"Путін навіть не намагається бодай якось приховати свої убивчі наміри, подати їх у красивій обгортці. Він скидає з себе будь-яку личину і постає таким, яким, власне, завжди був, — безжальним воєначальником, який не зупиниться перед жодним насильством, жодним нищенням людського життя, в тому числі, старших людей, жінок і дітей, котрий знає лише грубу силу".

У своїй колонці австрійський письменник та журналіст Мартін Поллак роздумує про європейських путінферштеєрів та те, чому путінським перемовинам щодо миру не варто довіряти 👇

https://localhistory.org.ua/texts/statti/ganebno-i-glupo-rozdumi-martina-pollaka-pro-putinfershteieriv/

Чи бувають "хороші" росіяни та звідки взагалі з'явився такий образ? Чому ілюзії щодо можливості умиротворення Росії виявилися такими тривалими в Європі? Як слід відноситися до російських лібералів в Україні?

Відповіді у своїй колонці шукав Павло Артимишин

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/pro-khoroshikh-rosiian-iakikh-nemaie/

Дивись разом із Першою Леді: Олена Зеленська рекомендує Youtube-канал "Локальної історії" як один із 4-х найкращих про українську історію 👉https://bit.ly/3rsdY16

Про це вона повідомила на своїй сторінці у Telegram-каналі: "У цій війні ми, як ніколи, багато згадуємо історію і посилаємося на історичні події. Локальна історія - канал, де історія подається через призму окремих місцевостей, спогади старожилів та очевидців подій".

Останнім відео, яке переглянула Перша Леді на нашому каналі було інтерв'ю з Катериною Зарембо, екперткою з питань зовнішньої та безпекової політики України, аналітикинею Центру "Нова Європа"

Ви ще не з нами? Тоді підписуйтесь на наш Youtube-канал - https://bit.ly/3rsdY16 До 30 000 підписників нам бракує зовсім трішки!

У цій війні ми, як ніколи, багато згадуємо історію і посилаємося на історичні події.

А добре їх знати допоможуть цікаві канали YouTube.

Зібрала для вас ті, які варто подивитися.

✅ Історія Без Міфів.

Назва говорить сама за себе. Це канал про минуле України та світу, де події коментують фахові історики.

https://youtu.be/jW3nQrg_Cuk

✅ Український інститут національної пам'яті.

Цей канал прибере у вас бажання ностальгувати за радянським минулим, якщо воно ще лишилося.

https://youtu.be/NgoH-OX9j50

✅ Історична правда

Вахтанг Кіпіані та інші історики перенесуть вас у різні епохи, які дозволять краще вивчити минуле нашої країни.

https://youtu.be/a1tBhOtYcvM

✅ Локальна історія

Канал, де історія подається через призму окремих місцевостей, спогади старожилів та очевидців подій.

https://youtu.be/hFnusKYqeBs

Майка Йогансена розстріляли 27 жовтня 1937 року як "члена націонал-терористичної організації".

Він не був членом компартії. Був членом спілки пролетарських письменників "Гарт", Вільної академії пролетарської літератури ВАПЛІТЕ і "Техно-мистецької групи А". 1934-го вступив і до Спілки письменників.

Його забрали 1937-го. За чотири роки до того першого з будинку "Слово" забрали Михайла Ялового, Йогансенового однолітка. За чотири роки до того застрелився, мабуть, найвідоміший сьогодні літератор із-поміж мешканців "Слова", Микола Хвильовий...
https://localhistory.org.ua/texts/statti/iz-rozstrilnikh-spiskiv-maik-iogansen/

В’ячеслав Липинський (1882–1931) – етнічний поляк, який став одним з ідеологів української національної ідеї.

17 квітня минає 140 років з дня його народження.

https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/viacheslav-lipinskii/

Вселенський Патріархат ніколи не визнавав анатеми Івана Мазепи – вважав, що вона накладена не за провину перед Церквою, а з політичних причин. Однак гетьмана дотепер в проросійських храмах називають "клятвопреступником".

Що таке анатема та чи загрожує щось душі Мазепи - розбиралась Олена Ковалевська

https://localhistory.org.ua/texts/statti/iak-moskva-proklinala-mazepu/

Чому в Європі досі пропонують миритися українцям і росіянам? Зокрема навіть під час Хресної ходи на Страсну п'ятницю у Ватикані?

Як Росія користає із європейських цінностей толерантності, і як обводить довкола пальця тамтешніх політиків, а ще як пояснювати російську антикультуру Європі – розповідає Катерина Зарембо, аналітикиня Центру “Нова Європа”, викладачка Києво-Могилянської академії, фахівчиня з питань зовнішньої та безпекової політики України.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/tolerantnist-do-rosiian-treba-skasuvati-dlia-ievropi-tse-shok-doslidnitsia-katerina-zarembo/

Що таке концепція "Третього Риму" і як її використовує сьогодні Росія для обґрунтування війни в Україні? Якими є реальні мотиви Путіна щодо нападу на Україну? Як сформувати адекватну політику Заходу щодо Росії?

У своїй колонці роздумував Меттью Лено – доцент історії Рочестерського університету, дослідник російської та радянської історії.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/shcho-take-kontseptsiia-tretogo-rimu-iak-moskva-vikoristovuvala-yiyi-ostanni-500-rokiv/

Як у німій, дикій та безкультурній Росії творився культ Пушкіна-"пророка"? Чи був би в каноні українського читача Пушкін, якби не радянська окупація України? Яким чином меседжі російської літератури легітимізують знищення інших народів? Врешті, що нам робити сьогодні з пам'ятниками Пушкіна?

Розмірковує докторка історичних наук Наталя Старченко.

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/iak-navchali-liubiti-pushkina-nataliia-starchenko/?fbclid=IwAR0mUUrxrwXYz3B-rfDxI_q3sQ29w0tQOTP8bzH514f3S_zMMrXWAAhG-Mc

У вересні 1939-го, окупувавши Львів, радянські війська почали забирати у містян житло, грабувати та нищити майно власників. Приїжджі виривали газові труби, грілися відкритим вогнем, все коптилося, деколи вибухало. Житло – “визволителям”, привілеї – кадебістам, їжа по картках – для окремих категорій.

У повоєнний час дефіцит одягу був гострим настільки, що на Личаківському цвинтарі масово розривали могили, щоб… зняти штани чи сорочку з покійників.

Як відбувалася русифікація повоєнного Львова? Що змінили у Львові перші і другі совіти? Читайте в інтерв'ю з Романом Генегою - https://cutt.ly/vF5x3uH

Вартові біля плащаниці. 1930-ті роки, Печеніжин (Коломийського п-ту Станіславівського в-ва).

У багатьох селах Галичини існувала традиція, за якою хлопці несли почесну варту біля плащаниці в церкві у Страсну п'ятницю та Великодню суботу. Вони одягали український стрій, інколи вбрання, яке нагадувало римських легіонерів, що охороняли Гріб господній.

Біля плащаниці також вартували пластуни, цю традицію вони зберегли і в Незалежній Україні.

Давні українці не вірили в людську реінкарнацію, тобто повернення в ту саму форму буття. Людина – як рослина, проростає з насіння і повертається знову в землю, а звільнена душа її відлітає пташкою в якесь прекрасне місце. Якщо зробити все правильно, звісно.

Письменниця Галина Пагутяк розмірковує про те, як сприйняття смерті українцями змінювалося протягом століть – від давна і до сучасності.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/zhivi-mertvi-zabuti-iak-ukrayintsi-stavilisia-do-smerti/

1929 рік. Освячення пасок у селі Богдан (тепер Рахівського р-ну Закарпатської обл.). Фото зробила чеська етнографка та письменниця Амалія Кожмінова, коли досліджувала Підкарпатську Русь, побут та звичаї місцевих горян.

Що у їхніх кошиках? – https://bit.ly/37vjkCh

Ще одна історія про незламність українського духу, яка пов'язана з Великоднем. Можливо, ви чули про Кенгірське повстання у ГУЛАГу, що змусило радянську владу пом'якшити умови утримання і надалі узагалі закрити табір. Та маловідомо, що протест почався після того, як наглядачі розстріляли українських в'язнів за привітання "Христос Воскрес". Розповідаємо – у відео.

Нехай у ці дні Великдень нагадає нам усім, що віра, любов та життя завжди перемагають смерть. Христос Воскрес!

https://localhistory.org.ua/texts/statti/praznik-praznikiv-iak-sviatkuvali-velikden-u-karpatakh/