До 30-річчя виходу культового роману “Московіада” – інтерв’ю з Юрієм Андруховичем. Письменник вважає, що простір на схід та північ від України завжди залишатиметься для нас проблемою. Що з цим робити?

Що читати про війну крім Ремарка та Гемінґвея? Яка ментальна різниця між українцями та росіянами? Чому у них така каша в голові? Розмовляла Дарина Анастасьєва - https://cutt.ly/tGWfGMt

Москва дістає старі ідеологеми, якими хоче виправдати окупацію України.

У 2014-му прокремлівські політтехнологи почали пропагувати поняття “Малоросія” та “Новоросія”. Днями стало відомо, що Кремль планує утворити на захоплених українських територіях т.зв. "Южну Русь".

Пояснюємо у чому полягає маніпуляція росіян та яка справжня історія цих термінів.

https://localhistory.org.ua/rubrics/word/shcho-take-malorosiia-ta-novorosiia/?fbclid=IwAR1ebyZtk7N-N45FitdN2-7cUMvxVXtavMWSfzr3M8ss83IEEyUIzI2unm4

Блискучу кар'єру першої жінки-історикині приват-доцентки Київського університету перервав прихід до влади в Києві більшовиків. Наталя Полонська-Василенко постійно перебувала на олівці у спецслужб, а її чоловіка арештовували за підозрою у "контрреволюційній діяльності".

Однак 1940-го їй вдалось захистити дисертацію, яку сучасники оцінювали як таку що "відвоювала Південну Україну від Москви, яка привласнила її собі, найменувавши Новоросією".

https://localhistory.org.ua/texts/statti/zhinka-iaka-sprostuvala-novorosiiu/

Битва за історію триває вже кілька століть. Одна зі сторінок – спроба Москви ліквідувати Козацьку державу. Імперія вела цілеспрямовану політику знищення впродовж 100 років.

Як казала одна російська імператриця: "Слід докласти всіх зусиль, щоб доба та імена гетьманів щезли". І нічого з того не вийшло 😈

https://hetmanshchyna.localhistory.org.ua/

Юрко Прохасько – психоаналітик та перекладач розповів, як впродовж століть змінювалося ставлення до душевних травм, завданих війною.

На його думку, однією з причин, чому на Заході вірили у можливість домовитися з Росією, є витіснений власний імперіалізм. А поведінку німців трактує як несвідоме захоплення тим, як поводяться росіяни.

Інтерв'ю у текстовому та відео форматі.

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/kozhne-pokolinnia-ukrayintsiv-maie-travmu-vid-rosiian-psikhoanalitik-iurko-prokhasko/?fbclid=IwAR0Woj-fLRRVVMw8oSNCnGyoDhhY7fOdkg2wiqb_VEEX5llIwSascxZVS3E

Яка ймовірність того, що Путін використає ядерну зброю та як відреагує на це Захід? За яких умов можливий воєнний трибунал та поява Путіна в Гаазі перед судом?

У чому Путін прорахувався у війні з Україною?

На ці та інші запитання спробував відповісти Ніл Ферґюсон під час розмови з американським журналістом та письменником Тейном Розенбаумом. Текст зреферував для "Локальної історії" Павло Артимишин.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/chi-vdarit-putin-iadernoiu-zbroieiu-po-lvovu-sim-tez-pro-viinu-v-ukrayini-vid-nila-fergiusona/?fbclid=IwAR0ks7lGkLIeFNUh4MAyGlJtrHx8hzyzHTZxwrfbr-pB_rL2kIAiFcnav5E

Чи розуміють європейці, що війна може прийти й до них? Як уникнути появи нового Путіна у майбутньому? Чому уряди окремих країн так кволо реагують на російську агресію та воєнні злочини?

Про це в інтерв'ю "Локальній історії" розповів Зенон Коваль, спеціальний радник посольства України в Бельгії, син члена проводу ОУН Омеляна Коваля (1920–2019).

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/interviu-z-zenonom-kovalem/?fbclid=IwAR12Nk57TlHHxaw1iEEZC8LV5T8k2doxdgYAktoVQ4LpGg8SKQ-B-yAP0AM

1951 року до села Верхньокам'янське Донецької области депортували бойків з Лісковатого. Переселення відбувалось на саму Трійцю, люди їхали в товарних вагонах разом з худобою і вуликами. До сьогодні в селі плекають бойківські традиції, відвідують греко-католицьку церкву, організовують вертепи і зберігають унікальні артефакти.

Сьогодні село перебуває у зоні активних бойових дій. Наші вояки впевнено відбивають атаки ворога, однак будь-якого дня ми можемо втратити бойківську спадщину.

Рік тому ми записали у Верхньокам'янському репортаж, читайте вже на нашому сайті 👉

https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/selo-u-iakomu-litaiut-iangoli/

Як жило галицьке село напередодні Другої світової війни? Читаємо в новелі фейлетоніста та гумориста Івана Керницького "Мій світ" 1936-го року.

Керницький народився у селі Суходіл на Львівщині. Відомий також під псевдонімами “Ікер”, “Гзимс Іван”, “Папай”. У 1930-х входив до середовища галицьких літераторів, згуртованих довкола двотижневика "Назустріч", працював у виданнях медіа-магната Івана Тиктора. В часі війни переїхав до Нью-Йорка, де дописував до часопису "Лис Микита" і газети "Свобода".

"Земля свята, напучнявіла з гіркого поту мого батька і діда. Земля родюча і плодюча, що пахне амброю й материними грудьми. Земля, що дає чорний хлібець діточкам з русявими кучерями та чорну труну струдженим кісткам батьків.

Земля благословить".

https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/ivan-kernitskii-mii-svit-1936-rik/

Звідки і коли з'явилось поняття “руський народ”? Як творився феномен козаччини, гуртуючи різні соціальні верстви довкола себе? Коли козаки стали частиною руського народу і як конкуренція між шляхтою та козацтвом вплинула на українську державність? Чи мислив Богдан Хмельницький категоріями незалежності Української держави?

В ексклюзивному інтерв’ю “Локальній історії” розповів американський і канадський історик Франк Сисин

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/velike-interviu-franka-sisina-rich-pospolita-khmelnichchina-ta-ukrayinske-natsiietvorennia/

Ви вже знаєте, що картину Марії Примаченко продали на аукціоні за неймовірну суму у півмільйона доларів і ці кошти передадуть ЗСУ?!

А тут є матеріал про авторку і її фантастичних звірів 👇
https://localhistory.org.ua/texts/statti/zalizna-ledi-z-bolotni/?fbclid=IwAR2tSU-I3sAKI4XjswRX-KwFo_LEMsJt3uhPiIA8vqizSljU4cHzDcuMiFI

6 травня відзначають день Юрія Змієборця, покровителя війська та оборонця усіх безневинних.

Цьогоріч це свято набуває особливого сенсу, оскільки ми як ніколи потребуємо допомоги святого Юрія у поборенні московського змія.

Матеріал про Юрія Змієборця написав для нас мистецтвознавець Юрко Ольхович-Новосадюк, який сьогодні обороняє Україну на фронті.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/sviatii-iurii-zmiieborets/

У ніч на 7 травня рашисти обстріляли село Сковородинівка у Харківській області. Одна з російських ракет знищила Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди.

У музеї в Сковородинівці експонувалися унікальні артефакти - оригінальний годинник із дарчим написом Сковороди, скрипка, на якій Григорій Савич грав у будинку Якова Правицького в Бабаях, копії патериць, котрими послуговувався мандрівний філософ та довга свита XVIII століття.

Минулого року наші журналісти побували в Сковородинівці та написали репортаж. Про 700-літній дуб, біля якого відпочивав Сковорода, криницю викопану ним власноруч та місце, в якому світ припинив його ловити.

Читайте репортаж на нашому сайті - https://cutt.ly/BG2fje0

У другу неділю травня в Україні відзначають День матері. 90 років тому у Галичині це свято також шанували.

Але в умовах тодішньої бездержавності українців та початку відстоювання жіноцтвом своїх громадянських прав воно було і черговим приводом для роздумів: а якою є та має бути роль жінки-матері у житті українського народу?

Цьому присвячена стаття "Свято Матері", яка побачила світ 1 червня 1932 року на сторінках газети "Діло".

https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/sviato-materi-stattia-z-gazeti-dilo-za-1932-rik/

Уперше за 77 років основним героєм Дня Перемоги буде не Росія, а Україна. Увага країн, котрі по-справжньому шанують ці травневі дати, буде звернена на українців. На націю, котра колись уже зазнала горя через навалу людиноненависницького режиму, а нині потерпає від цього знову. Тому що never – було ілюзією, а again – повторилося.

Росія перетворила Другу світову війну на центральний міф. Вона атакує ним чужу історичну пам'ять, чужу ідентичність, чужі кордони. Вона заборонила Україні мати власний погляд на історію і назвала “нацизмом” будь-які розбіжності зі своїми імперськими концептами. При тому росіяни намагаються применшити вклад інших націй у перемогу над нацистами.

Як саме брешуть росіяни? Розберемо по пунктах.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/rosiia-breshe-pro-drugu-svitovu-bo-bez-ukrayini-ne-peremogla-b/

Міністерство освіти та науки оголосило про наміри змінити шкільну програму з історії. Потреба в таких змінах зумовлена впливом, який чинить теперішня російська війна на історичну пам’ять та тотожність українців. Як повідомили в парламентському комітеті з питань освіти, найближчим часом спеціальна експертна група перегляне програму.

“Локальна історія” запитала в істориків, що б вони змінили у шкільній програмі. Окремо ми поцікавилися думкою фахівців про три пласти нашої минувшини, які є або надто міфологізованими, або інформація про них надто розмита – Русь, Велике князівство Литовське/Річ Посполита, Друга світова війна. Висновок: наша програма досі узалежнена від радянських і російських наративів. До того ж вона зіткана із суперечностей, немовби Франкенштайн.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/shcho-ne-tak-z-urokami-istoriyi-u-shkoli-poiasniuiut-istoriki/

Як громадяни США українського походження тиснули на конгресменів, щоб домогтися ленд-лізу? Чому Америка підтримує Україну більше, аніж деякі країни Європи? Як американці реагують на злочини російських військових в Україні?

Ми поспілкувалися з Доржем Бату, українським письменником бурятського походження, автором бестселера “Франческа” та співробітником Центру керування польотами NASA.

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/dorzh-batu-mi-pisali-amerikanskim-kongresmenam-listi-z-duzhe-nediplomatichnimi-virazami/

"Допити робили вночі. Не давали спати. По п’ять суток давали карцеру, триста грам хліба і горнятко води раз на день. Підлога – холодна, бетонова. Підтягав коліна під бороду, а голову – у пазуху, дихав, аби зігрітися".

Івана Мирона засудили на 25 років таборів за те, що був зв'язковим Української повстанської армії. Коли після 1956-го йому пропонували "написати покаяння" і вийти на волю, він відмовився - "Ну нашо я маю каятися, ше й перед безбожниками".

Лише в липні 2019-го держава Україна офіційно визнала, що Іван Мирон більше не "бандит". Він став першим із нереабілітованих дотепер політв’язнів радянського режиму. Це стало можливим завдяки новій редакції Закону "Про реабілітацію", яку ухвалив Парламент у травні 2018 року. За іронією долі, Іван Мирон останній живий "25-річник" серед тих, які так і не дочекалися відновлення свого чесного імені.

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/ivan-miron-pershii-z-ostannikh-abo-bilshe-ne-bandit/

🔥 Найпопулярніший номер "Локальної історії", присвячений постаті Степана Бандери знову у продажу! 🔥

‼ Обмежений тираж лише для наших читачів. Замовити журнал 👉 https://forms.gle/gQ3hBQGKXkhzkgaNA

Читайте у номері:
⚙ "Батько наш Бандера", але й не тільки - яким є образ Провідника ОУН в пісенному фольклорі
⚙ Чому боротьба Степана Бандери досі триває? Розмислює Володимир В'ятрович
⚙ Покарання за незалежність: 2 роки і 8 місяців ув'язнення Бандери у концтаборі Заксенгаузен
⚙ Як і чому росіяни створили культ Степана Бандери
⚙ Що, якби не розкол? Як поділ на фракції вплинув на роботу українських націоналістів

Антон Сененко - науковець і волонтер. Разом зі своїми друзями він евакуював до безпечних місць сотні людей з Ірпеня та інших міст Київської області, що знаходились під російськими обстрілами першого місяця війни.

У колонці - його міркування на тему, чи хочемо ми, аби росіяни помирали.

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/ia-ne-khochu-shchob-rosiiani-pomirali-anton-senenko/

"Праву руку відтяли, бо то на шкірці висіла. Вже багато крові він стратив. Але наркозу не було, склянку самогонки, шапку в рот, шоб не кричав. Двоє прилягли на руки, на ноги. Ноги перев’язали, на руки прилягли, і так пилували то всьо, ой Боже. Я вже бачила, як пилували ногу, як лишалися на полях поранені більшовики, коли німці наступали, то мені стало погано, я зімліла, мене вивели. Але тут уже друге пилування, то я якось так адаптувалася, я вже не переживала, шо тут шось таке. Ну такий випадок був..." - уривок зі спогадів медсестри УПА Лідії Романчук.

Під час експедицій "Локальної історії" ми неодноразово спілкувалися з медсестрами, які рятували життя повстанців. Зазвичай без необхідних медикаментів та під обстрілами, ці люди робили практично неможливе.

На жаль історія повторилася і сьогодні в міжнародний день медичної сестри хочеться згадати і подякувати тим, хто під смертельною загрозою рятував і рятує життя українських героїв.

https://m.youtube.com/watch?v=p1kSk6osVWM