Що робити із місцями комуністичних злочинів та масових репресій, яких в Україні, на жаль, є дуже багато?

Розповідаємо про досвід Румунії. Місто Сигет, яке крім музичного фестивалю, відоме також першим у світі та найбільшим у Європі меморіалом, присвяченому жертвами комуністичного терору.

https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/tut-stvoriuvali-novikh-liudei-pro-pershii-u-sviti-ta-naibilshii-u-ievropi-memorial-zhertvam-komunistichnogo-teroru/

Читати про те, як московські окупанти крадуть пшеницю у фермерів і вивозять її з України, людині, що виросла в селі, не менш боляче, ніж чути про руйнування шкіл, бібліотек, житлових будинків. Це як ніж у серце.

Що станеться зі світом, в якому забракне великого хліба – пшениці?

Роздумами про це поділилася наша постійна колумністка Галина Пагутяк.

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/velikii-khlib-galina-pagutiak/

Коли вишиваний одяг увійшов у побут українців, чи мали орнаменти символічний зміст, звідки походять міфи про козацькі шаровари, вишивальницькі школи Київської Русі і сорочку Полуботка.

Пропонуємо пригадати інтерв’ю з дослідницею Оксаною Косміною, яка майже 40 років вивчає українську матеріальну культуру та історію національного костюма.

https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/mifi-ta-ukrayinska-vishivka-oksana-kosmina/

Зв'язкова Шухевича Ольга Ільків розповідає про свою найдорожчу реліквію – сорочку, яку пошила та вишила у радянській в'язниці.

https://m.youtube.com/watch?v=Fjn6DcZi3mo

"Під вечер [пограбували] салдати, що стояли в касарни при ул. Театиньскій, цілий маґазин при Кіпцевій, як раз тот, перед котрим застрілили в полудне 2 салдатів. Повиношені у звитках трікоти спродавали салдати до ½ рубля".

“Локальна історія” продовжує публікацію фрагментів щоденника Володимира Шухевича про події в окупованому російськими військами Львові восени 1914 року.

Друга частина присвячена подіям другого тижня окупації. Тоді навколо Львова продовжувалися бої між російською та австро-угорською арміями. Серед містян зберігалася надія на те, що російська присутність виявиться недовготривалою. Час, однак, показав, що ці сподівання були марними.

https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/rosiiska-okupatsiia-lvova-zi-shchodennika-volodimira-shukhevicha-za-osin-1914-roku-chastina-2/?fbclid=IwAR0kHp0BTILhBvWC8oj9rhrBjKx-Aah88TUDuOcjrPuWJbIOlC3j8mVW9D8

Мандрівники у часі з 1930-х легко ідентифікують путінський режим як фашистський. Символ Z, мітинги, пропаганда, війна як очищувальний акт насильства та поля смерті навколо українських міст роблять усе це дуже зрозумілим.

Війна проти України — це не лише повернення на традиційне фашистське поле бою, а й повернення до традиційної фашистської мови та практики. Інші існують для того, щоб їх колонізували. Росія невинна через своє стародавнє минуле. Існування України – це міжнародна змова. Війна – це відповідь.

Тімоті Снайдер розмірковує про фашизм як ідеологію сучасної Росії. Його колонку для The New York Times переклав Сергій Громенко

https://localhistory.org.ua/texts/statti/timoti-snaider-mi-maiemo-skazati-tse-vgolos-rosiia-fashistska-krayina/

"Нас нічого не об’єднує з Росією, і ключовий момент – у нас абсолютно різні політичні культури. На жаль, це не так очевидно для багатьох західних інтелектуалів та політиків. Міт про те, що Росія страшенно постраждала й Німеччина винна їй, задовольняв інтереси великого бізнесу".

Чому подальший цивілізаційний розвиток Росії це деградація, як змінилось українське суспільство з початком повномасштабного вторгнення та чи потребуємо ми сьогодні релігії - про це в інтерв'ю Локальна історія розповів Сергій Квіт, Президент Національного університету "Києво-Могилянська академія"

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/sergii-kvit-mi-namagalisia-tsivilizuvati-moskoviiu-kilkasot-rokiv-tomu-i-teper-bachimo-shcho-tse-marna-sprava/

Сьогодні в Україні – День героїв. Свято на честь усіх українських вояків – борців за волю України.

Приурочене до дня, коли було убито провідника національного руху українців – Євгена Коновальця.

84 роки тому у Роттердамі у нього в руках здетонувала коробка цукерок. Похвилинна хроніка того дня та відео з похорону Коновальця – у матеріалі.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/vbivstvo-providnika/

Відтоді як більшовики захопили владу в 1917 році в Кремлі відбулися два успішні державні перевороти.

В обох випадках підтримка служб безпеки та радянських військових була вирішальною для успіху.

Яка ймовірність, що режим повстане проти Путіна? Розмірковує американська дослідниця радянської та російської історії Емі Найт.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/emi-nait-chi-mozhlivii-perevorot-proti-putina-istoriia-rosiyi-daie-pidkazki/

Як злочини Росії у ХХ столітті вплинули на українців? Розповідає демограф Олександр Гладун.

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/cherez-kilka-rokiv-pislia-katastrofi-vidbuvaietsia-kompensatsiine-zrostannia-narodzhuvanosti-demograf-oleksandr-gladun/

Запустили новий цикл програм: Як деколонізувати історію України? Ґранднаратив.

Віталій Ляска з фахівцями буде аналізувати період за періодом: Русь, Велике князівство Литовське, Річ Посполита і далі по шкільній програмі, з якою, м’яко кажучи, у нас не все гаразд.

Перший випуск про епоху, з якої все почалося і яку так хоче привласнити країна-агресорка. Про Русь.

На пропаганду треба відповідати правдою! Підписуйтесь на наш YouTube-канал. Наступний випуск – вже завтра.
https://www.youtube.com/watch?v=ofiaULfu2z0

Кожен, хто говорить про те, щоб “з’їхати” в Україні – і багато людей роблять це в уряді, на радіостанціях, мільйонах приватних суперечок – використовує цей термін метафорично, маючи на увазі угоду, яка могла б переконати Володимира Путіна зупинити його вторгнення.

Деякі вважають, що такий “з’їзд” може бути легко втілений, якби тільки дипломати були готові докласти зусиль, або якщо б Білий дім не був таким войовничим. Це хороша ідея. На жаль, припущення, що лежать в основі цього твердження, помилкові.

Чому? Пояснює дослідниця історії Енн Епплбом. Її колонку для The Atlantic переклав Сергій Громенко .

https://localhistory.org.ua/texts/statti/enn-epplbom-viina-ne-zakinchitsia-doki-putin-ne-prograie/

Протягом 13-20 травня 2022 року команда дослідників здійснила усноісторичну експедицію до Київської області в рамках спільного проєкту Локальна історія та Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ "Жива історія: свідки та жертви російських злочинів". Перший етап проєкту вдалося реалізувати завдяки Науковому замовленню Український католицький університет UCuniversity

Під час експедиції ми записали декілька десятків інтерв’ю зі свідками та жертвами російських злочинів у населених пунктах, які перебували під окупацією у лютому-березні 2022 року: міста Буча, Ірпінь, селище Бородянка, села Андріївка, Бабинці, Дружня, Здвижівка, Пилиповичі.

Місцеві жителі розповідали про те, як російські війська окуповували території та встановлювали власні порядки, вивозили людей на територію Білорусі, грабували місцевих, катували та вбивали цивільних. Серед тих, хто погодився розповісти свої спогади – волонтери, яких утримували в російському полоні, люди, що зазнали катувань від рашистів, ті, хто втратив своє житло і майно, родичі замордованих і вбитих українців.

В межах проєкту проводили також фотофіксацію руйнувань житлових будинків, лікарень, шкіл, торгових центрів, грабунки магазинів та приватних осель, інших наслідків російських злочинів.

Матеріали, які нам вдалось зібрати під час експедиції, будуть опубліковані на сторінках Локальна історія та Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ, а також на youtube-каналі Локальної історії. Слідкуйте за нашими оновленнями!