🐌 Економіка зростатиме повільно, але макростабільність збережеться — читайте оновлений макропрогноз ICU за посиланням.

Головні тези⬇️

📉 Економічне зростання сповільниться надалі, адже виклики для економіки залишаються значними. Енергетична криза, спричинена російськими терористичними атаками на цивільну інфраструктуру, перериває виробничий цикл багатьох підприємств та погіршує споживацькі настрої.

😐 Якщо безпекові ризики не знизяться суттєво протягом року — а це наше консервативне припущення базового сценарію, — навіть помірного економічного зростання буде складно досягнути. Однак продовження надходжень зовнішньої фінансової допомоги означає, що фундамент макроекономічної стабільності буде достатньо стійким.

💸 Рішення ЄС надати Україні кредит обсягом 90 млрд євро на 2026-27 роки створило велике полегшення, однак подальші сигнали про те, що на підтримку бюджету буде спрямовано лише третину цієї суми, викликали певне розчарування. За нашими очікуваннями, зовнішніх грантів та пільгових кредитів має бути достатньо для фінансування дефіциту бюджету цьогоріч, однак на наступний рік достатність фондування залишається під питанням.

🧮 Різке сповільнення інфляції – один із найпозитивніших трендів останніх місяців, інфляційний тиск залишатиметься слабким і протягом 2026 року. Свіжі сигнали від НБУ про майбутню траєкторію зниження облікової ставки стали для нас несподіванкою: ми очікували більш рішучих кроків для пом’якшення монетарної політики.

⚖️ На нашу думку, оновлення траєкторії ставки – це підтвердження намірів НБУ поступово послаблювати гривню. Це помітний відхід від тогорічного бачення, коли більшу частину року курс був фактично фіксованим. Сповільнення інфляції, тиск із боку Мінфіну та МВФ, а також можливе скорочення зовнішньої допомоги в майбутньому, ймовірно, послаблять рішучість НБУ дотримуватися політики сильної гривні.

💰 Рекордно високі зовнішні дисбаланси визначатимуть ключову вразливість економіки, однак як і в попередніх роках, вони повністю компенсуватимуться зовнішньою фінансовою допомогою. Після різкого зростання минулого року резерви НБУ залишатимуться на рекордних рівнях, однак навряд чи помітно збільшаться.

🏦 Дефіцит бюджету зріс минулого року, проте цьогоріч скоротиться і буде перекритий зовнішнім фінансуванням. Програма МВФ міститиме кілька сенситивних податкових питань, адже фонд захоче впевнитися, що країна зможе мобілізувати достатньо внутрішніх ресурсів, якщо витрати на оборону зростуть порівняно з поточним планом.

😓 "Не інвестую активно, бо не хочу подавати декларацію," — поширена дилема серед українських інвесторів.

⛔️ Потреба декларувати інвестиційний прибуток в податковій або подавати декларацію в НАЗК часто демотивує українців або взагалі інвестувати, або додавати у свій портфель щось окрім ОВДП (прибуток за якими не оподатковується).

🚀 Ми хочемо, щоб українці інвестували більше, тому уважно вивчаємо всі "больові точки" інвесторів. І щоб мінімізувати турботи наших клієнтів з декларуванням, ICU створила унікальний на інвестиційному ринку сервіс — ПростоДекларація.

✅ За лічені хвилини в особистому кабінеті ICU Trade ви можете згенерувати та завантажити всі необхідні документи для декларування доходів з ваших інвестицій.

➡️ Як скористатися сервісом ПростоДекларація?

1. Авторизуйтесь в особистому кабінеті ICU Trade (посилання) та перейдіть в розділ «Документи/Звіти».

2. Оберіть зі списку потрібний період та відповідні документи:
- звіт брокера
- виписки по рахунку в цінних паперах
- інформаційну довідку для заповнення декларації НАЗК;
- довідку та розрахунок інвестиційного прибутку для річної декларації про майновий стан до податкової.

3. Натисніть «Запитати» та дочекайтесь автоматичної обробки запиту. Час очікування – до однієї хвилини.

4. Після автоматичного опрацювання запиту документи для завантаження відобразяться на цій же сторінці.

Інвестуйте спокійно та бережіть свій час та нерви разом з ICU😉

💸 Курс гривні минулого тижня змінювався переважно в діапазоні 43-43.1 грн/$, що майже нейтрально після коливань у діапазоні 35 копійок тижнем раніше та 42-72 копійок у перші тижні року.

Відбувалося це на тлі зменшення дефіциту валюти на ринку до $498 млн або на 15% порівняно з попереднім тижнем. Однак НБУ зменшив інтервенції лише на 9% до $726 млн.

🔎 Погляд ICU:

НБУ продовжив активно задовольняти надлишковий попит минулого тижня, зменшивши тижневу амплітуду коливань до мінімуму з липня минулого року. Виглядає так, що НБУ намагається максимально заспокоїти ринок після січневих піків девальвації та зменшити потребу в інтервенціях.

🧮 Річна інфляція знизилася до 7.4% у січні порівняно з 8.0% у грудні. Сповільнення темпів зростання цін спостерігалося за більшістю складових споживчого кошика. Найбільш помітно – для послуг зв’язку (7.1% порівняно з 12.0% у грудні) та послуг охорони здоров’я (4.7% проти 6.0%).

Ціни на продукти харчування, найбільшу складову споживчого кошика, сповільнилися до 9.5% у січні порівняно з 9.8% у грудні. Річна базова інфляція теж різко впала – до 7.0% порівняно з 8.0% місяцем раніше.

🔎 Погляд ICU:

Сповільнення інфляції залишається стійким, ми очікуємо, що річна інфляції сповільнюватиметься принаймні до червня, проте почне зростати знову у 2п26 через ефект низької бази порівняння. Ми прогнозуємо інфляцію на рівні 6.3% наприкінці 2026 року, що нижче за прогноз НБУ на рівні 7.5%.

Послабленню інфляційного тиску сприятимуть сповільнення доходів населення, достатність минулорічного урожаю, обмеження для експорту агропродукції (через обстріли портової інфраструктури), стабільність комунальних тарифів та відносна стабільність обмінного курсу гривні. Блекаути створюють додатковий тиск на собівартість продукції, однак виробники не поспішатимуть перекладати його на споживачів через погіршення споживацьких настроїв.

📈 Станом на сьогоднішній ранок обсяг ОВДП у власності фізичних осіб становив 124 млрд грн, це на 12 млрд грн або майже 11% більше, ніж на початку року, та майже вп'ятеро більше, ніж перед початком повномасштабного вторгнення.

Основним чинником зростання портфелю були гривневі ОВДП: їх обсяг у власності фізосіб від початку року зріс на 8.3 млрд грн, а валютних – лише на 3.8 млрд грн, однак частково це результат переоцінки внаслідок девальвації. Тож частка гривневих інструментів у роздрібному портфелі сягнула майже 60%, що на 1 в.п. більше, ніж на початку року.

Частка населення в загальному обсязі ОВДП в обігу (без урахування ОВДП у власності НБУ) зросла до 9.3% з 8.6% на початку цього року.

🔎 Погляд ICU:

ОВДП, і особливо гривневі облігації, здобувають усе більший інтерес у фізичних осіб завдяки вищій дохідності порівняно з депозитними ставками банків. Очікування подальшого зниження ставок через пом’якшення монетарної політики НБУ створюють додатковий стимул для населення збільшувати вкладення в гривневі ОВДП.

🔗 Deep-dive в українські фінансові ринки + огляд глобальної перспективи — в нашому щотижневику за посиланням

Так і живемо 🫠

📉 Темпи інфляції впали
📉 НБУ зменшив облікову ставку
📉 Мінфін активно підштовхує ставки дохідностей на ОВДП-аукціонах униз
📉 Ринкові ставки поспішають вслід

➡️ Це коротко про те, що відбувається на ринку цінних паперів з початку року.

🧮 В середньому в 2026 році ставки за ОВДП вже впали на 0,7-1.7%. При цьому найбільше зниження відбулося за довгостроковими паперами.

🏃‍➡️ Тож нагадуємо, що саме зараз час фіксувати дохідності та "закуплятися" довгостроковими паперами. ОВДП з погашенням в 2028 році сьогодні торгувалися на рівні 16,5-16.85%, а в 2029 році — 16.9%.

🔗 Огляд тенденцій ринку на Мінфіні з коментарями наших експертів — за посиланням (😬 Поки вийшов цей матеріал, ставки ще впали, тож там цифри трошки вищі, ніж у цьому пості).

📊 ICU — інвестиції, аналітика та меми

🏆 Друзі, за гарною вже традицією беремо участь в премії FinAwards від Мінфіну!

🗳 Голосування вже стартувало й в нашій улюбленій номінації "Найкраща інвестиційна пропозиція в класичні активи" цього року представлені аж два наших продукти:

1️⃣ Гнучкий Фікс від ICU Trade — ОВДП-бестелер, який дозволяє заробляти 16% YTМ дохідності на будь-який термін інвестиції
2️⃣ Фонд готельної нерухомості УЛІС.Ворохта — можливість стати співвласником унікального готелю в самому серці Карпат з прогнозованою дохідністю 10% річних в доларі

Як проголосувати?

➡️ Перейдіть за посиланням
➡️ Оберіть один з продуктів та авторизуйтеся через електронну пошту або Facebook
➡️ Готово — ваш голос враховано

❤️ Вдячні всім, хто проголосує 🙏

🌐 Оптимізм ринків щодо рішення Верховного суду США скасувати імпортні мита Трампа переважив геополітичні ризики ескалації між США та Іраном, що спричинило ралі на фондових ринках. Попри заяви Білого дому про намір швидко відновити мита іншими методами та запровадження Трампом нових загальних ставок, індекси S&P 500 і Nasdaq 100 зросли на 1.1% за тиждень.

На боргових ринках ключовою подією став протокол засідання ФРС, який продемонстрував більш «яструбині» настрої, ніж очікували інвестори. Один із головних для ФРС інфляційних індикаторів, ціновий індекс персональних споживчих витрат у США (PCE), прискорив зростання. Це посилило сумніви щодо швидкого зниження ставок. За підсумками тижня дохідності 10-річних та 2-річних казначейських облігацій США піднялися до 4.08% і 3.48% відповідно.

Найбільший вплив побоювання ескалації конфлікту між США та Іраном мали на сировинні ринки. Ціна на нафту Brent зросла на 6% до $71.8 за барель, а дорогоцінні метали теж упевнено додали в ціні: срібло — на 9%, золото — на 1%.

🔎 Погляд ICU:

Рішення Верховного суду спричиняє нову хвилю невизначеності навколо митної політики США. Трамп очікувано продемонстрував готовність і надалі використовувати імпортні мита як інструмент геополітичного впливу. Для цього президентська адміністрація може задіяти достатньо велику кількість альтернативних законодавчих актів. Водночас ці акти передбачають більше обмежень, зокрема необхідність затвердження мит Конгресом, або 15% як максимальний рівень нових митних ставок.

Крім того, посилюється правовий безлад через уже укладені торговельні угоди США з іншими країнами, а також бажання багатьох американських компаній вимагати компенсацію за вже сплачені мита. У більшості випадків торговельні партнери США навряд чи наважаться зупинити процес укладання торговельних угод або скасувати вже укладені угоди через побоювання каральних заходів з боку американської адміністрації.

💸 Національний банк ослабив офіційний курс гривні минулої середи до 43.29 грн/$, однак згодом зупинив тренд і завершив тиждень ослабленням лише до 43.27 грн/$. або на 0.4%.

Відбулося це ослаблення на тлі зменшення попиту на валюту й зниження дефіциту валюти на ринку майже на чверть порівняно з попереднім тижнем до $383 млн. Водночас НБУ зменшив інтервенції лише на 9% до $661 млн. Це трошки більше, ніж середньотижневий обсяг інтервенцій за чотири роки повномасштабної війни.

🔎 Погляд ICU:

Після послаблення гривні в грудні-січні Національний банк наразі не має апетиту до подальшої девальвації, а також не дозволяє вже кілька тижнів значних коливань курсу гривні.

Така динаміка курсу може зберігатися доти, поки НБУ не стабілізує обсяги інтервенцій на комфортному для нього рівні неподалік $600 млн, який ми спостерігали більшу частину минулого року. Однак ми зберігаємо наш прогноз поступового послаблення курсу до 45 грн/$ наприкінці року.

🔗 Ці теми + тренди дохідностей ОВДП — в черговому випуску нашого аналітичного тижневика за посиланням

🇺🇦 За 4 роки повномасштабного вторгнення державні облігації стали одним із символів підтримки України.

🧮 З 24 лютого 2022 року портфель фізичних осіб в ОВДП виріс у понад 5 разів до майже 128 млрд грн, а держава попри масштабні макроекономічні виклики продовжує виконувати свої зобов'язання перед інвесторами.

📈 Інвестувати в цінні папери України колись було хобі обмеженого кола фінансових фахівців. Тепер — це фундамент інвестиційного портфелю щодня більшого кола українців.

🤝 У складні моменти, коли міжнародні партнери затримували допомогу, саме державні облігації тримали фінанси країни "на плаву", забезпечуючи зарплати військовим, видатки на оборону та соціальну підтримку.

🙏 Ми вдячні кожному, хто своїми інвестиціями за ці роки підтримав Сили Оборони та українську економіку. Кожна навіть невелика інвестиція допомогла й допомагає країні встояти та продовжувати опір.

💵 Долар історично був "тихою гаванню" для знервованих постійною нестабільністю українців. Проте з нарощування обертів євроінтеграції та після агресивних трампівських геополітичних піруетів, європейська валюта потрохи відвойовує позиції в "зеленого".

🔗 Валютні преференції НБУ, бізнесу та простих українців в останні роки у своїй колонці для Мінфіну дослідив наш фінансовий аналітик @demkivM.

➡️ Головні тези:

🤝 Українська економіка все глибше інтегрується з ЄС, і це поступово підсилює роль євро в грошових потоках держави. Вплинуло на це й урізання американської фінансової допомоги. Тож частка євро в міжнародних резервах України зросла з 1% у грудні 2024 року до максимуму в третину всіх резервів у 2025-му. Водночас у валютних інтервенціях НБУ продовжує використовувати суто долар.

🏆 Попри ці структурні зміни, долар усе ще залишається валютою №1 для населення. Проте частка євро в готівкових операціях суттєво зросла: зараз понад 25% купівлі готівкової валюти у банках та офіційних обмінниках припадає саме на євро проти 12–14% у 2017–2021 роках. Тобто інтерес до євро подвоївся.

🇺🇸 У 2025 році на ринку відбувся помітний зсув поведінки: після Liberation Day Трампа та ослаблення долара до євро українці різко зменшили купівлю долара й почали активніше запасатися євро. Але наприкінці 2025 року, коли курс стабілізувався, долар знову повернув собі популярність.

🏦 У банках українці тримають близько еквівалент $21 млрд в іноземній валюті. Євро має сильні позиції в корпоративному секторі — бізнес уже зберігає 46% валютних коштів саме в євро, однак серед фізосіб перевага долара залишається очевидною. Причина проста: долар для заощаджень більш зрозумілий і депозитні ставки в ньому зазвичай трохи вищі.

⚖️ Тож долар ще певний час залишатиметься валютою номер один для багатьох українців. Ми й надалі за звичкою рахуватимемо вартість нерухомості чи авто в американській валюті. Проте за умови подальшої глибинної інтеграції з ЄС та нарощування торговельних зв’язків бізнес — а слідом за ним і пересічні громадяни — дедалі активніше переходитимуть на євро. Звісно, цей сценарій реальний за умови, що проєкт Європейського Союзу переживе виклики сьогодення.