Є перша прочитана книга у 2026.
Завтра буде відгук ☝️☺️
Завтра буде відгук ☝️☺️
🎉13🔥6☃2❤🔥1✍1👏1
«Йоль. Ніч Богів та Людей»
АНТОЛОГІЯ
«Будьте обачні з цією книгою, адже вона може вдарити нижче християнського пояса».
Я не переказуватиму вам зміст і не намагатимусь продати цю чудову антологію через тези чи влучні фрази.
Усі поціновувачі «скандинавського двіжу»(яким являюся я) дуже цінують літературу, яка з’являється на арені й одразу ж поглинається.
Я так одного разу натрапив на дуже нецікаву історію — але це було лише раз.
У більшості ж випадків це захопливі подорожі, круті саги, цікаві й місцями дуже кумедні моменти про суворих, бородатих північних вуйків, які були й залишаються цікавими через свою загадковість, недослідженість та особливе світосприйняття.
Бо за ширмою піратства, окрім самого піратства, ховалися ремісники, землероби, інтелектуали й дослідники цього світу.
Ті, кому життя було цікаве.
А отже — цікавими були й вони самі.
В антології є захопливі паралелі з нашою вірою.
Тут розкажуть про ялинку і те, як вона потрапила до нашого християнського ужитку.
Є дуже кумедна історія про паралелі між Христом і Тором.
Єдине, що може трохи відлякати (і це на початку книги), — академічність, яка в цьому випадку повністю виправдана, адже ми говоримо про роз’яснення понять, слів і висловів.
Ну і ще: християнська доба дуже сильно видозмінила скандинавські історії (когось це мені нагадує 🤔), обряди та світосприйняття, які були записані й перекультивовані на свій лад.
А отже, з усім цим потрібно розбиратися. Що, власне, ця книга частково й намагається зробити, черпаючи істину з усіх можливих джерел.
Отже, перша в цьому році книга була влучною, тематичною, крутою й пізнавальною.
На Різдво читати про те, як це Різдво отримувало значення у язичників, — ну дуже символічно☝️
Навіть вдалося почерпнути кілька референсів для теперішньої та майбутньої (власної) історії.
АНТОЛОГІЯ
Дисклеймер:«Будьте обачні з цією книгою, адже вона може вдарити нижче християнського пояса».
Я не переказуватиму вам зміст і не намагатимусь продати цю чудову антологію через тези чи влучні фрази.
Усі поціновувачі «скандинавського двіжу»(яким являюся я) дуже цінують літературу, яка з’являється на арені й одразу ж поглинається.
Я так одного разу натрапив на дуже нецікаву історію — але це було лише раз.
У більшості ж випадків це захопливі подорожі, круті саги, цікаві й місцями дуже кумедні моменти про суворих, бородатих північних вуйків, які були й залишаються цікавими через свою загадковість, недослідженість та особливе світосприйняття.
Бо за ширмою піратства, окрім самого піратства, ховалися ремісники, землероби, інтелектуали й дослідники цього світу.
Ті, кому життя було цікаве.
А отже — цікавими були й вони самі.
В антології є захопливі паралелі з нашою вірою.
Тут розкажуть про ялинку і те, як вона потрапила до нашого християнського ужитку.
Є дуже кумедна історія про паралелі між Христом і Тором.
Єдине, що може трохи відлякати (і це на початку книги), — академічність, яка в цьому випадку повністю виправдана, адже ми говоримо про роз’яснення понять, слів і висловів.
Ну і ще: християнська доба дуже сильно видозмінила скандинавські історії (когось це мені нагадує 🤔), обряди та світосприйняття, які були записані й перекультивовані на свій лад.
А отже, з усім цим потрібно розбиратися. Що, власне, ця книга частково й намагається зробити, черпаючи істину з усіх можливих джерел.
Отже, перша в цьому році книга була влучною, тематичною, крутою й пізнавальною.
На Різдво читати про те, як це Різдво отримувало значення у язичників, — ну дуже символічно
Навіть вдалося почерпнути кілька референсів для теперішньої та майбутньої (власної) історії.
Кількість сторінок:171 с.Видавництво:«Пломінь»Оцінка:⭐️ ⭐️ ⭐️ ⭐️ ⭐️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤12☃2👍2🔥1
книжкова буря
Мистецтво 🤌 Ми вирішили почати цей рік із того, що подаруємо вам мистецтво. Неймовірно атмосферна робота художника Барабаша Ігоря занурить вас у мить, коли хвилі розрізає дракар, ви чуєте ритми барабану і веслуєте до нових земель. Умови прості: - підписатися…
Нагадую вам про розіграш крутої картини😍
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤7☃2👍1🔥1
Forwarded from Роман з історією (Roma Roman)
6 січня 1938 року в селі Рахнівка Вінницької області народився Василь Стус
Пропоную вашій увазі спогади про його «щасливе дитинство». Це був період Другої світової війни та відбудови. У той час Україна пережила третій голод організований СРСР.
«Коли мені було 9 літ, ми будували хату. І помирав тато - з голоду спухлий. А ми пхали тачку, місили глину, робили саман, виводили стіни. Голодний я був, як пес. Пам’ятаю коржі зі жмиху, які пекла мама, а мені від них геть боліла голова».
«То був мій 3-4 клас. Тоді, на тій біді, я став добре вчитися. Вже 4 клас скінчив на відмінно - і до кінця школи мав похвальні грамоти, де в овалах були портрети Леніна і Сталіна.
Усе дитинство моє було з тачкою. То везли картоплю з поля, то з мішком я ходив на городи - рвав траву чи то для корови, чи то для кози, то возив вугілля, збиравши на териконі. Тяжко - жили мало не лопали. А мусиш пхати тачку.
Пам’ятаю, як плакала мама, бо в неї була одна подерта - латана-перелатана сорочка, а ми з Марусею ходили бозна у чому.
Пам’ятаю, як 1946-1947 рр. пас чужу корову - за це мене годували. Я знав, що мама голодна - і не міг їсти сам, просив миску додому, аби поїсти з мамою разом. Колись поніс миску, а мама стала сварити мене дуже тяжко, плакала, казала, аби я так не робив більше. Бо їй дуже хотілося їсти - і дивитися на їжу їй було тяжко. А мені ложка не лізла до рота.»
Більше спогадів можна прочитати за посиланням.
Шкільне фото Василя Стуса
Пропоную вашій увазі спогади про його «щасливе дитинство». Це був період Другої світової війни та відбудови. У той час Україна пережила третій голод організований СРСР.
«Коли мені було 9 літ, ми будували хату. І помирав тато - з голоду спухлий. А ми пхали тачку, місили глину, робили саман, виводили стіни. Голодний я був, як пес. Пам’ятаю коржі зі жмиху, які пекла мама, а мені від них геть боліла голова».
«То був мій 3-4 клас. Тоді, на тій біді, я став добре вчитися. Вже 4 клас скінчив на відмінно - і до кінця школи мав похвальні грамоти, де в овалах були портрети Леніна і Сталіна.
Усе дитинство моє було з тачкою. То везли картоплю з поля, то з мішком я ходив на городи - рвав траву чи то для корови, чи то для кози, то возив вугілля, збиравши на териконі. Тяжко - жили мало не лопали. А мусиш пхати тачку.
Пам’ятаю, як плакала мама, бо в неї була одна подерта - латана-перелатана сорочка, а ми з Марусею ходили бозна у чому.
Пам’ятаю, як 1946-1947 рр. пас чужу корову - за це мене годували. Я знав, що мама голодна - і не міг їсти сам, просив миску додому, аби поїсти з мамою разом. Колись поніс миску, а мама стала сварити мене дуже тяжко, плакала, казала, аби я так не робив більше. Бо їй дуже хотілося їсти - і дивитися на їжу їй було тяжко. А мені ложка не лізла до рота.»
Більше спогадів можна прочитати за посиланням.
Шкільне фото Василя Стуса
❤7💔4🔥3🥰2☃1🙏1
Forwarded from Ната в книжкових світах
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤12🔥6☃2
Forwarded from Chytomo
“…і я знову захочу стати частиною
звичайного міста
вигулювати великого пса
смажити яєшню
пити каву в симпатичних книгарнях з високими полицями
це небезпечно
це дуже небезпечно
спокійне життя це хвороба
викинь ці думки
наче використані бахіли
втікай звідси
в свій бліндаж
в своє болото
в свої міни
я поверну собі життя
я поверну собі життя?
Обіцяю”.
7 січня два роки тому на Харківщині загинув Максим “Далі" Кривцов – український поет, фотограф, громадський діяч, доброволець (1990-2024).
Ми записали інтерв’ю з поетом, у якого на той час ще не було першої книжки. Це виявилося єдиним його інтерв'ю.
Уже після загибелі цю розмову переклали на різні мови. Вийшла його перша поетична збірка, що стала бестселером в Україні. Її переклали у Греції, Франції, Бразилії, а в Литві – визнали найкращою перекладною збіркою поезії за 2025 рік. Його фотовиставки проходили в різних містах України, а також у різних країнах, зокрема й в Японії.
2025 року Максимові присвоїли звання Героя України.
Памʼятаємо.
звичайного міста
вигулювати великого пса
смажити яєшню
пити каву в симпатичних книгарнях з високими полицями
це небезпечно
це дуже небезпечно
спокійне життя це хвороба
викинь ці думки
наче використані бахіли
втікай звідси
в свій бліндаж
в своє болото
в свої міни
я поверну собі життя
я поверну собі життя?
Обіцяю”.
7 січня два роки тому на Харківщині загинув Максим “Далі" Кривцов – український поет, фотограф, громадський діяч, доброволець (1990-2024).
Ми записали інтерв’ю з поетом, у якого на той час ще не було першої книжки. Це виявилося єдиним його інтерв'ю.
Уже після загибелі цю розмову переклали на різні мови. Вийшла його перша поетична збірка, що стала бестселером в Україні. Її переклали у Греції, Франції, Бразилії, а в Литві – визнали найкращою перекладною збіркою поезії за 2025 рік. Його фотовиставки проходили в різних містах України, а також у різних країнах, зокрема й в Японії.
2025 року Максимові присвоїли звання Героя України.
Памʼятаємо.
💔20
Йон зі Скеліґґе «Творчі Нариси»
Я, коли побратими починають розмови про сантехніку🤣 #ПоГиГикати😄
Також їхнє обличчя, коли я розпочинаю розмови про літературу 😂
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁11❤4☃1
Хочу нагадати вам, що триває розіграш неймовірної картини, яка точно стане прикрасою вашої оселі, а можливо — робочого місця, бліндажа, офісу чи будь-якого простору, де вам захочеться її бачити.
Залишилось два дні — і ми дізнаємось ім’я переможця.
Учасників поки небагато, тож шансів виграти справді чимало.
Долучайтеся — умови прості 🫡
👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇
Залишилось два дні — і ми дізнаємось ім’я переможця.
Учасників поки небагато, тож шансів виграти справді чимало.
Долучайтеся — умови прості 🫡
👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇👇
✍4❤2☃1
Forwarded from книжкова буря
Мистецтво 🤌
Ми вирішили почати цей рік із того, що подаруємо вам мистецтво.
Неймовірно атмосферна робота художника Барабаша Ігоря занурить вас у мить, коли хвилі розрізає дракар, ви чуєте ритми барабану і веслуєте до нових земель.
Умови прості:
- підписатися на телеграм-канал «Книжкова буря» (як символічно 👀);
- підписатися на канал «Йон зі Скеліґґе. Творчі нариси»;
- у коментарях під оригінальною публікацією залишити свій порядковий номер.
Розіграш триватиме до 10 січня.
І ще одне.
Ви бачите цю красу, яку ми розігруємо? Так от — ви можете замовити її собі.
Або обрати щось інше, що припаде до душі. Або ж попросити намалювати те, що ви давно мріяли бачити на стіні.
ХОЧЕТЕ?
Звертайтеся за посиланням
👇
Кляцьніть на мене
👆
Ми вирішили почати цей рік із того, що подаруємо вам мистецтво.
Неймовірно атмосферна робота художника Барабаша Ігоря занурить вас у мить, коли хвилі розрізає дракар, ви чуєте ритми барабану і веслуєте до нових земель.
Умови прості:
- підписатися на телеграм-канал «Книжкова буря» (як символічно 👀);
- підписатися на канал «Йон зі Скеліґґе. Творчі нариси»;
- у коментарях під оригінальною публікацією залишити свій порядковий номер.
Розіграш триватиме до 10 січня.
І ще одне.
Ви бачите цю красу, яку ми розігруємо? Так от — ви можете замовити її собі.
Або обрати щось інше, що припаде до душі. Або ж попросити намалювати те, що ви давно мріяли бачити на стіні.
ХОЧЕТЕ?
Звертайтеся за посиланням
Кляцьніть на мене
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥9✍2❤2☃1
Щоразу, як заходимо на позицію, а особливо на нову — це стовідсотково безсонна ніч.
Потім, мов овоч, плентаюся більшу частину дня — доти, доки не зморить.
Загалом вдень не сплю зовсім, лише вночі можу заснути.
Хіба що втомлюся, як кінь у полі.
А з такою інтенсивністю роботи, схоже, так і буде найближчим часом.
Потім, мов овоч, плентаюся більшу частину дня — доти, доки не зморить.
Загалом вдень не сплю зовсім, лише вночі можу заснути.
Хіба що втомлюся, як кінь у полі.
А з такою інтенсивністю роботи, схоже, так і буде найближчим часом.
💔10❤4