14.05.2025 р. на кафедрі історії у дистанційному режимі (Google Meet) відбувся черговий методичний семінар. На цьому заході з ґрунтовною доповіддю на актуальну тему: «Про методичне забезпечення освітнього процесу 2025/2026 н.р.», із використанням презентаційного матеріалу (сформованого на основі доповіді члена МКФ ФСП, доцента КТПУ Ігоря ШУМАКА від 02.05.2025 р.), виступила секретар НМКУ В9 Історія та археологія Корнієнко Галина Альбертівна.
У процесі доповіді викладачів кафедри історії було детально ознайомлено із особливостями графіку навчального процесу на 2025/2026 н. р., а також вимогами до оновлення та оформлення розділів силабусів до освітніх компонентів, які забезпечує кафедра історії ФСП.
Після доповіді відбулась продуктивна дискусія, в якій взяли участь викладачі кафедри історії.
Хитровська Ю.В.
У процесі доповіді викладачів кафедри історії було детально ознайомлено із особливостями графіку навчального процесу на 2025/2026 н. р., а також вимогами до оновлення та оформлення розділів силабусів до освітніх компонентів, які забезпечує кафедра історії ФСП.
Після доповіді відбулась продуктивна дискусія, в якій взяли участь викладачі кафедри історії.
Хитровська Ю.В.
Протягом травня 2025 р. доцент кафедри історії Антоніна Кізлова взяла учать у чотирьох наукових конференціях.
13 травня виступила онлайн із доповіддю «Звичай жертвувати до чудотворних ікон у праці Митрофана Симашкевича» на V Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Суспільні трансформації на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.», котра проходила на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Усього в програмі заходу було зареєстровано 47 доповідей, авторами яких стали історики з Кам’янця-Подільського, Києва, Касселя (Німеччина), Полтави, Хмельницького, Чернівців, Одеси, Варшави, Славути, Львова, Летичева, с. Маліївці (Хмельницька обл.), Харкова, Сторожинця.
23 травня взяла участь онлайн у співавторстві зі здобувачкою ІІІ (доктор філософії) рівня освіти кафедри історії Наталею Скорняковою, котра як перший автор виступила з доповіддю «Жіночий костюм на вотивах з колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра»: можливості датування”» на VI Міжнародній науково-практичній конференції «Історія, культура, пам’ять у науковому вимірі: стан та перспективи» на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
29 травня виступила офлайн із доповіддю «Образ Києво-Печерської лаври в творах православних мандрівників ІІ половини ХІХ – початку ХХ ст.» на ХХІІІ Міжнародній науковій конференції «Церква – наука – суспільство: питання взаємодії» на базі Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Всього було зареєстровано 39 доповідей, котрі надали історики, мистецтвознавці, філософи, архітектори, геологи та фізики з Києва й Ченстохова.
30 травня виступила онлайн із доповіддю «Вотиви з зображеннями родин у колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”» на Всеукраїнській науковій конференції «Роль музеїв: історія та сучасність (до 170-річчя від дня народження Д. І. Яворницького)» на базі Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького (м. Дніпро). Усього було зареєстровано 67 доповідей, котрі надали історики з Дніпра, Варшави, Києва, с. Новоселівка та с. Яреськи (Полтавська обл.), м-ка Рокині (Волинська обл.), Ніжина, Кам’янки, Батурина, Хмельницького, Нікополя, Бережан, Одеси, Переяслава, Харкова, Луцька, Запоріжжя, Львова, Чернігова.
13 травня виступила онлайн із доповіддю «Звичай жертвувати до чудотворних ікон у праці Митрофана Симашкевича» на V Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Суспільні трансформації на Поділлі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.», котра проходила на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Усього в програмі заходу було зареєстровано 47 доповідей, авторами яких стали історики з Кам’янця-Подільського, Києва, Касселя (Німеччина), Полтави, Хмельницького, Чернівців, Одеси, Варшави, Славути, Львова, Летичева, с. Маліївці (Хмельницька обл.), Харкова, Сторожинця.
23 травня взяла участь онлайн у співавторстві зі здобувачкою ІІІ (доктор філософії) рівня освіти кафедри історії Наталею Скорняковою, котра як перший автор виступила з доповіддю «Жіночий костюм на вотивах з колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра»: можливості датування”» на VI Міжнародній науково-практичній конференції «Історія, культура, пам’ять у науковому вимірі: стан та перспективи» на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
29 травня виступила офлайн із доповіддю «Образ Києво-Печерської лаври в творах православних мандрівників ІІ половини ХІХ – початку ХХ ст.» на ХХІІІ Міжнародній науковій конференції «Церква – наука – суспільство: питання взаємодії» на базі Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Всього було зареєстровано 39 доповідей, котрі надали історики, мистецтвознавці, філософи, архітектори, геологи та фізики з Києва й Ченстохова.
30 травня виступила онлайн із доповіддю «Вотиви з зображеннями родин у колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”» на Всеукраїнській науковій конференції «Роль музеїв: історія та сучасність (до 170-річчя від дня народження Д. І. Яворницького)» на базі Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького (м. Дніпро). Усього було зареєстровано 67 доповідей, котрі надали історики з Дніпра, Варшави, Києва, с. Новоселівка та с. Яреськи (Полтавська обл.), м-ка Рокині (Волинська обл.), Ніжина, Кам’янки, Батурина, Хмельницького, Нікополя, Бережан, Одеси, Переяслава, Харкова, Луцька, Запоріжжя, Львова, Чернігова.
У другому семестрі 2024-2025 навчального року на засіданнях студентського гуртка «Клуб шанувальників історії» студенти грали в навчальну настільну гру «Хронологія», яка присвячена історії України. Подібні навчальні ігри допомагають студентам поглибити знання з історії та запам’ятати історичні дати, прізвища та імена історичних діячів. Докладніше: https://history.kpi.ua/educational-board-games/
Викладачка кафедри історії Ілона Жовта виступила для youtube каналу «Історичний вебінар\Historical webinar», рубрика «Модерна доба. Довге ХІХ століття». В центрі уваги доповіді- дозвілля вихованок інститутів шляхетних дівчат на території України в ХІХ – на початку ХХ ст. і показано, наскільки працівники закладів контролювали вільний час вихованок. Висвітлено такі сфери дозвілля як рукоділля і читання, спілкування з родичами і друзями, прогулянки і відвідування заходів, розваги й ігри. Особливу увагу приділено уявленням вихованок про дружбу і наскільки відносини дівчат між собою впливали на їх життя в інститутському середовищі. Дослідження побудоване на джерелах особового походження.
Посилання для перегляду https://youtu.be/ePmOL3xHHbA
Посилання для перегляду https://youtu.be/ePmOL3xHHbA
YouTube
“IB\HW” Ілона Жовта, «Дозвілля вихованок інститутів шляхетних дівчат в України (ХІХ – поч. ХХ ст.)»
«Історичний вебінар\Historical webinar», рубрика «Модерна доба. Довге ХІХ століття», презентує вебінар за участі доктора філософії з історії Ілони Жовтої.В центрі уваги дозвілля вихованок інститутів шляхетних дівчат на території України в ХІХ – на початку…
Вітаємо Сергія ЧОЛІЯ з публікацією монографії!
Доцент кафедри історії Сергій ЧОЛІЙ опублікував фахову монографію The Mobilization at the Periphery Universal Conscription as A Modernizing Factor of the Habsburg Empire from 1868–1914.
Книгу присвячено розгляду впливів загального військового обов’язку на суспільство Австро-Угорщини. Такий аналіз здійснено на прикладі однієї з провінції – Галичини, яка наразі є польсько-українським порубіжжям. Розглядаючи різні історичні сюжети, автор показав багатогранність процесу взаємовпливу влади, армії та суспільства впродовж другої половини 19 – початку 20 століть. Окремий акцент в публікації здійснено на особистісних реакціях на військовий обов’язок з боку представників окремих національних та соціальних груп, які населяли Галичину. Книга показує, що з точки зору 19 століття означав термін мобілізація, які позитивні та негативні елементи могла нести в собі військова служба, та наскільки суспільство було готовим до цього процесу.
Книгу опубліковано як частину серії Wiener Galizien-Studien видавництвом Vandenhoeck&Ruprecht unipress/Vienna University Press. Видання профінансоване Австрійським науковим фондом (FWF). Книга доступна як паперове та електронне видання (open access) на сайті видавництва.
Доцент кафедри історії Сергій ЧОЛІЙ опублікував фахову монографію The Mobilization at the Periphery Universal Conscription as A Modernizing Factor of the Habsburg Empire from 1868–1914.
Книгу присвячено розгляду впливів загального військового обов’язку на суспільство Австро-Угорщини. Такий аналіз здійснено на прикладі однієї з провінції – Галичини, яка наразі є польсько-українським порубіжжям. Розглядаючи різні історичні сюжети, автор показав багатогранність процесу взаємовпливу влади, армії та суспільства впродовж другої половини 19 – початку 20 століть. Окремий акцент в публікації здійснено на особистісних реакціях на військовий обов’язок з боку представників окремих національних та соціальних груп, які населяли Галичину. Книга показує, що з точки зору 19 століття означав термін мобілізація, які позитивні та негативні елементи могла нести в собі військова служба, та наскільки суспільство було готовим до цього процесу.
Книгу опубліковано як частину серії Wiener Galizien-Studien видавництвом Vandenhoeck&Ruprecht unipress/Vienna University Press. Видання профінансоване Австрійським науковим фондом (FWF). Книга доступна як паперове та електронне видання (open access) на сайті видавництва.
22.10.2025 р. на кафедрі історії у дистанційному режимі (Google Meet) відбувся черговий методичний семінар, на який були запрошені колеги з інших кафедр ФСП та аспіранти. На цьому заході з ґрунтовною доповіддю на актуальну і цікаву тему: «Цифрова компетентність науково-педагогічного працівника ЗВО: від StoryboardThat до AI-інструментів», з використанням презентаційного матеріалу, виступив к.і.н., доцент кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Куценко Сергій Юрійович.
У доповіді було приділено увагу різноманітним сервісам (Gea Cron, Wordwall, Timeline.JS, StoryboardThat, BookCreator, Fobizz, Suno, Elai.io тощо), за допомогою яких можна створювати інтерактивні карти, лінії часу, історичні комікси, електронні книги, у формі гри генерувати тести, інтерактивні плакати, презентації, музичні твори тощо. Доповідач у кожному окремому випадку наглядно продемонстрував вищеназвані можливості даних сервісів.
Після доповіді відбулась продуктивна дискусія, в якій взяли участь викладачі кафедри історії.
Хитровська Ю.В.
У доповіді було приділено увагу різноманітним сервісам (Gea Cron, Wordwall, Timeline.JS, StoryboardThat, BookCreator, Fobizz, Suno, Elai.io тощо), за допомогою яких можна створювати інтерактивні карти, лінії часу, історичні комікси, електронні книги, у формі гри генерувати тести, інтерактивні плакати, презентації, музичні твори тощо. Доповідач у кожному окремому випадку наглядно продемонстрував вищеназвані можливості даних сервісів.
Після доповіді відбулась продуктивна дискусія, в якій взяли участь викладачі кафедри історії.
Хитровська Ю.В.
19.11.2025 р. на кафедрі історії ФСП у дистанційному форматі із використанням Google Meet відбувся черговий методологічний семінар, на який були запрошені колеги з інших кафедр ФСП, аспіранти кафедри історії, викладачі і студенти кафедри менеджменту та публічного врядування Національного університету водного господарства та природокористування. На цьому заході з ґрунтовною доповіддю на актуальну і цікаву тему: «Демонізація» ворогів як елемент чорносотенної пропаганди під час Першої світової війни», з використанням презентаційного матеріалу, виступив к.і.н., доцент кафедри менеджменту та публічного врядування Національного університету водного господарства та природокористування Цецик Ярослав Петрович.
Доповідач зазначив, що в умовах війни російська влада усвідомлювала необхідність вдалої інформаційної політики як запоруки успіху в боротьбі. Одним із ключових напрямів такої політики стало формування негативного образу ворогів (німців та їх союзників), особливо через використання такого прийому пропаганди, як «демонізація» образу ворога. Особливо активно у цьому допомагали чорносотенці. Тож, у доповіді було детально висвітлено особливості формування чорносотенною пресою негативного образу ворога серед населення, у тому числі й на території Волині, протягом 1914-1917 рр.
Після завершення доповіді відбулась продуктивна дискусія, в якій взяли активну викладачі кафедри історії.
Хитровська Ю.В.
Доповідач зазначив, що в умовах війни російська влада усвідомлювала необхідність вдалої інформаційної політики як запоруки успіху в боротьбі. Одним із ключових напрямів такої політики стало формування негативного образу ворогів (німців та їх союзників), особливо через використання такого прийому пропаганди, як «демонізація» образу ворога. Особливо активно у цьому допомагали чорносотенці. Тож, у доповіді було детально висвітлено особливості формування чорносотенною пресою негативного образу ворога серед населення, у тому числі й на території Волині, протягом 1914-1917 рр.
Після завершення доповіді відбулась продуктивна дискусія, в якій взяли активну викладачі кафедри історії.
Хитровська Ю.В.
У цю суботу, 28.03.2026, викладачка кафедри історії, докторка філософії в галузі Історії Марина Тарасюк прочитала науково-популярну лекцію "Кінь, худоба, собака і один кіт: тварини у садибі волинських міщан литовської доби" на факультеті історії, політології та національної безпеки Волинського національного університеті ім. Лесі Українки в м.Луцьк.
Захід відбувся в рамках історичного фестивалю "Legio Historica. Волинь".
Аудиторія мала змогу більше дізнатися про роль тварин та худоби у повсякденному житті волинського міщанства у період Великого князівства Литовського, а також інших верств населення, як-от селян, шляхти, князів. Обговорили проблематику дослідження історії тварин, складнощі в ідентифікації зоонімів та відмінності в ставленні порівняно з Західною Європою.
Захід відбувся в рамках історичного фестивалю "Legio Historica. Волинь".
Аудиторія мала змогу більше дізнатися про роль тварин та худоби у повсякденному житті волинського міщанства у період Великого князівства Литовського, а також інших верств населення, як-от селян, шляхти, князів. Обговорили проблематику дослідження історії тварин, складнощі в ідентифікації зоонімів та відмінності в ставленні порівняно з Західною Європою.
Forwarded from Деканат ФСП 🎓
📢 Шановні колеги!
Вже завтра, 22 квітня, відбудеться Всеукраїнська наукова конференція
«Чорнобильська катастрофа: медичні, екологічні та соціальні наслідки через 40 років».
📍 Місце проведення: Науково-технічна бібліотека імені Г. І. Денисенка (КПІ), Cluster Space
Ця подія присвячена 40-й річниці Чорнобильської трагедії та об’єднає науковців, викладачів, студентів, а також представників державних, медичних і екологічних установ. Разом обговоримо довгострокові наслідки аварії та сучасні підходи до радіаційної безпеки.
🗓 Програма заходу:
• 09:30–10:00 — реєстрація учасників
• 10:00–11:00 — вступні та вітальні слова
• 11:00–13:00 — пленарне засідання
• 13:00–13:30 — перерва
• 13:30–16:00 — секційні засідання
До зустрічі на конференції!
Вже завтра, 22 квітня, відбудеться Всеукраїнська наукова конференція
«Чорнобильська катастрофа: медичні, екологічні та соціальні наслідки через 40 років».
📍 Місце проведення: Науково-технічна бібліотека імені Г. І. Денисенка (КПІ), Cluster Space
Ця подія присвячена 40-й річниці Чорнобильської трагедії та об’єднає науковців, викладачів, студентів, а також представників державних, медичних і екологічних установ. Разом обговоримо довгострокові наслідки аварії та сучасні підходи до радіаційної безпеки.
🗓 Програма заходу:
• 09:30–10:00 — реєстрація учасників
• 10:00–11:00 — вступні та вітальні слова
• 11:00–13:00 — пленарне засідання
• 13:00–13:30 — перерва
• 13:30–16:00 — секційні засідання
До зустрічі на конференції!