Московитському менталітету притаманна риса – бажання прогнутися під сильного правителя, делегувати йому право одноосібно розпоряджатися мільйонами життів. Це є малозрозумілим для українців, а в західній масовій культурі часто сприймають як прояв “загадкової російської душі”.

Ця риса російського менталітету була унаочнена нервовим тремором Сергія Наришкіна під час засідання Ради безпеки РФ, на якому розглядали визнання суверенітету терористичних організацій “ДНР” і “ЛНР” над територією ОРДЛО. Володимир Путін постає на подібних нарадах не як президент в оточенні співробітників. А радше як цар Володимир І, що наказує боярам.

https://localhistory.org.ua/texts/statti/fenomen-silnoyi-ruki-abo-gra-v-tsaria/

Олексі Новаківському вчора було 150 років. Ми готували кілька матеріалів, один із яких – віртуальна виставка його робіт. У результаті вийшов один – мабуть, найповніша ілюстрована біографія митця в українських медіа.

Новаківський теж пережив війну. За рік до початку Першої світової він саме оселився з дружиною у Львові, у будинку навпроти Собору Юра. Кажуть, у важкі часи він малював як шалений – так перетворював тривогу у дію.

Новаківський сильно співпереживав визвольним змаганням. Як символ національного відродження – його цикл “Пробудження”, де дівчинка-підліток перетворюється у молоду жінку.

У роки найгострішої боротьби української революції митець створив серію зображень князів Русі. Це енергетична бомба, яка мала прикрасити підручник історії України!

Друг художника, який був біля нього в останні дні життя згадував, що перед смертю Новаківському приснився сон: “Була у мене вночі… дружина. То вже кінець, Іване! Нині вночі впізнав я свій заблуд. Я вже не утримаю рукою пензля… Я до неї кричу: не хочу вмирати. А вона на це: це ж не смерть. Немає смерти! Ніщо не вмирає…”.

Немає смерти. Ніщо не вмирає!

https://localhistory.org.ua/texts/statti/150-rokiv-oleksi-novakivskomu-onlain-vistavka-naibilsh-znakovikh-robit/