89HgD-TOI5cT-pjX5ldosPzIF93GxzVAT_N4XH9oYLKzRlFr1qTFJQHjq2zYUGAOHN5bQ_3qqGFVhG-

"У нашій родині Різдво починалося з коляд Івана Козловського. Прекрасний, глибокий баритон Козловського і те, як ця платівка до нас потрапила, – це вже була містерія. Тато ставив її на програвач і на цілу хату гриміли ті коляди. Це була наша заявка – ми існуємо".

Іванка Димид – художниця, іконописиця, онука історика Івана Крип’якевича, гостя другого епізоду подкасту "Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш".

Яким було Різдво її рідних на засланні у Сибіру? Як святкували у Львові попри радянські заборони? Чи ставили ялинку? Куди клали сіно? Про Різдво як час ділення з іншими, а різдвяні рецепти як портативну Батьківщину. Про "різдвяне мучеництво" галицьких господинь та улюблені коляди (навіть французькою!) у виконанні Іванки Димид.

Вмикайте новий випуск на зручній для вас платформі ⟶ li.sten.to/christmas2 Лінк на попередній епізод з Ярославом Грицаком – у коментарях.

[ Проєкт втілено спільно з KredoBank ]

Українська хата перед Різдвом – з долівкою, встеленою золотавою соломою і сіном, зі святковим столом, колосистим «дідом» і «павуком», що поволі обертався від порухів повітря, та зірчастими від витинанок вікнами – виглядала як райська оселя.

То були не просто прикраси чи обереги. То були символічні речі, які представляли певні поняття, нагадували про часи, з яких «усе почалося», та про зв’язок поколінь. А ще мали сприяти багатому врожаю у новому році.

Продовжуємо спецпроєкт про українські різдвяні традиції матеріалом, у якому розповідаємо, як українці прикрашали домівки на Різдво.

Проєкт створено у співпраці з Кредобанк. У наступному тексті довідаєтеся про те, як наші предки вшановували тварин на Святвечір та різдвяні свята.
https://locals-cool-site.webflow.io/prykrasy?fbclid=IwAR2gBH3_C6gthpbHqIKtiWJcO-eFTHVX2RaOIT7ZTyKckCaEzI0ReQZC7HE

Цьогоріч вертеп відзначає 800-річчя. Традиція з’явилася в Італії та поширилася по інших католицьких країнах. В Україні влаштовувати театральне дійство на Різдво першими стали студенти Києво-Могилянської академії.

У деяких регіонах вертеп – це невеличка скринька, прикрашена фігурками чи листівками. В інших – це справжній ляльковий театр, для керування яким потрібні певні навички. А є ще живий вертеп... Про усі різновиди розповідаємо і показуємо у матеріалі ⟶ https://rizdvo.localhistory.org.ua/vertep

Цим текстом продовжуємо спецпроєкт про українські різдвяні традиції. Проєкт створено спільно з KredoBank. У наступному матеріалі розповімо, як українці вшановували тварин на Святвечір та Різдво.

Ілюстрація Богдани Давидюк

Вушка з грибами та чорносливом, кульки з коропа у галяретці, кутя з сухофруктами, настояними у ромі. Що ще готують на Різдво галицькі господині? Як прикрашають стіл до вечері?

Про улюблені різдвяні рецепти своєї родини розповідає дослідниця галицької кухні Маріанна Душар у третьому епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”.

Про культуру сповільнення та прийняття, про Різдво як народження кожного з нас та нагоду виявити любов, про їжу як символ. Вмикайте на зручній для вас платформі ⟶ li.sten.to/christmas3

Посилання на попередні епізоди з Ярославом Грицаком та Іванкою Димид – у коментарях. Проєкт створено спільно з KredoBank

Вушка з грибами та чорносливом, кульки з коропа у галяретці, кутя з сухофруктами, настояними у ромі. Що ще готують на Різдво галицькі господині? Як прикрашають стіл до вечері?

Про улюблені різдвяні рецепти своєї родини розповідає дослідниця галицької кухні Маріанна Душар у третьому епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”.

Про культуру сповільнення та прийняття, про Різдво як народження кожного з нас та нагоду виявити любов, про їжу як символ. Вмикайте на зручній для вас платформі ⟶ li.sten.to/christmas3

Посилання на попередні епізоди з Ярославом Грицаком та Іванкою Димид – у коментарях. Проєкт створено спільно з KredoBank

Ви, мабуть, чули легенду, що в різдвяну ніч звірі розмовляють? Ще років 200 тому це вірування стосувалося тільки волів. Чумаки після Святої вечері йшли до своїх волів, несли їм найкраще сіно і казали: «Добрий вечір вам, будьте здорові з кутею!» Тоді виходили й слухали, про що воли говорять.

Схожий звичай був поширений на всіх хліборобських теренах України. Тваринам несли потрошку від святвечірніх страв. Випікали обрядовий хліб. Його ділили на три частини: одну віддавали худобі, другу залишали до сіянки, третю ділили між усіма в родині.

У центральних регіонах подекуди навіть пекли спеціальний різдвяний хліб для корови.

Традиція вшановувати тварин на Святвечір та Різдво була дуже важливою для наших предків. Розповідаємо про ці обряди детальніше у матеріалі ⟶ https://rizdvo.localhistory.org.ua/tvaryny

Ілюстрація Богдани Давидюк

В Україні зносять пам’ятники, і в Росії зносять пам’ятники, тож на сторонній погляд десь із протилежної півкулі між цими процесами немає різниці. Однак відмінність є, і то засаднича: Київ прибирає пам’ятники чужим вождям і пропагандистам, а Москва — жертвам своїх же репресій.

Нещодавно на кладовищі у російському Володимирі знищили меморіальний знак священномученику Климентію Шептицькому. Десятками зникають таблиці та пам'ятники жертвам радянського режиму.

Найяскравішою ілюстрацією процесів, що тривають у Росії, є встановлення монументів Сталіну. Зараз їх щонайменше 110, з них 95 – з’явилися за доби президентства Путіна. Детальніше про історичну некромантію у колонці написав Сергій Громенко.

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/istorichna-nekromakhiia-iak-v-rosiyi-voiuiut-iz-pamiattiu-pro-pomerlikh/?fbclid=IwAR3qn-ut6_KUQH7zniGj7DrVk6hONo99nA0zXzTF10D_2ucy7gmxZ52tOdY

Без колядок неможливо уявити українського Різдва. Але чи знаємо, коли та як вони виникли? Хто їх написав, хто доклався до того, щоб зберегти для нас із вами?

У цьому проєкті зібрали історії та тексти 12 знакових для українців різдвяних пісень. Найулюбленіша “Нова радість стала”, знаменита гуцульська “В неділю рано сонце сходило”. Колядка “Чи дома, дома молодий Іванко” – для родин, де є воїни. Повстанська колядка “Уставай же, брате”, яку співали тільки найнадійнішим у часи цілковитої радянської окупації.

Неймовірного звучання цим пісням надали Наталка Рибка-Пархоменко, Марія Онещак та Микола Береза із гурту "Курбаси". Художнє втілення – Надії Кушнір. Запрошуємо колядувати та пізнавати українські традиції!

[ Більше пісень знайдете у “Різдвяному співанику”. Купити книжечку ще можна за посиланням у проєкті ]
https://spivanyk.rizdvo.localhistory.org.ua/?fbclid=IwAR2RKCS-C3yDtpGzz_P0BNEAkJY57uDkAI5_DUsAXHMHIgYAE8sXeavZ_Fc

Продовжуємо подкаст "Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш", у якому відомі українці розповідають про різдвяні традиції своїх родин. Гостя четвертого епізоду – Marjana Savka, співзасновниця Видавництва Старого Лева, письменниця, співачка, авторка колядок та мюзиклу “Пиши листи до Миколая”.

Як дати дітям відчуття свята в умовах вседоступності та надміру подарунків? Яку кутю та вареники готують на Тернопільщині? Як у ВСЛ з'явилися перші в Україні різдвяні антології? Чи доречно святкувати Різдво, коли йде війне?

Вмикайте новий випуск на зручній для вас платформі ⟶ li.sten.to/christmas4 Посилання на попередні епізоди з істориком Ярославом Грицаком, художницею Іванкою Димид та дослідницею галицької кухні Маріанною Душар у коментарях.

[ Проєкт створено спільно з KredoBank ]

Року 1919 чеський географ Їржі Данеш з колегами-дослідниками здійснив тримісячну подорож на схід Чехословацької республіки. За світлинами, можна простежити його маршрут Закарпаттям, у той час Підкарпатській Русі — наймолодшим регіоном створеної після Першої світової війни держави.

Там є міста Ужгород та Мукачево, селища Воловець і Ясіня. Чеський географ знімав гірські краєвиди та архітектуру: замки, дерев’яні хати, колиби та дамбу-клявзу. Також на його фотографіях є місцеві жителі: бойки та гуцули, євреї, пастухи на полонинах, жінки на ринку.
Більшість скляних діапозитивів розмальовані фарбами. Таке кольоризування світлин практикували й інші фотографи на початку 1920-х років. Наступного року вийшло друком дослідження Їржі "Вступ до геоморфології Словаччини та Підкарпатської Русі". У матеріалі на нашому сайті найцікавіші світлини та історія експедиції
⬇
https://localhistory.org.ua/texts/statti/pislia-zakarpattia-v-avstraliiu-z-fotoaparatom/?fbclid=IwAR3kJX6OxKI1jXG_7OD_DFqSHPOhJLXtR8LLcS_kux9wttAPwOsVA_po5Xw

Радянська влада ще з 1920-х років цільово провадила політику заміщення Різдва святом Нового року. З 1947-го 1 січня став офіційним вихідним. У 1953-му партійні лідери почали записувати новорічні радіозвернення. А наступного року запровадили ритуал запалення вогнів на “головній ялинці країни” у Кремлі.

Радянська святковість замислювалася як засіб “прискорення етнічної консолідації та інтеграції народів СРСР”. Типовий сценарій родинного свята зустрічі Нового року, поширений на всій території СРСР, передбачав інтернаціональне виховання.

Грузини, таджики, литовці, молдовани, як і українці, мали на святковому столі обов’язкові страви, слухали новорічне звернення Центрального комітету компартії СРСР, загадували бажання під бій московських курантів, стоячи з келихом шампанського. Усі дивилися “Блакитний вогник” з виступами переважно російських артистів і активно обговорювали цю передачу кілька днів потому.

Як Союз транслював корисні для режиму стереотипи за допомогою Нового року – читайте у матеріалі ⬇
https://localhistory.org.ua/texts/statti/sotsialna-inzheneriia-radianskogo-novogo-roku/?fbclid=IwAR2Qx2io0WYfePiW8-_uz6-5qDs3wl81NrLacH2yVYO6wDw7Wdk6RZ5Jx6A

Як би ворог не намагався знищити нашу історію – він може боротись лише з фізичними пам'ятниками, нашої національної пам'яті йому не здолати. Наша сила - у наших знаннях, наше головне завдання - збереження традицій і пам'яті.

Відтак сьогодні електронні версії випусків "Локальної історії" про Степана Бандеру і родину Шухевичів доступні по 1 грн. Читайте, зберігайте, поширюйте правду!

Електронна версія випуску про Степана Бандеру - https://shop.localhistory.org.ua/product/stepan-bandera-1-2022/

Електронна версія випуску про родину Шухевичів - https://shop.localhistory.org.ua/product/shuhevychi-1-2023/

Найціннішим у музеї Романа Шухевича, який знищили росіяни у ніч на 1 січня, був будинок. Останнє конспіративне помешкання генерала УПА, де він загинув 5 березня 1950-го.

Того ранку агенти МДБ оточили село Білогорща біля Львова. На одну з хат влаштували облаву. Операція тривала пів години. Шухевич встиг застрелити двох нападників. Після цього його прошили автоматною чергою.

Зв’язкова командира Галина Дидик спробувала прийняти отруту, проте її врятували й засудили до 25 років таборів. Ліквідації Шухевича передувала розшукова операція, що тривала майже шість років. Про неї розповідаємо у матеріалі на нашому сайті ⟶ https://localhistory.org.ua/texts/statti/piimati-vovka

Ілюстрація Івана Кипибіди

Під Новий рік або напередодні Водохреща українці щедрували. Щедрівки, як і колядки, бувають іменними: для господаря, господині, синів і дочок. Але бувають і щедрівки для всієї родини, у яких імена не згадують. Одна з них – "Ой сивая та і зозуленька".

Ця щедрівка, мабуть, найулюбленіша серед щедрувальників всієї України. Найімовірніше, її записав хтось із фольклористів на Наддніпрянщині. Автентичною вона звучала трохи інакше, ніж знана сьогодні. Фольклорний твір першим аранжував український композитор, священник Кирило Стеценко.

Він народився у сім’ї іконописця. Від батька хлопець успадкував хист до малювання, а від матері – любов до музики. Кирило здобув неперевершену мистецьку освіту: навчався у Київській художній школі Миколи Мурашка, у Київській духовній семінарії, у Музично-драматичній школі імені Миколи Лисенка, де згодом і викладав. Мав парафію на Вінниччині, а в роки Української народної республіки працював у Міністерстві освіти й мистецтва. Серед двох із половиною сотень творів Стеценка є обробки та гармонізації 44 народних колядок і щедрівок.

У щедрівці "Ой сивая та й зозуленька" бачимо поширений в обрядовій поезії образ сім’ї як небесної родини світил – сонця, місяця і зірок. Запрошуємо послухати цю пісню у виконанні гурту "Курбаси" у нашому "Різдвяному співанику" ⟶ https://spivanyk.rizdvo.localhistory.org.ua/oy-syvaia