"Допити робили вночі. Не давали спати. По п’ять суток давали карцеру, триста грам хліба і горнятко води раз на день. Підлога – холодна, бетонова. Підтягав коліна під бороду, а голову – у пазуху, дихав, аби зігрітися".
Івана Мирона засудили на 25 років таборів за те, що був зв'язковим Української повстанської армії. Коли після 1956-го йому пропонували "написати покаяння" і вийти на волю, він відмовився - "Ну нашо я маю каятися, ше й перед безбожниками".
Лише в липні 2019-го держава Україна офіційно визнала, що Іван Мирон більше не "бандит". Він став першим із нереабілітованих дотепер політв’язнів радянського режиму. Це стало можливим завдяки новій редакції Закону "Про реабілітацію", яку ухвалив Парламент у травні 2018 року. За іронією долі, Іван Мирон останній живий "25-річник" серед тих, які так і не дочекалися відновлення свого чесного імені.
https://localhistory.org.ua/texts/interviu/ivan-miron-pershii-z-ostannikh-abo-bilshe-ne-bandit/
Івана Мирона засудили на 25 років таборів за те, що був зв'язковим Української повстанської армії. Коли після 1956-го йому пропонували "написати покаяння" і вийти на волю, він відмовився - "Ну нашо я маю каятися, ше й перед безбожниками".
Лише в липні 2019-го держава Україна офіційно визнала, що Іван Мирон більше не "бандит". Він став першим із нереабілітованих дотепер політв’язнів радянського режиму. Це стало можливим завдяки новій редакції Закону "Про реабілітацію", яку ухвалив Парламент у травні 2018 року. За іронією долі, Іван Мирон останній живий "25-річник" серед тих, які так і не дочекалися відновлення свого чесного імені.
https://localhistory.org.ua/texts/interviu/ivan-miron-pershii-z-ostannikh-abo-bilshe-ne-bandit/
Локальна історія
Іван Мирон. Українець, який здолав ГУЛАГ
Історія останнього "25-річника".
🔥 Найпопулярніший номер "Локальної історії", присвячений постаті Степана Бандери знову у продажу! 🔥
‼ Обмежений тираж лише для наших читачів. Замовити журнал 👉 https://forms.gle/gQ3hBQGKXkhzkgaNA
Читайте у номері:
⚙ "Батько наш Бандера", але й не тільки - яким є образ Провідника ОУН в пісенному фольклорі
⚙ Чому боротьба Степана Бандери досі триває? Розмислює Володимир В'ятрович
⚙ Покарання за незалежність: 2 роки і 8 місяців ув'язнення Бандери у концтаборі Заксенгаузен
⚙ Як і чому росіяни створили культ Степана Бандери
⚙ Що, якби не розкол? Як поділ на фракції вплинув на роботу українських націоналістів
‼ Обмежений тираж лише для наших читачів. Замовити журнал 👉 https://forms.gle/gQ3hBQGKXkhzkgaNA
Читайте у номері:
⚙ "Батько наш Бандера", але й не тільки - яким є образ Провідника ОУН в пісенному фольклорі
⚙ Чому боротьба Степана Бандери досі триває? Розмислює Володимир В'ятрович
⚙ Покарання за незалежність: 2 роки і 8 місяців ув'язнення Бандери у концтаборі Заксенгаузен
⚙ Як і чому росіяни створили культ Степана Бандери
⚙ Що, якби не розкол? Як поділ на фракції вплинув на роботу українських націоналістів
Антон Сененко - науковець і волонтер. Разом зі своїми друзями він евакуював до безпечних місць сотні людей з Ірпеня та інших міст Київської області, що знаходились під російськими обстрілами першого місяця війни.
У колонці - його міркування на тему, чи хочемо ми, аби росіяни помирали.
https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/ia-ne-khochu-shchob-rosiiani-pomirali-anton-senenko/
У колонці - його міркування на тему, чи хочемо ми, аби росіяни помирали.
https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/ia-ne-khochu-shchob-rosiiani-pomirali-anton-senenko/
Локальна історія
Я не хочу, щоб росіяни помирали
Колонка науковця та волонтера Антона Сененка.
"Праву руку відтяли, бо то на шкірці висіла. Вже багато крові він стратив. Але наркозу не було, склянку самогонки, шапку в рот, шоб не кричав. Двоє прилягли на руки, на ноги. Ноги перев’язали, на руки прилягли, і так пилували то всьо, ой Боже. Я вже бачила, як пилували ногу, як лишалися на полях поранені більшовики, коли німці наступали, то мені стало погано, я зімліла, мене вивели. Але тут уже друге пилування, то я якось так адаптувалася, я вже не переживала, шо тут шось таке. Ну такий випадок був..." - уривок зі спогадів медсестри УПА Лідії Романчук.
Під час експедицій "Локальної історії" ми неодноразово спілкувалися з медсестрами, які рятували життя повстанців. Зазвичай без необхідних медикаментів та під обстрілами, ці люди робили практично неможливе.
На жаль історія повторилася і сьогодні в міжнародний день медичної сестри хочеться згадати і подякувати тим, хто під смертельною загрозою рятував і рятує життя українських героїв.
https://m.youtube.com/watch?v=p1kSk6osVWM
Під час експедицій "Локальної історії" ми неодноразово спілкувалися з медсестрами, які рятували життя повстанців. Зазвичай без необхідних медикаментів та під обстрілами, ці люди робили практично неможливе.
На жаль історія повторилася і сьогодні в міжнародний день медичної сестри хочеться згадати і подякувати тим, хто під смертельною загрозою рятував і рятує життя українських героїв.
https://m.youtube.com/watch?v=p1kSk6osVWM
YouTube
Лідія Романчук про медичну службу в УПА ("Листи з незабудками")
Респондент: Лідія Романчук, 1926 р. н.
уродж. с. Дермань Здолбунівського р-ну Рівненської обл.
Дата інтервю: 11.10.2017 р.
Інтерв'юер: Юрій Пуківський
Оператор: Володимир Бонішко
уродж. с. Дермань Здолбунівського р-ну Рівненської обл.
Дата інтервю: 11.10.2017 р.
Інтерв'юер: Юрій Пуківський
Оператор: Володимир Бонішко
Сьогодні дослідники "Локальної історії" вирушили в експедицію до Київської області, аби зібрати усноісторичні свідчення очевидців і жертв російських злочинів. Якщо ви маєте знайомих, які пережили російську окупацію та готові розповісти нам про побачене - зателефонуйте за номером 095 938 21 74 (Богдана), також можете писати у Вайбер та Телеграм на цей номер телефону.
Все буде Україна 💛💙
Фото: zhanbeleniuk
Все буде Україна 💛💙
Фото: zhanbeleniuk
У це не хочеться вірити, але в Україні досі є вулиці Маркса, Енгельса, Щорса, Чапаєва. Українських героїв, загиблих у війні з Росією, ховають поряд із пам’ятниками радянським солдатам.
Водночас набирає обертів нова дуже масштабна хвиля дерусифікації. Про це Локальна історія поспілкувалася з Вадимом Поздняковим. Він очолює організацію, яка допомагає громадам ініціювати перейменування.
Втім застерігає, що ці процеси не мають відбуватися швидко, а якісно і вдумливо. Інакше є небезпека замість штампованих ленінів наштампувати щось інше.
https://localhistory.org.ua/texts/interviu/navit-na-zakhodi-ukrayini-dosi-ie-pamiatniki-chapaievu-i-vatutinu-vadim-pozdniakov/
Водночас набирає обертів нова дуже масштабна хвиля дерусифікації. Про це Локальна історія поспілкувалася з Вадимом Поздняковим. Він очолює організацію, яка допомагає громадам ініціювати перейменування.
Втім застерігає, що ці процеси не мають відбуватися швидко, а якісно і вдумливо. Інакше є небезпека замість штампованих ленінів наштампувати щось інше.
https://localhistory.org.ua/texts/interviu/navit-na-zakhodi-ukrayini-dosi-ie-pamiatniki-chapaievu-i-vatutinu-vadim-pozdniakov/
Локальна історія
“Навіть на заході України досі є пам’ятники Чапаєву і Ватутіну”, – Вадим Поздняков
В Україні набирає обертів нова хвиля дерусифікації.
Перший етнічний українець у британському парламенті. Економічний радник Маргарет Тетчер. Володар найвищої в державі нагороди – Ордену Британської імперії.
Це Стефан Терлецький з Тернопільщини, який здолав шлях від остарбайтера до відомого у Британії політика. Як то кажуть, не Борисом Джонсоном єдиним :)
https://localhistory.org.ua/texts/statti/stefan-terletskii-ukrayinskii-radnik-margaret-tetcher/
Це Стефан Терлецький з Тернопільщини, який здолав шлях від остарбайтера до відомого у Британії політика. Як то кажуть, не Борисом Джонсоном єдиним :)
https://localhistory.org.ua/texts/statti/stefan-terletskii-ukrayinskii-radnik-margaret-tetcher/
Локальна історія
Стефан Терлецький – український радник Маргарет Тетчер
Та перший етнічний українець у британському парламенті.
На курорті Черче у травні традиційно починався сезон відпочинку. 1905 року у цьому невеличкому селі неподалік Рогатина виявили цілющі болотяні джерела. До початку Другої світової війни воно стало одним із улюблених місць відпочинку галичан.
Побував там у 1930-х роках і український літератор Анатоль Курдидик. Своїми спогадами він поділився на сторінках газети "Діло" за 3 травня 1934 року.
https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/anatol-kurdidik-yidu-do-chercha-stattia-z-gazeti-dilo-za-1934-rik/
Побував там у 1930-х роках і український літератор Анатоль Курдидик. Своїми спогадами він поділився на сторінках газети "Діло" за 3 травня 1934 року.
https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/anatol-kurdidik-yidu-do-chercha-stattia-z-gazeti-dilo-za-1934-rik/
Локальна історія
Анатоль Курдидик "Їду до Черча!". Стаття з газети "Діло" за 1934 рік
Спогади про один із найпопулярніших курортів Галичини.
Що потрібно змінити у шкільній програмі з літератури? Міркуваннями про це поділилася Віра Агеєва, докторка філологічних наук, професорка Києво-Могилянської академії.
Про Пушкіна як творця російського імперського наративу. Про те, чому російська література насправді не "велика". Як ми досі не помітили, що російська класика, яку щороку вивчають українські учні, пронизана мотивами зневаги до Заходу та виправдовуванням колоніалізму і жорстоких завоювань?
https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/nagalnist-dekolonizatsiyi-abo-pro-vinu-rosiiskoyi-kulturi-vira-ageieva/
Про Пушкіна як творця російського імперського наративу. Про те, чому російська література насправді не "велика". Як ми досі не помітили, що російська класика, яку щороку вивчають українські учні, пронизана мотивами зневаги до Заходу та виправдовуванням колоніалізму і жорстоких завоювань?
https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/nagalnist-dekolonizatsiyi-abo-pro-vinu-rosiiskoyi-kulturi-vira-ageieva/
Локальна історія
Нагальність деколонізації, або Про вину російської культури. Віра Агеєва
Що треба змінити у шкільній програмі з літератури?
Що робити із місцями комуністичних злочинів та масових репресій, яких в Україні, на жаль, є дуже багато?
Розповідаємо про досвід Румунії. Місто Сигет, яке крім музичного фестивалю, відоме також першим у світі та найбільшим у Європі меморіалом, присвяченому жертвами комуністичного терору.
https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/tut-stvoriuvali-novikh-liudei-pro-pershii-u-sviti-ta-naibilshii-u-ievropi-memorial-zhertvam-komunistichnogo-teroru/
Розповідаємо про досвід Румунії. Місто Сигет, яке крім музичного фестивалю, відоме також першим у світі та найбільшим у Європі меморіалом, присвяченому жертвами комуністичного терору.
https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/tut-stvoriuvali-novikh-liudei-pro-pershii-u-sviti-ta-naibilshii-u-ievropi-memorial-zhertvam-komunistichnogo-teroru/
Локальна історія
Тут створювали нових людей. Про перший у світі й найбільший у Європі меморіал жертвам комуністичного терору
Репортаж із румунського Сигета.
The account of the user that owns this channel has been inactive for the last 5 months. If it remains inactive in the next 27 days, that account will self-destruct and this channel may no longer have an owner.
Читати про те, як московські окупанти крадуть пшеницю у фермерів і вивозять її з України, людині, що виросла в селі, не менш боляче, ніж чути про руйнування шкіл, бібліотек, житлових будинків. Це як ніж у серце.
Що станеться зі світом, в якому забракне великого хліба – пшениці?
Роздумами про це поділилася наша постійна колумністка Галина Пагутяк.
https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/velikii-khlib-galina-pagutiak/
Що станеться зі світом, в якому забракне великого хліба – пшениці?
Роздумами про це поділилася наша постійна колумністка Галина Пагутяк.
https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/velikii-khlib-galina-pagutiak/
Локальна історія
Великий хліб. Галина Пагутяк
Окупанти вивозять зерно з України. Що станеться зі світом, в якому забракне великого хліба – пшениці?
Коли вишиваний одяг увійшов у побут українців, чи мали орнаменти символічний зміст, звідки походять міфи про козацькі шаровари, вишивальницькі школи Київської Русі і сорочку Полуботка.
Пропонуємо пригадати інтерв’ю з дослідницею Оксаною Косміною, яка майже 40 років вивчає українську матеріальну культуру та історію національного костюма.
https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/mifi-ta-ukrayinska-vishivka-oksana-kosmina/
Пропонуємо пригадати інтерв’ю з дослідницею Оксаною Косміною, яка майже 40 років вивчає українську матеріальну культуру та історію національного костюма.
https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/mifi-ta-ukrayinska-vishivka-oksana-kosmina/
localhistory.org.ua
Історія та міфи про українську вишиванку. Інтерв'ю з історикинею Оксаною Косміною
Коли вишиваний одяг увійшов у побут українців, чи мали орнаменти символічний зміст, звідки походять міфи про козацькі шаровари, вишивальницькі школи Київської Русі і сорочку Полуботка? У програмі "Без брому".
Зв'язкова Шухевича Ольга Ільків розповідає про свою найдорожчу реліквію – сорочку, яку пошила та вишила у радянській в'язниці.
https://m.youtube.com/watch?v=Fjn6DcZi3mo
https://m.youtube.com/watch?v=Fjn6DcZi3mo
YouTube
Ольга Ільків, зв'язкова Романа Шухевича, про сорочку вишиту у в'язниці
Ольга Ільків (1920-2021)
Зв'язкова головного командира УПА Романа Шухевича, багаторічна бранка таборів ГУЛАГу.
Народилася 21 червня 1920 року у місті Стрий. Навчалася у Стрийській гімназії, згодом в Українському інституті для дівчат у Перемишлі, належала…
Зв'язкова головного командира УПА Романа Шухевича, багаторічна бранка таборів ГУЛАГу.
Народилася 21 червня 1920 року у місті Стрий. Навчалася у Стрийській гімназії, згодом в Українському інституті для дівчат у Перемишлі, належала…
"Під вечер [пограбували] салдати, що стояли в касарни при ул. Театиньскій, цілий маґазин при Кіпцевій, як раз тот, перед котрим застрілили в полудне 2 салдатів. Повиношені у звитках трікоти спродавали салдати до ½ рубля".
“Локальна історія” продовжує публікацію фрагментів щоденника Володимира Шухевича про події в окупованому російськими військами Львові восени 1914 року.
Друга частина присвячена подіям другого тижня окупації. Тоді навколо Львова продовжувалися бої між російською та австро-угорською арміями. Серед містян зберігалася надія на те, що російська присутність виявиться недовготривалою. Час, однак, показав, що ці сподівання були марними.
https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/rosiiska-okupatsiia-lvova-zi-shchodennika-volodimira-shukhevicha-za-osin-1914-roku-chastina-2/?fbclid=IwAR0kHp0BTILhBvWC8oj9rhrBjKx-Aah88TUDuOcjrPuWJbIOlC3j8mVW9D8
“Локальна історія” продовжує публікацію фрагментів щоденника Володимира Шухевича про події в окупованому російськими військами Львові восени 1914 року.
Друга частина присвячена подіям другого тижня окупації. Тоді навколо Львова продовжувалися бої між російською та австро-угорською арміями. Серед містян зберігалася надія на те, що російська присутність виявиться недовготривалою. Час, однак, показав, що ці сподівання були марними.
https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/rosiiska-okupatsiia-lvova-zi-shchodennika-volodimira-shukhevicha-za-osin-1914-roku-chastina-2/?fbclid=IwAR0kHp0BTILhBvWC8oj9rhrBjKx-Aah88TUDuOcjrPuWJbIOlC3j8mVW9D8
Локальна історія
Російська окупація Львова. Зі щоденника Володимира Шухевича за осінь 1914 року. Частина 2
“Локальна історія” продовжує публікацію фрагментів щоденника Володимира Шухевича про події в окупованому Львові восени 1914 року.
Мандрівники у часі з 1930-х легко ідентифікують путінський режим як фашистський. Символ Z, мітинги, пропаганда, війна як очищувальний акт насильства та поля смерті навколо українських міст роблять усе це дуже зрозумілим.
Війна проти України — це не лише повернення на традиційне фашистське поле бою, а й повернення до традиційної фашистської мови та практики. Інші існують для того, щоб їх колонізували. Росія невинна через своє стародавнє минуле. Існування України – це міжнародна змова. Війна – це відповідь.
Тімоті Снайдер розмірковує про фашизм як ідеологію сучасної Росії. Його колонку для The New York Times переклав Сергій Громенко
https://localhistory.org.ua/texts/statti/timoti-snaider-mi-maiemo-skazati-tse-vgolos-rosiia-fashistska-krayina/
Війна проти України — це не лише повернення на традиційне фашистське поле бою, а й повернення до традиційної фашистської мови та практики. Інші існують для того, щоб їх колонізували. Росія невинна через своє стародавнє минуле. Існування України – це міжнародна змова. Війна – це відповідь.
Тімоті Снайдер розмірковує про фашизм як ідеологію сучасної Росії. Його колонку для The New York Times переклав Сергій Громенко
https://localhistory.org.ua/texts/statti/timoti-snaider-mi-maiemo-skazati-tse-vgolos-rosiia-fashistska-krayina/
Локальна історія
Тімоті Снайдер: "Ми маємо сказати це вголос. Росія – фашистська країна"
Історик про нинішню ідеологію РФ.
"Нас нічого не об’єднує з Росією, і ключовий момент – у нас абсолютно різні політичні культури. На жаль, це не так очевидно для багатьох західних інтелектуалів та політиків. Міт про те, що Росія страшенно постраждала й Німеччина винна їй, задовольняв інтереси великого бізнесу".
Чому подальший цивілізаційний розвиток Росії це деградація, як змінилось українське суспільство з початком повномасштабного вторгнення та чи потребуємо ми сьогодні релігії - про це в інтерв'ю Локальна історія розповів Сергій Квіт, Президент Національного університету "Києво-Могилянська академія"
https://localhistory.org.ua/texts/interviu/sergii-kvit-mi-namagalisia-tsivilizuvati-moskoviiu-kilkasot-rokiv-tomu-i-teper-bachimo-shcho-tse-marna-sprava/
Чому подальший цивілізаційний розвиток Росії це деградація, як змінилось українське суспільство з початком повномасштабного вторгнення та чи потребуємо ми сьогодні релігії - про це в інтерв'ю Локальна історія розповів Сергій Квіт, Президент Національного університету "Києво-Могилянська академія"
https://localhistory.org.ua/texts/interviu/sergii-kvit-mi-namagalisia-tsivilizuvati-moskoviiu-kilkasot-rokiv-tomu-i-teper-bachimo-shcho-tse-marna-sprava/
Локальна історія
Сергій Квіт: "Ми намагалися цивілізувати Московію кількасот років тому й тепер бачимо, що це марна справа"
Як президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" у другій каденції Сергій Квіт добре знає норов і права могилянської спільноти. Тієї, яка кількасот років тому спричинилася до створення комплексу "великої Росії". Цю ситуацію Сергій Миронович…
Сьогодні в Україні – День героїв. Свято на честь усіх українських вояків – борців за волю України.
Приурочене до дня, коли було убито провідника національного руху українців – Євгена Коновальця.
84 роки тому у Роттердамі у нього в руках здетонувала коробка цукерок. Похвилинна хроніка того дня та відео з похорону Коновальця – у матеріалі.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/vbivstvo-providnika/
Приурочене до дня, коли було убито провідника національного руху українців – Євгена Коновальця.
84 роки тому у Роттердамі у нього в руках здетонувала коробка цукерок. Похвилинна хроніка того дня та відео з похорону Коновальця – у матеріалі.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/vbivstvo-providnika/
Локальна історія
Вбивство провідника
Хроніка ліквідації Євгена Коновальця.
Відтоді як більшовики захопили владу в 1917 році в Кремлі відбулися два успішні державні перевороти.
В обох випадках підтримка служб безпеки та радянських військових була вирішальною для успіху.
Яка ймовірність, що режим повстане проти Путіна? Розмірковує американська дослідниця радянської та російської історії Емі Найт.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/emi-nait-chi-mozhlivii-perevorot-proti-putina-istoriia-rosiyi-daie-pidkazki/
В обох випадках підтримка служб безпеки та радянських військових була вирішальною для успіху.
Яка ймовірність, що режим повстане проти Путіна? Розмірковує американська дослідниця радянської та російської історії Емі Найт.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/emi-nait-chi-mozhlivii-perevorot-proti-putina-istoriia-rosiyi-daie-pidkazki/
Локальна історія
Чи можливий переворот проти Путіна? Історія Росії дає підказки
Повстання у Кремлі у ХХ столітті трапилися двічі.
Як злочини Росії у ХХ столітті вплинули на українців? Розповідає демограф Олександр Гладун.
https://localhistory.org.ua/texts/interviu/cherez-kilka-rokiv-pislia-katastrofi-vidbuvaietsia-kompensatsiine-zrostannia-narodzhuvanosti-demograf-oleksandr-gladun/
https://localhistory.org.ua/texts/interviu/cherez-kilka-rokiv-pislia-katastrofi-vidbuvaietsia-kompensatsiine-zrostannia-narodzhuvanosti-demograf-oleksandr-gladun/
Локальна історія
"Якби не катастрофи ХХ століття, то на початку 1990-х в Україні жило б 84 мільйони", – демограф Олександр Гладун
Як злочини Росії вплинули на українців.
Запустили новий цикл програм: Як деколонізувати історію України? Ґранднаратив.
Віталій Ляска з фахівцями буде аналізувати період за періодом: Русь, Велике князівство Литовське, Річ Посполита і далі по шкільній програмі, з якою, м’яко кажучи, у нас не все гаразд.
Перший випуск про епоху, з якої все почалося і яку так хоче привласнити країна-агресорка. Про Русь.
На пропаганду треба відповідати правдою! Підписуйтесь на наш YouTube-канал. Наступний випуск – вже завтра.
https://www.youtube.com/watch?v=ofiaULfu2z0
Віталій Ляска з фахівцями буде аналізувати період за періодом: Русь, Велике князівство Литовське, Річ Посполита і далі по шкільній програмі, з якою, м’яко кажучи, у нас не все гаразд.
Перший випуск про епоху, з якої все почалося і яку так хоче привласнити країна-агресорка. Про Русь.
На пропаганду треба відповідати правдою! Підписуйтесь на наш YouTube-канал. Наступний випуск – вже завтра.
https://www.youtube.com/watch?v=ofiaULfu2z0
YouTube
Правда і міфи про Русь | Як деколонізувати історію України. Ґранднаратив
Новий цикл інтерв'ю – Ґранднаратив. Як деколонізувати історію України. Розглянемо усі епохи нашого минулого – від Русі до ХХ століття. З'ясуємо, де правда, а де – вигадки Москви.
У першій програмі міфи про Русь розвінчує Вадим Арістов, кандидат історичних…
У першій програмі міфи про Русь розвінчує Вадим Арістов, кандидат історичних…