❤11
Forwarded from Мілітарі історія в іграх
Реконструкція: реєстрові козаки з самопалами другої половини 17-го століття, періоду Гетьманщини часів Богдана Хмельницького.
Загалом в момент свого найбільшого розквіту Козацька держава могла собі дозволити утримувати від 40 до 60-ти тисяч реєстровців організованих в 14-17 полків за територіальним устроєм, при населенні Гетьманщини ~від 2-х до 2,5 мільйона осіб.
Мілітарі історія в іграх
#Піхота #Україна #Гетьманщина #Ренесанс
Загалом в момент свого найбільшого розквіту Козацька держава могла собі дозволити утримувати від 40 до 60-ти тисяч реєстровців організованих в 14-17 полків за територіальним устроєм, при населенні Гетьманщини ~від 2-х до 2,5 мільйона осіб.
Мілітарі історія в іграх
#Піхота #Україна #Гетьманщина #Ренесанс
🔥9❤3
#antibydlo
Маю черговий напад безсоння. Вирішила зняти заміри по Оскару.
Що маю вам сказати?
1. Після відмови номінувати "2000 метрів до Андріївки" - навіть не сумнівалась.
2. Коли вони нарешті насмокчуться?
Піду посплю далі.
Маю черговий напад безсоння. Вирішила зняти заміри по Оскару.
Що маю вам сказати?
1. Після відмови номінувати "2000 метрів до Андріївки" - навіть не сумнівалась.
Піду посплю далі.
🙈5
#history
З ФБ Олександра Бурлаки:
Пост про масті гральних карт. Як багато хто знає, в українській мові крім варіанту «трефа-піка-чирва-бубна» існує ще « жир-вино-чирва-дзвінка». І дехто навіть каже, що правильний саме він. Проблема лише в тому, що коли він з’явився, то в Україні грали трохи іншою колодою. Тією, що внизу на картинці.
Це — німецька колода, в козацькі часи вона домінувала у всій Східній Європі та й зараз її багато де можна зустріти. І з нею назви мастей максимально логічні: жолуді (жир), виноградні листочки, червоні сердечки, та дзвіночки.
Потім, коли до нас прийшла сучасна французька колода (яку створили на основі німецької), то назви мастей німецької просто перенесли на неї, хоча вони далеко не завжди відповідають тим значкам, що зображені на картах. І ситуація із кожною з мастей унікальна, бо французькою мовою вони мають свої назви, які в інших мовах як тільки не називаються.
З ФБ Олександра Бурлаки:
Пост про масті гральних карт. Як багато хто знає, в українській мові крім варіанту «трефа-піка-чирва-бубна» існує ще « жир-вино-чирва-дзвінка». І дехто навіть каже, що правильний саме він. Проблема лише в тому, що коли він з’явився, то в Україні грали трохи іншою колодою. Тією, що внизу на картинці.
Це — німецька колода, в козацькі часи вона домінувала у всій Східній Європі та й зараз її багато де можна зустріти. І з нею назви мастей максимально логічні: жолуді (жир), виноградні листочки, червоні сердечки, та дзвіночки.
Потім, коли до нас прийшла сучасна французька колода (яку створили на основі німецької), то назви мастей німецької просто перенесли на неї, хоча вони далеко не завжди відповідають тим значкам, що зображені на картах. І ситуація із кожною з мастей унікальна, бо французькою мовою вони мають свої назви, які в інших мовах як тільки не називаються.
❤6
Найпростіше із чирвою. Якщо ви називаєте цю масть «сердечками» вітаю, ви точно переклали її оригінальну французьку назву, англійці її теж так переклали. А чирва, яка єдина з чотирьох мастей однаково називається і в «традиційному» і в тому, що ми вважаємо російським варіантах — це переклад оригінальної назви з німецької колоди. Там теж сердечко, але називається вона Rot. При цьому якщо ви скажете хоч «червоне», хоч «сердечко» будь-якою мовою, картяр вас зрозуміє.
Щодо треф та пік — то це і є оригінальні назви цих мастей з французької мови - Trèfles та Piques, тобто «конюшина» та «піки» відповідно. Цікаво, що на відміну від російської та української, англійці використали для них слова Clubs та Spades. Чому так — читайте трохи нижче.
Але найвеселіша ситуація із бубною/дзвінкою. Бо насправді обидва слова хоча і звучать геть по різному. Означають по суті одне і те саме. Бубінець, той що є мастю німецької колоди є різновидом дзвіночка. Тобто тут який варіант не обирай, як і з чирвою це буде переносом.
Саме бубні найбільше не пощастило із перекладом, бо і англійською вона «діамант». А в оригіналі ж то вона Carreaux, плитка для підлоги, при чому, якщо вдатися у латинську етимологію слова, то вона ще й обов’язково чотирикутна. В англійській практиці це ще якось згадують, а от у нас — не дуже. Хоча якщо ви живете десь в Угорщині, Австрії чи Румунії, то теоретично слово «каро» ви могли і чути.
Тобто фактично ніякого на 100% правильного варіанту назв мастей просто не існує. Але повернемося до англійської назви треф та пік. Так саме, як французька колода є переробкою німецької, так само і сама німецька є переробкою італійської, яка виникла ще у XIV столітті.
Там теж чотири масті, але звуться вони «посохи-мечі-кубки-монети». Нічого не нагадує? Так, молодший аркан таро — це італо-іспанська колода. Тільки у нас «монети» часто називають «пентаклями», хоча і назва «монети» теж використовується.
Так, таро — це від початку саме гральні карти, тільки до італійської колоди додали старший аркан — по суті колоду постійних козирів, яка складається тільки з картинок і карти блазня. А так по своєму складу італійська колода абсолютно аналогічна німецькій і французькій: чотири масті від 1 до 10 (хоча раніше тільки від 1 до 7) плюс три картинки різного старшинства. Туз, якщо хтось досі не знає — це одиничка відповідної масті, яку зробили найстаршою картою в колоді.
Так от, на Британських островах італо-іспанський варіант карт з’явився за кілька десятиліть до того, як у франції вигадали піки з трефами. І там із назвами цих мастей відбулася та сама історія, що і в Україні: нові значки почали називати звичними, хоча і неправильними назвами.
При цьому якщо із «дубинкою-дрючком-посохом» все вийшло досить природньо, то із назвою для пік все достатньо весело. Бо англійці не просто назвали їх «мечами», але й використали для цього не «сорд» чи хоча б «шверт», а «спада/спата». Це — теж меч, але французькою мовою. Навіщо використовувати замість оригінальної французької назви інше французьке слово навіть не питайте.
Проте в усій цій картковій історії є ще один момент: чому в Україні даму називають «вишником», а валета - «нижником»? А вся справа в тому, що в найперших варіантах італійської колоди усі три карти були «оловічими» і демонстрували статусно-вікову градацію «король-лицар-паж». Однак ще на початковій стадії туди включили даму, проте варіант колоди із чотирьома картами-картинками вийшов занадто громіздким. Тому якусь одну з карт з нього викинули. В сучасній італо-іспанській колоді і таро зайвим виявився слуга. Замість нього є лицар — старша з «некоролівських» карт. А ось у французькій лицаря немає, але є слуга-валет (це знову ж французьке слово, а не москальська вигадка).
Але козаки в Україні грали німецькою колодою. Там дами немає, бо зайвою визнали саме її. Є тільки «оберст» та «унтер». Старший та молодший лицарі вони ж лицар та паж/оруженосець. Як неважко здогадатися, українські « вишник» та «нижник» є перекладом цих слів, який перейшов потім і на французьку колоду.
Щодо треф та пік — то це і є оригінальні назви цих мастей з французької мови - Trèfles та Piques, тобто «конюшина» та «піки» відповідно. Цікаво, що на відміну від російської та української, англійці використали для них слова Clubs та Spades. Чому так — читайте трохи нижче.
Але найвеселіша ситуація із бубною/дзвінкою. Бо насправді обидва слова хоча і звучать геть по різному. Означають по суті одне і те саме. Бубінець, той що є мастю німецької колоди є різновидом дзвіночка. Тобто тут який варіант не обирай, як і з чирвою це буде переносом.
Саме бубні найбільше не пощастило із перекладом, бо і англійською вона «діамант». А в оригіналі ж то вона Carreaux, плитка для підлоги, при чому, якщо вдатися у латинську етимологію слова, то вона ще й обов’язково чотирикутна. В англійській практиці це ще якось згадують, а от у нас — не дуже. Хоча якщо ви живете десь в Угорщині, Австрії чи Румунії, то теоретично слово «каро» ви могли і чути.
Тобто фактично ніякого на 100% правильного варіанту назв мастей просто не існує. Але повернемося до англійської назви треф та пік. Так саме, як французька колода є переробкою німецької, так само і сама німецька є переробкою італійської, яка виникла ще у XIV столітті.
Там теж чотири масті, але звуться вони «посохи-мечі-кубки-монети». Нічого не нагадує? Так, молодший аркан таро — це італо-іспанська колода. Тільки у нас «монети» часто називають «пентаклями», хоча і назва «монети» теж використовується.
Так, таро — це від початку саме гральні карти, тільки до італійської колоди додали старший аркан — по суті колоду постійних козирів, яка складається тільки з картинок і карти блазня. А так по своєму складу італійська колода абсолютно аналогічна німецькій і французькій: чотири масті від 1 до 10 (хоча раніше тільки від 1 до 7) плюс три картинки різного старшинства. Туз, якщо хтось досі не знає — це одиничка відповідної масті, яку зробили найстаршою картою в колоді.
Так от, на Британських островах італо-іспанський варіант карт з’явився за кілька десятиліть до того, як у франції вигадали піки з трефами. І там із назвами цих мастей відбулася та сама історія, що і в Україні: нові значки почали називати звичними, хоча і неправильними назвами.
При цьому якщо із «дубинкою-дрючком-посохом» все вийшло досить природньо, то із назвою для пік все достатньо весело. Бо англійці не просто назвали їх «мечами», але й використали для цього не «сорд» чи хоча б «шверт», а «спада/спата». Це — теж меч, але французькою мовою. Навіщо використовувати замість оригінальної французької назви інше французьке слово навіть не питайте.
Проте в усій цій картковій історії є ще один момент: чому в Україні даму називають «вишником», а валета - «нижником»? А вся справа в тому, що в найперших варіантах італійської колоди усі три карти були «оловічими» і демонстрували статусно-вікову градацію «король-лицар-паж». Однак ще на початковій стадії туди включили даму, проте варіант колоди із чотирьома картами-картинками вийшов занадто громіздким. Тому якусь одну з карт з нього викинули. В сучасній італо-іспанській колоді і таро зайвим виявився слуга. Замість нього є лицар — старша з «некоролівських» карт. А ось у французькій лицаря немає, але є слуга-валет (це знову ж французьке слово, а не москальська вигадка).
Але козаки в Україні грали німецькою колодою. Там дами немає, бо зайвою визнали саме її. Є тільки «оберст» та «унтер». Старший та молодший лицарі вони ж лицар та паж/оруженосець. Як неважко здогадатися, українські « вишник» та «нижник» є перекладом цих слів, який перейшов потім і на французьку колоду.
❤7
Проте і це ще не все. Італійська колода теж не є оригіналом. Вона походить від карт, у які в мамлюкському Єгипті грали ще у ХІІІ столітті. Там вже були чотири масті (абсолютно ті самі, що і у італійській, тільки посохи були клюшками для кінного пола, а мечі-кривими) і три картинки в кожній.
До речі, карти, де мають бути чоловіки в трьох стадіях старшинства були абстрактними. Бо мусульмани надзвичайно серйозно ставляться до принципу «не сотвори собі кумира».
Чотири масті у гральних картах виникли ще десь при переході їх до Єгипту з Персії. У персів ХІ-ХІІ століть масті вже були стандартизовані, але їх було більше. Виникли ж гральні карти як такі у Китаї ще за 2-3 століття до того.
Це я все до чого. Назви значків та й самі значки, зрештою, мають сильно другорядне значення. Бо що німецькою колодою, що мамлюкською, що молодшим арканом таро можна з мінімальними змінами чи взагалі без них грати що в дурня, що в очко.
До речі, карти, де мають бути чоловіки в трьох стадіях старшинства були абстрактними. Бо мусульмани надзвичайно серйозно ставляться до принципу «не сотвори собі кумира».
Чотири масті у гральних картах виникли ще десь при переході їх до Єгипту з Персії. У персів ХІ-ХІІ століть масті вже були стандартизовані, але їх було більше. Виникли ж гральні карти як такі у Китаї ще за 2-3 століття до того.
Це я все до чого. Назви значків та й самі значки, зрештою, мають сильно другорядне значення. Бо що німецькою колодою, що мамлюкською, що молодшим арканом таро можна з мінімальними змінами чи взагалі без них грати що в дурня, що в очко.
❤6
#politics #antibydlo
Трамп — це наочний приклад того, на що перетвориться світ, якщо ним керуватиме той самий таксист, який все знає
Трамп — це наочний приклад того, на що перетвориться світ, якщо ним керуватиме той самий таксист, який все знає
💯12
#art
Сьогодні, в День святого Патріка прийшла мені одна думка про мультики Тома Мура. Якщо точно, про два мною бачених. The Secret of Kells (мій переклад —"Таємниця Келлса", бо там більше про книгу ніж про абатство) і The Wolfwalkers ("Вовкоходи", бо вона більше про людей, ніж про вовків).
Обидва цих мультики просто чудові, і обоє люто провалились в обмеженому прокаті. Проте "Келлс" за 17 років став культовим, а "Вовкоходи" його потроху наздоганяють.
Так от, сіла я подумати, і раптом зрозуміла, наскільки ж ці мультики різняться у своїх меседжах. Той же "Келлс" — дуже пацифіський. Він майже прямим текстом говорить: "Не будуй від ворога стіни, а тікай, потім повернешся". Та й вікінги там більше схожі на бурю, ніж на армію. А от "Вовкоходи" вже про опір. Вже англійцям (Кромвель тут — м'яке порівняно з реальністю, але виражене зло), і більше внутрішній, про непокору, але там таки доходить до прямого протистояння злу. І безпосередньої над ним перемоги.
Цікаво, чи зніме Мур щось про боротьбу за незалежність?
Сьогодні, в День святого Патріка прийшла мені одна думка про мультики Тома Мура. Якщо точно, про два мною бачених. The Secret of Kells (мій переклад —"Таємниця Келлса", бо там більше про книгу ніж про абатство) і The Wolfwalkers ("Вовкоходи", бо вона більше про людей, ніж про вовків).
Обидва цих мультики просто чудові, і обоє люто провалились в обмеженому прокаті. Проте "Келлс" за 17 років став культовим, а "Вовкоходи" його потроху наздоганяють.
Так от, сіла я подумати, і раптом зрозуміла, наскільки ж ці мультики різняться у своїх меседжах. Той же "Келлс" — дуже пацифіський. Він майже прямим текстом говорить: "Не будуй від ворога стіни, а тікай, потім повернешся". Та й вікінги там більше схожі на бурю, ніж на армію. А от "Вовкоходи" вже про опір. Вже англійцям (Кромвель тут — м'яке порівняно з реальністю, але виражене зло), і більше внутрішній, про непокору, але там таки доходить до прямого протистояння злу. І безпосередньої над ним перемоги.
Цікаво, чи зніме Мур щось про боротьбу за незалежність?
❤7
#lol
Хехе, а й справді ж!
Переклад: Про що "Грішники"?
В: Про американську неспроможність обговорити свою складну расову історію, не залучивши ірландців.
Хехе, а й справді ж!
В: Про американську неспроможність обговорити свою складну расову історію, не залучивши ірландців.
😁8
#war #evil #fuckingrussians #nailinthehead
В "Темному селі" пані Ольга Брильова виклала своє дослідження ставлення "хароших рускіх" до культури на прикладі анонімної веб-спільноти з доволі жорстким гейткіпінгом (без якого дуже страшно). З препаруванням фірмового дводумства ("культура ні прі чьом", "в вайнє і мірє толька адна імпєрія, і єта Францьія", "а хдє у лєрмантава каланіалізм?" і так далі). Почитайте, воно просто офігенне:
https://ko-fi.com/post/%D0%A6%D0%86%D0%9A%D0%90%D0%92%D0%86-%D0%94%D0%9E%D0%A1%D0%9B%D0%86%D0%94%D0%98-%D0%A5%D0%9E%D0%9B%D0%86%D0%92%D0%90%D0%A0%D0%9A%D0%90-E1E01GY9TE
В "Темному селі" пані Ольга Брильова виклала своє дослідження ставлення "хароших рускіх" до культури на прикладі анонімної веб-спільноти з доволі жорстким гейткіпінгом (без якого дуже страшно). З препаруванням фірмового дводумства ("культура ні прі чьом", "в вайнє і мірє толька адна імпєрія, і єта Францьія", "а хдє у лєрмантава каланіалізм?" і так далі). Почитайте, воно просто офігенне:
https://ko-fi.com/post/%D0%A6%D0%86%D0%9A%D0%90%D0%92%D0%86-%D0%94%D0%9E%D0%A1%D0%9B%D0%86%D0%94%D0%98-%D0%A5%D0%9E%D0%9B%D0%86%D0%92%D0%90%D0%A0%D0%9A%D0%90-E1E01GY9TE
Ko-fi
ЦІКАВІ ДОСЛІДИ: ХОЛІВАРКА
Olha Brylova published a post on Ko-fi
🔥4👍2
#history #writersnotes
З ФБ Едуарда Андрющенка:
"Припинив існування сайт “Чтиво”. Він був одночасно і піратським ресурсом, і корисним сховищем сканів видань, які особливо не купиш (старовинні, діаспорні видання тощо).
Натомість ось вам деякі онлайн-бібліотеки, які й далі існують, і про які знають набагато менше. Взагалі “Чтиво” значною мірою був агрегатором - тобто брав скани з інших ресурсів та заливав собі.
На відміну від "Чтива", ці - без відверто піратського контенту.
Якщо щось не згадав - підказуйте, додам.
Електронна бібліотека Інституту історії України НАНУ - величезна кількість наукових видань:
http://resource.history.org.ua/e-library
“Діаспоріана” - тисячі книжок та періодичних видань української діаспори:
https://diasporiana.org.ua/
Електронна бібліотека Національної історичної бібліотеки України - переважно рідкісні старовинні видання:
https://omeka.nibu.kyiv.ua/s/nibu/page/index
Електронна бібліотека Архіву ОУН - здебільшого видані в діаспорі книжки, журнали та газети українського визвольного руху:
https://ounuis.info/library.html
Libraria - тут виключно періодика, насамперед газети першої половини 20 століття, зручний пошук за ключовими словами, доступ за символічну платню:
https://libraria.ua/
Електронний архів Михайла Грушевського - чималий масив його праць та про нього:
http://hrushevsky.history.org.ua/category/1
Є ще електронні ресурси Вернадки, але сайт давно потребує оновлення, для читача там все не надто зручно влаштовано:
http://www.nbuv.gov.ua/node/2116
Ну й хвилинка самореклами. Ці бібліотеки неабияк допомогли мені під час написання книжки "Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)", яка щойно вийшла у видавництві Vivat. Трохи деталей про книжку:
https://www.facebook.com/share/p/1KXJt8qWbn/
Замовити в автора (тобто в мене) підписаний примірник можна тут:
https://secure.wayforpay.com/button/b08cd5688f575"
З ФБ Едуарда Андрющенка:
"Припинив існування сайт “Чтиво”. Він був одночасно і піратським ресурсом, і корисним сховищем сканів видань, які особливо не купиш (старовинні, діаспорні видання тощо).
Натомість ось вам деякі онлайн-бібліотеки, які й далі існують, і про які знають набагато менше. Взагалі “Чтиво” значною мірою був агрегатором - тобто брав скани з інших ресурсів та заливав собі.
На відміну від "Чтива", ці - без відверто піратського контенту.
Якщо щось не згадав - підказуйте, додам.
Електронна бібліотека Інституту історії України НАНУ - величезна кількість наукових видань:
http://resource.history.org.ua/e-library
“Діаспоріана” - тисячі книжок та періодичних видань української діаспори:
https://diasporiana.org.ua/
Електронна бібліотека Національної історичної бібліотеки України - переважно рідкісні старовинні видання:
https://omeka.nibu.kyiv.ua/s/nibu/page/index
Електронна бібліотека Архіву ОУН - здебільшого видані в діаспорі книжки, журнали та газети українського визвольного руху:
https://ounuis.info/library.html
Libraria - тут виключно періодика, насамперед газети першої половини 20 століття, зручний пошук за ключовими словами, доступ за символічну платню:
https://libraria.ua/
Електронний архів Михайла Грушевського - чималий масив його праць та про нього:
http://hrushevsky.history.org.ua/category/1
Є ще електронні ресурси Вернадки, але сайт давно потребує оновлення, для читача там все не надто зручно влаштовано:
http://www.nbuv.gov.ua/node/2116
Ну й хвилинка самореклами. Ці бібліотеки неабияк допомогли мені під час написання книжки "Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)", яка щойно вийшла у видавництві Vivat. Трохи деталей про книжку:
https://www.facebook.com/share/p/1KXJt8qWbn/
Замовити в автора (тобто в мене) підписаний примірник можна тут:
https://secure.wayforpay.com/button/b08cd5688f575"
ounuis.info
Бібліотека — Архів ОУН
Комплекти книг, періодики, неперіодичних видань, альманахів, рукописів, машинописів різної тематики
❤2