🔥 Ми запускаємо ЩО ПО КУРСУ — наші макропрогнози у форматі коротких відео з практичними інвестиційними порадами.

В першому випуску:
💸 чому курс так лихоманить у 2026 році?
🎯 що сигналізує Нацбанк між рядками своїх комунікацій?
🧮 ОВДП vs валюта — хто кого?
📊 що цінам до кінця року та як це вплине на ставки?

🔗 Мінімум води, максимум інвестиційної експертизи плюс трошки мемів згори — підтримайте нову серію лайком, коментарем та підпискою на канал за посиланням: https://youtu.be/Xxb1YGOxRss?si=4ewESoxclS0E0ITt

💸 Минулого тижня Національному банку знову довелося продавати багато валюти, адже дефіцит на ринку залишився дуже великим.

Дефіцит валюти на ринку залишився на тому ж рівні, що й у попередній тиждень, понад $0.9 млрд. Обсяги купівлі та продажу валюти на міжбанківському ринку трошки зменшилися, але НБУ довелося задовольнити майже такий же обсяг потреб клієнтів банків (юросіб), як і за тиждень до цього.

Також майже не змінилася чиста купівля валюти й у роздрібному сегменті. Тож у підсумку Національний банк продав минулого тижня більш ніж $1.3 млрд, лише на 5% менше від інтервенцій попереднього тижня.

Такими інтервенціями НБУ зміг втримати курс гривні на рівні, меншому за 45 грн/$, і за підсумками тижня навіть дещо посилити курс гривні до 44.86 грн/$. Таким чином з початку червня гривня послабшала на 1.3%, а з початку року ослаблення курсу гривні відносно долара США становить 5.9%.

🔎 Погляд ICU:

На ринку минулого тижня зберігалися негативні очікування, і продавці продовжили притримувати валюту. НБУ був змушений проводити чималі інтервенції, і в перспективі це може зменшити девальваційні очікування та спонукати до збільшення продажу валюти.

Такі дії НБУ демонструють прагнення утримувати вартість долара США нижче від 45 грн/$ упродовж якогось проміжку часу і навіть дещо його посилити. Загалом НБУ може дозволяти все більший рух курсу як в один, так і в інший бік, про що він зауважував у комунікаціях на брифінгу щодо облікової ставки.

🌍 Минулого тижня різка корекція акцій техносектору потягнула вниз провідні фондові індекси світу, тоді як ринки облігацій із полегшенням сприйняли помірніші за очікування інфляційні дані в США.

Інвестори знову переосмислили перспективи ШІ та оцінки IT-сектору, що спричинило масований відплив капіталу в захисні сегменти — охорону здоров'я, комунальні послуги, товари широкого споживання й нерухомість. Тригером ротації стали розпродажі акцій техкомпаній на азійських ринках, насамперед у Південній Кореї. Зростання захисних акцій не компенсувало втрат техсектору, тож S&P 500 і Nasdaq 100 знизилися за тиждень на 2.0% і 4.2% відповідно. Завдяки меншій вазі IT європейський Stoxx 600 завершив тиждень без змін.

Ціни на енергоносії продовжили падіння на тлі активізації судноплавства через Ормузьку протоку після меморандуму між США та Іраном. Нафта подешевшала на 11% до $72 за барель Brent, ліквідувавши все зростання періоду близькосхідного конфлікту. Газ у Європі впав на 4% за тиждень і на 34% від березневого максимуму.
На боргових ринках настрої покращились після розпродажів попереднього тижня, спричинених жорсткішою позицією ФРС.

Головним приводом стали травневі дані PCE США: ціновий індекс зріс найбільше за три роки, але нижче прогнозів — 0.4% м/м проти очікуваних 0.5%. Дохідності 10-річних казначейських облігацій США знизилися на 8 б.п. до 4.37%, німецьких бундів — на 13 б.п. до 2.85%, британських гілтів — на 11 б.п. до 4.73%. Індекс EMBI знизився на 0.1%.

🔎 Погляд ICU:

Розпродажі вкотре підтвердили, що тема ШІ залишається головним двигуном ринків акцій, а волатильність посилюватиметься через високу вартість IT-лідерів. Падіння виглядає радше короткостроковою консолідацією, ніж початком тривалого зниження: макрофон сприятливий, а оцінки корпоративних прибутків переглядаються вгору.

Позитивну реакцію боргових ринків на PCE спричинили сподівання, що інфляція в США близька до піку, підкріплені нормалізацією судноплавства в Ормузькій протоці. Утім, чергова ескалація між США та Іраном на вихідних показала крихкість цієї стабільності. Понад те, є високий ризик тривало високої інфляції — не лише через вторинні ефекти подорожчання енергоносіїв, а й через стабільно високі темпи зростання вартості послуг. Цей ризик усвідомлюють і члени керівництва ФРС, які минулого тижня підтримали «яструбині» сигнали.

🔗 Фінансовий пульс тижня — все, що варто знати, у нашому тижневику за посиланням

😍 "Давайте ще!" — пишуть коментатори під першим відео серії ЩО ПО КУРСУ і це надихає 🔥

🔗 Раптом ще не дивилися наш новий формат "прості інвестиційні поради на основі складних макропрогнозів" — відео ТУТ

💬 Підписуйтеся на канал і чекаємо в коментарях ваші пропозиції щодо майбутніх тем відео 🙏

💸 Збільшення пропозиції валюти допомогло Національному банку минулого тижня зменшити інтервенції та знизити вартість долара США.

Дефіцит валюти на ринку за підсумками чотирьох днів зменшився на 12% до $0.8 млрд завдяки зростанню пропозиції при відносно незмінному попиті клієнтів банків (юросіб). Чиста купівля валюти в роздрібному сегменті суттєво не змінилася й була трошки нижче за $100 млн.

Менший дефіцит дозволив Національному банку зменшити тижневі інтервенції на 13% до $1.1 млрд і знизити офіційний курс у п'ятницю до менш ніж 44.6 грн/$, тоді як у червні він майже досягнув 45 грн/$.

Усього за червень НБУ витратив на інтервенції $5.1 млрд, що на 60% більше, ніж у травні, та лише на $0.2 млрд менше від історичного максимуму грудня 2024 року. Загалом за 1п26 НБУ витратив на інтервенції понад $23 млрд, що на третину більше від обсягів у аналогічному періоді минулого року.

🔎 Погляд ICU:

Різке послаблення гривні в першій половині червня до 45 грн/$, якого ринок не очікував, створило значне падіння пропозиції іноземної валюти, що призвело до суттєвого збільшення інтервенцій майже до рекордних обсягів.

Наприкінці червня ситуація на валютному ринку незначно покращилася, оскільки НБУ продемонстрував, що наразі рівень 45 грн/$ він не готовий перетнути. Навпаки, НБУ може ще більше знизити вартість долара США щоб нагадати ринку, що курс може рухатися у обидва боки. Однак дисбаланси на валютному ринку залишаються на дуже високому рівні, який все ще некомфортний для НБУ.

📊 Дефіцит поточного рахунку дещо знизився в травні порівняно з квітнем через певне покращення балансу зовнішньої торгівлі. Однак дефіцит поточного рахунку, оцінений за останні 12 місяців, продовжує зростати.

Баланс торгівлі товарами покращився незначно до $4.8 млрд у травні порівняно з $5.4 млрд у квітні, однак дефіцит за 12 місяців до травня сягнув нового історичного рекорду - $59.7 млрд. Сукупний дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами за 12 місяців до травня склав $68.1 млрд – це близько 30% очікуваного ВВП у 2026 році. Експорт товарів мало змінився в річному вимірі як відносно травня, так і за 5 місяців. Водночас імпорт продовжив стрімко зростати – на 17% р/р у травні та на 27% р/р за 5м26.

За значного дефіциту поточного рахунку та помірного профіциту фінансового рахунку НБУ змушений був здійснювати рекордно високі інтервенції з продажу валюти. Міжнародні резерви НБУ скоротилися за 5м25 на 20% до $45.7 млрд.

🔎 Погляд ICU:

Дисбаланси зовнішніх рахунків України продовжують зростати та створюють значні довгострокові ризики для макроекономічної стабільності. Ми очікуємо, що ці дисбаланси й надалі будуть нівельовані міжнародною фінансовою допомогою – як мінімум протягом наступних 18 місяців.

Однак масштаб та стійкість цих дисбалансів означають, що НБУ має дотримуватися системної політики поступового послаблення курсу гривні.

📈 Минулого тижня ціни українських єврооблігацій повернулися дуже близько до максимумів, що фіксувалися в середині червня.

У вівторок Європейський Союз перерахував Україні 3.9 млрд євро – першу частину першого цьогорічного оборонного траншу на 6 млрд євро. Кошти будуть спрямовані на закупівлю дронів українського виробництва.

На цьому тлі українські єврооблігації подорожчали за тиждень на 2% і за підсумками короткого тижня (через вихідний у США) переважно повернулися до історичних максимумів, які для більшості єврооблігацій були зафіксовані 18 червня. Нового максимуму досягла лише ціна випуску серії В з погашенням у 2034 році.

🔎 Погляд ICU:

Європа продовжує демонструвати підтримку України як через виділення чергової фінансової підтримки, так і через дипломатію, укладання нових оборонних контрактів. Це підкріплює оптимізм інвесторів, накопичений у попередні місяці, через позитивне сприйняття перспектив війни для України та в очікуванні слушного моменту для відновлення мирних переговорів.

🔗 Глибокий аналіз фінансових ринків минулого тижня + прогнози — у нашому тижневику за посиланням

💸 Національний банк дозволяв гривні лише незначні коливання минулого тижня, переважно трошки вище ніж 44.5 грн/$.

Дефіцит валюти минулого тижня різко зменшився до $552 млн – майже на третину порівняно з попереднім тижнем. Чиста купівля валюти на міжбанківському ринку зменшилася на 42% завдяки суттєвому скороченню попиту на валюту. Водночас населення активізувало купівлю іноземної валюти після її подешевшання, тож у роздрібному сегменті чиста купівля зросла на 37%.

Національний банк зменшив інтервенції до $871 млн, трошки нижче від середньотижневого обсягу цього року.

🔎 Погляд ICU:

Поточний курс гривні до долара США виглядає як комфортний для НБУ. Однак валютний ринок ще далеко від стабілізації після червневих коливань, тож Нацбанку доводиться зберігати інтервенції на високому рівні. Національний банк може епізодично ще більше зменшити вартість долара США протягом літа, щоб знизити девальваційні очікування та наблизити потребу в інтервенціях до комфортного для себе рівня. Все ж у середньостроковій перспективі послаблення курсу гривні – це єдиний раціональний для НБУ сценарій.

💰 Валові резерви НБУ різко зросли в червні на 12.1% до $51.3 млрд. За оцінками НБУ, це еквівалентно 5.2 місяцям майбутнього імпорту.

Зростання резервів було обумовлене значними припливами зовнішньої фінансової допомоги в червні, що складалася з траншів Ukraine Facility and Ukraine Support Loan (USL) від Європейського Союзу загальним обсягом $4.5 млрд та гранту через рахунки Світового Банку обсягом $4.5 млрд. Також Україна отримала $4.4 млрд в рамках USL на закупівлю дронів, однак ці кошти не було включено до резервів НБУ, зважаючи на їхнє цільове призначення. Ключові канали відпливу резервів у червні – це інтервенції НБУ з продажів валюти загальним обсягом $5.1 млрд та видатки на обслуговування зовнішніх кредитів обсягом $0.4 млрд.

🔎 Погляд ICU:

Відновлення припливу значних обсягів зовнішнього фінансування в червні допомогли перервати чотиримісячний тренд скорочення резервів НБУ. Ми очікуємо збереження значних обсягів припливу зовнішньої фінансової допомоги в 2п26, що дасть змогу НБУ й надалі проводити інтервенції з продажу валюти без обмежень.

Валові резерви НБУ залишатимуться волатильними в 2п26 через нерівномірний графік надходжень кредитів та грантів від союзників, однак наприкінці року обсяги резервів мають відновитися практично до рівня $60 млрд.

📊 Річна інфляція різко сповільнилася до 7.2% в червні порівняно з 8.2% в травні. Однак базова інфляція все ж дещо прискорилася до 8.1% р/р.

Зниження споживчих цін на 0.1% в червні було дещо несподіваним і переважно обумовленим здешевленням окремих продуктів харчування. У річному вимірі зростання цін на продукти харчування сповільнилося до 5.3% порівняно з 7.5% в травні. Однак динаміка цін на інші складові споживчого кошика була різнонаправленою. Річний приріст цін на транспортні послуги сповільнився, але дуже незначно – до 19% порівняно з 20% в травні, адже ціни на пальне знизилися за місяць усього на 1.6%. Ціни на послуги готелів та ресторанів – складова, що дуже чутлива до тиску собівартості, – теж дещо сповільнилися, до 13.6% р/р порівняно з 13.8% в травні. Водночас дещо прискорилося річне зростання тарифів на комунальні послуги, цін на тютюн та алкоголь, товари домашнього вжитку, а також тарифи на освітні послуги.

🔎 Погляд ICU:

Сезонне зниження цін на окремі продукти харчування в червні було більшим за очікування, тож це залишає менше простору для подальшого зниження в липні та серпні. Подальше прискорення цін на ряд важливих товарів та послуг, а також збільшення базового індексу споживчих цін сигналізують про збереження підвищеного інфляційного тиску.

Вторинні ефекти від зростання цін на пальне повною мірою проявилися у квітні та червні, і ці ефекти навряд чи зникнуть навіть у разі подальшого зниження світових цін на енергоносії (що теж стає менш імовірним через поновлення конфлікту між США та Іраном).

🔗 Черговий фінансовий тиждень у фокусі наших аналітиків — за посиланням

🤩 Меми + економіка = Мемономіка — наша спільна книга з Останнім Капіталістом, яка простими словами пояснює складну економіку та заплутані фінанси.

🔎 У новому виданні серії ICU Business Books легко та з гумором розповідається про те, як гроші, ціни, держава, світова економіка та людська психологія формують складну макроекономічну картину, яка впливає на ваші заощадження, рішення й майбутнє України.

🔥 До 22 липня можна передзамовити книгу за зниженою ціною — всі подробиці за посиланням

🏃‍➡️ дуже треба вже!!!

💸 Національний банк минулого тижня знову збільшив обсяг інтервенцій до понад $1 млрд, щоб не допустити подорожчання долара США до понад 45 грн.

Обсяг інтервенцій НБУ минулого тижня склав майже 1.1 млрд, що майже на чверть більше, ніж у попередній тиждень. Відбулося це через зростання дефіциту валюти на міжбанківському ринку. Чиста купівля валюти клієнтами банків (юрособами) за чотири робочі дні минулого тижня склала $674 млн (+62% до аналогічного періоду попереднього тижня), що не змогло компенсуватися зменшенням чистої купівлі валюти в роздрібному сегменті на 66% до $47 млн.

Вартість американської валюти на міжбанківському валютному ринку коливалася в межах 44.5-44.9 грн/$, а офіційний курс гривні до долара США послабшав за тиждень на 0.4% до 44.67 грн/$.

🔎 Погляд ICU:

НБУ зберігає інтервенції на високому рівні, щоб залишати курс гривні до долара США в межах відносно комфортного для себе діапазону 44.5- 45 грн/$ та знижувати девальваційні очікування. Однак теперішні обсяги інтервенцій навряд чи комфортні для НБУ, тож у разі збереження високого дефіциту валюти в найближчі тижні Нацбанк може продовжити поступове ослаблення гривні.

🌍 Минулого тижня ринки акцій опинилися під посиленим тягарем сумнівів щодо подальших перспектив IT-компаній, пов’язаних із ШІ.

Найбільшим ударом для американських IT-акцій наприкінці тижня стала заява китайського стартапа Moonshot про те, що його недорога ШІ-модель Kimi K3 здатна на рівних конкурувати з найпотужнішими моделями від OpenAI та Anthropic PBC. Ефект цієї заяви став подібним до руйнівних наслідків запуску ШІ-моделі китайською компанією DeepSeek для акцій американського IT-сектору минулого року.

Тим часом стартував сезон фінансової корпоративної звітності за 2кв26 з оприлюднення результатів провідними банками США. У цілому фінансові результати банків перевершили очікування аналітиків, головним чином за рахунок сильних результатів від торгівлі акцій, і фінансовий сектор S&P 500 завершив тиждень зростанням на 1%. Найкращі ж результати показав енергетичний сектор (+5% за тиждень) на тлі нової ескалації конфлікту між США та Іраном і зростання цін на енергоносії. Ціни на нафту за минулий тиждень зросли на 16% до $88 за барель марки Brent, тоді як ціни на природний газ в Європі – на 18% до $693 за тис. куб. м.

Підбадьорили ринки нові інфляційні дані зі США: індекс споживчих цін у червні знизився на 0.4% м/м проти очікуваних консенсус-прогнозом 0.1%, а його базова складова залишилася незмінною проти очікуваного зростання на 0.2%. Також знизився індекс цін виробників, тоді як аналітики не очікували його суттєвих змін. Уповільнення червневої інфляції послабило побоювання підвищення ставок ФРС цього місяця. Ринки вітали ці дані зниженням дохідностей облігацій, послабленням долара США, а також зростанням котирувань акцій секторів споживчих товарів та нерухомості. Утім у тижневому підсумку ця реакція була значною мірою послаблена побоюваннями тривалого конфлікту США та Ірану та відновленого зростання цін на енергоносії.

У результаті індекс S&P 500 знизився за тиждень на 1.6%, а Nasdaq 100 – на 4.1%. Менш обтяжений негативним впливом падіння IT-акцій європейський Stoxx 600 зміг зберегти позитивну динаміку, +0.1%. Дохідності десятирічних казначейських облігацій знизилися лише на 1 б.п. до 4.55%. Індекс вартості єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, знизився за тиждень на 0.3%.

🔎 Погляд ICU:

Посилення конкуренції з боку китайських компаній укотре змушує інвесторів зважити життєздатність подальшого ралі акцій IT-сектору США. Утім вважати, що ралі вже вичерпане, ще зарано, адже сектор залишається головним двигуном зростання прибутків американських фондових індексів.

Градус американо-іранського конфлікту може незабаром знову понизитись на користь активізації перемовин, проте перспектива остаточного припинення протистояння виглядає доволі віддаленою через небажання жодної зі сторін іти на компроміс. Відтак ризики ще більшого дефіциту нафти й природного газу на світових ринках, а з ними й ризики стагфляції дедалі посилюються.

🔗 Повний текст тижневика — за посиланням