🇺🇦 Того ранку змінилося життя всіх українців. Війна приходить, коли не чекаєш — принаймні багато хто не вірив у те, що це станеться.

Ми не хотіли війни — це вона прийшла до нас. Зламала плани, долі та життя. Але ми — ті, хто дає відсіч ворогу кожної хвилини, забувши про особисте життя.

Ці 4 роки показали, що ми можемо об’єднатися і встояти. Хтось продовжує боротьбу й поверне те, що належить українцям по праву. Хтось — поліг у боях і залишається навіки в наших серцях і пам’яті.

Вірні присязі, працюємо заради України 🫡

🇺🇸 That morning changed the lives of all Ukrainians. War comes when you least expect it — at least many did not believe that this would happen.

We did not want war — it was war that came to us. It shattered plans, destinies, and lives. But we are the ones who repel the enemy every minute, setting aside our personal lives.

These four years have shown that we can unite and stand firm. Some continue the fight and will return what rightfully belongs to Ukrainians. Others fell in battle and remain forever in our hearts and memory.

Faithful to our oath, we work for the sake of Ukraine 🫡

4 роки з початку повномасштабного вторгнення. 12 років війни.
У війні є речі, які не злічити. Які за межею цифр і навіть слів.

Протоколи прописують, скільки боєкомплекту треба взяти перед виходом.
Ніщо і ніхто не зможе передати, скільки треба мати сміливості.

Відома вага рюкзака.
Вагу відповідальності на плечах можна лише відчути.

Час виходу групи завжди звірений до хвилини.
Але готовність зробити перший крок стрілки не показують.

Чотири роки великої війни – доказ, що нас не можна виміряти лише статистикою.
Те, що тримає нас – не в цифрах

Воїни Сил спеціальних операцій!
Наша слава не в кількості, наша надійність не в зброї, наша сила не в м’язах, наша звитяга не в 4 роках великої війни позаду, а в мирному часі для України попереду.

Дякую за вашу стійкість, рішучість, відвагу, відданість, жертовність, боєготовність!

Вічна пам’ять усім, хто навіки в строю!
Честь тим, хто продовжує воювати за Україну сьогодні!
Вітаємо в зграї тих, хто одягає двозуб для битв в майбутньому!

Служимо українському народові!

Сьогодні, як і в будь-який день цієї війни, що триває вже 12 років, нашій міжнародній спільноті InformNapalm 🔥 є що згадати.

Основа нашої команди стали ВПО з Криму в березні 2014, деякі трохи пізніше також в 2014 стали ВПО вже з Донбасу.

Далі полум'яні роки волонтерської діяльності і розвідки для допомоги Силам оборони України, деякі члени команди брали безпосередню участь в АТО/ООС, ну а з 24.02.2022 ще більше учасників з української частини нашої команди стали до лав ЗСУ.

Віримо в перемогу України. Робимо, що можемо для її наближення.

Мріємо та маємо чітку мету: зустріти перемогу України в українському Севастополі 🇺🇦🫡

🔥 Ignis vincit tenebris.

Це одвічне питання "стріли та лучника". Що легше: збити стрілу, чи уразити лучника? Питання риторичне. Що було б легше зробити західним партнерам України: шукати постійно дороговартісні ракети для ППО, які не дають гарантії збиття всіх "стріл" чи спільно працювати над наданням Україні засобів знищення заводів з виробництва далекобійних дронів та російських ракет?
Україні постійно нав'язують умови "зв'язаних рук" і програшних стратегій, замість того щоб дійсно вирішувати проблему російської агресії, яка загрожує всій Європі.
https://t.me/Tsaplienko/88568

На сторінці Міністерства оборони України в Facebook сьогодні згадують:

"🕐 24.02.22 13:06 – перші фото російських полонених

"Військовослужбовці 93 омбр взяли в полон двох російських окупантів з Ямпольского мотострілкового полку в/ч 91701".

Того ж дня, 24 лютого 2022, волонтери міжнародної спільноти InformNapalm оперативно знайшли шляхом OSINT і вже в 13:30 опублікували соціальні сторінки цих військовослужбовців:
https://t.me/informnapalm/3468

Ось так звичайні чоловіки в Києві в перші дні повномасштабного вторгнення приходили і отримували зброю, щоб дати відсіч російським окупантам.

Звісно, з точки зору організації злагодження цих сил - це було недалекоглядне ситуативне рішення, бо всі шукали "російські дрг" і різні групи без чіткої координації та зв'язку подекуди могли потрапити під "френдлі фаєр". З точки зору волі та сили духу - це було надихаюче, демонструвало як українці готові чинити спротив добре укомплектованим і злагодженим регулярним силам противника.

Звісно, що зараз вже є професійна підготовка і підрозділи, готові приймати до себе і навчати воювати мотивованих людей, тобто Сили оборони України стали більш професійними за ці роки. Хоч в перші дні війни "витягували" саме "на характері".

💥ССО уразили ворожий ЗРК С-400 «Тріумф» та знищили ЗРГК «Панцир С-1» в Криму

У ніч на 25 лютого 2026 року, підрозділи Middle strike Сил спеціальних операцій успішно уразили позиції протиповітряної оборони ворога в тимчасово окупованому Криму.

За результатами вогневого ураження підтверджено знищення пускової установки С-400, радіолокаційної станції 92Н6Е та допоміжні елементи системи С-400.

«Панцир-С1», який прикривав важливі об’єкти та позицій ворожого ППО від дронів та ракет на малих та середніх висотах також припинив своє існування. 

Сили спеціальних операцій продовжують здійснювати асиметричні дії з метою зниження наступального потенціалу росії.

Сили спеціальних операцій: Завжди за межею!

Максим Майоров, експерт Центру дослідження безпекового середовища “Прометей” написав щойно цікавий допис:

"Після вчорашнього голосування в ГА ООН до річниці російського повномасштабного вторгнення з’явився інтерес подивитися, чи вплинуло на результат заснування Трампом Ради Миру.

Нагадую, що статут Ради був підписаний 22 січня цього року в Давосі, а 19 лютого у Вашингтоні відбулося перше засідання, куди приїхали представники низки країн, які погодилися приєднатися.

Формально Рада Миру створена для врегулювання у Секторі Гази, але в процесі стало зрозумілим, що Трамп замислив якщо не альтернативу, то конкурента для ООН.

Організацію Об’єднаних Націй американський президент не шанує, і планомірно скорочує присутність США в її структурах.

Рада Миру – інша справа. Статут її виписаний так, що Трамп там одноосібний диктатор.

Звісно, самий по собі такий формат мало кого може привабити, але біля тридцяти урядів різних країн вирішили погодитись, щоб зберегти прихильність господаря Білого дому.

Вчорашнє голосування могло продемонструвати, чи поводиться новостворена Рада Миру як єдина фракція в Генасамблеї?

Справа не тільки в тому, що це було перше голосування з українського питання після заснування Ради Миру.

Вчорашня резолюція – одна з тих, які голосувалися майже щороку 24 лютого: у 2023, 2025 і 2026-му роках.

Минулого року саме через резолюцію 24 лютого виник публічний дипломатичний конфлікт між Україною та США, які різко змінили свою політику з приходом адміністрації Трампа.

Тоді США вперше голосували проти українського проєкту резолюції, а натомість висунули свій альтернативний, за який вже не голосувала Україна.

В підсумку пройшли обидві резолюції, але українська з підтримкою 93 голоси, а американська – 89.

Цього року Трамп міг спробувати взяти реванш, використовуючи Раду Миру як свою фракцію в Генеральній Асамблеї.

Але… цього не сталося.

Звісно, більше половини членів Ради Миру не голосували за українську резолюцію 2026 року. Утрималися й самі Сполучені Штати.

Але водночас 9 членів Ради Миру голосували за резолюцію.

Тож члени Ради Миру не відзначилися одностайністю.

Переважна більшість країн Ради Миру голосували просто так само, як і в 2025 році, а до цього в 2023-му.

Цьогоріч голосування було навіть краще для України, ніж рік тому.

Звісно, у 2023-му підтримка України була суттєво більшою, але покищо Рада Миру не стала антиукраїнською фракцією в Генасамблеї"

🇺🇦26 лютого — День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

Дванадцять років тому, 26 лютого 2014 року, тисячі кримських татар, українців і представників інших національностей Криму вийшли до будівлі Верховної Ради АРК у Сімферополі. Вони чинили спротив ницій російській окупації та заявили світу про непохитну цілісність України.

Це був перший масовий мітинг проти російської агресії, що розпочалася 20 лютого — водночас із розстрілами демонстрантів у Києві під час Революції Гідності.

Уже за добу після мітингу у Криму регулярні формування зс рф захопили будівлі парламенту та уряду АРК — підступно, в час найбільшого сум’яття.

▪️Так Крим став першим фронтом російсько-української війни.

Воєнна розвідка України працює на деокупацію Криму з перших днів агресії. Зухвалий рейд на тимчасово окуповану територію у 2016-му в районі Армянська та у 2023-му в Тарханкуті, ліквідовані офіцери спецпідрозділів фсб і далекобійні операції на морі, повітряні удари по військових об'єктах агресора, підтримка руху місцевого спротиву та зруйнована логістика ворога. Це — послідовні кроки розвідників із повернення українського Криму додому.

26 лютого 2014-го жителі Криму своїм вчинком довели, що Крим був, є і буде українським.

⚔️Продовжуємо спротив сміливців, які знали, як слід вчинити в потрібний момент.

Слава Україні!

ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads
🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
🔹 TikTok

Фото: російський десантник Олексій Іванов (зліва) у формі підрозділу МВС України «Беркут» у будинку Кримського парламенту, (справа) у своїй звичайній військовій формі ЗС РФ під час виконання завдань по блокуванню/захопленню об’єктів в Криму.

Джерело: OSINT-дослідження InformNapalm 2015 року "Десантники 31-ї ОДШБр з Ульяновська штурмували Кримський парламент у формі “Беркуту”"

Дослідження було перекладене волонтерами і поширювалось 12 мовами світу, як один з тисяч прикладів того, як росіяни підступно діяли, захоплюючи Крим, при цьому офіційна російська пропаганда і Кремль транслювали на Захід свої заперечення, казали, що російські війська нібито "не мають відношення до захоплення українських військових частин та адмін будівель в Криму". І Захід, не бажаючи приймати оперативні рішення та йти на конфронтацію з Москвою робив вигляд, що вірить байкам Москви про "не все однозначно, треба ще почекати".

Пізніше, так само підступно росіяни діяли на Донбасі. Так починалась війна і російська агресія, наслідки якої ми бачимо зараз.

Віддавши ядерну зброю за "гарантії безпеки" Україна стала для РФ наступною ціллю для агресивної військової інтервенції. Зараз, коли США схиляє Україну вчергове повірити в "гарантії безпеки" (але потім, а спершу віддати свою територію агресору) варто згадувати, що на такі граблі "гарантій" Україна вже наступала і до яких трагедій це призвело.

OSINT-аналітик InformNapalm Антон Павлушко вчора написав цікавий допис "Містичне нефільтроване. Пророчі відео про нашу війну". Можна по-різному ставитись до подій, в яких ті чи інші люди бачать певний символізм, але якщо цей символізм можна взяти на озброєння, щоб додатково полякати росіян, то чому б це не зробити 😁 Тим більш, є гарний привід, який трапився якраз до 4 роковин російського вторгнення, яке почалось насправді не наприкінці лютого 2022, як багато хто вважає, а наприкінці лютого 2014, саме з Севастополя, де головним "штабом сил вторгнення" був саме російський штаб Чорноморського флоту.

"В Севастополі вирішили на роковини початку війни з Україною остаточно знести рештки колишнього штабу Чорноморського флоту РФ, який було знищено ракетами ЗСУ у вересні 23-го року. Тоді показово вдень вдарили по штабу флоту, розваливши історичну будівлю на очах численних радянсько-російських військових пенсіонерів, якими переповнено місто.

Потім розвалена будівля стояла, як нагадування... З того часу Крим звик до ударів ЗСУ, але це був один з найкрасивіших ударів. Навіть не стільки по втратах особового складу, але по символізму - це було круто.

І от місцеві військові комунальники нічого не придумали кращого, як остаточно розібрати будівлю якраз під російські "свята" - 23-24-е лютого. Дуже показовий збіг. Вони, мабуть самі не зрозуміли, як лоханулись з таймінгом. В коментарях в російських соцмережах теж бідкаються, що "неначасі" і можна було не поспішати. Але, пізно.

Це мені нагадало січень 2014-го року. Тоді Папа Римський у Ватикані штовхав якусь промову про мир та порозуміння в Україні, аж раптом випустив голубів миру - рядова подія, такий собі ритуал. Але от треба ж було такому статись, що тоді, як писали ЗМІ "на очах всього світу" на тих двох птахів одразу напали якась місцева чайка та чорний ворон. Хоч голуби і відбилися від нападу, але деякий символізм присутній.

Потім було ще багато відео з війни та про війну. Через специфіку хобі я за ці роки передивився тони відеоматеріалу з війни, ще з часів коли якогось Моторолу ніхто не знав і він дуркував на камеру журналіста Дубового. Вже мало хто згадає, хто це.

Чи коли у 19-му році під час відвідин Києва у Меркель тряслись руки та вона ледь не втрачала свідомість. Політична матір Норд-Стріма, як щось відчувала...

А було ще одне показове відео, якщо хочете пророче. Тоді у вересні 22-го року українські бійці у Балаклії зривали свіже наліплений плакат "Мы с россией один народ" - а під плакатом був вірш Шевченка з його "Борітеся - поборете!"

Це настільки круті та пророчі кадри. Я сподіваюсь, що це будуть крутити в кожній документалці та у школах. Діти, перед тим як завчити вірш Шевченка, просто подивіться це відео. Здається з того відео вже пройшла вічність, але це було з історичного погляду буквально вчора.

І от повертаючись подумки до Севастополя та знесення штабу флоту РФ. Вангую, що це дуже пророча подія. Вони всі повиздихають. Так буде"