Лукашенко продемонстрував різницю стосунків між ним з Путіним та ним із Сі.

У таких дипломатичних прикладах важать не лише заяви, а й те, як режим Лукашенка сам себе показує (або не показує) поруч з іншими диктаторами.

Після дводобової зустрічі Лукашенка з Путіним публічний результат виглядав максимально стримано: закритий формат, мінімум протоколу, без гучних заяв і без помітної демонстрації “союзницької єдності”. Для двох режимів, які зазвичай охоче продають аудиторії картинку близькості, така тиша виглядає показово.

Через три дні Лукашенко вже в Пекіні. Там тональність інша: відео, протокол, зустріч із Сі Цзіньпіном, слова про “залізну дружбу” та “історичний пік” відносин. Сам візит до Китаю не є сенсацією. Лукашенко їздить туди регулярно. Важливий контекст: Пекін з’явився одразу після закритої розмови з Путіним, яка не дала помітного публічного результату.

Для Москви це неприємний сигнал. Білорусь залишається залежною від Росії військово, політично й економічно. Але Лукашенко показує, що його залежність уже не замкнена лише на Кремль. Він намагається підняти ставки й показати Пекін як додаткового арбітра у відносинах із Путіним.

Для України головне питання просте: що робитиме Мінськ після цих зустрічей.

Якщо Білорусь знову дозволить використовувати свою територію для російських атак, інфраструктурної підтримки дронів, роботи полігонів, переміщення техніки чи посилення військової активності біля українського кордону, Мінськ уже не зможе ховатися за риторикою “невтягування”. Це буде практична участь у забезпеченні російської війни.

І саме тут у Лукашенка є власний страх. Після серії успішних ударів по російських НПЗ він добре бачить, наскільки вразливою стала паливна інфраструктура. Білорусь сьогодні важлива для Росії як додатковий паливний буфер. Білоруські НПЗ, зокрема Мозирський, допомагають компенсувати частину проблем російської переробки. Але чим активніше Мінськ включається у військову логістику РФ, тим вищою стає ціна співучасті.

Білорусь значно крихкіша за Росію. Те, що для Москви є ще одним елементом великої війни на виснаження, для Мінська може швидше перетворитися на кризу режимної стійкості. Удар по паливній логістиці, експортній виручці або переробці для Білорусі матиме болючіший ефект, ніж для РФ.

Китайський фактор у цій ситуації може працювати як тимчасовий запобіжник. Пекіну не потрібна неконтрольована ескалація біля кордонів НАТО, дестабілізація Білорусі та удар по власних економічних інтересах. Для Китаю Лукашенко корисний як стабільний залежний партнер, а не як співучасник авантюри, яка може розхитати весь північний фланг.

Але це не робить Білорусь безпечною. Вона й далі залишається військово-політичним ресурсом Росії. Просто тепер поведінку Мінська треба читати не лише через Кремль, а й через Пекін.

Практичний висновок для України: стежити не за словами Лукашенка, а за діями. Ретранслятори, полігони, переміщення техніки, логістика, ППО, паливо, спільні навчання з РФ. Саме ці маркери покажуть, чи Мінськ справді стримується, чи лише виграє час перед новим підвищенням ставок.

Поки що Лукашенко намагається продати Путіну свою лояльність, а Сі Цзіньпіну свою керованість. Для України важливо не переоцінити китайський запобіжник, але й не ігнорувати його. Білорусь не вийшла з російської орбіти. Вона просто дедалі помітніше торгується за своє місце між двома сильнішими центрами сили.

Угруповання обʼєднаних сил прокоментувало топографічний кретинізм Путіна і назвало його заяву про бойові дії під Старим Осколом трохи передчасними.

Пітерська ріелторка Катя, яка схожа на повію, вирішила на тлі паливної кризи зняти рекламу своїх послуг на заправках Пітера. Глянули її профіль... а вона там в квітні писала про др свого батька, який воював проти України. Можете їй подзвонити: спитати за квартири чи за батька 😁

27 червня у Челябінському авіаційному училищі штурманів відбувся урочистий випуск молодих офіцерів.

ЧВВАКУШ готує не пілотів, а офіцерів-штурманів і фахівців бойового управління. Тобто людей, які мають прямий стосунок до роботи російської військової авіації.

Після випуску молоді офіцери вирішили додати трохи слідів для OSINT.

І тут російського військового льотчика і Z-блогера Іллю Туманова (ака "сфінктербомбер") має бомбанути на тему OPSEC.

Нову схему поповнення бюджету на тлі бензинової кризи винайшли в Саратові:

Біля автозаправок встановлюють знаки про заборону стоянки, а коли збирається пробка з машин, які чекають в черзі, то водіям прилітає штраф за порушення ПДД 2250 фублів. Ідеальна схема, яку радимо впроваджувати в усіх регіонах тимчасово існуючої РФ.

Так невдовзі росіянам замість ФСБ почнуть дзвонити з Госавтоінспєкціі, щоб стягувати мільйонні штрафи 😁

"Думаю кто-то стуканул"

В тг-каналах Волгограду співчувають, що хтось стуканув на сестер-двійняшок, які хотіли підняти грошей на СВОлочах.