Сьогодні в Україні – День героїв. Свято на честь усіх українських вояків – борців за волю України.

Приурочене до дня, коли було убито провідника національного руху українців – Євгена Коновальця.

84 роки тому у Роттердамі у нього в руках здетонувала коробка цукерок. Похвилинна хроніка того дня та відео з похорону Коновальця – у матеріалі.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/vbivstvo-providnika/

Відтоді як більшовики захопили владу в 1917 році в Кремлі відбулися два успішні державні перевороти.

В обох випадках підтримка служб безпеки та радянських військових була вирішальною для успіху.

Яка ймовірність, що режим повстане проти Путіна? Розмірковує американська дослідниця радянської та російської історії Емі Найт.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/emi-nait-chi-mozhlivii-perevorot-proti-putina-istoriia-rosiyi-daie-pidkazki/

Як злочини Росії у ХХ столітті вплинули на українців? Розповідає демограф Олександр Гладун.

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/cherez-kilka-rokiv-pislia-katastrofi-vidbuvaietsia-kompensatsiine-zrostannia-narodzhuvanosti-demograf-oleksandr-gladun/

Запустили новий цикл програм: Як деколонізувати історію України? Ґранднаратив.

Віталій Ляска з фахівцями буде аналізувати період за періодом: Русь, Велике князівство Литовське, Річ Посполита і далі по шкільній програмі, з якою, м’яко кажучи, у нас не все гаразд.

Перший випуск про епоху, з якої все почалося і яку так хоче привласнити країна-агресорка. Про Русь.

На пропаганду треба відповідати правдою! Підписуйтесь на наш YouTube-канал. Наступний випуск – вже завтра.
https://www.youtube.com/watch?v=ofiaULfu2z0

Кожен, хто говорить про те, щоб “з’їхати” в Україні – і багато людей роблять це в уряді, на радіостанціях, мільйонах приватних суперечок – використовує цей термін метафорично, маючи на увазі угоду, яка могла б переконати Володимира Путіна зупинити його вторгнення.

Деякі вважають, що такий “з’їзд” може бути легко втілений, якби тільки дипломати були готові докласти зусиль, або якщо б Білий дім не був таким войовничим. Це хороша ідея. На жаль, припущення, що лежать в основі цього твердження, помилкові.

Чому? Пояснює дослідниця історії Енн Епплбом. Її колонку для The Atlantic переклав Сергій Громенко .

https://localhistory.org.ua/texts/statti/enn-epplbom-viina-ne-zakinchitsia-doki-putin-ne-prograie/

Протягом 13-20 травня 2022 року команда дослідників здійснила усноісторичну експедицію до Київської області в рамках спільного проєкту Локальна історія та Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ "Жива історія: свідки та жертви російських злочинів". Перший етап проєкту вдалося реалізувати завдяки Науковому замовленню Український католицький університет UCuniversity

Під час експедиції ми записали декілька десятків інтерв’ю зі свідками та жертвами російських злочинів у населених пунктах, які перебували під окупацією у лютому-березні 2022 року: міста Буча, Ірпінь, селище Бородянка, села Андріївка, Бабинці, Дружня, Здвижівка, Пилиповичі.

Місцеві жителі розповідали про те, як російські війська окуповували території та встановлювали власні порядки, вивозили людей на територію Білорусі, грабували місцевих, катували та вбивали цивільних. Серед тих, хто погодився розповісти свої спогади – волонтери, яких утримували в російському полоні, люди, що зазнали катувань від рашистів, ті, хто втратив своє житло і майно, родичі замордованих і вбитих українців.

В межах проєкту проводили також фотофіксацію руйнувань житлових будинків, лікарень, шкіл, торгових центрів, грабунки магазинів та приватних осель, інших наслідків російських злочинів.

Матеріали, які нам вдалось зібрати під час експедиції, будуть опубліковані на сторінках Локальна історія та Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ, а також на youtube-каналі Локальної історії. Слідкуйте за нашими оновленнями!

Дрогобицька солеварня – одне з найдавніших підприємств у світі, що працює до сьогодні. Не зважаючи на плин часу, технологія видобутку солі незмінна – так як вигортають сіль нині, її вигортали тут і в XIV столітті. За якістю дрогобицька сіль не поступається малдонській з Англії.

"Локальна історія" побувала у Дрогобичі, щоб дізнатись як видобувають сіль на найстарішій українській солеварні 👉

https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/drogobich-na-solianikh-plechakh/

Яку ще ціну повинні заплатити українці, щоб зрозуміти, наскільки необачно вони вчинили, дозволивши знищити солеварну і нафтову промисловість в Галичині, розпродати все за безцінь і розібрати по цеглинах, а самим залишити свої домівки і податись на заробітки? А трапилось все це тому, що комуністична влада убила в них всіляку ініціативу і професійну честь.

В одному лише сусідньому Бориславі було знищено всі 25 підприємств, які могли просто зберегти і реконструювати. Тепер вони могли б випускати потрібну продукцію для України, значна частина якої потерпає від війни.

Про галицькі солеварні, які ми втратили, розповідає у своїй колонці Галина Пагутяк

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/iak-zakhisniki-istorichnoyi-pamiati-dobuvaiut-dlia-ukrayintsiv-sil-galina-pagutiak/

26 травня 1953 року в Норильському таборі спалахнуло повстання – найбільший і наймасовіший бунт в історії ГУЛАГу. Рушійною силою протесту були українці. А його лідерами стали в’язні з досвідом підпільної боротьби, переважно колишні упівці.

Повстання тривало два місяці, допоки радянська влада не вдалася до розстрілів в’язнів.

"Прийде, а вже адміністрація знає, що він хоче – виводить голих доходяг у баню. А він прийде постріляє та потішиться, як тоті вмирають, та й іде собі геть… Він – заступник міністра кольорової металургії. Та то вся влада така!"

https://localhistory.org.ua/texts/statti/iakii-tam-krik-buv-norilske-povstannia-provadili-ukrayintsi/

Року 1911 у Києві побував чеський етнограф Карел Хотек. Він зробив серію світлин з архітектурою і містянами. Будівельне мистецтво, причал на Дніпрі, вулиці, парки, торгівля – роботи Хотека передають ритм і настрій тогочасного Києва.

Найцінніше, що на його фотокартках зображено ще цілі величні храми, які у 1930-х під фундамент винищили більшовики. Світлини Хотека зберігають у фондах чеського Національного музею. В Україні вони невідомі.

Публікуємо їх уперше до Дня Києва.

https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/u-tini-kashtana-u-svitli-sontsia-zagublena-fotokhronika-starogo-kiieva/

Справжня шпигуноманія охопила Галичину незадовго до Першої світової війни. Тільки протягом 1912 року затримали не менше пів сотні запідозрених у розвідувальній діяльності на користь Росії.

Серед найгучніших була судова розправа над зграєю Филимона Стецишина. Той вибудував цілу шпигунську мережу, яка постачала йому секретні дані з різних міст краю. Викрити зрадників допоміг випадок.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/bezslavni-shpiguni/

106 років тому у Львові помер Іван Франко. Вічний революціонер своїми творами і діяннями заслужив слави атеїста. Та в останні дні життя письменник сам прагнув висповідатися.

Аби поховати Франка за християнським звичаєм, його друзі мусили влаштовувати тривалі дискусії зі священниками. Місцем спочинку став гробівець польської родини, який взяли в оренду.

Щойно через п’ять років тіло перенесли в окрему могилу.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/dovgii-ostannii-shliakh-ivana-franka/