Вітаємо українців з Днем Конституції України!
Хочемо нагадати перше речення зі статті 17, яке вже понад 12 років залишається найбільш актуальним для нашої спільноти InformNapalm та всіх, хто як і ми живе ці роки за принципом: або ти в Силах оборони України, або працюєш для підтримки Сил оборони України.
Разом переможемо.
Слава Україні!
Хочемо нагадати перше речення зі статті 17, яке вже понад 12 років залишається найбільш актуальним для нашої спільноти InformNapalm та всіх, хто як і ми живе ці роки за принципом: або ти в Силах оборони України, або працюєш для підтримки Сил оборони України.
"Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу"
Разом переможемо.
Слава Україні!
❤🔥835👍178🫡66😁17✍5🔥4🎉3😢1
#безпалива
Чергові відео з Москви:
1. Таксист розповідає як шукає де заправитись в неділю, 28.06, та натякає, що на виборах буде голосувати проти путінської партіії "Єдіная Росія"
2. Сварка за паливо.
Загалом курс на дебензифікацію Росії обраний дуже правильно та вчасно. Рівень напруги зростає щодня. Ще трохи і ситуація всередині РФ спалахне від будь-якої іскри.
Чергові відео з Москви:
1. Таксист розповідає як шукає де заправитись в неділю, 28.06, та натякає, що на виборах буде голосувати проти путінської партіії "Єдіная Росія"
2. Сварка за паливо.
Загалом курс на дебензифікацію Росії обраний дуже правильно та вчасно. Рівень напруги зростає щодня. Ще трохи і ситуація всередині РФ спалахне від будь-якої іскри.
👍850😁335🔥143🎉21👌17❤🔥9⚡7
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Росіянин прогнозує, що скоро Росія дійде до стадії, коли Сибір заберуть китайці. Бо Путін знищив російську армію, напавши на Україну, а тепер країна-бензоколонка має проблеми з бензином і невдовзі люди будуть їздити на конях, замість машин.
😁1.03K👍207💯105🔥52⚡28🎉23👌10👀4😎1
Загалом в тому ж Threads та інших соцмережах помічаємо, що паливна криза потрапила в самий нерв так званого "аполітичного" прошарку росіян: щодня зʼявляються сотні і тисячі відео в профілях росіян та росіянок, що вже не дуже обирають слова, натякаючи, що влада нездатна вирішити ситуацію. Це доволі хороший симптом, і якщо удари по НПЗ, логістиці та інших чутливих ланках продовжаться, то бунтувати почнуть не ті, хто звик жити в лайні десятки років на межі виживання в крайній бідності, а середній клас, який міг собі дозволити базові блага.
Тому стратегія обрана правильна, головне щоб ті ж США, як вже бувало в історії, не почали рятувати Росію від глибокої кризи, громадянської війни та розпаду.
Тому стратегія обрана правильна, головне щоб ті ж США, як вже бувало в історії, не почали рятувати Росію від глибокої кризи, громадянської війни та розпаду.
💯1.1K👌144🔥79👍32🤔10🎉8⚡6👀4❤🔥2
Логічний експеримент з ChatGPT: що буде, якщо керувати Росією поставили б найбільшого ворога рускіх? Буде те, до чого Путін веде Росію всі ці роки 😁
😁959🎉161💯151🔥23👍17😎10👀7❤🔥2😱1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В центрі Мінська сьогодні сталась пожежа, мешканці міста бачили густий дим.
В мережі жартують, що як тільки Лукашенко поїхав в довготривале турне за кордон - в Білорусі почали "обирати нового Папу".
Деякі жартують, що "горять ті самі білоруські ретранслятори" 😁
А можливо, просто в Мінську сьогодні косплеять пожежу на НПЗ в Словʼянську-на-Кубані? 😏
В мережі жартують, що як тільки Лукашенко поїхав в довготривале турне за кордон - в Білорусі почали "обирати нового Папу".
Деякі жартують, що "горять ті самі білоруські ретранслятори" 😁
А можливо, просто в Мінську сьогодні косплеять пожежу на НПЗ в Словʼянську-на-Кубані? 😏
😁1.08K👀126🎉66🔥25🤔8👏6👍5😢2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
#безпалива
В кримських пабліках вже показують, що до кримчан, які їдуть в краснодарський край РФ за паливом ставлення як до людей 2 сорту. Місцеві влаштовують скандали з "понаєхавшимі" з Криму.
Якби зараз у Краснодарському краї провели референдум за відʼєднання Криму і перекриття Керченського мосту на виїзд з Криму - результати б всіх здивували.
У Кримчан є лише один шлях до налагодження нормального життя - повернення в рідну українську гавань.
В кримських пабліках вже показують, що до кримчан, які їдуть в краснодарський край РФ за паливом ставлення як до людей 2 сорту. Місцеві влаштовують скандали з "понаєхавшимі" з Криму.
Якби зараз у Краснодарському краї провели референдум за відʼєднання Криму і перекриття Керченського мосту на виїзд з Криму - результати б всіх здивували.
У Кримчан є лише один шлях до налагодження нормального життя - повернення в рідну українську гавань.
😁1.08K🔥206💯160👌41🎉29👍14👀13😎9❤🔥3
OSINT-аналітик InformNapalm Антон Павлушко на своїй сторінці у Facebook сьогодні висловив свою думку щодо деяких цікавих заяв з інтерв'ю головного конструктора і співвласника української компанії Fire Point Дениса Штілермана та навів приклади роботи європейських компаній:
Ключове питання тут не в тому, чи треба прискорювати приватні ракетні розробки. Треба. Питання в іншому: на яких умовах приватний сектор отримує доступ до державної технічної спадщини.
Якщо держава передає знання, документацію і напрацювання, вона має отримувати не лише “обіцянку швидшого результату”, а й контроль, частку впливу або чітко прописані зобов’язання. Інакше це буде не державно-приватне партнерство, а тиха приватизація радянської та української інженерної спадщини.
"Послухав Дениса Штілермана в інтерв'ю для PRESSING, де він скаржиться на відсутність бази знань від державних конструкторських бюро, де можна було б побачити, хто, як і що робить, щоб прискорити процес розробки власних ракет. Цю тему він підіймає не вперше, але державні КБ проти.
Я чудово можу його зрозуміти, але тут є одне «але». Ти або державна компанія, і тоді можеш таке вимагати, або ти приватна компанія. І тоді державні КБ дійсно не можуть тобі просто так і без процедури щось передавати. Особливо коли до прозорості структури власності є питання.
Загалом його бажання логічне, адже в Україні була велика кількість всякої технічної документації від радянських розробок. Звичайно, що росіяни це вже давно собі скопіювали. Звичайно, що державні КБ без фінансування та кадрів все це не можуть використати. Але і віддати це просто так в якусь державну базу знань... а що тоді лишиться робити цим КБ?
Якщо таке зроблять, то фактично це може обернутися приватизацією інтелектуальної власності державних компаній. Ну давайте тоді держава увійде в акціонери Fire Point з контрольним пакетом?
Західні виробники часто формально приватні компанії, але так само часто якийсь пакет акцій контролює держава, бо так чи інакше це механізм впливу на інші держави. Державне замовлення теж ніхто не забуває.
Наприклад, Hensoldt, які роблять радари для IRIS-T, на чверть належать Федеративній Республіці Німеччина через KfW. Ще близько 22,8% — в італійської Leonardo S.p.A., яка у свою чергу приблизно на 30% належить італійському Міністерству економіки і фінансів.
Leonardo належить чверть акцій MBDA. Сам Taurus виробляє Taurus Systems — спільне підприємство MBDA Deutschland і Saab, але MBDA в цій історії все одно є ключовим вузлом. Ще по 37,5% у MBDA мають Airbus та BAE Systems.
Airbus, своєю чергою, загальноєвропейський проєкт із великою біржовою часткою, але державні пакети там теж залишаються: німцям через GZBV належить близько 10,8%, французам через державний холдинг Sogepa — ще близько 10,8%. Іспанцям через державний SEPI — близько 4%.
Французький Thales — частково державний. І ще є купа прикладів, коли формально це приватні компанії, але державна частка там залишається. Звичайно, є винятки, де компанії просто приватні, але вони, своєю чергою, теж дуже дотичні до політики, бо вона їм забезпечує державне замовлення.
Тому ідея із залученням державних розробок цікава, але тоді треба залучати державу до акціонерів"
Ключове питання тут не в тому, чи треба прискорювати приватні ракетні розробки. Треба. Питання в іншому: на яких умовах приватний сектор отримує доступ до державної технічної спадщини.
Якщо держава передає знання, документацію і напрацювання, вона має отримувати не лише “обіцянку швидшого результату”, а й контроль, частку впливу або чітко прописані зобов’язання. Інакше це буде не державно-приватне партнерство, а тиха приватизація радянської та української інженерної спадщини.
💯742👍97🤔37🔥12😱4
Лукашенко продемонстрував різницю стосунків між ним з Путіним та ним із Сі.
У таких дипломатичних прикладах важать не лише заяви, а й те, як режим Лукашенка сам себе показує (або не показує) поруч з іншими диктаторами.
Після дводобової зустрічі Лукашенка з Путіним публічний результат виглядав максимально стримано: закритий формат, мінімум протоколу, без гучних заяв і без помітної демонстрації “союзницької єдності”. Для двох режимів, які зазвичай охоче продають аудиторії картинку близькості, така тиша виглядає показово.
Через три дні Лукашенко вже в Пекіні. Там тональність інша: відео, протокол, зустріч із Сі Цзіньпіном, слова про “залізну дружбу” та “історичний пік” відносин. Сам візит до Китаю не є сенсацією. Лукашенко їздить туди регулярно. Важливий контекст: Пекін з’явився одразу після закритої розмови з Путіним, яка не дала помітного публічного результату.
Для Москви це неприємний сигнал. Білорусь залишається залежною від Росії військово, політично й економічно. Але Лукашенко показує, що його залежність уже не замкнена лише на Кремль. Він намагається підняти ставки й показати Пекін як додаткового арбітра у відносинах із Путіним.
Для України головне питання просте: що робитиме Мінськ після цих зустрічей.
Якщо Білорусь знову дозволить використовувати свою територію для російських атак, інфраструктурної підтримки дронів, роботи полігонів, переміщення техніки чи посилення військової активності біля українського кордону, Мінськ уже не зможе ховатися за риторикою “невтягування”. Це буде практична участь у забезпеченні російської війни.
І саме тут у Лукашенка є власний страх. Після серії успішних ударів по російських НПЗ він добре бачить, наскільки вразливою стала паливна інфраструктура. Білорусь сьогодні важлива для Росії як додатковий паливний буфер. Білоруські НПЗ, зокрема Мозирський, допомагають компенсувати частину проблем російської переробки. Але чим активніше Мінськ включається у військову логістику РФ, тим вищою стає ціна співучасті.
Білорусь значно крихкіша за Росію. Те, що для Москви є ще одним елементом великої війни на виснаження, для Мінська може швидше перетворитися на кризу режимної стійкості. Удар по паливній логістиці, експортній виручці або переробці для Білорусі матиме болючіший ефект, ніж для РФ.
Китайський фактор у цій ситуації може працювати як тимчасовий запобіжник. Пекіну не потрібна неконтрольована ескалація біля кордонів НАТО, дестабілізація Білорусі та удар по власних економічних інтересах. Для Китаю Лукашенко корисний як стабільний залежний партнер, а не як співучасник авантюри, яка може розхитати весь північний фланг.
Але це не робить Білорусь безпечною. Вона й далі залишається військово-політичним ресурсом Росії. Просто тепер поведінку Мінська треба читати не лише через Кремль, а й через Пекін.
Практичний висновок для України: стежити не за словами Лукашенка, а за діями. Ретранслятори, полігони, переміщення техніки, логістика, ППО, паливо, спільні навчання з РФ. Саме ці маркери покажуть, чи Мінськ справді стримується, чи лише виграє час перед новим підвищенням ставок.
Поки що Лукашенко намагається продати Путіну свою лояльність, а Сі Цзіньпіну свою керованість. Для України важливо не переоцінити китайський запобіжник, але й не ігнорувати його. Білорусь не вийшла з російської орбіти. Вона просто дедалі помітніше торгується за своє місце між двома сильнішими центрами сили.
У таких дипломатичних прикладах важать не лише заяви, а й те, як режим Лукашенка сам себе показує (або не показує) поруч з іншими диктаторами.
Після дводобової зустрічі Лукашенка з Путіним публічний результат виглядав максимально стримано: закритий формат, мінімум протоколу, без гучних заяв і без помітної демонстрації “союзницької єдності”. Для двох режимів, які зазвичай охоче продають аудиторії картинку близькості, така тиша виглядає показово.
Через три дні Лукашенко вже в Пекіні. Там тональність інша: відео, протокол, зустріч із Сі Цзіньпіном, слова про “залізну дружбу” та “історичний пік” відносин. Сам візит до Китаю не є сенсацією. Лукашенко їздить туди регулярно. Важливий контекст: Пекін з’явився одразу після закритої розмови з Путіним, яка не дала помітного публічного результату.
Для Москви це неприємний сигнал. Білорусь залишається залежною від Росії військово, політично й економічно. Але Лукашенко показує, що його залежність уже не замкнена лише на Кремль. Він намагається підняти ставки й показати Пекін як додаткового арбітра у відносинах із Путіним.
Для України головне питання просте: що робитиме Мінськ після цих зустрічей.
Якщо Білорусь знову дозволить використовувати свою територію для російських атак, інфраструктурної підтримки дронів, роботи полігонів, переміщення техніки чи посилення військової активності біля українського кордону, Мінськ уже не зможе ховатися за риторикою “невтягування”. Це буде практична участь у забезпеченні російської війни.
І саме тут у Лукашенка є власний страх. Після серії успішних ударів по російських НПЗ він добре бачить, наскільки вразливою стала паливна інфраструктура. Білорусь сьогодні важлива для Росії як додатковий паливний буфер. Білоруські НПЗ, зокрема Мозирський, допомагають компенсувати частину проблем російської переробки. Але чим активніше Мінськ включається у військову логістику РФ, тим вищою стає ціна співучасті.
Білорусь значно крихкіша за Росію. Те, що для Москви є ще одним елементом великої війни на виснаження, для Мінська може швидше перетворитися на кризу режимної стійкості. Удар по паливній логістиці, експортній виручці або переробці для Білорусі матиме болючіший ефект, ніж для РФ.
Китайський фактор у цій ситуації може працювати як тимчасовий запобіжник. Пекіну не потрібна неконтрольована ескалація біля кордонів НАТО, дестабілізація Білорусі та удар по власних економічних інтересах. Для Китаю Лукашенко корисний як стабільний залежний партнер, а не як співучасник авантюри, яка може розхитати весь північний фланг.
Але це не робить Білорусь безпечною. Вона й далі залишається військово-політичним ресурсом Росії. Просто тепер поведінку Мінська треба читати не лише через Кремль, а й через Пекін.
Практичний висновок для України: стежити не за словами Лукашенка, а за діями. Ретранслятори, полігони, переміщення техніки, логістика, ППО, паливо, спільні навчання з РФ. Саме ці маркери покажуть, чи Мінськ справді стримується, чи лише виграє час перед новим підвищенням ставок.
Поки що Лукашенко намагається продати Путіну свою лояльність, а Сі Цзіньпіну свою керованість. Для України важливо не переоцінити китайський запобіжник, але й не ігнорувати його. Білорусь не вийшла з російської орбіти. Вона просто дедалі помітніше торгується за своє місце між двома сильнішими центрами сили.
🤔349👍109😁94💯48👀23✍5🔥4❤🔥1😱1
Угруповання обʼєднаних сил прокоментувало топографічний кретинізм Путіна і назвало його заяву про бойові дії під Старим Осколом трохи передчасними.
😁909🔥74👍26💯8🫡4😎2😢1
Пітерська ріелторка Катя, яка схожа на повію, вирішила на тлі паливної кризи зняти рекламу своїх послуг на заправках Пітера. Глянули її профіль... а вона там в квітні писала про др свого батька, який воював проти України. Можете їй подзвонити: спитати за квартири чи за батька 😁
😁744👀43🔥29👌15