🔥 Перший номер цього року, присвячений постаті Степана Бандери, знову у продажу 🔥
‼ Замовити журнал вже можна у два кліки 👉 https://shop.localhistory.org.ua/.../stepan-bandera-1-2022/
Читайте у номері:
✅ "Батько наш Бандера", але й не тільки - яким є образ Провідника ОУН в пісенному фольклорі
✅ Чому боротьба Степана Бандери досі триває? Розмислює Володимир В'ятрович
✅ Покарання за незалежність: 2 роки і 8 місяців ув'язнення Бандери у концтаборі Заксенгаузен
✅ Як і чому росіяни створили культ Степана Бандери
📨 Журнал ще чекаємо з друку, доставимо замовлення, щойно отримаємо тираж 💪💪💪

— Який відсоток архівних документів оцифровано в Україні?

— Мало. Проблема в тому, що держава цим цілеспрямовано не займалася. Не існувало державної програми з оцифрування. На це не виділяли коштів.

У 2019 році, коли я прийшов на посаду голови Архівної служби України, темпи з оцифровування були такі, що аби оцифрувати весь національний архівний фонд (себто оті 86 мільйонів одиниць), нам би треба було 1000 років. За неповні два роки темпи оцифрування зросли на 500 %.

— Тобто тепер треба десь 200 років.

— Так, звучить краще. Ми велика “архівна” країна.

Інтерв'ю з Анатолієм Хромовим, головою Державної архівної служби України про виклики у часі війни і не лише ⟶ https://bit.ly/3HXa3T8

"Можливо, ви вже чули, що держави під назвою Київська Русь ніколи не існувало? Та й більшість з колись почутого про неї теж мало відповідає дійсності. Однак, на наше щастя, Джордж Мартін вигадав Вестерос, і вдивляючись у це дзеркало, ми зможемо краще зрозуміти наше власне минуле".

Сергій Громенко склав короткий путівник історією Русі для фанатів серіалу "Гра престолів". Що спільного у княгині Ольги та Серсеї? Чим схожі Сім Королівств Вестеросу та рання Русь? Читайте у його колонці.
https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/riurikovichi-gediminovichi-i-targariieni-v-istoriyi-rusi/

Пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ в Одесі демонтували. Монумент зберігатимуть в Одеському художньому музеї. Заразом позбулися одеського Суворова.

Сподіваємося, невдовзі така ж доля спіткатиме пам'ятник борця з армією УНР, більшовика Щорса у Києві.
https://localhistory.org.ua/rubrics/building/proshchavai-katerino-istoriia-skandalnogo-pamiatnika-v-odesi/

Територія України археологічно обстежена не більше ніж на 5-7%. У той час як сусідньої Польщі – на близько 90%.

Як врятувати археологію України? Чи відбудуться у нас масштбані розкопки вздовж автошляхів? Що ми втрачаємо внаслідок дій "чорних" копачів? Чи потрібні музеям археологічні знахідки та що з ними робити?

Про виклики української археології розповів історик, директор "Рятівної археологічної служби" Олег Осаульчук у новому випуску "Без брому з Віталієм Ляскою".
https://m.youtube.com/watch?v=utWJ4uWZpWI&t

💥 Ексклюзивно до уродин Провідника!

Купуйте тематичні футболки, шопери, горня та стікерпаки у нашій оновленій онлайн-крамниці!

Поспішайте, кількість товарів обмежена.

Шукайте ексклюзивні товари на сайті - https://shop.localhistory.org.ua/shop/

Про Степана Бандеру поза політикою пишуть мало. А провідник ОУН мав багато захоплень. Він напам’ять цитував Святе Письмо і "Слово о полку Ігоревім", попри невисокий зріст, грав у баскетбол і перемагав на змаганнях зі стрибків у висоту.

Багато навичок здобув, перебуваючи у Пласті. Влітку плавав, взимку катався на лижах, фотографував і кермував автомобілем, який йому подарували побратими. Одного разу за ніч, потай від влади, облаштував сільську читальню.

З нагоди дня народження Бандери розповідаємо, яким він був поза політикою.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/do-vsogo-zdatnii-stepan-bandera-i-iogo-khobi/

Ці пісні — золотий фонд українського Різдва. Мелодію колядки "Нова радість стала" записали майже 300 років тому. А "Добрий вечір тобі" здолала радянську цензуру.

Чи знали ви, що у деяких регіонах України колядки виконували влітку?

Цікаві факти про найпопулярніші українські колядки читайте у матеріалі. А більше про традиційну різдвяну музику слухайте у подкасті "Українські історичні пісні" (посилання на подкаст у тексті).
https://localhistory.org.ua/texts/statti/nova-radist-stala-i-dobrii-vechir-tobi-pane-gospodariu-5-faktiv-pro-naipopuliarnishi-koliadki/

Традиційна прикраса української хати на Різдво – солом'яний "павук". Його підвішували до балки під стелею або на вікно. "Павук" символізував добробут.

Тримали прикрасу у хаті увесь рік. На Великдень – обвішували писанками.

Українці повертають цей звичай із забуття. Нагадаємо наш матеріал, у якому майстриня Марія Іванишин розповіла історію цієї оздоби та поділилася порадами для виготовлення.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/rizdvianii-tkach/

"У 1991 році ми вирвалися з тоталітарної печери, але в баченні нашого минулого так і залишилися в’язнями. Щоправда, наше невільництво тепер добровільне й відверто глупе, якщо говорити про сучасність.

Одні з нас закликають неухильно сповідувати інтегральний націоналізм Донцова, не гребують кинути зігу на смолоскипному марші і, сховавшись за синьо-жовтими аватарками в соцмережах, закликають організувати ледь не Коліївщину, щоб прогнати з влади жидомасонів та "соросят".

Десь поміж ними сидять пани та пані, які свої кайданки сховали в білих рукавичках, а на очі почепили модні окуляри. Вони взоруються на Захід, хоч і відвідують конференції за участі Наришкіна, надимають губи й поважно споглядають на плебс. Оті, кажуть вони, — печерні націоналісти, а оті — ватники. Навіщо на них зважати. Ну ж бо засудимо декомунізацію, скажемо, що без УРСР не було б України. А від слова "націоналізм" сахаються, як від лютого чорта.

Є й інші, які вчора плакали за Ратушним, а нині — як Діоген — шукають хороших росіян і начебто знаходять їх, а потім із невинним виразом обличчя скаржаться на суцільний хейт".
З колонки головного редактора журналу "Локальна історія" Віталія Ляски.

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/pechera-sontse-ukrayina/?fbclid=IwAR0jSH6R2e3HA54gJGjV0u9ymRMlHlDjxrexJ8VNSPwB9Hpj8OsxKVZC3wU

Українські колядки у найкращих виконаннях: від записів початку ХХ століття до сучасних обробок. Вмикайте на свята – різдвяний цикл подкасту “Українські історичні пісні”.

✨ Історія колядки “Нова радість стала”
https://li.sten.to/rizdvo_1

✨ Як “Добрий вечір тобі” стала популярною
https://li.sten.to/rizdvo_2

✨ Народні колядки VS церковні
https://li.sten.to/rizdvo_3

✨ "Дайте дядько п’ятака" та інші колядки київських під’їздів
https://li.sten.to/rizdvo_4

✨ Бджолиній матці чи бабі-повитусі? Давні колядки на адресата
https://li.sten.to/rizdvo_5

✨ Колядки про створення світу
https://li.sten.to/rizdvo_fin

Сьогодні виповнюється 100 років останній живій легенді УПА – сотенному Мирославу Симчичу “Кривоносу”.

В історії визвольного руху було небагато осіб, які проявили себе так, як Симчич: спершу на полі бою, а згодом – у таборах ГУЛАГу. Він відбув в ув’язненні 32,5 роки, а звання Героя України дочекався лише минулоріч.

Цим матеріалом започатковуємо цикл статей про героїчний чин українських повстанців. Рубрика "Боротьба" виходить за підтримки ресторану "Криївка".
https://localhistory.org.ua/texts/statti/100-richnii-geroi/?fbclid=IwAR2EbiKxIDkzpH8ZN20qSX3CEAWAEus1WRH4pHIJ5JbpJ6WGFGAUrwiftcU

“О, незабутнє, далеке, рідне сільське Різдво! Не одну дитину України привернуло ти до лона рідної неньки”, – писав 109 років тому на шпальтах київського щоденника “Рада” такий собі Юрій Стрижавський (псевдонім письменника та священика Леоніда Юркевича).

Автор згадував, яким було “старозавітнє” Різдво на Наддніпрянському Правобережжі – "на межі Волині, Київщини й Поділля". Ці слова і сьогодні звучать актуально, тим паче на тлі дискусії щодо дати святкування Різдва.
https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/rizdvo-sviatochne-rozvazhannia-leonida-iurkevicha-z-gazeti-rada-za-1913-rik/

Звідки походять символи різдвяних обрядів? Упродовж століть християни намагалися пояснити їх відповідно до історії Церкви.

Приміром, сіно стелять на стіл, бо воно було в Ісусикових яслах. А яблука кладуть по кутах столу, бо вони нагадують про помилку Адама і Єви. Готують 12 страв, бо було 12 апостолів. Подають на вечерю рибу, бо то символ Христа.

Утім не на всі питання знайшли відповіді. Спробуймо пошукати їх у спільному минулому народів європейського континенту.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/iakim-bulo-rizdvo-pered-rizdvom/

За декілька днів після Різдва 1933-го в Музеї Наукового товариства імені Шевченка у Львові зібрався мистецький бомонд і їхній натхненник Олекса Новаківський. На виставку також приїхав журналіст британської газети The Manchester Guardian (у майбутньому просто The Guardian).

Фредерік Фойт для західних українців був бажаним гостем і його у Львові радо вітали українські інтелектуали. Раніше він писав репортажі про “пацифікаційну” політику уряду Польщі щодо місцевого населення. У 1933 році найімовірніше готувався написати матеріал про Голодомор у підрадянській Україні.
https://localhistory.org.ua/rubrics/photo/zhurnalist-the-manchester-guardian-z-oleksoiu-novakivskim-na-vistavtsi-u-lvovi/

Радянська влада використовувала Церкву як інструмент пропаганди. І не мала наміру терпіти жодної іншої, крім Російської Православної.

Утім радянці зламали зуби об греко-католиків, розповідає дослідниця історії Церкви Наталія Шліхта.

Після Другої світової війни парафії Західної України стали головним болем для радянської влади. Українці у Другій Речі Посполитій мали понад три тисячі парафій – вдесятеро більше, ніж було у 1939 році на весь Радянський Союз. Як релігійна ідентичність вберегла ідентичність національну, читайте в інтерв'ю.
https://localhistory.org.ua/texts/interviu/radianska-pravoslavna-greko-katolitska-tserkva/

Історичні міфи, які зашкодили українській нації: про братні народи, меншовартість українців та велич росіян. Коли та за яких обставин виникли ці наративи? Які міфи керують цією війною?

Психоаналітик Юрко Прохасько розмірковує про це у новому випуску подкасту "МИ І ВОНО". Слухайте на зручній для вас платформі ⟶ li.sten.to/my_i_vono3

Північно-східну частину Слобожанщини, що нині входить до складу Росії, з XVII століття заселяли українці. Їхнє повсякденне життя зафіксував на світлинах науковець Микола Лебєдєв.

На прохання відомого антрополога Федора Вовка він відвідав українські села Воронежчини у 1910 році. Звідти привіз майже дві сотні артефактів та світлин.

Найцікавіші ті, де місцеві мешканці за роботою – ловлять рибу, тіпають коноплі, фарбують тканини, майструють сіті для вилову птахів і багато іншого. Унікальні світлини – у матеріалі.
https://localhistory.org.ua/rubrics/strii/ukrayintsi-voronezhchini-ponad-100-rokiv-tomu/

Львів та його місце в історії сучасної Європи. Художник Володимир Костирко розмірковує, що таке львівський стиль за допомогою сучасного мистецтва, історії та предметів минулого.

Старе помешкання у сецесійному будинку 1906 року, яке сьогодні перетворено на мистецький простір “Я Галерея”, наблизили до первинного призначення. У чотирьох залах митець створив окремі інсталяції: “Їдальня імені Франца Йосифа”, “Львівський фриз”, “Салон пам’яті”, “Студія художника”.

Більше у матеріалі ⟶ https://bit.ly/3IFiy5N