Вселенський Патріархат ніколи не визнавав анатеми Івана Мазепи – вважав, що вона накладена не за провину перед Церквою, а з політичних причин. Однак гетьмана дотепер в проросійських храмах називають "клятвопреступником".

Що таке анатема та чи загрожує щось душі Мазепи - розбиралась Олена Ковалевська

https://localhistory.org.ua/texts/statti/iak-moskva-proklinala-mazepu/

Чому в Європі досі пропонують миритися українцям і росіянам? Зокрема навіть під час Хресної ходи на Страсну п'ятницю у Ватикані?

Як Росія користає із європейських цінностей толерантності, і як обводить довкола пальця тамтешніх політиків, а ще як пояснювати російську антикультуру Європі – розповідає Катерина Зарембо, аналітикиня Центру “Нова Європа”, викладачка Києво-Могилянської академії, фахівчиня з питань зовнішньої та безпекової політики України.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/tolerantnist-do-rosiian-treba-skasuvati-dlia-ievropi-tse-shok-doslidnitsia-katerina-zarembo/

Що таке концепція "Третього Риму" і як її використовує сьогодні Росія для обґрунтування війни в Україні? Якими є реальні мотиви Путіна щодо нападу на Україну? Як сформувати адекватну політику Заходу щодо Росії?

У своїй колонці роздумував Меттью Лено – доцент історії Рочестерського університету, дослідник російської та радянської історії.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/shcho-take-kontseptsiia-tretogo-rimu-iak-moskva-vikoristovuvala-yiyi-ostanni-500-rokiv/

Як у німій, дикій та безкультурній Росії творився культ Пушкіна-"пророка"? Чи був би в каноні українського читача Пушкін, якби не радянська окупація України? Яким чином меседжі російської літератури легітимізують знищення інших народів? Врешті, що нам робити сьогодні з пам'ятниками Пушкіна?

Розмірковує докторка історичних наук Наталя Старченко.

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/iak-navchali-liubiti-pushkina-nataliia-starchenko/?fbclid=IwAR0mUUrxrwXYz3B-rfDxI_q3sQ29w0tQOTP8bzH514f3S_zMMrXWAAhG-Mc

У вересні 1939-го, окупувавши Львів, радянські війська почали забирати у містян житло, грабувати та нищити майно власників. Приїжджі виривали газові труби, грілися відкритим вогнем, все коптилося, деколи вибухало. Житло – “визволителям”, привілеї – кадебістам, їжа по картках – для окремих категорій.

У повоєнний час дефіцит одягу був гострим настільки, що на Личаківському цвинтарі масово розривали могили, щоб… зняти штани чи сорочку з покійників.

Як відбувалася русифікація повоєнного Львова? Що змінили у Львові перші і другі совіти? Читайте в інтерв'ю з Романом Генегою - https://cutt.ly/vF5x3uH

Вартові біля плащаниці. 1930-ті роки, Печеніжин (Коломийського п-ту Станіславівського в-ва).

У багатьох селах Галичини існувала традиція, за якою хлопці несли почесну варту біля плащаниці в церкві у Страсну п'ятницю та Великодню суботу. Вони одягали український стрій, інколи вбрання, яке нагадувало римських легіонерів, що охороняли Гріб господній.

Біля плащаниці також вартували пластуни, цю традицію вони зберегли і в Незалежній Україні.

Давні українці не вірили в людську реінкарнацію, тобто повернення в ту саму форму буття. Людина – як рослина, проростає з насіння і повертається знову в землю, а звільнена душа її відлітає пташкою в якесь прекрасне місце. Якщо зробити все правильно, звісно.

Письменниця Галина Пагутяк розмірковує про те, як сприйняття смерті українцями змінювалося протягом століть – від давна і до сучасності.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/zhivi-mertvi-zabuti-iak-ukrayintsi-stavilisia-do-smerti/

1929 рік. Освячення пасок у селі Богдан (тепер Рахівського р-ну Закарпатської обл.). Фото зробила чеська етнографка та письменниця Амалія Кожмінова, коли досліджувала Підкарпатську Русь, побут та звичаї місцевих горян.

Що у їхніх кошиках? – https://bit.ly/37vjkCh

Ще одна історія про незламність українського духу, яка пов'язана з Великоднем. Можливо, ви чули про Кенгірське повстання у ГУЛАГу, що змусило радянську владу пом'якшити умови утримання і надалі узагалі закрити табір. Та маловідомо, що протест почався після того, як наглядачі розстріляли українських в'язнів за привітання "Христос Воскрес". Розповідаємо – у відео.

Нехай у ці дні Великдень нагадає нам усім, що віра, любов та життя завжди перемагають смерть. Христос Воскрес!

https://localhistory.org.ua/texts/statti/praznik-praznikiv-iak-sviatkuvali-velikden-u-karpatakh/

Освячення пасок на Великдень. 1965 рік і 1970-ті – глибока окупація атеїстичним срср. Так і хочеться сказати – хрін вам, а не Україна

Матеріал про те, як радянська влада забороняла, а його продовжували святкувати мільйони українців – bit.ly/3v7y1UU

З цим звичаєм на більшості територій України у ХХ ст. боролася Російська православна церква. Тож обливання на Великодній понеділок збереглися переважно на заході.

Розповідаємо, що здавна символізував цей ритуал для українців і в яких країнах Європи він також поширений.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/khloptsi-v-ponedilok-a-divchata-shche-lukavishe-u-vivtorok-pro-zvichai-velikodnogo-oblivannia/

На величній будівлі вокзалу в Козятині - напис "Казатинъ". Ліпнина з російським твердим знаком нагадує про те, що наш Козятин не "по язику" росіянам, так само як і слово "паляниця". Він для них "Казатін".

Рік тому, у номері "Локальної історії", присвяченому історії залізниці в Україні, вийшов репортаж про Козятин. Про вокзал, що пам'ятає Михайла Грушевського та Павла Скоропадського - читайте в матеріалі 👉

https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/vikno-v-kazatin/

Життя цієї сім'ї перевернула одна ніч – 26 квітня 1986-го. Василь Ігнатенко один із пожежників, які першими приборкували вогонь на Чорнобильській АЕС. Його дружина Людмила тоді була на п'ятому місяці вагітності, наступного дня планували їхати у відпустку...

Жінка стала прототипом головної героїні рейтингового серіалу "Чорнобиль". Тільки про свою роль дізналася, коли стрічка вийшла на екрани.

Два роки тому нам вдалося поспілкуватися із пані Людмилою. Матеріал вийшов у номері, присвяченому темі Чорнобильської катастрофи.

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/opromineni-podruzhzhia-ignatenkiv/?fbclid=IwAR2-OvJxst5EHEHeIF5khRjPGogD1hUyotd9WCwACKeQwV0CL7JgkpxLwro