Ви вже знаєте, що картину Марії Примаченко продали на аукціоні за неймовірну суму у півмільйона доларів і ці кошти передадуть ЗСУ?!

А тут є матеріал про авторку і її фантастичних звірів 👇
https://localhistory.org.ua/texts/statti/zalizna-ledi-z-bolotni/?fbclid=IwAR2tSU-I3sAKI4XjswRX-KwFo_LEMsJt3uhPiIA8vqizSljU4cHzDcuMiFI

6 травня відзначають день Юрія Змієборця, покровителя війська та оборонця усіх безневинних.

Цьогоріч це свято набуває особливого сенсу, оскільки ми як ніколи потребуємо допомоги святого Юрія у поборенні московського змія.

Матеріал про Юрія Змієборця написав для нас мистецтвознавець Юрко Ольхович-Новосадюк, який сьогодні обороняє Україну на фронті.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/sviatii-iurii-zmiieborets/

У ніч на 7 травня рашисти обстріляли село Сковородинівка у Харківській області. Одна з російських ракет знищила Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди.

У музеї в Сковородинівці експонувалися унікальні артефакти - оригінальний годинник із дарчим написом Сковороди, скрипка, на якій Григорій Савич грав у будинку Якова Правицького в Бабаях, копії патериць, котрими послуговувався мандрівний філософ та довга свита XVIII століття.

Минулого року наші журналісти побували в Сковородинівці та написали репортаж. Про 700-літній дуб, біля якого відпочивав Сковорода, криницю викопану ним власноруч та місце, в якому світ припинив його ловити.

Читайте репортаж на нашому сайті - https://cutt.ly/BG2fje0

У другу неділю травня в Україні відзначають День матері. 90 років тому у Галичині це свято також шанували.

Але в умовах тодішньої бездержавності українців та початку відстоювання жіноцтвом своїх громадянських прав воно було і черговим приводом для роздумів: а якою є та має бути роль жінки-матері у житті українського народу?

Цьому присвячена стаття "Свято Матері", яка побачила світ 1 червня 1932 року на сторінках газети "Діло".

https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/sviato-materi-stattia-z-gazeti-dilo-za-1932-rik/

Уперше за 77 років основним героєм Дня Перемоги буде не Росія, а Україна. Увага країн, котрі по-справжньому шанують ці травневі дати, буде звернена на українців. На націю, котра колись уже зазнала горя через навалу людиноненависницького режиму, а нині потерпає від цього знову. Тому що never – було ілюзією, а again – повторилося.

Росія перетворила Другу світову війну на центральний міф. Вона атакує ним чужу історичну пам'ять, чужу ідентичність, чужі кордони. Вона заборонила Україні мати власний погляд на історію і назвала “нацизмом” будь-які розбіжності зі своїми імперськими концептами. При тому росіяни намагаються применшити вклад інших націй у перемогу над нацистами.

Як саме брешуть росіяни? Розберемо по пунктах.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/rosiia-breshe-pro-drugu-svitovu-bo-bez-ukrayini-ne-peremogla-b/

Міністерство освіти та науки оголосило про наміри змінити шкільну програму з історії. Потреба в таких змінах зумовлена впливом, який чинить теперішня російська війна на історичну пам’ять та тотожність українців. Як повідомили в парламентському комітеті з питань освіти, найближчим часом спеціальна експертна група перегляне програму.

“Локальна історія” запитала в істориків, що б вони змінили у шкільній програмі. Окремо ми поцікавилися думкою фахівців про три пласти нашої минувшини, які є або надто міфологізованими, або інформація про них надто розмита – Русь, Велике князівство Литовське/Річ Посполита, Друга світова війна. Висновок: наша програма досі узалежнена від радянських і російських наративів. До того ж вона зіткана із суперечностей, немовби Франкенштайн.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/shcho-ne-tak-z-urokami-istoriyi-u-shkoli-poiasniuiut-istoriki/

Як громадяни США українського походження тиснули на конгресменів, щоб домогтися ленд-лізу? Чому Америка підтримує Україну більше, аніж деякі країни Європи? Як американці реагують на злочини російських військових в Україні?

Ми поспілкувалися з Доржем Бату, українським письменником бурятського походження, автором бестселера “Франческа” та співробітником Центру керування польотами NASA.

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/dorzh-batu-mi-pisali-amerikanskim-kongresmenam-listi-z-duzhe-nediplomatichnimi-virazami/

"Допити робили вночі. Не давали спати. По п’ять суток давали карцеру, триста грам хліба і горнятко води раз на день. Підлога – холодна, бетонова. Підтягав коліна під бороду, а голову – у пазуху, дихав, аби зігрітися".

Івана Мирона засудили на 25 років таборів за те, що був зв'язковим Української повстанської армії. Коли після 1956-го йому пропонували "написати покаяння" і вийти на волю, він відмовився - "Ну нашо я маю каятися, ше й перед безбожниками".

Лише в липні 2019-го держава Україна офіційно визнала, що Іван Мирон більше не "бандит". Він став першим із нереабілітованих дотепер політв’язнів радянського режиму. Це стало можливим завдяки новій редакції Закону "Про реабілітацію", яку ухвалив Парламент у травні 2018 року. За іронією долі, Іван Мирон останній живий "25-річник" серед тих, які так і не дочекалися відновлення свого чесного імені.

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/ivan-miron-pershii-z-ostannikh-abo-bilshe-ne-bandit/

🔥 Найпопулярніший номер "Локальної історії", присвячений постаті Степана Бандери знову у продажу! 🔥

‼ Обмежений тираж лише для наших читачів. Замовити журнал 👉 https://forms.gle/gQ3hBQGKXkhzkgaNA

Читайте у номері:
⚙ "Батько наш Бандера", але й не тільки - яким є образ Провідника ОУН в пісенному фольклорі
⚙ Чому боротьба Степана Бандери досі триває? Розмислює Володимир В'ятрович
⚙ Покарання за незалежність: 2 роки і 8 місяців ув'язнення Бандери у концтаборі Заксенгаузен
⚙ Як і чому росіяни створили культ Степана Бандери
⚙ Що, якби не розкол? Як поділ на фракції вплинув на роботу українських націоналістів

Антон Сененко - науковець і волонтер. Разом зі своїми друзями він евакуював до безпечних місць сотні людей з Ірпеня та інших міст Київської області, що знаходились під російськими обстрілами першого місяця війни.

У колонці - його міркування на тему, чи хочемо ми, аби росіяни помирали.

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/ia-ne-khochu-shchob-rosiiani-pomirali-anton-senenko/

"Праву руку відтяли, бо то на шкірці висіла. Вже багато крові він стратив. Але наркозу не було, склянку самогонки, шапку в рот, шоб не кричав. Двоє прилягли на руки, на ноги. Ноги перев’язали, на руки прилягли, і так пилували то всьо, ой Боже. Я вже бачила, як пилували ногу, як лишалися на полях поранені більшовики, коли німці наступали, то мені стало погано, я зімліла, мене вивели. Але тут уже друге пилування, то я якось так адаптувалася, я вже не переживала, шо тут шось таке. Ну такий випадок був..." - уривок зі спогадів медсестри УПА Лідії Романчук.

Під час експедицій "Локальної історії" ми неодноразово спілкувалися з медсестрами, які рятували життя повстанців. Зазвичай без необхідних медикаментів та під обстрілами, ці люди робили практично неможливе.

На жаль історія повторилася і сьогодні в міжнародний день медичної сестри хочеться згадати і подякувати тим, хто під смертельною загрозою рятував і рятує життя українських героїв.

https://m.youtube.com/watch?v=p1kSk6osVWM

Сьогодні дослідники "Локальної історії" вирушили в експедицію до Київської області, аби зібрати усноісторичні свідчення очевидців і жертв російських злочинів. Якщо ви маєте знайомих, які пережили російську окупацію та готові розповісти нам про побачене - зателефонуйте за номером 095 938 21 74 (Богдана), також можете писати у Вайбер та Телеграм на цей номер телефону.

Все буде Україна 💛💙

Фото: zhanbeleniuk

У це не хочеться вірити, але в Україні досі є вулиці Маркса, Енгельса, Щорса, Чапаєва. Українських героїв, загиблих у війні з Росією, ховають поряд із пам’ятниками радянським солдатам.

Водночас набирає обертів нова дуже масштабна хвиля дерусифікації. Про це Локальна історія поспілкувалася з Вадимом Поздняковим. Він очолює організацію, яка допомагає громадам ініціювати перейменування.

Втім застерігає, що ці процеси не мають відбуватися швидко, а якісно і вдумливо. Інакше є небезпека замість штампованих ленінів наштампувати щось інше.

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/navit-na-zakhodi-ukrayini-dosi-ie-pamiatniki-chapaievu-i-vatutinu-vadim-pozdniakov/

Перший етнічний українець у британському парламенті. Економічний радник Маргарет Тетчер. Володар найвищої в державі нагороди – Ордену Британської імперії.

Це Стефан Терлецький з Тернопільщини, який здолав шлях від остарбайтера до відомого у Британії політика. Як то кажуть, не Борисом Джонсоном єдиним :)

https://localhistory.org.ua/texts/statti/stefan-terletskii-ukrayinskii-radnik-margaret-tetcher/

На курорті Черче у травні традиційно починався сезон відпочинку. 1905 року у цьому невеличкому селі неподалік Рогатина виявили цілющі болотяні джерела. До початку Другої світової війни воно стало одним із улюблених місць відпочинку галичан.

Побував там у 1930-х роках і український літератор Анатоль Курдидик. Своїми спогадами він поділився на сторінках газети "Діло" за 3 травня 1934 року.

https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/anatol-kurdidik-yidu-do-chercha-stattia-z-gazeti-dilo-za-1934-rik/

Що потрібно змінити у шкільній програмі з літератури? Міркуваннями про це поділилася Віра Агеєва, докторка філологічних наук, професорка Києво-Могилянської академії.

Про Пушкіна як творця російського імперського наративу. Про те, чому російська література насправді не "велика". Як ми досі не помітили, що російська класика, яку щороку вивчають українські учні, пронизана мотивами зневаги до Заходу та виправдовуванням колоніалізму і жорстоких завоювань?

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/nagalnist-dekolonizatsiyi-abo-pro-vinu-rosiiskoyi-kulturi-vira-ageieva/

Що робити із місцями комуністичних злочинів та масових репресій, яких в Україні, на жаль, є дуже багато?

Розповідаємо про досвід Румунії. Місто Сигет, яке крім музичного фестивалю, відоме також першим у світі та найбільшим у Європі меморіалом, присвяченому жертвами комуністичного терору.

https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/tut-stvoriuvali-novikh-liudei-pro-pershii-u-sviti-ta-naibilshii-u-ievropi-memorial-zhertvam-komunistichnogo-teroru/

Читати про те, як московські окупанти крадуть пшеницю у фермерів і вивозять її з України, людині, що виросла в селі, не менш боляче, ніж чути про руйнування шкіл, бібліотек, житлових будинків. Це як ніж у серце.

Що станеться зі світом, в якому забракне великого хліба – пшениці?

Роздумами про це поділилася наша постійна колумністка Галина Пагутяк.

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/velikii-khlib-galina-pagutiak/

Коли вишиваний одяг увійшов у побут українців, чи мали орнаменти символічний зміст, звідки походять міфи про козацькі шаровари, вишивальницькі школи Київської Русі і сорочку Полуботка.

Пропонуємо пригадати інтерв’ю з дослідницею Оксаною Косміною, яка майже 40 років вивчає українську матеріальну культуру та історію національного костюма.

https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/mifi-ta-ukrayinska-vishivka-oksana-kosmina/

Зв'язкова Шухевича Ольга Ільків розповідає про свою найдорожчу реліквію – сорочку, яку пошила та вишила у радянській в'язниці.

https://m.youtube.com/watch?v=Fjn6DcZi3mo