Пісня, яка вже понад століття веде українців на боротьбу проти російської навали.

“Ой у лузі червона калина” – гімн Легіону українських січових стрільців, заборонений у радянський час. Його заспівали у Верховній раді після відновлення Незалежності України 24 серпня 1991 року.

Після того як "Ой у лузі..." заспівав Андрій Хливнюк, культовий гурт Pink Floyd та десятки інших виконавців, вона стала справжнім славнем української боротьби.

110 років тому, 12 квітня 1912 року в Академічній гімназії у Львові відбулась присяга гуртка "Пласт". Цей день вважається офіційним початком Пласту.

У 1930-х польська влада заборонила Пласт, організація діяла підпільно. З приходом СРСР Пласт розрісся за межами України: сьогодні осередки є у дев’яти країнах.

Багато пластунів були учасниками національно-визвольного руху впродовж ХХ століття і продовжують захищати кордони України в наш час.

Про пластові табори в Карпатах розповідає Лукія Лукомська, а оригінальні світлини пластунів можна переглянути за посиланням - https://bit.ly/366gump

Національна спілка журналістів України опублікувала список вбитих медійників з часу повномасштабного збройного вторгнення росії. Вічна пам'ять колегам!

Росія готує наступ на Донбасі. Що нам розповідає історія про російські наступи минулого? Прослідкуємо на прикладі Балаклавської битви, де російська армія бігла з поля бою з криком “Ура”. Усього за 20 хвилин невелика британська кавалерійська бригада розтрощила та змусила тікати доволі чисельну російську армію.

Про те, як англійці побили росіян в Криму у жовтні 1854-го читайте вже у нашому матеріалі ⬇

https://localhistory.org.ua/texts/statti/vidstupali-z-krikom-ura-iak-angliitsi-v-krimu-rosiian-bili/?fbclid=IwAR0B8TB9opSOFhxITz1b3esTG8aP0bBcisF9PUlp6gm2sL1cfA3yk-q00zA

13 квітня 2022 року під час авіабомбардування Маріуполя російські війська зруйнували пам’ятку архітектури XIX століття – будинок Ґампера. Про це повідомляє сайт міста Маріуполя 0629.com.ua.

Будинок у готичному стилі був зведений у середині ХІХ століття судово-медичним експертом Фрідріхом Ґампером. У 1880-х роках старший син Фрідріха Сергій закінчив Харківський медичний університет та відкрив в будинку приватну докторську практику, для потреб якої було добудовано невеличкий флігель. Відтоді узвіз, де був розташований будинок, отримав народну назву "Докторський".

1894 року міська управа Маріуполя передала Фрідріху Ґамперу дозвіл на будівництво фабрики на території ділянки Докторського узвозу. Вочевидь розкішна будівля у формі готичного палацу з баштою з червоної цегли і була тією самою будівлею промислового призначення. Після смерті Ґампера-старшого родичам довелося продати будівлю і будівництво завершував вже наступний власник (за різними версіями маєток придбав Лейба Аронович Шнейдерович або ж Ісая Єлихеєвич Матецький).

Після захоплення влади в Маріуполі більшовиками будинок був переобладнаний на квартири. Є відомості, що під час НЕПу один з власників квартир на короткий час облаштував тут навіть ковбасний цех.

За часів Другої світової війни будинок майже не був ушкоджений, тому тут облаштували комунальні квартири.

До сьогодні будинок Ґампера був окрасою Маріуполя, однак його знищили рашисти.

"Путін навіть не намагається бодай якось приховати свої убивчі наміри, подати їх у красивій обгортці. Він скидає з себе будь-яку личину і постає таким, яким, власне, завжди був, — безжальним воєначальником, який не зупиниться перед жодним насильством, жодним нищенням людського життя, в тому числі, старших людей, жінок і дітей, котрий знає лише грубу силу".

У своїй колонці австрійський письменник та журналіст Мартін Поллак роздумує про європейських путінферштеєрів та те, чому путінським перемовинам щодо миру не варто довіряти 👇

https://localhistory.org.ua/texts/statti/ganebno-i-glupo-rozdumi-martina-pollaka-pro-putinfershteieriv/

Чи бувають "хороші" росіяни та звідки взагалі з'явився такий образ? Чому ілюзії щодо можливості умиротворення Росії виявилися такими тривалими в Європі? Як слід відноситися до російських лібералів в Україні?

Відповіді у своїй колонці шукав Павло Артимишин

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/pro-khoroshikh-rosiian-iakikh-nemaie/

Дивись разом із Першою Леді: Олена Зеленська рекомендує Youtube-канал "Локальної історії" як один із 4-х найкращих про українську історію 👉https://bit.ly/3rsdY16

Про це вона повідомила на своїй сторінці у Telegram-каналі: "У цій війні ми, як ніколи, багато згадуємо історію і посилаємося на історичні події. Локальна історія - канал, де історія подається через призму окремих місцевостей, спогади старожилів та очевидців подій".

Останнім відео, яке переглянула Перша Леді на нашому каналі було інтерв'ю з Катериною Зарембо, екперткою з питань зовнішньої та безпекової політики України, аналітикинею Центру "Нова Європа"

Ви ще не з нами? Тоді підписуйтесь на наш Youtube-канал - https://bit.ly/3rsdY16 До 30 000 підписників нам бракує зовсім трішки!

У цій війні ми, як ніколи, багато згадуємо історію і посилаємося на історичні події.

А добре їх знати допоможуть цікаві канали YouTube.

Зібрала для вас ті, які варто подивитися.

✅ Історія Без Міфів.

Назва говорить сама за себе. Це канал про минуле України та світу, де події коментують фахові історики.

https://youtu.be/jW3nQrg_Cuk

✅ Український інститут національної пам'яті.

Цей канал прибере у вас бажання ностальгувати за радянським минулим, якщо воно ще лишилося.

https://youtu.be/NgoH-OX9j50

✅ Історична правда

Вахтанг Кіпіані та інші історики перенесуть вас у різні епохи, які дозволять краще вивчити минуле нашої країни.

https://youtu.be/a1tBhOtYcvM

✅ Локальна історія

Канал, де історія подається через призму окремих місцевостей, спогади старожилів та очевидців подій.

https://youtu.be/hFnusKYqeBs

Майка Йогансена розстріляли 27 жовтня 1937 року як "члена націонал-терористичної організації".

Він не був членом компартії. Був членом спілки пролетарських письменників "Гарт", Вільної академії пролетарської літератури ВАПЛІТЕ і "Техно-мистецької групи А". 1934-го вступив і до Спілки письменників.

Його забрали 1937-го. За чотири роки до того першого з будинку "Слово" забрали Михайла Ялового, Йогансенового однолітка. За чотири роки до того застрелився, мабуть, найвідоміший сьогодні літератор із-поміж мешканців "Слова", Микола Хвильовий...
https://localhistory.org.ua/texts/statti/iz-rozstrilnikh-spiskiv-maik-iogansen/

В’ячеслав Липинський (1882–1931) – етнічний поляк, який став одним з ідеологів української національної ідеї.

17 квітня минає 140 років з дня його народження.

https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/viacheslav-lipinskii/

Вселенський Патріархат ніколи не визнавав анатеми Івана Мазепи – вважав, що вона накладена не за провину перед Церквою, а з політичних причин. Однак гетьмана дотепер в проросійських храмах називають "клятвопреступником".

Що таке анатема та чи загрожує щось душі Мазепи - розбиралась Олена Ковалевська

https://localhistory.org.ua/texts/statti/iak-moskva-proklinala-mazepu/

Чому в Європі досі пропонують миритися українцям і росіянам? Зокрема навіть під час Хресної ходи на Страсну п'ятницю у Ватикані?

Як Росія користає із європейських цінностей толерантності, і як обводить довкола пальця тамтешніх політиків, а ще як пояснювати російську антикультуру Європі – розповідає Катерина Зарембо, аналітикиня Центру “Нова Європа”, викладачка Києво-Могилянської академії, фахівчиня з питань зовнішньої та безпекової політики України.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/tolerantnist-do-rosiian-treba-skasuvati-dlia-ievropi-tse-shok-doslidnitsia-katerina-zarembo/

Що таке концепція "Третього Риму" і як її використовує сьогодні Росія для обґрунтування війни в Україні? Якими є реальні мотиви Путіна щодо нападу на Україну? Як сформувати адекватну політику Заходу щодо Росії?

У своїй колонці роздумував Меттью Лено – доцент історії Рочестерського університету, дослідник російської та радянської історії.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/shcho-take-kontseptsiia-tretogo-rimu-iak-moskva-vikoristovuvala-yiyi-ostanni-500-rokiv/

Як у німій, дикій та безкультурній Росії творився культ Пушкіна-"пророка"? Чи був би в каноні українського читача Пушкін, якби не радянська окупація України? Яким чином меседжі російської літератури легітимізують знищення інших народів? Врешті, що нам робити сьогодні з пам'ятниками Пушкіна?

Розмірковує докторка історичних наук Наталя Старченко.

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/iak-navchali-liubiti-pushkina-nataliia-starchenko/?fbclid=IwAR0mUUrxrwXYz3B-rfDxI_q3sQ29w0tQOTP8bzH514f3S_zMMrXWAAhG-Mc

У вересні 1939-го, окупувавши Львів, радянські війська почали забирати у містян житло, грабувати та нищити майно власників. Приїжджі виривали газові труби, грілися відкритим вогнем, все коптилося, деколи вибухало. Житло – “визволителям”, привілеї – кадебістам, їжа по картках – для окремих категорій.

У повоєнний час дефіцит одягу був гострим настільки, що на Личаківському цвинтарі масово розривали могили, щоб… зняти штани чи сорочку з покійників.

Як відбувалася русифікація повоєнного Львова? Що змінили у Львові перші і другі совіти? Читайте в інтерв'ю з Романом Генегою - https://cutt.ly/vF5x3uH

Вартові біля плащаниці. 1930-ті роки, Печеніжин (Коломийського п-ту Станіславівського в-ва).

У багатьох селах Галичини існувала традиція, за якою хлопці несли почесну варту біля плащаниці в церкві у Страсну п'ятницю та Великодню суботу. Вони одягали український стрій, інколи вбрання, яке нагадувало римських легіонерів, що охороняли Гріб господній.

Біля плащаниці також вартували пластуни, цю традицію вони зберегли і в Незалежній Україні.