⚖️ Як скласти інформаційний запит до суду? #СудЛюдськоюМовою_конспект

🔥 Зібрали для вас поради від співавтора текстів законів «Про доступ до публічної інформації» та «Про інформацію» Романа Головенка.

📌 У шапці запиту важливо вказати, від кого він надісланий (адресант) та у кого ви запитуєте інформацію (адресат). Інакше запит можуть не прийняти.

📌 Роман Головенко радить надсилати запит від себе як від фізичної особи (зокрема, бажано не на бланку редакції). Ось тут він пояснює, чому 👉 https://youtu.be/hmK39P_QEBc?t=3117

📌 Адресувати запит краще (але бувають виключення) конкретному органу (наприклад, Одеському апеляційному суду, а не конкретному судді). Чому так та хто є розпорядником інформації 👉 https://youtu.be/hmK39P_QEBc?t=2755

📌 У запиті можна запитувати існуючу інформацію. Коли ви просите пояснити або оцінити щось (наприклад, судове рішення чи тривалість строків розгляду справи), це стає зверненням громадянина. Звернення розглядається значно довше, ніж інформаційний запит. В чому різниця між зверненням і запитом, дивіться тут - https://youtu.be/hmK39P_QEBc?t=3361

📌 Порада: в запиті краще писати 4-5 питань. Це пов’язане із тим, що на опрацювання запиту та надання відповіді є 5 робочих днів. На практиці виходить, що чим більше питань, тим більше часу займе складання відповіді на нього. Відповідно, є ризик, що інформація буде надана менш якісно. Чому не варто писати більше 5 запитань у запиті 👉 https://youtu.be/hmK39P_QEBc?t=3025

🔥 Як ми працюємо, дивіться тут 👉 https://www.instagram.com/humanrightsvector/

🔸 Що таке медіакарта та навіщо вона суду?
#СудЛюдськоюМовою_конспект

Медіакарта ― це документ, який містить інформацію про засоби масової інформації, з якими працює установа.

Основна інформація ― це дані про масові та вузькопрофільні ЗМІ: телебачення, радіо, друковані видання, Інтернет-видання. У медіакарті є інформація про
видання (адреса, сайт тощо), редактора та журналістів з контактною інформацією ― адреса ел.пошти та телефон.

🔸 Що дає медіакарта?

Медіакарта з актуальними контактами дозволить швидко розповсюджувати інформацію та оперативно реагувати на запити під час кризових комунікацій.

Також дуже часто для різних проектів чи заходів потрібно створювати по декілька медіакарт, тобто робити підбірку найефективніших ЗМІ для донесення інформації
до цільової аудиторії.

Медіакарта пресслужби суду може містити, наприклад, інформацію про загальнонаціональні медіа (інформаційні агенції, ТБ, онлайн та друковані видання), профільні медіа («Юридична практика», «Закон і бізнес» тощо) та інформацію про регіональні ЗМІ (обласні, міські, районні). Навіть якщо у вашому містечку тільки два ЗМІ, у вас мають бути їхні контакти та інформація про них.

Оновлення медіакарти здійснюється постійно.

🔸 Як створити медіакарту?

Поради щодо ведення медіакарти суду та приклад такого документу можна знайти у нашій публікації «Як налагодити діалог суду та громади?» 👉 http://hrvector.org/publikacziyi/19-04-11-press

ЯК УТВОРИТИ ФЕМІНІТИВ?

#СудЛюдськоюМовою_конспект

Громадська організація «Вектор прав людини», проєкт «Суд людською мовою», проєкт «Є-мова» та волонтерська ініціатива Безкоштовні курси української мови (ГО «Український світ») проводять серію вебінарів «Мова для судів».
Ділимось конспектом з вебінару «Мова для судів: новинки правопису».

УТВОРЕННЯ ФЕМІНІТИВІВ.
4 суфікси на поміч
-К(а) найуживаніший і найбільш універсальний: дизайнерка, бухгалтерка, водійка
-ИЦ(я) до чоловічих назв на -ник і -ень: верстальниця, засновниця, очільниця, учениця
-ИН(я) на -ець і приголосний + до назв наукової діяльності: плавчиня, майстриня, шефиня, біологиня, філологиня
-ЕС(а), -ИС(а) рідковживаний: поетеса, дияконеса, актриса

ЗАПРОШУЄМО на другий безкоштовний ВЕБІНАР «МОВА ДЛЯ СУДІВ: ТИПОВІ МОВНІ ПОМИЛКИ», який відбудеться 14 квітня 2020 року о 16:00. Орієнтовна тривалість ― 90 хвилин.

Спікерки вебінару:
Віра Шелудько ― PhD зі спеціальності українська мова, експертка з мовних питань, соціолінгвістка, викладачка проєкту «Є-мова» та БКУМ-Київ. Досліджує проблеми функціонування мови у сфері державного управління.
Ольга Андрусенко ― експертка з мовних питань, мовний коуч, викладачка проєкту «Є-мова», координаторка БКУМ-Київ. Менеджерка розвитку лідерства програми «Навчай для України». Досліджує питання подолання мовного бар'єру.

На вебінарі ви дізнаєтеся:
• коли ставимо кому, а коли - ні: вставні конструкції, приклади, етикетні форми;
• складні випадки слововживання;
• три важливі зустрічі чи три важливих зустрічі;
• цитування законодавства і розділові знаки.
Модеруватиме вебінар Назарій Боярський, член правління ГО “Вектор прав людини”.

Для участі у вебінарі потрібно зареєструватись за посиланням: https://forms.gle/1aQuwDMhp5Q6eFNg6 Під час реєстрації важливо вказати електронну скриньку, до якої у вас є особистий доступ - саме туди буде надсилатись вся інформація. Посилання для входу у вебінарну кімнату буде надіслано після реєстрації. Під час вебінару важливо мати доступ до швидкісного інтернету. Зверніть увагу, що запис вебінару не буде оприлюднюватись.
З усіх додаткових питань можете звертатися на електронну скриньку trialinsimplewords@gmail.com
Інформація також у події https://www.facebook.com/events/511895636383031/ та на сайті http://hrvector.org/podiyi/20-04-03-7-2020

КОЛИ ПОЧАТИ КОРИСТУВАТИСЯ НОВИМ УКРАЇНСЬКИМ ПРАВОПИСОМ?
#СудЛюдськоюМовою_конспект
Конспект вебінару «Мова для судів: новинки правопису».

Новий правопис впроваджується поступово, наразі ще діє перехідний період.

Для усіх сфер:
5 років - стара редакція не буде помилкою

Школа: у ЗНО використовуватимуться ті норми, які не зазнали змін + методичний посібник для вчителів

В офіційно-діловій сфері: пріоритетно застосовувати вже
У нормативно-правових актах: до внесення змін слід орієнтуватися на Конституцію України

Наступний вебінар «Мова для судів: канцеляризми у текстах» 21 квітня о 16:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/fgcL1scHKbuRytHF8
Деталі за посиланням: http://hrvector.org/podiyi/20-04-16-webinar-16.04.20