1968 год.
Я на руках у папы. Из радиоточки доносится песня "С чего начинается Родина?"
Это песня моего детства.
" Щит и меч" - фильм моего детства.
Марк Бернес - певец моего детства.
К чему это я?
А просто несколько дней назад я увидел клип, где Валерия исполняла эту песню на руинах. Вот именно что исполняла, потому что после Марка Бернеса, это просто исполнение, причём безвкусное, пошлое и мерзкое. Никаких других эпитетов у меня нет.
Великий Марк Бернес…
Знал бы он, что с его родным Нежиным сделала "родина", о которой он пел.
Теперь олицетворением этой "родины" является Валерия, поющая на руинах…

С чего начинается Родина?
С руин, где когда-то был дом.
С хороших и верных товарищей,
Сожжённых немыслимым злом.

А, может, она начинается
Со лживой улыбки вождя?
От гари следов на полотнищах
И плачущем кровью дождя?

С чего начинается Родина?
С убийства невинных людей ,
С "помёта", несущего гадости
В программах теленовостей.

А, может, она начинается
С плакатов «Могу Повторить»,
Где каждая смерть - это радости,
И жизни разорвана нить.

С чего начинается Родина?
С надежды, разрушенной в ноль,
С отцовской медали За Взятие…,
Сейчас вызывающей боль.

А, может, она начинается
С желания сжечь и убить,
С фонтанными пьяными плясками,
С кричалок «Хочу Повторить».

С чего начинается Родина?

Валерий Цацкис
---‐-‐---------------

Какие правдивые строчки. 😭
Киевлянка.

День 1167-1173

Здравствуйте, Доктор!
Здравствуйте, все!
Привет, это Макс

и 168 Неделя:

День 1167. Персона года Time. '35: Хайле Селассие I (Император. На его страну (Эфиопию) напал превосходящий во всем враг (Италия). Он принял бой. Его речи в Лиге Наций потрясли мир, но не делегатов. Колониальная война, ставшая прологом ко Второй Мировой).
День 1168. Операция «Синдур» (Военный конфликт ядерных держав)
День 1169. Памяти Рольфа Зиверта (Ко Дню рождения родоначальника радиологии)
День 1170. На независимость Эстонии (к 35 годовщине)
День 1171. Нобели Мира. '1907: Эрнесто Монета (Военный ставший главным редактором пацифистского издания)
День 1172. Отбило (всë)
День 1173. Второй Стамбул (с кем говорить?)
======

Война. День 1167. Персона года Time. '35: Хайле Селассие I

Он вышел к трибуне. Был сух и невзрачен.
Он лезвием взгляда разрéзал туман.
И падали речи, как камни, без плача
В роскошные ложи, где правил обман.

Ведь шëл итальянец с огнями и газом,
Смеялся картечью, не ведая ран,
Но в сердце столицы пылали алмазом
И сердце монарха, и общества стан.

Защитника воля в потëртом мундире
Стояла на совесть, стоял Эфиоп.
Молчит Лига Наций, беззуба к задире,
Укрывши обеты под сотнями проб.

Персоной! — Журнал, повинуясь эфиру,
Вписал Императора в новый отчëт.
Не будет победы, к позорному миру
Молчанием Лиги агрессор ведëт.

Покроется прахом? Покроется славой?
Восстать против Солнца и тенью-копьëм
Пойти на ряды той безумной Державы,
Вцепившейся в тело: «Не сдашься — убьëм!»

Покуда не сломлены духом, Вы живы,
Душой, уповая на правду, сильны,
Он Лев Иудеи, он жертва наживы,
В проигранной битве он гордость страны.

Война ФМ | @voina_fm
#timeperson

23.07.1892 — 27.08.1975 | 05.05.2025
======

Война. День 1168. Операция «Синдур»

Небо в Кашмире порвëтся свинцом.
Снова кричат генералы: «Мы правы!»
Где-то мальчишка, укрытый отцом,
Плачет. Такие нравы.

«Стëрли их, — гордо озвучит эфир
Сводкой знакомою, — Высокоточно!»
Чей нынче флаг из окошек квартир
Будет болтаться ночью?

Как же знаком этот пафос тревог —
Миру погибель! — Ну, как же иначе?
Вновь на чужое заносят сапог,
Фоном не слыша плача.

Вот бы однажды в кромешной пыли
Дула остыли, как старые печи,
Люди сказали бы, если могли:
«Хватит вам звëзд на плечи!»

Глядя глазами сквозь пепел и дым,
Не разобраться, какие причины
Новый фитиль подожгут вековым
Гневом. Опять руины.

Новая пара сорвëтся с цепи,
Старый Генсек беспокоится робко
Где-то поставят на кон «Уступи» —
Палец на красной кнопке.

Война ФМ | @voina_fm

06.05.2025
======

Война. День 1169. Памяти Рольфа Зиверта

Он радиацию, как время,
Собой измерил, вот чудак!
Промежду этими и теми
Лучами выявил системы,
Певцом бы был — сорвал бы Грэмми,
Но нет, учëный, как никак.

Вели его, упрямца, Веры,
Они просты: не навреди.
Отрежь! Но прежде выбор меры.
Ему по праву пионера
В Палате место вместо бэра
Иных великих посреди.

Узнал, как светом резать ткани,
Незримым огненным пучком,
Тому же, кто стоит на грани,
Изъян скрывая у гортани,
Сегодня Рольфу петь осанны,
Без сил свернувшимся ничком.

За всë, за вклад неоценимый,
За то, что сгинуть нам не дал —
Кыштым, Чернобыль, Фукусима,
По спискам далее терпимо —
Теперь со светом побратимы,
Благодарю в прицеле шкал.

Война ФМ | @voina_fm
#X9

06.05.1896 — 03.10.1966 | 07.05.2025
======

Война. День 1170. На независимость Эстонии

Шумят балтийские ветра,
Как тень империи на рейде,
Пусть приоткрыта кобура,
Уже не слышится «Ура»,
Но всë вокруг кричит: «Пора!
Иначе думать и не смейте!»

Здесь время — мрамор мостовой,
Застыло. Ласточка ворвëтся
Мечтой — вернуть себя домой
Без кумачей «Даëшь!», «Долой!»,
И не ходить сквозь этот строй
За пролетарское господство.

Ждала: рассыпется гранит,
Растает лёд в столичной бухте,
И здравый смысл победит,
Ведь в небесах опять звенит
Не цепь, но колокол. Вердикт
Уже готов — опубликуйте!

И вновь рассвет, и тает лëд,
И чьи-то крылья чертят небо,
То лëгкой ласточки полëт
Вперëд и вверх тебя зовëт.
Готова? Твой настал черëд.
Он для тебя. Не на потребу.

Война ФМ | @voina_fm

08.05.1990 | 08.05.2025
======

Война. День 1171. Нобели Мира. '1907: Эрнесто Монета

Не просто бравый пацифист
И не мечтатель при тетрадке,
Его газеты каждый лист
Подобен сводке с Божьей грядки.

Сменил винтовку на перо,
Не книжный червь в очëчках пыльных,
Скрипит печатное бюро,
Что тихий шëпот в мире сильных.

Война — не шахматы, Творец
Не для того создал фигуры,
Но штык — всë тот же молодец,
Увы, всë те же пули — дуры.

Клич генералов свысока:
«Любая бойня крепче мира!» —
Не стоит жëлтого кружка,
Но стоит чести их мундира.

Привычно лязгнувший затвор
Оставь музеям, весь истëрся.
Покой — не праздный разговор,
Но ежедневное упорство.

Не просто веривший, что гром
Унять возможно от лафета.
Пожить бы снова в Мире том,
Что описал синьор Монета.

Война ФМ | @voina_fm
#нобелимира

20.09.1833 — 10.02.1918 | 09.05.2025
======

Война. День 1172. Отбило

Отбило вкус.
Отбило нюх.
Займëт места
В уютных гнëдзах
Почëтный груз
Парадных шлюх
Вокруг шеста
По праву гостя.

Отбило стыд.
Отбило честь.
Летит «Ура!»
Над Алой Скверной.
Одних — в кредит,
Других — за лесть.
Из-за бугра
На бал галерный.

Отбило слух.
Отбило речь.
Отбитый счëт
На корке тонкой.
Парадных шлюх
Легко вовлечь.
Война? Идëт.
Ведут потомки.

Война ФМ | @voina_fm

10.05.2025
======

Война. День 1173. Второй Стамбул

Третий Минск?
Второй Стамбул?
Бой без права
На антракт?
В чëм же риск:
Зазря раздул?
Сверхдержава,
Знать, слабак?

Взят в тиски?
Прижат к стене?
Ультиматум?
Перестань…
За буйки
Заплыл в Войне
К азиату,
Сжав юань.

Почему
Любой эфир
К кулуарам —
В полусон.
Что ж Ему
Сказать про Мир
Тот, что даром
Не нужóн?

Война ФМ | @voina_fm

11.05.2025
======

Прошли уже все даты: контрольные, круглые, символические. Все. На горизонте только Стамбул и перспектива открыть наконец карты и глаза влиятельным мира сего на то, кто чего стоит. И они сами. Удачи им.

До сих пор как будто было непонятно...

36.04Gy. Береги себя. До Понедельника.

Твой Макс

Дрон влетів у свинарник за селом
Доброго дня Любий Лікарю
В ночі 13 травня я чула крізь сон, що гудять дрони. Я чула якийсь здавалося далекий вибух. Але навіть не прокинулася. Зараз я дуже кріпко сплю. По-перше ліки, які мені виписала київський невропатолог, це ледве не єдине, що мені допомагає за ці три роки реабілітації. А по- друге, я пакую дрова, зв'язую у в'язки і готую до транспортування. Так частину ще зтоплюю в грубі. Бо весна просто дивовижна і ніяк не відпустить і в хаті дуже холодно. Порізані нитками руки, насмикані спина і плечі. Обмажешся артритними кремами, обіп'єшся ліками, і вночі ні що не підійме. Сестра ремонтує хату, щоб було куди їхати. Одним словом, насичено працюємо. І от знайома телефонує і каже, що влетів у свинарник за селом дрон, без заряду. З камерою. Оптимізму це не додає. Обстановка накаляється. Тому власне так інтенсивно працюємо. Щоб бути готовими будь якої миті їхати. Свинарник діючий, там люди працюють. На скільки я знаю, влучило у пусті приміщення. Свиней не повбивало, але попробивало стіни і поранили тварин. Поперелякувало.
Боже бережи людей і тварин нашої країни. Зупини, цих безумців.
Бережіть себе
Слава Україні
Катерина Ізюмський район

Приветствую всех. Приветствую, Евгений Олегович. Кто ждал от путиногитлера чего-то хорошего на этих переговорах,если их можно так называть? Я не ждала ничего. Путиногитлер в своём репертуаре. Даже на фоне этих переговоров летели шахеды , была разбита машина с мирными людьми.. С путиным все понятно, но Трамп.. Если послушать, что он говорит: про русские танки застявшие в болоте возле Киева, поэтому у россии ничего не получилось. И ещё разную чепуху,которую он несёт.. Никак не пойму ,Трамп -дурак или притворяется. ?? Как по мне,то трамп 100- процентная сволочь. Если бы не давление на него собственного парламента,если бы не общественное мнение,то Трамп давно бы дал отмашку путиногитлеру по Украине. Мешает Трампу Украина делать свои чёрные дела. Более гнилой политики,чем политика США , не существует. Только у меня вопрос,что дальше???
Киевлянка.

Здравствуйте, доктор.
Здравствуйте, все.

Сегодня ночью прилеты был очень близко. Я слышала характерный звук шахедов, что идут на посадку. От этого звука до взрыва есть пять секунд, чтобы уйти за две стены. Или хотя бы лечь.
Слышно пожар. Слышно слишком хорошо.
Но пока мимо.

Потом снотворное и хоть немного поспать.
На работу к детям иду, конечно.
Тримаймося.
Виктория, Сумская область

Зникло світло
Доброго дня Любий Лікарю
У 2024 році до нас причепилися із обленерго. Намагалися відрізати світло тисли на нас. Через гарячу лінію відстояли право користуватися напругою. Але зазначили, раптом,щось станеться ремонт проводити не будуть. З того моменту багато чого сталося. Коли я писала скаргу на офіс президента на освіту, я описала як опіка приходила до нас в Городищі. Виявляється не мали права так себе поводити і нас взагалі ніхто зачіпати не повинен був. Це знущання було не офіційним. Староста отримала по шапці, тих хто знущався, або звільнили, або понизили.
І от буревій, у мене зникло світло. Я думала спочатку, що по всьому селу і чекала коли вімкнуть. Тоді пішла сина забирати і виявила, що світла лише у нас нема. Тоді я лишила заявку про аварійну ситуацію. Але пам'ятаючи попередні перепетії я думала, що мене проігнорують. В школі попитала, що робити якщо нам доведеться їхати не довчившись два тижні. Засмучені, але сказали що робити. Попросилася зарядити телефон. Сиджу в класі. Племіниця помчала без ключів. Я дочекалася сина. Зайшла до старости. Сказала, що сталося і що погрожували не проводити ремонт. Вона на моєму телефоні набрала гарячу лінію обленерго і сказала наступні слова:
- ви розумієте, що це впо, у вас були сутички з ними стосовно адреси. В хаті діти з інвалідністю. Ці люди пишуть звернення президенту. Раптом що не так, вони напишуть наново. Воно вам треба.
Я подякувала, сказала, що не хочу ні на кого скаржитися і пішла на почту посилку забрати. Забрала посилку і йду додому. А аварійка біля трансформатора. Потім розвернулася і виїхала із села. Я прийшла додому. Племіниця каже, що приїхали покрутили, щось дали їй цукерку, вони сказали передати, що світло є і поїхали. З моменту дзвінка старости і виїзду аварійки із села минуло 20 хвилин. Щоб ви знали зазвичай в подібних випадках в село аварійку можна і тиждень чекати. Я досі в шоці. От і результат наших страждань за ці три роки.
Слава Україні
Катерина Ізюмський район

Дни 1174 — 1180

Здравствуйте, Доктор!
Здравствуйте, все!
Привет, это Макс

и 169 Неделя:

День 1174. Персона года Time. '36: Уоллес Симпсон (Мир, в котором Человек года — женщина, ради любви к которой Британский монарх отрëкся от престола)
День 1175. Лев XIV: Воскресный Папа (Первая речь нового Папы)
День 1176. На независимость Израиля (77 лет)
День 1177. Водишь за нос (в ожидании Стамбула)
День 1178. Нобели Мира. '1908: Клас Арнольдсон (Шведский борец за мир в годы расставания Швеции и Норвегии).
День 1179. Памяти В.И. Новодворской (75 лет со дня рождения бабушки российской оппозиции)
День 1180. Календарь Украины: День памяти жертв политических репрессий (третье воскресение мая)
======

Война. День 1174. Персона года Time. '36: Уоллес Симпсон

Она была виной,
Она была причиной,
Она тот дерзкий шторм,
Что снëс корону враз.
«Всë могут?..» И женой?
И Королю по чину
Без царских униформ
Империи? — Отказ!

Он бросил все дела,
Он передал шевроны,
Он сделал выбор сам
На чашах тех весов,
Где полыхать дотла
В те жаркие сезоны
С той роковой мадам.
Всë Царство — за любовь!

Им крикнут: «Проиграл».
Им крикнут: «Победили!»
Им крикнут вновь и вновь
С оглядкою на трон.
Монарх здесь правил бал,
Но разве счастье в силе?
Закон всегда суров,
Но им Любовь — Закон.

Война ФМ | @voina_fm
#timeperson

19.06.1896 — 24.04.1986 | 12.05.2025
======

Война. День 1175. Лев XIV: Воскресный Папа

Холодный Рим. В дыму кадил тяжёлом.
Стоял он. В белом. Сжаты кулаки.
«Не Мир вам дам. Но меч. Мой меч. Он слово», —
И словом этим резал. Мастерски.

Открытый шрам. Там пепел. Там иконы.
В руинах. Кто-то. Молится в пыли.
Не стал юлить. «Нельзя топтать кордоны!»
Но как о стену. Шли, куда и шли.

О, эти речи. Правильные фразы.
Несëт их ветер. В Город. В этот Мир.
Не бьют. В сердца. В удавке. Из приказа.
Шеврон. Христос. Но тот им не кумир.

И Князю Тьмы смешон весь этот шорох.
Террор — монета. Чёрной сметы ложь.
Он дышит полной. Выдыхая порох.
И наблюдает. Так ли Он хорош.

В толпе прошепчут: «Боже, он прекрасен».
Иные скажут: «Жалок. Перед тьмой».
И разойдутся. Воскресенье. Праздник.
Глухая паства? Пастырь ли немой?

Но в час, когда последний луч угаснет,
Он будет верить: зло всего лишь тень.
Господь услышит. Гласно ли. Негласно.
И снимет с жертвы рваную мишень.

Война ФМ | @voina_fm

13.05.2025
======

Война. День 1176. На независимость Израиля

Играет ветер, тени, соль в песке,
Горит во рту, что горечь от полыни,
Но где-то флаг вознëсся вдалеке,
Магéн Дави‌д, ворота на замке,
Она бежит, стираясь, по щеке,
Слеза его, нестëртого поныне.

Они уйдут, Империи, в века,
Они уйдут, оставив ржу и якорь,
Но где-то флаг и крепкая рука,
Они стоят навроде маяка
В сухом песке, пустыня велика,
Но так тесна для розни и для мрака.

Здесь пишут буквы огненной строкой,
Запомнит мир то пятое ияра,
Но где-то флаг играет синевой,
И все вокруг его наперебой
Идут сорвать священною войной,
Пороховым зевая перегаром.

Остаться жить. На время? Навсегда?
Остыть земле и стать Обетованной?
Но где-то флаг и яркая звезда
Укажут путь, как ищет путь вода,
Их не смогли под корень, без следа —
Гореть меноре и звучать осаннам!

Война ФМ | @voina_fm

14.05.1948 | 14.05.2025
======

Война. День 1177. Водишь за нос

Не вывернешь вспять,
Распутана нить.
Готов не стрелять? —
Изволь не палить!

Готов говорить? —
Готовь чемодан.
Распутана нить.
Не скроешь обман.

Застал ли врасплох
Полу‌ночный блеф?
Вершитель эпох.
Привычный напев.

Молчат, замерев.
Не верят ушам.
В полу‌ночный блеф
Поверил ли сам?

По кругу слона
Ты водишь за нос,
То «Мир», то «Война»,
Швыряя впроброс.

Поставил вопрос:
«Ну, что? Каково?» —
Но водишь за нос
Себя самого.

Война ФМ | @voina_fm

15.05.2025
======

Война. День 1178. Нобели Мира. '1908: Клас Арнольдсон

Он верил в Мир, где пушки спят как львы,
Где спор решает не свинец, а слово,
Но век прошëл, и гибнут вновь сыны
За чувства оскорбленного былого.

Дорог железных служащий как мог
Чертил в Советах путь до мирной жизни.
Но что нам швед и шведский тот урок
В его обеспокоенной Отчизне?
Он за столом бы каждого обвëл,
Пожал бы всем протянутые длани,
Оставил след, оставив протокол,
Сухой отсчëт: «Награда за старанья».

Его медаль с вопросом ждëт ответ:
«Но что есть Мир в эпоху арсеналов?
Всего лишь передышка между бед?
Оазис из шаблона идеалов?»

Но факт есть факт — без марева Войны
Они расстались, ставшие чужими,
Две близкие далëкие страны,
Повязанные нитями тугими.

Так будем жить! Хотя б промежду строк.
Хранить тот Мир, что выстрадан годами,
Пока живëт оставленный урок —
Смогли они, и нам по силам с вами.

Война ФМ | @voina_fm
#нобелимира

27.10.1844 — 20.02.1916 | 16.05.2025
======

Война. День 1179. Памяти В.И. Новодворской

Сквозь тюремный затвор,
Сквозь глумленье толпы,
Сквозь цензуру и страх
Она шлá напролом.
Кто по службе — майор,
Остальные — глупы,
Обвиняли в грехах,
Выставляя врагом.

Она верила в свет
Всевозможных свобод,
Где и совесть — не сон,
И чиновник — слуга,
И держала ответ,
Мол, субъектен народ,
Но кричали вдогон:
«Делегат от врага!»

Но теперь тишина,
За пикет — каземат,
В полумраке бредëм,
И не видно ни зги.
Не услышит она
Смерти подлый «Виват!»,
Как одним февралëм
Победили враги.

Война ФМ | @voina_fm
#X9

17.05.1950 — 12.07.2014 | 17.05.2025
======

Война. День 1180. Календарь Украины: День памяти жертв политических репрессий

Опять весна. Опять цветы. Опять
Нам шепчут: «Тише! Не было и нет».
Но я не верю. Память, как печать,
На лицах тех, кто вынес тот сюжет.

Портрет вещая: «Время всë сотрëт», —
Оставил после битое стекло.
Мы поимëнно пущенных в расход
Узнали, и карателей трясло.

Они ходили в кожаных пальто.
Они скрипели тяжестью ремней.
Они решали точно в спортлото,
Кому — этап, но а кому — «убей».

Теперь их нет. Но живы сыновья.
Их каблуки царапают паркет.
Их лозунг тот же: «Родина? Моя!»
И та же ложь, прозрачная на свет.

А мы? Мы помним тягостный урок.
Мы носим в рёбрах пули за отцов.
Над нашим ухом не хрустел курок.
Мы пережили время подлецов.

Но если память — праздничный салют,
Как семена, закатана бетон,
Лишь дай им волю — заново начнут,
К той самой воле подведя закон.

Война ФМ | @voina_fm

18.05.2025
======

Гений или «Ты должен был бороться со злом, а не примкнуть к нему!»? Опять остаëтся только ждать. Ждать пока по эту сторону океана не появятся новые Уинстоны. Хоть один.

46.64Gy. Береги себя. До понедельника.

Твой Макс.

(НЕ)переписана історія: чи був Рюрик?

В секті «свідків Рюрика» чергове загострення. Вкотре на всіх доступних майданчиках матерно «доводять», що: 1. Рюрик був; 2. Рюрик був варягом; 3. Рюрик (через Русь) був «засновником» державності у східнослов’янських землях.

Немає сенсу переповідати центнери наукових праць і сотні годин лекцій, тому:

1. Хтось таки був, бо напівлегендарний київський князь Ігор народився від мами і тата. Чи був татом Рюрик, і який саме – достеменно невідомо, бо жоден археолог ще не знайшов ані записів про народження Ігоря, ані навіть графіті на паркані «тут був Рюрик».

2. Так, умовний Рюрик був «варягом». Скоріше за все, належав до одного із данських племен.

3. Повна дурня. Почнемо з того, що Рюрик (за літописними списками, а інших даних ми не маємо) жодного дня не був у Києві. Не дійшов. Пропустимо суперечки навколо не менш легендарних особистостей – Кия, Щека, Хорива, Либіді, Аскольда і Діра. І зупинимось на тому, що до створення, приміром, Полоцького князівства (на землях сучасної Білорусі у 10 столітті) Рюрик не мав жодного стосунку. Щонайменше одну державу «пропустив».

Але мені все ж цікаво, якого біса ті «сектанти» хочуть від Рюрика? І що це їм дає?

Найсмішніше те, що позитивні відповіді на всі «рюрикові питання» є конче важливими для одної лише у світі теорії – так званої Першої норманської, яка стверджує, що всі східнослов’янські племена (а згодом і етноси) «принципово нездатні» до власного державотворення і навіть цивілізувалися «виключно завдяки запозиченням із Європи».

Шах і мат, «свідки Рюрика»! Це ж треба! Роками гасати по соцмережах і чат-рулетках, плутатися в державах, історичних періодах і століттях… маючи в голові лише три дати – всегда, тагда і никагда – вражати глибиною висновків: Рюрик был? Ну вот!… демонструвати рівень своєї освіти, для якої не треба нічого читати, бо історію «чули від бабусі» (Бабушка, вы знали Рюрика? Канешна, милок, как вчера было!)…

і все це заради того, щоб аргументувати і довести власну меншовартість?!!

Яке ж у декотрих життя цікаве!

Мілана

P.S. Основи Першої норманської теорії сформулював у 1736 році Готліб Зігфрід Баєр, який тоді був академіком Петербурзької академії наук. У своєму «Сочинении о варягах» він, спираючись на «Повість минулих літ», виклав тезу про «скандинавське походження» правителів Русі.

Гучний скандал викликала дисертація його однодумця – Герарда Фрідріха Міллера, який заявив, що вихідці зі скандинавських племен «занесли державність» на землі східних слов’ян. 6 вересня 1749 р. Міллер намагався презентувати в Петербурзької академії наук доповідь «Origines gentis et nominis Russorum», але російські члени академії обуреними криками змусили його замовкнути.

Про скандал доповіли імператриці Єлизаветі. Була навіть створена спеціальна комісія на чолі з академіком Михайлом Ломоносовим, завданням якої було дослідити і аргументовано спростувати висновки Міллера.

Учень Міллера - Август Шльоцер розвинув Першу норманську теорію до, як сказали би сьогодні, щирого нацизму (хоча це й некоректно, бо у 18 столітті про нацизм іще зеленого поняття не мали). Зокрема, Шльоцер у своїх дослідженнях намагався довести «нижчість» слов’ян у порівнянні із варягами, стверджуючи, що лише скандинави принесли у східноєвропейські землі «зерна просвіти», і лише після цього східні слов’яни «почали бути схожими на людей».

Бліда поганка
Доброго дня Любий Лікарю
🆘. Хотіла вам підняти настрій, типу не сваріть дощі і похолодання. Погляньте яка краса. А вийшло як завжди. Уривок мого запису в щоденник за вчора. " Сестра привезла 2,5 відра грибів. Печериць. Як вони смачно пахнуть, ми просто божеволіємо. На вулиці почався дощ, тому ми занесли до хати. Мені ніколи я приготувала хлібну халву, какао на всю родину і зажарку до супу. Поставила суп доварювати і почала чистити гриби. Беру один нема запах, у мене дуже славкий нюх. Дала понюхати сестрі - запаху нема. Відклали. Другий нема. Третій - нема. Гриби надзвичайно гарні, що ж не так. Знайшла нарешті печерицю із запахом. Порівняло. Чорт вони ідентичні, з мізерними відмінностям. Може ми себе накручуємо. Трішки спробували. Один з чітким приємним грибним смаком, другий гіркий аж пече. Гарно прополоскали роти випили активованого вугілля. Тепер ми уважно почали вивчати, які ж відмінності. Вони ідентичні окрім мізерних деталей. У поганки ніжка з двома юпочками як і у печериці, але трішечки кругліша. На міліметр кругліша шапочка, пластинки однакового кольору, можуть бути трішечки світлиші, у поганки більш щільна текстура ніж у печериці, і поганку майже не зачепили чев'ячки. А печериці деякі напиталься вологи і починають підгнивати. Бліда поганка на зовнішній вигляд на багато привабливіша, ніж справжня печериця. В лісі при зборі щей не визначиш де хто. Ми відібрали із 2,5 відер, лише пів відра справжніх печериць і заклали сушити. Ті 2 відра - бліда поганка. Сестра почала викидати, і виявила найстрашніше, щойно з'явився сквознячок у поганки повернувся смачний заманливий грибний запах. Тобто в лісі точно одне від одного не можливо відрізнити."

О сломанных копьях нормандской теории.

"На кону мочало начинай сказку сначало."

Ответ Милане
https://t.me/Hello_Doc/13069
У нормандской теории, есть столько же противников как и союзников. Однако кем же был сей славный воин Конунг Рорик. Он не был скандинавом и не былточно немцем. А именно немцы развивали эту теорию с как тогда говорили желанием славян и вообще восточные народы выставить варварскими низкими. Однако по сути Рорик был с верхней Ладоги.
До возникновения Руси как государства соединяющего племена жившие по берегу Днепра. По так называемому пути из Варяг в Греки существовало на территории Украины такое крайне известное особенно у Арабов государство Хазария. Ибо именно она разгромило арабские волны двигавшиеся в сторону северного Кавказа. Но это как-то забывается. Не хочет Украина считать что какие-то хазары стали истоком Украины. А на территории центральной России государство о котором в Европе говорили с диким ужасом. Держава Аттилы. Кроме того после волн пришедших с северовостока. Образовалось государство названное в Истории Золотая Орда.
Интересно кто из немцев помогал тюркам строить свои государства.
Немцы да внесли свой вклад в строительство российской империи, но и только....
Только один вопрос причем здесь Рюрик и Украина? Рюрика в Украине не было. Потомки этого конунга и местных племен да отправились в Киев и первоначально грохнули Хазарию разорив её. А потом отобрали пограничный Хазарский город сделав его своим столом. Местом где проживал военначальник. И вот остатки Хазар в особенности их женщины воины пришедшие с сыновьями Рорика и стали основой будущего государства. Кое у греков стало называться Роусь.
Буква в старом славянском была такая ОУ. Кстати никогда себя так жители племен не именовали.
Кстати нормандкую теорию развивали именно германские нацисты и на ней обосновывали поход на восток. Указывая, что русских надо загнать за Урал, остальных сократить и сделать рабами. Вот только вопрос с какого бодуна Украинцы решили, что немцы согласятся с существованием пусть даже зависимой Украины? В какой корчме чего перепили? Если есть факт при разделе Речи Посполитой Пруссия уничтожает любую самостоятельностьпольской элиты и преступает к онемечиванию бывших земель Речи Посполитой. Австрия также хотя давая польской элите право на общественную деятельность. Россия сохраняет царство польское, ограничивая вольности дворянства, сохраняет сеймно все его решения утверждаются императором. Так что почему это немцы должны дать украинцам построить свое государство или его сохранить не понятно.
Еще пример раздел Польши по пакту Молотова Риббентропа. Союз присоединяет все территории в одьшую республику Советская Украина формально но действует ЦК Полит бюро УССР и Верховный Совет УССР.
Польша превращена в Генерал-Губернаторство, а польские земли называются Рейхсрау. Дословно земли рейха. Может немцы те, что рейхсдойч так поступали исключительно с поляками? И евреями нет. Также с чехами, существовал план окончательного решения чешского вопроса. Словаки так рьяно ставшие вступать в войска СС... Вдруг по мановению волшебной палочки лишаются большой части своей земли. Венгри Фюреру была важнее.... Кстати интересный факт Фюрер писал послу Юзефу Беку в январе 39 года "Германия заинтересована в сильной национальной Польше никогда не допустит ущемления польских интересов", а уже в 39, делит Польшу, сообщает ему плевать на мнение поляков...
. О чем думали деятели Украины, немцы ранее кинули, Скоропадского и его державу... О чем они думали? Вот на этот вопрос ответьте... О чем и чем думают сегодняшние украинцы заявляющие Европа нам поможет, дни Европы проводившие... Когда и кому Европа вообще помогала? И когда её помощь была во благо? На эти вопросы ответь-те.
А не про Рюрика рассуждайте, который в Киеве то не был.

С любовью и уважением ко всем прочитавшим и задумавшимся с заснеженных вершин Кавказа.
Илья Л.

Дни 1181 — 1187

Здравствуйте, Доктор!
Здравствуйте, все!
Привет, это Макс

и 170 Неделя:

День 1181. Персона года Time. '37: Чан Кайши и Сун Мэйлин (Мир, в котором Парой года признали Главу Китая и его супругу времëн японской агрессии, пролога II Мировой)
День 1182. Дальше сами (Когда устал)
День 1183. G7: Ни слова о плохом (Собака на сене)
День 1184. ПМЮФ-2025 (Юридический форум беззакония)
Война. День 1185. Нобели Мира. '1908: Фредерик Байер (Датский борец за Мир. Глава Международного бюро Мира)
День 1186. Блокадница Васильева (Рецидивистка-пацифистка из Питера на девятом десятке лет)
День 1187. Посол Матернова (Посол EU в UA об ударах по столице)
======

Война. День 1181. Персона года Time. '37: Чан Кайши и Сун Мэйлин

На фоне карт, не видя света,
Где что ни рана, то зола,
Они стоят, два силуэта,
Единой птицы два крыла.

Он рвëт мечом врага порядки,
Она — пером газетный шëлк,
Иным бежать бы без оглядки,
Иным, не им, таков их долг.

Не за победу, за потерю,
Не за венец, но за венок,
Передовица скажет: «Верю!» —
И посвятит им ворох строк.

Услышит голос дикий запад
На волнах радио — Мэйли‌н,
Конгресс встречал её у трапа,
Но глух останется Пекин.

А он поверил в карты, сроки,
Что помощь будет, не обман,
Но получил одни намëки
Через эфиры и экран.

Их титул — миг, как вспышка света,
Их слава — дым, победа — тлен,
Но до конца ещё не спета
Их песнь в эпоху перемен.

Война ФМ | @voina_fm
#timeperson

31.10.1887 — 05.04.1975 |
05.03.1898 — 23.10.2003 | 19.05.2025
======

Война. День 1182. Дальше сами

«Созвонились.
Как хотел.
Обсудили.
Беспредел.
Всех заботит.
Как прошло?
Всë в отчëте.
Хорошо!
Не бесплодны.
Больше двух.
Превосходны.
Тон и дух.
Аки братьев
Взялся сечь.
Грел в объятьях:
„Не перечь!”
Пусть начнëтся
Разговор!
Кто смеëтся?
Всех во двор!
Съел с блинами
Дифирамб.
Дальше сами!» —
Дональд Трамп.

Война ФМ | @voina_fm

20.05.2025
======

Война. День 1183. G7: Ни слова о плохом

И снова эти семь,
Семь старых новых кресел,
Но ясно стало всем,
Что правды не найти,
За вывеской «Тандем»
Сидит один невесел,
В тупик его дилемм
Заводят все пути.

И так ему не то,
И то ему не это,
Устроил шапито
Для зрителя в Кремле,
И пятнами пальто,
И правду бьëт монета,
Он требует итог
Нейтральный, при нуле.

Назвать злодея злом?
Сказать в глаза убийце?
Ни слова о плохом
Встающему с колен!
Останьтесь вшестером,
Себе не врите в лица —
Беда со стариком,
С Америкой, again.

Война ФМ | @voina_fm

21.05.2025
======

Война. День 1184. ПМЮФ-2025

От Петроградского Давоса
До столь же Питерской Гааги
Копируй всë, не зная сноса,
И больше лент в лихом зигзаге.

И ничего, что будут знаки,
И ничего, что будет тошно,
Не зря окончены юрфаки,
Добро на всë даëт таможня.

Пониже голос, взгляд тревожный:
«Союз — живой. По процедуре», —
Нарисовал один художник
От слова «худо». Всë де-юре.

Другой делил людей сортами:
«В бою сложить — богоугодно!
Там не мигранты между нами
Кричат “России быть свободной”?»

Здесь не топтались на исходной:
«Все декабристы — сплошь агенты,
Любое право — пыль сегодня,
Коль без царя… ну, президента».

И зал предельно не латентен,
Хохочет смехом балаганым.
Фемиду с биркой диссидента
Давай, не чокаясь, помянем.

Война ФМ | @voina_fm

22.05.2025
======

Война. День 1185. Нобели Мира. '1908: Фредерик Байер

Он не кричал: “В атаку!» — с пистолетом,
Не рисовал в штабах кровавых стрел,
Но воевал с войной своим советом:
«Давайте жить без этих грязных дел!»

Здесь генералы тычут землю пикой
И крутят ус, мол, тряпка, не мужик,
А тот им: «Суть не в храбрости великой
И не делить на “справился — поник”».

Пока монарх над ним смеялся в голос:
«Мир слабакам! Война вершит закон!» —
Он возражал: «И ценен каждый волос,
Не на крови́ стоит монарший трон!»

И вот — награда! Хор поëт кантаты,
Здесь Высший Свет, здесь фраки носит знать,
Но где-то снова вдаль летят гранаты.
Ну, ничего, он будет воевать.

Да, воевать, как может, без патронов,
Его абзац не двинет по дуге,
Его параграф не оставит схронов,
И не оставит кровь на сапоге.

И если вдруг случится где тревога,
И за окном нарушат тишину,
Его трудам от сердца и от Бога
Опять идти войною на Войну.

Война ФМ | @voina_fm
#нобелимира

21.04.1837 — 22.01.1922 | 23.05.2025
======

Война. День 1186. Блокадница Васильева

Она не спросит у судьбы пощады,
В морозный день по площади пройдëт,
Её плакат с акцентом Ленинграда,
Еë слова потребуют отчëт.

Какой десяток? Это просто числа,
Когда в груди пожар, но не зола,
Еë вину укажут в деле — мысли,
Еë состав — при совести пришла.

Она шагнëт сквозь голод, смерть и стужу,
Сквозь все блокады нового вранья,
Еë война вдруг вырвется наружу,
Еë война для каждого своя.

Она смешна? Смешна еë картонка?
Смешон плакат, наивные слова?
Но каждой строчкой правда стала звонкой,
Не даст соврать народная молва.

Глаза в глаза, два синих океана,
В них боль от века рвется напролом,
Отрежет зал от зрителя охрана —
Последний бой блокадницы со злом.

И пусть метель войны ещё лютует,
В еë тени не спрячется подлец,
Исподтишка свой приговор рисуя,
Рассвет наступит, верю, наконец.

Война ФМ | @voina_fm

24.05.2025
======

Война. День 1187. Посол Матернова

Опять грохочут небеса.
Опять неровно под ногами.
Опять свистит, сечëт коса.
Очнитесь: «Мир не за горами?..»

Им объявили: «Точно в цель», —
Но снова шрамы меж домами
Несëт свинцовая метель.
Очнитесь: «Мир не за горами?..»

Сочится ложью каждый пост:
«Удары в тех, кто на татами!» —
Везут гражданских на погост.
Очнитесь: «Мир не за горами?..»

Всë напускное, всюду крах,
Четвëртый год мы видим сами,
Убийцу с кровью на руках.
Очнитесь: «Мир не за горами?..»

Вовек такого не забыть,
Не искупить вину словами,
Связать оборванную нить.
Очнитесь: «Мир не за горами?..»

Опять грохочут небеса,
Опять коснëтся тела стужа,
Опять пылают адреса.
Очнитесь: «Этим Мир не нужен…»

Война ФМ | @voina_fm

25.05.2025
======

Чтобы окончательно не сойти с ума от ежедневного кошмара, ставшего рутиной, частью фона, по понедельникам и пятницам я пишу о Людях года журнала Time и о Лауреатах Нобелевской премии мира. В понедельник наступившей недели подошëл черëд 1938 года и его героя. Кажется, что История ничему не учит тех, в чьих руках настоящие власть и влияние. Ничему.

55.12Gy. Надо держаться. Я держусь. И Вы держитесь. Берегите себя.

Ваш Макс

Перелякалася. Про гриби
Входящие

Вітаю, Лікарю! Вітання й українцям та небайдужим. А русомишебраттям - за кораблем.
Мене неабияк налякав лист
https://t.me/Hello_Doc/13070
Шановний авторе (лист був без підпису)! Можу помилятись, але здається мені, що це Катерина з Ізюмського району. Я буду намагатись максимально коректно, але тема така, можу не втримати рамки, заздалегідь перепрошую. І ще, я не міколог жодного разу, просто ТРОХИ розуміюсь в питанні, коментарі та виправлення вітаються!
Перше, заспокійливе. На фото особисто я бліду поганку не побачила. В ЦЬОГО ГРИБА Є ОСОБЛИВІ ВІДМІННОСТІ І ЇХ ТРЕБА ЗНАТИ!!!! ВУЛЬВА ВНИЗУ НІЖКИ, ЯК У МУХОМОРА! ЦЕ ВИГЛЯДАЄ ЯК РОЗБИТЕ ЯЙЦЕ, З ЯКОГО ВИЛУПИЛОСЬ ПТАШЕНЯ. ВИД, ЯК І ЗАПАХ ГРИБА МАКСИМАЛЬНО ПРИВАБЛИВИЙ В БУДЬ-ЯКОМУ ВІЦІ! ШАПИНКА МАЄ СВІТЛИЙ КОЛІР, ВІДТІНОК ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ В РІЗНИХ МІСЦЯХ ЗРОСТАННЯ (в місцях, де я бувала, майже завжди зеленувато-м‘ятний, але бачила і майже білі). ПОТЕМНІННЯ ПЛАСТИНОК ЗНИЗУ Я НЕ БАЧИЛА ЖОДНОГО РАЗУ. НІ В ЯКОМУ РАЗІ НЕ ЧІПАТИ НАВІТЬ ГОЛИМИ РУКАМИ, НЕ ТЕ ЩО ПРОБУВАТИ НА ЯЗИК! ‼️‼️‼️СМЕРТЕЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ МІНІМАЛЬНІ ДОЗИ БЛІДОЇ ПОГАНКИ ‼️‼️‼️
Друге, що хочу зауважити. На фото я бачу печериці, але! То не є нормальний підбір фото для ідентифікації гриба. І то не означає, що все це можна їсти. ‼️Є ОТРУЙНІ ВИДИ ПЕЧЕРИЦЬ, ЯКІ НЕ МОЖНА ВЖИВАТИ! ЇХ ДОСИТЬ НЕПРОСТО РОЗРІЗНИТИ‼️ Особисто я печериці не збираю. Один раз натрапила на отруйні у власному саду, благо, що щось збентежило, вирішила тест провести і закип’ятила. З тих пір ходжу осторонь печериць.
І третє, це вже десь на особистості переходжу. Якщо це дійсно писала Катерина, а це Харківщина, схід, то я б порадила тисячу разів подумати, перед тим, як йти по гриби на півночі країни. Все ж таки ДУЖЕ різний біотоп і дуже легко помилитись і наробити біди. Або треба дуже заглибитись в питання, або звернутись до місцевих, або взагалі відмовитись від малознайомих (тим більше пластинчастих) грибів.
І наостанок хочу звернутись до всіх читачів: будь ласка, якщо ви плаваєте в грибному питанні - будьте максимально обережні. Збирайте тільки їстівні гриби, і тільки тоді, коли ви точно впевнені в тому, що знаєте що збираєте. Українцям і без такої рулетки на сьогодні вистачає бід! І якщо ви не готові розбиратись і вчитись грибній науці - ходіть до лісу просто подихати, не хапайте голими руками все підряд, і не руйнуйте незнайомі вам гриби - хтось може знати більше вас! І для цього «хтось» - це може бути навіть не їжею, а делікатесом!
Я перепрошую, що сьогодні з менторським тоном пишу, але дійсно занервувала після вищезазначеного листа. Не хотіла нікого образити, лише застерегти!
Всім нам бажаю уважності, терпіння та, безумовно, тихих ночей!
Марина, Київська обл.

Шановна Марина Київська область
Доброго дня Любий Лікарю
По перше, я не в Харківській області, я трішки подалі. Точне своє розташування не скажу. Самі знаєте нас і там читають. А я знаєте, жити хочу. По друге на фото поганки. На зуб пробувала, не могла повірити, що це не печериці. А потім добу доблесно вивертала все що і тиждень тому з'їла. Тож не треба мені доказувати, що ви бачите на фото. Я власне і виклала це фото, щоб ви побачили як схожий отруйний гриб на їстівний. І якщо ви читали листа, я чітко і не один раз зазначила, що вони ідентичні. Поверніться і перечитайте лист, там я написала, що на сквозняеку запах є. ВІН ЗНИКАЄ ПРОТЯГОМ ГОДИНИ В ЗАКРИТОМУ ПРИМІЩЕНІ.
А тепер до професійного.
1) моя сестра збирає гриби із 3 років, я із 5 років. Раз ми досі живі, тож якось розбиратися в грибах навчилися.
2) я при роботі на кафе проходила короткий курс обробки грибів і виявлення отруйного гриба без пароварки за зовнішніми ознаками. Цей досвід мені в даній ситуації дуже знадобився.
3) ми із сестрою вчилися в одному університеті, я агроном-генетик, сестра агроном-плодоовочівник. Я проходила основи генетичного розмноження рослин і грибів, сестра грибництво. Так от бліда поганка, це загальна морфологічна назва дуже отруйних грибів. Вони можуть по різному виглядати залежно від середовище проростання, а також ІМІТУВАТИ їстівні гриби. Сестру вчили, що поганки і печериці можуть переопилятися, через, що поганка кожним роком стає все більш схожа на їстівний гриб. Мене вчили, що поганка морфологічно більш стійка до несприятливих умов ( посухи, отруйний грунт і тд). І в результаті отримуємо гриби із фото.
4) на Ізюмщині 3 роки і тут де зараз живу рік. Ми вирощували на свой ділянці гриби. Декілька видів. Серед них і печериці. І повірте, якби з цими грибами, щось було не так і була підозра на поганки, ці гриби були б залишені в лісі.
Якщо хочете не вірте, але лише мій із сестрою досвід врятував наших дітей, а наші сумніви коштували нам доби блювання. І то ми легко відбулися.
Тож якщо я кажу поганка ідентична до печериці, то вони однакові. І за всі свої більше 30 років контактів із грибами такої схожості не зустрічала. Тож можете не вірити і бачити те, що ви хочете. Але моя справа попередити, ваша проігнорувати.
Слава Україні
Катерина Ізюмський р-н

Підключаючи ШІ

Вітаю, Лікарю! Вітаю, українці! Русскім лучше нє чітать
Якщо чесно, Лікарю, я сподівалась на Ваш особистий коментар під будь-яким листом на тему грибів. Якщо це читав-відправляв помічник - мммм…
Я вечір ламала голову, як коментувати лист Катерини, бо без відповіді залишити не можу, небезпечно. Навіть закинула найбільш сумнівний шматок тексту останнього листа в місцеву групу грибників: мовляв, порадьте, чи то я туплю, чи настільки не в темі? І мені скинули у відповідь коментар штучного інтелекту. Коротше, пару годин я ганяла через ШІ шматки тексту, то свого, то Катерини… в мене є кілометр відповідей. Але. Я буду стояти на своєму, що підтвердив, як мінімум ШІ. І це не стільки відповідь пані Катерині, скільки для всіх. Останнім прогоном я запустила весь перший лист. Публікую відповідь ШІ
«Цей лист викликає тривогу — і цілком справедливо. Він описує потенційно смертельно небезпечну ситуацію. Оцінимо його з погляду правди, помилок і пояснень: --- ✅ Що в листі правдиве: 1. Бліда поганка справді схожа на печерицю. Це головна причина смертельних отруєнь. У молодому віці бліда поганка (лат. Amanita phalloides) може бути дуже схожа на печерицю (Agaricus), особливо для недосвідченого грибника. 2. Запах дійсно може бути слабким. У блідої поганки запах майже відсутній у молодому стані. Печериці мають характерний "грибний" запах, але вологість, зберігання або інші умови можуть зменшити його. 3. Пластинки можуть бути схожі. У печериць пластинки з віком темнішають, стають рожевими або коричневими. У блідої поганки — вони спочатку білі, що легко сплутати з молодою печерицею. 4. Бліда поганка рідко буває червивою. Це відома ознака — через її отруйність її не чіпають багато комах і черв’яків. 5. Отруєння від блідої поганки — смертельне. Навіть маленький шматочок може викликати некроз печінки, і без медичної допомоги — смерть за 3–7 діб. --- ❌ Що в листі сумнівне або небезпечне: 1. "Трішки спробували" — це вкрай небезпечно. 🔴 Навіть невеликий укус блідої поганки може бути смертельним. Її токсини (амінотоксини, фаллоїдин, аманітин) не руйнуються при термічній обробці. Спроба “спробувати на смак” — смертельна помилка. 2. "Бліда поганка смачна" або має "приємний смак" — правда, але це підступність. Саме так — вона не гірка, не неприємна, тому її складно відрізнити на смак. Проте гіркий гриб — це точно не печериця. Це може бути Entoloma, Hebeloma або інша отруйна група грибів. 3. "Запах з’явився від протягу" — не підтверджено наукою. Це суб'єктивне сприйняття. Запахи можуть змінюватись при температурних коливаннях або вентиляції, але на запах не можна покладатися при ідентифікації отруйних грибів. --- ❗️ Резюме і висновки: Авторка листа реально могла зібрати бліду поганку, думаючи, що це печериці. Ситуація критична: якщо вони спробували навіть трохи, необхідно звертатися до лікаря негайно, навіть якщо симптоми ще не проявились (вони можуть з’явитися через 6–24 години). Головний урок: ніколи не збирати гриби, якщо не маєш 100% впевненості. І ніколи — ніколи! — не пробувати незнайомі гриби “на смак”. --- 🔴 Якщо цей лист реальний і описує реальну подію — терміново до лікаря. Отруєння блідою поганкою не лікується вдома. Перші симптоми — нудота, блювання, болі в животі, потім — “уявне полегшення”, а потім — печінкова і ниркова недостатність. Хочеш — я допоможу скласти короткий текст-попередження для соцмереж, щоб інші не потрапили в таку ситуацію.»
Розуміючи, що і так дофіга тексту, відповіді на інші тексти навіть не публікую. Той, хто бачить - побачить. А хто не хоче - його вибір.
Всі інші відповіді теж збережені, запитів накидала багато. Хто вміє - спробуйте самі, хто не вміє - можу надіслати окремим листом чи навіть особисто, якщо Лікар посприяє.
Це не питання особисто комусь щось довести. Це питання життя та смерті. Тому така дотошна
Марина, Київська обл.

ШІ 2, щоб бути послідовною

Вітаю вдруге)
Тепер розбір моєї відповіді-листа вцілому. Кому не цікаво - прогортайте.
«Лист, який ви процитували, містить багато емоційного і корисного контенту, але також є моменти, які можна розглянути більш критично. Зробимо аналіз тексту, розділивши його на частини, де зазначатимемо, де правда, а де можуть бути певні неточності або перебільшення. 1. Про бліду поганку (Amanita phalloides) Правда: Авторка правильно описала характерні риси блідої поганки: наявність вульви (розширення в основі ніжки), специфічну зовнішність та її смертельну токсичність. Попередження про небезпеку навіть мінімальних доз — цілком слушне і життєво важливе. Можливі неточності або перебільшення: Відсутність потемніння пластинок як абсолютний критерій — не зовсім коректно. Потемніння пластинок може варіюватись залежно від віку гриба, але це не єдиний спосіб його ідентифікувати. Перебільшення щодо "не торкатись голими руками" може викликати паніку. Отруйні речовини блідої поганки не абсорбуються через шкіру, тому контакт руками не є смертельним. Проте дотримання гігієни після збору грибів обов’язкове. --- 2. Про печериці Правда: Є отруйні види печериць, наприклад, печериця жовтошкіра (Agaricus xanthodermus), які справді небезпечні. Попередження про те, що не всі печериці їстівні, ідеально ілюструє важливість знання грибів перед їх збором. Можливі неточності: Використання фотографій для ідентифікації грибів (навіть в ідеальних умовах) не завжди надійно. Авторка могла акцентувати на цьому більше. --- 3. Географічна специфіка Правда: Гриби можуть відрізнятись залежно від біотопу, і це важливе застереження. Збір грибів у незнайомому регіоні завжди пов'язаний з вищими ризиками. Сумнівні моменти: Заклик "взагалі відмовитись від малознайомих грибів" може здатись занадто категоричним. Люди можуть безпечно збирати гриби, якщо добре вивчили їхні види або звертаються за консультацією. --- 4. Загальні застереження Правда: Заклик до обережності та пропозиція "ходити до лісу просто подихати" — слушні поради, особливо для новачків. Ідея про повагу до грибів, навіть якщо вони незнайомі, дуже екологічна. Перебільшення: "Українцям і без такої рулетки вистачає бід" — емоційний коментар, який може відволікати від основної теми грибарства. --- Загальний висновок Лист містить багато корисної інформації і закликів до обережності, але іноді авторка використовує емоційні вислови, що можуть викликати паніку. Найбільша цінність листа — це нагадування про небезпеку отруєння грибами, особливо якщо людина не має достатньо знань. Рекомендую сприймати такі матеріали з критичним мисленням, перевіряючи ключові факти та уникаючи поспішних висновків.»
Отак. Уникайте поспішних висновків і моїх емоційних коментарів!)
Всім повних кошиків у мирній Україні!
Марина, Київська обл.

Сестра кинула на мене дітей, а сама з мужиком побігла жити.

Доброго дня Любий Лікарю
Цікаві люди в селі живуть. Я доучую дітей у школі, пакую речі. А сестра на новій хаті обдерає гнилу штукатурку і дранку. Покликала електрика, він змінив проводку і поставили новий лічильник. Отоплення і газова система в аварійному стані. Зрізали все до біса. Покликала будівельників і вони залили в хаті підлогу. Замазує і штукатурки стіни. Одним словом вона там, я тут працюємо над тим, щоб було куди і як їхати. Місцеві помітили, що я сама. Сестру не видно і пішла плітка, що сестра кинула дітей на мене і втекла від них із мужиком за кордон. Таке життя у нас цікаве, хоч трішки самій в ньому участь взяти. Іще пліткують, що купили особняк під Києвом. Дякую, що в мене так вірте, що свою халупу ми зможемо перетворити на особняк. Про це повідомила бабуся з якою ми дружимо. Що ж не дарма ми звідси поїхати хочемо. Цікаві все ж тут люди.
Слава Україні
Катерина Ізюмський р-н

Дожили до останнього звоника

Доброго дня Любий Лікарю
Ех хвалила, хвалила школи і перехвалила. Щойно староста дізналася, що ми будемо виїжджати і пішли плітки по селу, що ми ледь не в столиці поселемося. Гарна у людей фантазія молодці. Толерантність до мого сина з боку дітей закінчилася. І раніше було сина дражнили, але не так систематично. Та й то поговорив з ними директор і все на кілометр до нього не підходять. За 2 місяці до завершення школи діти в школі зрозуміли, що через аутизм не буде писати контрольні і не зможе здавати екзамени. З цього моменту наше із сином життя перетворилося на пекло. Постійно його дражнять, постійно син знервований, то у вухо йому крикнуть, то щось заберуть, то дражнять. Він абсолютно не агресивний і не може за себе заступитися. На нього насідали так, що знову він почав гарчати і навіть захищаючись побився із одним із забіяк. Кожного тижня повідомляю про новий інцидент класному керівнику. Класний керівник і директор поговорили із забіякою і цей конкретний учень залишає сина у спокої. Але проблема в іншому. Щойно заспокоїли одного забіяку, на сина чіпляється другий. Заспокоїли другого, чіпляється третій. І так усі два місяці. Це було нестерпно. Найгіршим був останній тиждень перед останнім звоником. В приміщені зламався туалет. І доводилося іти на вулицю. Спочатку хлопці із менших класів кидали в нього гілками, коли він піде в туалет, потім зробили фото коли він в туалеті, потім взагалі в нього кидали кирпичами. Я особисто поговорила з одним із хлопців, фото видалили. Повідомила класного керівника, погрожаю поліцією і зверненнями вище. Сина в туалеті залишили в спокої. Але за день до останнього дзвоника мого сина обкидали взуттям. Завтра останній дзвоник і він у нас теж був напруженим. Але то далі в цей лист не вміститься. Але те як я одягла сина і вдягалася сама, це був протест, бунт, відображення всіх наших емоцій.
Коли я була в цій ситуації, я була зайнята захистом сина і вмовлянням сходити в школу ще один день. Переконуванням сина, що лишилося трішки потерпіти. Коли ми пережили останній дзвоник і я нарешті розслабилася, проаналізувала, з чим ми стикнулися останні 2 місяці. Це була змова. Системне знущання. Інакше, все це не назвеш.
Всі хто діймає мого сина були або друзями, або родичами. Писати скарги на булінг в ту саму поліцію треба якщо булінг постійний і якщо адміністрація школи нічого не роблять, або не допомагає. Але чіпляється до сина конкретний учень, я на нього скаржуся, з ним поговорили і він від сина відчепився. Покращення є? Є!. Школа свої обов'язки виконала? Виконала! Одразу до сина чіпляється другий. Я на нього скаржуся з ним говорять і є покращення. Ситуація таж сама. І виходить, що булінг не припиняється, але немає конкретного учня на якого я можу поскаржитися, бо при втручанні школи всі одразу відступають. Писати на колективний булінг, теж не можу, бо самого колективу нема і ті хто відступив сина повторно не зачіпають. Скаржитися на школу теж не можу, бо після втручання адміністрації і роботи з конкретним учнем булінг припиняється. І виходе, що булінг триває і ні я, ні школа з цим нічого законим чином зробити не може. Бо по суті нема чіткого булера. Для нас останній дзвоник був як звільнення, полегшення.
Слава Україні
Катерина Ізюмський р-н

Останній дзвоник

Доброго дня Любий Лікарю
Ранок почався символічно. Зламалася праска. Одягла на сина трішки пожмакану сорочку. Одна із особливостей сина, що якщо він захотів щось одягти, то його не переконаєш. А часу переконувати не було, і от чесно бажання переконували не було після останніх двох місяців знущання ми із сином бунтували. Була думка взагалі на останній дзвоник не йти. Я поверх сорочки одягла йому світле худі на якому намальований мікімаус, що показує язика. Цей малюнок відображав наш внутрішній стан. Я одягла сарафан і накидку. Навмисне додала собі декілька років, і зробила собі ну дуже скромний вигляд. Племіницю нарядили в білосніжну сукню тричі підшивала, бо на старшу дівчинку вона розрахова. З племіницею не бунтували, бо їй два танки танцювати, але вона сама в подальшому справилася. Сестра одягла одяг в якому їздить в електричках. Зав'язали хвости і пішли. Думаєте ми дарма так безтурботно віднеслися до свята? Можливо. Чи могли ми нарядитися і підійти до питання серйозно? Могли? Могли як модельки нарядитися! Ми могли пошити сукні, або вишиванки одягти. Але нащо? Заради кого. Сорочка у сина гарна і на фото не помітно, що з нею щось не так. А інше не важливо. Для кого мені наряжатися, щоб мене із сестрою помітили місцеві алкоголіки і знову ночами вікна і двері виносили. Після двомісячного булінгу, скажіть дякую, що мікімаус тільки язика показує. Свято не дуже цікаве. Там,щось співали, син слова розповідав із однокласниками. Син вальс не танцював, і молодець. Бо випускники почали готували танець за три місяці до останнього дзвоника, я пропонувала свою допомогу, і добре. Видно, що займалися цим нехотя. Перед початком ми забули стрічку випускника, і сестра бігала додому. Племіницю пригостили тістечком і замастила сукню.довелося в туалеті сукню прати прямо на ній. Одним словом, веселе у мене свято. Племіниця випускалися із молодшої школи, і вона теж танцювала вальс. У 4 класу вийшло краще ніж у 9 класу. Все свято просто врятував танок із полотнами у кольорах українського прапору. Всі думали, що полотна купували, але коли я розповіла, що їх шити ми із сестрою і це було не зручно, бо ніде було заміряти. Всі на мене витаращили очі. Періодично син не розумів куди іти, тож я була вимушена бігати за ним і водити його за руку, кому квіти дарувати, або щось взяти. На мене звалили мікрофони. Гарно випускники заспівали пісню " мам" Скрябіна. При вручені посвідчення про випуск, влаштували пафос. Біжать всі родичі, заварюють квітами, цукерками і грошима. Моя сестра на це запитала: " а при випусків із інституту машину подарують?" По 10 чоловік до одного випускника бігло. До мого сина підійшла одна я із букетом будячків. Трохи прикро, влаштували такий цирк, що баба і дід хотіли мого сина поздоровити. Ну нічого, хай дуріють. Племіниці стало погано. Вирвала. Вона і з сестрою і племінником пішли додому. Я завела сина в клас погоджувала і напоїла, бо він теж був блідий. Прийшли всі, прийшов фотограф, прийшла класний керівник. Класний керівник подарувала брелочки пазлики дітям, це засняли. Прийшла староста виставляє бутилку вена, висипає на парту цукерки. І каже фразу, до дітей 14-15 років. " Діти, я думаю всі уже випиваєте, вітаю. Давайте вип'ємо". І наливає дітям вено. Діти беруть і п'ють. Я сказала, що пити не буду. Нам дали цукерки. Пішли фоткаться. Всі по одному, парочками фоткаються, з ріднею. Але в колективне фото не стають. Батьки мурликають, не знають їх в купку зібрати. Ні класного керівника, ні зауча, ні директора. Фоткаються і розбігаються, бо у них важлива справа, в кафе бухати їхати. Я психонула і ледве зібрала 5 учнів, два фото. Всіх послала і пішла додому. Всі випускники і родичі поїхали бухати, ідемо додому то тут то там купки людей бухають. Купила тортик, морозиво і цукерок. І більше за хвіртку не витикнула. Ми поїли і змучені попадали спати на три години, я просто не уявляла, що так втомилися. Випускники за один день не впоралися, на другий день в клубі бухають. Сестра чула, що моє призвіще там кляли і матюкали, бо я бухати з ними не стала.