Напередодні Різдва та Нового року ми побували у п’яти громадах Миколаївщини - Первомайській, Шевченківській, Мішково-Погорілівській, Воскресенській та Галицинівській.

Для мене це були не «заходи», а звичайна розмова з дітьми – мовою казки.

Близько трьохсот дітей із сімей, яким сьогодні найважче, змогли хоча б на годину забути про тривоги, війну і дорослі проблеми. Вони щиро співпереживали героям, допомагали рятувати свято і дуже хотіли, щоб Різдвяна Зірка знову запалила світло - навіть тоді, коли його не було в розетках.

Це не про подарунки. Це про увагу, тепло і відчуття, що ти не сам.

Я батько трьох дітей і добре розумію, наскільки важливо, щоб у дитинстві було місце для радості й спогадів, які грітимуть усе життя. Саме заради цього ми це робимо – тихо, без пафосу, але щиро.

Дякую всім, хто був поруч і допоміг подарувати дітям цю маленьку, але таку потрібну казку.

Чотири дні цікавих боїв та призові місця! Пишаюся цими хлопцями – наші миколаївські боксери повернулися з турніру в Одесі. Привезли перше місце та два третіх.

Це був Всеукраїнський турнір з боксу серед юніорів. Його присвятили пам'яті Миколи Кореновського, заслуженого тренера, який загинув два роки тому через ракетний удар росіян по Дніпру.

Серед трьох сотень учасників Миколаїв представляли дев'ятеро спортсменів. Коли приїжджаю на округ, завжди намагаюся зустрітися та поспілкуватися з ними. 

Впевнений, такі поїздки, участь в масштабних спортивних заходах – необхідні молодим спортсменам як повітря. Тому ми з командою максимально підтримуємо їх у цьому. І будемо допомагати й надалі.

Святковий настрій дається нелегко, але ми продовжуємо його створювати. Для тих, хто потребує цього найбільше. 

Різдвяні та новорічні дива цього разу – для дітей наших воїнів, які зникли безвісти або досі в ворожому полоні. По-справжньому затишну атмосферу для них зробили в Миколаївському ляльковому театрі. Це була яскрава вистава, на мить забути про реалії війни вдалося навіть нам, дорослим.

З командою Регіонального консультаційного центру Координаційного штабу ми докладаємо всіх зусиль для того, щоби повернути додому кожного захисника. Ми не маємо права залишати їхні родини наодинці з важким очікуванням. Тому ми з командою завжди поруч, щасливі, що змогли  побувати на цьому святі.

Вдячні за співпрацю керівнику ГО «Захист держави» Олександру Кузнєцову, колективу Миколаївського обласного театру ляльок та команді Регіонального консультаційного центру. Ваша робота має реальне значення!

У дитинстві, під час власних тренувань, дуже не вистачало таких моментів — живого спілкування з людьми, які вже пройшли великий спортивний шлях і можуть поділитися досвідом не з книжок, а з життя.

Тому зараз намагаюсь завжди залучати зірок до нашого спортивного життя. І вчора в миколаївському ФСТ «Динамо» легенда самбо Віктор Савінов провів майстер-клас для наших юних спортсменів. Діти уважно стежили за кожним рухом і слухали не лише про техніку, а й про витримку та силу не здаватися — у наш час це особливо важливо.

Попри війну спорт у Миколаєві має жити, бо це про характер, стійкість і віру в себе.

Дякую Віктору Савінову за підтримку наших спортсменів. Разом із ФСТ «Динамо» ми продовжуємо ініціативу зустрічей з видатними українськими атлетами — приїзди Дар’ї Білодід і Віктора Савінова лише початок!

Сьогодні зранку був на акції на підтримку полонених та зниклих безвісти військовослужбовців біля Верховної Ради. Вони вийшли у ці передсвяткові дні, щоби нагадати всім нам,  і суспільству, і державі: наші воїни досі в російському полоні.

Мене запросили дружини та мами тих, за кого ми щодня боремося. З ними бачимося і на робочих зустрічах. А цього разу вони покликали просто щоб бути поруч.

Це дуже складна й болюча тема. І водночас — пряма відповідальність держави та парламенту. Питання повернення наших людей, підтримки сімей, прозорих процедур і постійної комунікації не можуть вирішуватися епізодично або «вручну».

Для мене важливо бути поруч, чути ці родини й розуміти, де система не працює або потребує посилення. Саме з цього починається робота — з фіксації проблем, діалогу і подальших рішень у межах повноважень Верховної Ради.

Ці сім’ї не мають залишатися наодинці зі своїм болем і питаннями. Держава зобов’язана бути з ними постійно, не лише в дні акцій.

Домовилися також побачитися з родинами полонених в Південноукраїнську. Обов'язково заїду туди шляхом до Миколаєва. 

Працюємо далі — відповідально і системно.