Те, що виявили археологи, у крипті Собору Юра восени 1991 року стало справжнім науковим відкриттям, і не лише українського, а й світового масштабу. У шарі піску лежала фанерна скринька.

"Всередині були загорнуті кістки людського скелета. Кожна кістка була замотана у видерті сторінки щоденника українсько-німецької граматики і театральні афіші передвоєнного Львова. Той, хто вкладав кістки до скриньки, намагався надати їм анатомічного порядку: біля черепа були ключиці, потім кістки рук, тазу, ребер. А сама скринька була закопана по осі схід-захід, череп лежав у західній частині. Це означає, що той, хто ховав останки, добре знався на християнських канонах".

Біля лівої ключиці виявили скляну капсулу – всередині видніла складена записка. Вже у лабораторії резервуар розкорували і витягнули документ. На бланку було зазначено: "Музей НТШ, вулиця Чарнецького, 24". Трохи нижче стояла дата від руки: "31 серпня 1939 року". Що було у скриньці і хто сховав її у переддень Другої світової війни – читайте у матеріалі.
https://localhistory.org.ua/rubrics/video/ostanki-kniazia-osmomisla-istoriia-sensatsiinoyi-znakhidki/

Якою є ментальність та ідентичність українців? Тема другого епізоду подкасту "МИ І ВОНО", у якому психоаналітик Юрко Прохасько розповідає, що зробило нас такими, якими ми є сьогодні.

У цьому випуску ви почуєте:
🟣 Як ми усвідомлюємо себе та інших?
🟣 Що різнить давніх та нинішніх українців?
🟣 Чи псує сучасне місто життя людини?
🟣 Як війни впливають на нації?

Вмикайте на зручній для вас платформі ⟶ li.sten.to/mu_i_vono_2 Розмову веде журналіст Володимир Семків.

Національний архівний фонд України — це 86 мільйонів одиниць зберігання. Порівнюючи із 2014 роком, 2022-го Україна значно більше зробила, щоб зберегти архіви і щоб вони не дісталися ворогу.

— Чи є куди евакуйовувати архіви?
— Якщо зовсім відверто, то ні, нам нікуди евакуювати архіви.

Анатолій Хромов розповів про найскладніші виклики, які постали перед Державною архівною службою під час війни і не лише.

Яка доля українських архівів на територіях, що були або залишаються під окупацією? Які документи насамперед цікавлять країну-агресорку? Що із оцифруванням архівів?
https://localhistory.org.ua/texts/interviu/dokumenti-iaki-buli-naitsikavishimi-dlia-voroga-znishchili-v-pershii-den-viini-golova-derzharkhivu-anatolii-khromov/?fbclid=IwAR0lF-MHmBqG52QI0V_qX8-oypamt9GPW6LGibJR-qepjXgV6QQa2AX1Hsk

Ця жінка мала дуже яскраве життя і порушила таку кількість непереступних заборон, що іноді її біографія переважувала творчість.

Усталилося переконання, що життєпис письменниці – цікавіший за всі її книжки. А інтерпретатори більше зважали на моральність її вчинків, аніж на художні тексти.

189 років тому, 22 грудня 1833 року, народилася Марія Вілінська, знана як Марко Вовчок. На чому ґрунтується її неймовірна слава, яку здобула ще за життя – у матеріалі Віри Агеєвої.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/zhinka-v-chornii-oksamitovii-sukni/

🔥 Перший номер цього року, присвячений постаті Степана Бандери, знову у продажу 🔥
‼ Замовити журнал вже можна у два кліки 👉 https://shop.localhistory.org.ua/.../stepan-bandera-1-2022/
Читайте у номері:
✅ "Батько наш Бандера", але й не тільки - яким є образ Провідника ОУН в пісенному фольклорі
✅ Чому боротьба Степана Бандери досі триває? Розмислює Володимир В'ятрович
✅ Покарання за незалежність: 2 роки і 8 місяців ув'язнення Бандери у концтаборі Заксенгаузен
✅ Як і чому росіяни створили культ Степана Бандери
📨 Журнал ще чекаємо з друку, доставимо замовлення, щойно отримаємо тираж 💪💪💪

— Який відсоток архівних документів оцифровано в Україні?

— Мало. Проблема в тому, що держава цим цілеспрямовано не займалася. Не існувало державної програми з оцифрування. На це не виділяли коштів.

У 2019 році, коли я прийшов на посаду голови Архівної служби України, темпи з оцифровування були такі, що аби оцифрувати весь національний архівний фонд (себто оті 86 мільйонів одиниць), нам би треба було 1000 років. За неповні два роки темпи оцифрування зросли на 500 %.

— Тобто тепер треба десь 200 років.

— Так, звучить краще. Ми велика “архівна” країна.

Інтерв'ю з Анатолієм Хромовим, головою Державної архівної служби України про виклики у часі війни і не лише ⟶ https://bit.ly/3HXa3T8

"Можливо, ви вже чули, що держави під назвою Київська Русь ніколи не існувало? Та й більшість з колись почутого про неї теж мало відповідає дійсності. Однак, на наше щастя, Джордж Мартін вигадав Вестерос, і вдивляючись у це дзеркало, ми зможемо краще зрозуміти наше власне минуле".

Сергій Громенко склав короткий путівник історією Русі для фанатів серіалу "Гра престолів". Що спільного у княгині Ольги та Серсеї? Чим схожі Сім Королівств Вестеросу та рання Русь? Читайте у його колонці.
https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/riurikovichi-gediminovichi-i-targariieni-v-istoriyi-rusi/

Пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ в Одесі демонтували. Монумент зберігатимуть в Одеському художньому музеї. Заразом позбулися одеського Суворова.

Сподіваємося, невдовзі така ж доля спіткатиме пам'ятник борця з армією УНР, більшовика Щорса у Києві.
https://localhistory.org.ua/rubrics/building/proshchavai-katerino-istoriia-skandalnogo-pamiatnika-v-odesi/

Територія України археологічно обстежена не більше ніж на 5-7%. У той час як сусідньої Польщі – на близько 90%.

Як врятувати археологію України? Чи відбудуться у нас масштбані розкопки вздовж автошляхів? Що ми втрачаємо внаслідок дій "чорних" копачів? Чи потрібні музеям археологічні знахідки та що з ними робити?

Про виклики української археології розповів історик, директор "Рятівної археологічної служби" Олег Осаульчук у новому випуску "Без брому з Віталієм Ляскою".
https://m.youtube.com/watch?v=utWJ4uWZpWI&t

💥 Ексклюзивно до уродин Провідника!

Купуйте тематичні футболки, шопери, горня та стікерпаки у нашій оновленій онлайн-крамниці!

Поспішайте, кількість товарів обмежена.

Шукайте ексклюзивні товари на сайті - https://shop.localhistory.org.ua/shop/

Про Степана Бандеру поза політикою пишуть мало. А провідник ОУН мав багато захоплень. Він напам’ять цитував Святе Письмо і "Слово о полку Ігоревім", попри невисокий зріст, грав у баскетбол і перемагав на змаганнях зі стрибків у висоту.

Багато навичок здобув, перебуваючи у Пласті. Влітку плавав, взимку катався на лижах, фотографував і кермував автомобілем, який йому подарували побратими. Одного разу за ніч, потай від влади, облаштував сільську читальню.

З нагоди дня народження Бандери розповідаємо, яким він був поза політикою.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/do-vsogo-zdatnii-stepan-bandera-i-iogo-khobi/

Ці пісні — золотий фонд українського Різдва. Мелодію колядки "Нова радість стала" записали майже 300 років тому. А "Добрий вечір тобі" здолала радянську цензуру.

Чи знали ви, що у деяких регіонах України колядки виконували влітку?

Цікаві факти про найпопулярніші українські колядки читайте у матеріалі. А більше про традиційну різдвяну музику слухайте у подкасті "Українські історичні пісні" (посилання на подкаст у тексті).
https://localhistory.org.ua/texts/statti/nova-radist-stala-i-dobrii-vechir-tobi-pane-gospodariu-5-faktiv-pro-naipopuliarnishi-koliadki/

Традиційна прикраса української хати на Різдво – солом'яний "павук". Його підвішували до балки під стелею або на вікно. "Павук" символізував добробут.

Тримали прикрасу у хаті увесь рік. На Великдень – обвішували писанками.

Українці повертають цей звичай із забуття. Нагадаємо наш матеріал, у якому майстриня Марія Іванишин розповіла історію цієї оздоби та поділилася порадами для виготовлення.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/rizdvianii-tkach/

"У 1991 році ми вирвалися з тоталітарної печери, але в баченні нашого минулого так і залишилися в’язнями. Щоправда, наше невільництво тепер добровільне й відверто глупе, якщо говорити про сучасність.

Одні з нас закликають неухильно сповідувати інтегральний націоналізм Донцова, не гребують кинути зігу на смолоскипному марші і, сховавшись за синьо-жовтими аватарками в соцмережах, закликають організувати ледь не Коліївщину, щоб прогнати з влади жидомасонів та "соросят".

Десь поміж ними сидять пани та пані, які свої кайданки сховали в білих рукавичках, а на очі почепили модні окуляри. Вони взоруються на Захід, хоч і відвідують конференції за участі Наришкіна, надимають губи й поважно споглядають на плебс. Оті, кажуть вони, — печерні націоналісти, а оті — ватники. Навіщо на них зважати. Ну ж бо засудимо декомунізацію, скажемо, що без УРСР не було б України. А від слова "націоналізм" сахаються, як від лютого чорта.

Є й інші, які вчора плакали за Ратушним, а нині — як Діоген — шукають хороших росіян і начебто знаходять їх, а потім із невинним виразом обличчя скаржаться на суцільний хейт".
З колонки головного редактора журналу "Локальна історія" Віталія Ляски.

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/pechera-sontse-ukrayina/?fbclid=IwAR0jSH6R2e3HA54gJGjV0u9ymRMlHlDjxrexJ8VNSPwB9Hpj8OsxKVZC3wU

Українські колядки у найкращих виконаннях: від записів початку ХХ століття до сучасних обробок. Вмикайте на свята – різдвяний цикл подкасту “Українські історичні пісні”.

✨ Історія колядки “Нова радість стала”
https://li.sten.to/rizdvo_1

✨ Як “Добрий вечір тобі” стала популярною
https://li.sten.to/rizdvo_2

✨ Народні колядки VS церковні
https://li.sten.to/rizdvo_3

✨ "Дайте дядько п’ятака" та інші колядки київських під’їздів
https://li.sten.to/rizdvo_4

✨ Бджолиній матці чи бабі-повитусі? Давні колядки на адресата
https://li.sten.to/rizdvo_5

✨ Колядки про створення світу
https://li.sten.to/rizdvo_fin

Сьогодні виповнюється 100 років останній живій легенді УПА – сотенному Мирославу Симчичу “Кривоносу”.

В історії визвольного руху було небагато осіб, які проявили себе так, як Симчич: спершу на полі бою, а згодом – у таборах ГУЛАГу. Він відбув в ув’язненні 32,5 роки, а звання Героя України дочекався лише минулоріч.

Цим матеріалом започатковуємо цикл статей про героїчний чин українських повстанців. Рубрика "Боротьба" виходить за підтримки ресторану "Криївка".
https://localhistory.org.ua/texts/statti/100-richnii-geroi/?fbclid=IwAR2EbiKxIDkzpH8ZN20qSX3CEAWAEus1WRH4pHIJ5JbpJ6WGFGAUrwiftcU

“О, незабутнє, далеке, рідне сільське Різдво! Не одну дитину України привернуло ти до лона рідної неньки”, – писав 109 років тому на шпальтах київського щоденника “Рада” такий собі Юрій Стрижавський (псевдонім письменника та священика Леоніда Юркевича).

Автор згадував, яким було “старозавітнє” Різдво на Наддніпрянському Правобережжі – "на межі Волині, Київщини й Поділля". Ці слова і сьогодні звучать актуально, тим паче на тлі дискусії щодо дати святкування Різдва.
https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/rizdvo-sviatochne-rozvazhannia-leonida-iurkevicha-z-gazeti-rada-za-1913-rik/

Звідки походять символи різдвяних обрядів? Упродовж століть християни намагалися пояснити їх відповідно до історії Церкви.

Приміром, сіно стелять на стіл, бо воно було в Ісусикових яслах. А яблука кладуть по кутах столу, бо вони нагадують про помилку Адама і Єви. Готують 12 страв, бо було 12 апостолів. Подають на вечерю рибу, бо то символ Христа.

Утім не на всі питання знайшли відповіді. Спробуймо пошукати їх у спільному минулому народів європейського континенту.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/iakim-bulo-rizdvo-pered-rizdvom/

За декілька днів після Різдва 1933-го в Музеї Наукового товариства імені Шевченка у Львові зібрався мистецький бомонд і їхній натхненник Олекса Новаківський. На виставку також приїхав журналіст британської газети The Manchester Guardian (у майбутньому просто The Guardian).

Фредерік Фойт для західних українців був бажаним гостем і його у Львові радо вітали українські інтелектуали. Раніше він писав репортажі про “пацифікаційну” політику уряду Польщі щодо місцевого населення. У 1933 році найімовірніше готувався написати матеріал про Голодомор у підрадянській Україні.
https://localhistory.org.ua/rubrics/photo/zhurnalist-the-manchester-guardian-z-oleksoiu-novakivskim-na-vistavtsi-u-lvovi/