📉 Готівковий валютний ринок насичений, гривня потрошки укріплюється далі
😮‍💨 Ринки видихнули після затвердження нової боргової стелі США й пішли догори
↪️ Іноземні інвестори після паузи знову купують державні облігації України
🤝 Україна очікувано успішно пройшла перший перегляд програми з МВФ

Тримаємо руку на пульсі світових та українських ринків в #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly050623

🧮 Валютні депозити під "майже 0%" все менше приваблюють українців — банки втрачають вклади у доларі, адже населення не бачить сенсу "запарюватися" з віртуальним депозитом, коли тверда готівка коштує вже майже так само.

😤 Минулого року, коли розрив між різними курсами гривні сягав 10%, валютні депозити на 3 та 6 місяців відчутно допомогли "випустити валютну пару" на ринку. Тим паче, що на різниці "депозитного" та готівкового курсу можна було непогано заробити — купувати долар на депозит по 37 та продавати його в обміннику по 42 й так по колу. Зараз така "маржа" вже майже невідчутна.

⏫ Оскільки банкам доляр та клієнти теж потрібні, вони рано чи пізно будуть підвищувати ставки за валютними вкладами з нуля до чогось більш притомного. Й хоч поки гіганти ринку Приват та Ощад не роблять таких рухів, банки середнього та дрібного калібру вже поступово нарощують ставки. 2-3% річних в доларі вже стає чимось більш реальним.

Традиційний коментар на актуальну тему від Михайла Демківа — за посиланням: https://youtu.be/rl7QIG7TA5I

​​Банки й обмінники не хочуть приймати старі й зношені купюри або просять за це солідну комісію. Що ж це коїться? Ситуацію розбирає Михайло Демків, #ICUresearch: https://bit.ly/3NiSNdn

💵 Готівкова валюта має однозначну перевагу – маючи її на руках ви менше відчуваєте на собі вплив валютних обмежень. Але готівці загалом притаманні інші проблеми: питання безпеки, фізичне пошкодження та застарівання.

🏦 Іноземні центральні банки періодично змінюють дизайн своїх банкнот та монет, часто для боротьби із підробками. Як правило, банкноти попередніх серій виводять з обігу поступово – при потраплянні в каси центробанків старі банкноти не повертаються назад в обіг, а замінюються на нові. Саме тому ми більше не бачимо в банкоматах чи на базарах лампових гривень старого зразка.

💸 З доларом трошки інша історія — всі банкноти, випущені ФРС залишаються законним засобом платежу. Навіть столітню купюру можна використовувати для оплати. І банкноти до 2013 року випуску, і навіть 1996 року випуску залишаються в обігу й всі повідомлення про їх виведення є фейком. Такого роду страшилки з’являються періодично й в Україні й за кордоном.

🛑 Чому банки (навіть державні) й обмінники раптом почали "крутити носом" й відмовлятися брати американські банкноти старішого зразка чи з дефектами? Минулого року, коли був лютий дефіцит готівкової валюти в Україні, а імпорт банкнот літаками став неможливим через унабой юнсур, обмінники приймали все, що їм приносили — нові, старі, надірвані, зігнуті банкноти й навіть ті, які «світилися» або мали інші сліди ймовірно незаконного заволодіння ними. А клієнти так само були готові купувати будь-що, що їм пропонували.

⌛ Зараз ситуація змінилася. Ажіотажний попит на валюту вдалося збити, а офіційний та готівковий курси зблизилися. Клієнти стали більш перебірливими і їх можна звісно зрозуміти — навіщо їм стара пожована песиком банкнота. Якщо в банках та обмінниках накопичився певний обсяг такої готівки, то вони починають шукати шляхи, як його хоча б не збільшити. Звідси й комісії за приймання й відмови приймати подібні банкноти взагалі.

➡️ Чи штрафи й адміністративний тиск від регулятора можуть виправити ситуацію? Скоріше за все, ні. Якщо для банків та обмінників це будуть лише збитки, вони шукатимуть шляхи їх уникати. Можливо на держбанки покладуть соціальну функцію прийому старих і зношених банкнот з подальшим їх обміном закордоном на нові, але це знову ж не зовсім збалансоване рішення.

💰 Один з варіантів — брати такі банкноти на строковий депозит. Тоді для банку з’являється шанс заробити на обміні. Хтось понесе долари на такий депозит, хтось ні, але напруга може впасти, враховуючи що некрасиві банкноти як-не-як, а знову почнуть приймати.

🟰 Готівкова гривня трохи укріпилася навіть попри підрив Каховської ГЕС
📊 Висока база порівняння продовжує сприяти стрімкому падінню показника інфляції
📈 Ріст валютних резервів НБУ перевищує всі прогнози, а ВВП поступово повертається на траєкторію зростання

Розбираємо перипетії локального та міжнародного фінансового тижня за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly120623

​​У фокусі традиційного опитування #ICUбарометр напередодні чергового засідання правління НБУ — валютна лібералізація, яка вже видніється на горизонті: https://bit.ly/BarometrJun23

Україна поставила перед собою ціль послаблювати обмеження на валютному ринку ще до завершення війни. Але конкретні кроки поки невідомі. Нам цікава ваша думка, які обмеження для фізосіб та бізнесу вже реалістично пора переглянути — пропонуємо обрати з короткого списку, сформованого аналітиками #ICUresearch.

Звісно ж наше класичне запитання про нову облікову ставку залишається. Нацбанк у своєму прогнозі переніс початок підвищення ставки з 2024 року на останній квартал 2023. Наразі сигналів, що регулятор почне пом'якшення рішучіше, немає. Проте Нацбанк вже не раз діяв неочікувано.

Чекаємо на ваші відповіді до завтрашнього ранку за посиланням: https://bit.ly/BarometrJun23

UPD: Облікова ставка залишилася без змін - 25%, але зниження можливе раніше 4 кварталу!

➡️ Фінансова спільнота найбільше очікує послаблення обмежень щодо купівлі валюти онлайн для фізосіб, а для бізнесу — зняття валютних обмежень на торгові операції.

➡️ Опитані #ICUбарометр очікувано прогнозують збереження облікової ставки 25%, хоч на місці регулятора все більше респондентів починали б зниження вже зараз.

Дякуємо всім, хто долучається до голосувань!

Детально результати розбирає @DemkivM:

"Отже, підсумки опитування по ставці. Сюрпризів бути не повинно. Рік після підвищення ставки до 25% вона має зберегтися на цьому рівні. Були голоси й цього разу за її зниження, але такий крок НБУ, як на мене, був би трохи занадто різким.

Натомість респонденти на місці Нацбанку починали б зниження ставки вже. Відповідей "залишив би ставку на поточному рівні" з кожним разом все менше.
З чого варто починати — зниження ставки, чи послаблення валютних обмежень? На це питання чіткої відповіді не було, думки розділилися майже навпіл. Невелика частина опитаних була консервативною, вписуючи в це та наступні питання пропозицію не поспішати.

Окремо запитали, які валютні послаблення мають бути в пріоритеті для фізичних осіб, а які для бізнесу. Населенню найбільше бракує покупки валюти онлайн. Ще кілька років тому такого продукту в банків не було взагалі. Багато хто обирав варіант дозволу інвестицій за кордон. Враховуючи зростання американських індексів цього року, думка слушна. Однак на мою особисту думку такий крок не буде одним із перших на шляху до валютної лібералізації. На жаль. Щодо лімітів на розрахунок закордоном та зняття готівки, то великого інтересу до цієї опції не було.

Що стосується валютних послаблень для бізнесу, то тут питання стоїть гостріше. В опитуванні найбільше голосів набрав варіант відповіді "Торговельні операції". За моїми суб'єктивними спостереженнями, цей варіант частіше обирали представники реального сектору економіки. "Погашення кредитів від нерезидентів" обирали частіше представники фінансового сектору. Висловлю свою особисту думку — на нелегкому шляху до валютної лібералізації доведеться зробити багато кроків саме в сегменті бізнесу й цей напрям, мені здається, має бути пріоритетним."

У новому випуску тижневика #ICUWeekly:

🪶 Скромний старт валютних пом'якшень від НБУ
⏲️ Зниження облікової ставки все-таки почнеться раніше
🦅 Світові ринки ігнорять "яструбині" центробанки
📈 Українські єврооблігації знову дорожчають

Детально про все — за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly190623

​​Півдню потрібна наша допомога!

Відсьогодні в застосунку Дія можна придбати військову облігацію Нова Каховка. Окуповане місто стало черговою жертвою російського терору, який після знищення Каховської ГЕС обернувся екоцидом цілого регіону. Кожна придбана облігація — це ваша інвестиція в евакуацію та відновлення постраждалих районів Херсонщини та Миколаївщини.

➡️ Ставка сьогодні — 18,5% річних (через ICU)
🗓️ Погашення — травень 2024
🫂Міцне плече, яке ви підставляєте рідним українцям — безцінне 💙💛

Цього тижня інвестори через ICU отримають понад 360 млн виплат за військовими паперами Маріуполь й ми запрошуємо всіх реінвестувати у військові ОВДП та підтримувати Перемогу України.

Нові інвестори можуть обрати "Військові облігації" на головному екрані застосунку Дія та інвестувати через ICU, щоб отримати всі переваги одного з найбільших брокерів країни: https://online.icu/

Долучайтесь — кожна інвестиція має значення!

€50 млрд фіндопомоги від ЄС до 2027 року — вдосталь чи замало для наближення перемоги та повоєнної відбудови? Пояснює фінансовий аналітик ICU Михайло Демків: https://youtu.be/jZQ8wvSK9nk

🗓️ Зобов'язання підтримувати Україну з визначеними сумами на роки вперед — це вже хороша новина. Минулого року фактично горизонт планування був в кращому випадку місяць — щомісяця було незрозуміло надійдуть кошти західної допомоги чи не надійдуть, доведеться друкувати гривню Нацбанку чи не доведеться.

✅ Зараз фінансування на 2023 рік вже є визначеним, гроші західних партнерів надходять рівномірно й своєчасно. А вже на наступні 4 роки ми маємо програму МВФ до 2027 року й ось тепер Європейський Союз оголосив свої зобов'язання. Бракує ще одного ключового партнера — це США, де є певна невизначеність пов'язана з виборами наступного року.

🧭 Важливо, що така фінансова підтримка від західних партнерів дає іноземним інвесторам розуміння, як Україна буде розвиватися далі. Це дозволить їм з більшою впевненістю інвестувати гроші в післявоєнне відновлення. Навіть така величезна сума як €50 млрд є значно меншою, ніж масштаб збитків та обсяг вкладень, необхідних для відбудови. Але така підтримка ЄС буде зеленим сигналом для інших, в тому числі для приватного капіталу.

🥶 Питанням номер один додаткового фінансування України залишаються російські заморожені активи. Юристи пропонують різного роду шляхи для того, щоб використати ці кошти й звучать оцінки в 5-7 років лише на судові справи. З іншого боку, гучнішими стають голоси тих, хто обурений, чому за російські воєнні злочини повинні платити платники податків ЄС чи США. Ми говоримо про величезні суми інвестицій, десятки, можливо, навіть сотні мільярдів доларів в перспективі кількох повоєнних років.

🧽 Стурбованість міжнародних партнерів викликає й потенціал України якісно "абсорбувати" масштабну фінансову допомогу. В довоєнні роки Україна могла освоїти максимум приблизно $5 мільярдів на рік. Створити рамки в яких з'явиться додатковий ресурс, який буде спрямований в відбудову, насправді є дуже нетривіальною задачею. Самих коштів тут недостатньо.

🛑 Жорсткі сигнали центробанків та слабкі економічні дані загальмували ралі акцій
📈 На позитивних новинах щодо України вітчизняні єврооблігації продовжують дорожчати
🧭 Нацбанк зробив черговий невеликий крок з валютної лібералізації, ринок не відреагував

Дешифруємо фінансові ринки минулого тижня в #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly260623

Платіжні системи та банки домовилися з 1 липня підвищити так звану interchange комісію за безготівкові платежі з 0.7% до 0.9%. Що це означає й хто заплатить за зростання, пояснює фінансовий аналітик ICU Михайло Демків: https://youtu.be/d95yVp-vsVw

💳 Безготівкові платежі лише на перший погляд можуть здаватися безкоштовними. З отримувача ваших коштів, наприклад магазину, стягується комісія – це плата за утримання платіжної інфраструктури, яку встановлюють банки та платіжні системи, такі як Mastercard чи Visa. Вона забезпечує роботу терміналів й карток та робить можливою «магію» майже миттєвого безготівкового розрахунку на касі супермаркету.

🇪🇺 Напередодні війни точилися великі дискусії про те, яким має бути розмір комісії. Є підхід Європейського Союзу, де комісії на досить низькому рівні, але інколи можна побачити обмеження на маленькі суми — торгові точки не приймають безготівкові платежі менше одного чи п'яти євро.

🇺🇸 Натомість у США комісії є вищими, що дозволяє пропонувати клієнтам різноманітні заохочення, коли частина цієї комісії повертається на рахунок клієнта у вигляді грошей чи якихось знижок. В США часто вживається термін милі, українці ж накопичують кешбеки. До війни в Україні ці комісії сягали 2% й навіть більше. Ті, хто активно користувався картками, на цьому могли вигравати, збираючи кешбеки й бонуси. Це стимулювало безготівкові розрахунки.

🤑 Загалом від розміру комісій найбільше виграє або програє продавець, до термінала якого ви прикладаєте свою картку. Й передусім це великі мережі супермаркетів та ритейлери, оскільки на їхніх обсягах зростання комісії на 0.2% - це величезні гроші. Для умовної вуличної кав’ярні столика, це не так принципово – їй важливіше утримати клієнта, а не зекономити на комісії. Якщо у клієнта є тільки картка чи телефон й немає готівки, то він просто піде до іншої кав’ярні. А на масштабах Розетки чи Ашану це колосальні гроші, і вони борються за кожну десяту відсотка комісії.

⚖️ На виході в Україні ми отримуємо щось середнє між європейською й американською системами – кешбек-винагороди для клієнтів скоріше за все тепер будуть мінімальні. Водночас комісії для ритейлерів будуть дещо вищими за європейські, оскільки середній чек в Україні, на жаль, менший за європейський. А отже потрібно трошки більше комісій, щоб банки й платіжні системи могли підтримувати свою платіжну інфраструктуру в належному стані.

🧮 Для споживачів це підвищення, скоріш за все, пройде непомітним. Навіть гіпотетичне зростання ціни в 0.2% - це 20 копійок на умовні 100 грн – це не дуже відчутно для пересічного покупця. Натомість банки та продавці, які користуються їх терміналами, будуть намагатися домовитися поміж собою. Вже є спроби окремих банків притримати підвищення комісії з розрахунком на збереження лояльності існуючих клієнтів та залучення в такий спосіб нових.

💵 Українці з початку літа продають більше валюти, аніж купують
🤞 Світові ринки ігнорують центробанки й чекають на "м’яке приземлення"
🏋️ З початку війни держборг зріс вже на майже на 35%

Фінансовий тиждень у цифрах, графіках та прогнозах — в #ICUweekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly030723

​​Інвестиція в державні облігації — відмінне заспокійливе! Цього тижня свої виплати отримують інвестори у військову облігацію "Луганськ" в Дії й ми нагадуємо, що реінвестувати в Перемогу — це краще рішення в бентежні часи 😉

Ставки в Дії через ICU сьогодні:
➡️ Сімферополь (січень 2025) - 20%
➡️ Ялта (червень 2024) - 18.5%
➡️ Нова Каховка (травень 2024) - 18.2%
➡️ Севастополь (березень 2024) - 18.2%
➡️ Донецьк (вересень 2023) - 14.7%

Встигніть зафіксувати вищі ставки та підтримайте Україну в критично важливий період 💙💛

Нові інвестори — обирайте "Військові облігації" на головному екрані застосунку Дія, інвестуйте через ICU та отримуйте всі переваги одного з найбільших брокерів країни: https://online.icu/

📉 ФРС знову готова підіймати ставки — ринки на негативі
📍 НБУ презентував дорожню карту пом'якшення валютних обмежень — поки без часових рамок
🏋️ Українці продовжують продавати більше валюти, аніж купувати — гривня мінімально укріпилася
⛰️ Міжнародні резерви на історичному максимумі — вищі за всі прогнози

Тримаємо руку на пульсі світових та українських фінансових ринків у нашому тижневику — читайте за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly100723

​​▶️ Від постійних обговорень та зітхань про неготовність України до пенсійної реформи потрібно нарешті до конкретних дій з її втілення.

Більшість "критики" пенсійної реформи базується на двох основних пунктах:

💸 "Інфляція все знищить". В Україні за останні пару десятиліть були три піки інфляції — у 2008, 2015 та 2022 роках. В ці роки дійсно інструменти на фінансовому ринку не здатні були подолати зростання цін. Проте в періоди між кризами ставки навіть за найконсервативнішими депозитами та ОВДП давали дохідність вищу за інфляцію.

Тож на довших проміжках (а саме на них працюють пенсійні накопичення), інфляцію в Україні можна долати й показники кращих українських пенсійних фондів — найкращий тому доказ: https://bit.ly/3TukIH8. Якщо відносно невеликі приватні фонди без державної підтримки перемагають інфляцію, то в рамках урядової реформи це можна робити ще ефективніше.

📊 "Немає куди інвестувати". Це ще одна неправда, яку часто поширюють експерти-теоретики, які жодного дня не керували реальними активами. ОВДП, депозити, валюта, корпоративні та муніципальні облігації, невеликі обсяги іноземних цінних паперів — це більш ніж достатньо, щоб мати збалансований базовий пенсійний портфель.

Ба більше, саме відносна простота та передбачуваність цих інструментів робить їх оптимальними для стартового етапу реформи. Ми як ніхто знаємо, як гостро реагують інвестори навіть на найменші коливання дохідності. Пересічний українець не готовий до гойдалок "розвинутого фондового ринку", коли портфель часто-густо міняє плюс на мінус. То ж старт реформи в межах цього (наразі 100% ефемерного) ринку лише додатково зневірить українців, які прагнуть стабільності.

⌛ У світовій практиці найстійкішими виявилися системи з поступовим розгортанням реформи. Цим шляхом йшли, наприклад, в Чилі та Польщі. Вони починали з невеликих відрахувань та консервативних інструментів, а потім масштабувалися й відкалібровували співвідношення ризику й дохідності. Таким шляхом і має йти Україна, поки вікно можливостей залишається відкритим.

Можна нескінченно дискутувати про "не на часі" та малювати непотоплюваний пенсійний крейсер ідеального майбутнього. Але в буремних реаліях сучасної економіки більший потенціал має маневрова реформа, яку можна гнучко адаптувати та змінювати. Тож час переходити до дій.

Дивіться виступ директора з управління активами ICU Григорія Овчаренка на круглому столі «Проблематика та перспективи реформування пенсійної системи України в контексті євроінтеграції та війни»: https://youtu.be/ZZDJQj5zXeo

Ви можете заощаджувати на пенсію самостійно вже зараз через гривневий (https://dynasty.icu/) або валютний (https://turbota.icu/) недержавні пенсійні фонди (НПФ) під управлінням ICU.

Як працюють НПФ, дивіться в серії відео за посиланням: https://bit.ly/NPF-how

Інфляція щомісяця нижча – настав час знижувати облікову ставку. Що це змінить, коментує фінансовий аналітик ICU Михайло Демків:

🏷️ Інфляція сповільнюється швидше за всі прогнози. У травні вона становила 15,3% в річному вимірі, а в червні вже 12.8%. Варто нагадати, що сповільнення інфляції не означає зниження цін — вони просто продовжують зростати меншими темпами, ніж до того. Якщо взяти період півтора року, то сумарно ціни виросли майже на третину. Це багато.

📉 Але відчутне вповільнення інфляції — це факт й воно матиме наслідки вже зовсім скоро, адже за два тижні буде перегляд облікової ставки. Нацбанк найімовірніше знизить її з поточних 25% на декілька відсоткових пунктів. Що це означатиме? Ставки за депозитами в гривні та за облігаціями поступово також підуть вниз. Вони навряд вже будуть вищими за ті рівні, які ми бачимо зараз. Тож є сенс фіксувати дохідності інвестицій, поки це можливо.

🔮 Що буде з інфляцією далі? Навряд чи ми бачитимемо таке ж стрімке зниження цін. Таргетованого рівня в 5% річної інфляції, до якої ми прагнемо, Україна досягне ще не скоро. Один із драйверів цін, який в минулому зростав досить повільно, це так звані адміністративно регульовані ціни — те, що в народі називають комуналкою.

🏭 Ціни на комунальні послуги минулого року практично не підвищували — й так було дуже багато негативу навкруги. Але економіка невблаганна й зі зростанням цін взагалі в економіці, ціни на комуналку також доведеться найближчим часом підвищувати. І це позначиться на інфляції, яка можливо в деякі місяці буде навіть вища від тих значень, які ми бачимо сьогодні.

Відеокоментар - за посиланням: https://youtu.be/_fIyUvN2kMM