Робота залишається головною опорою українців 👷🏻♂️👩🏻⚕️👩🏽🏫
Про це свідчать результати нової хвилі дослідження «Барометр якості життя» у 2026 році, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією і Gradus. Дослідження охоплює дві аудиторії — загальнонаціональну та бізнес-аудиторію, представлену співробітниками членських компаній Асоціації.
Серед широкої аудиторії опитаних українців позитивно оцінюють свою роботу 29% респондентів, тоді як 33% висловлюють невдоволення.
Тоді як 68% представників бізнес-аудиторії задоволені своєю поточною роботою, включаючи рівень самореалізації, work-life balance та захист трудових прав. Частка незадоволених становить лише 10%.
Детальніше про це — у дослідженні
Про це свідчать результати нової хвилі дослідження «Барометр якості життя» у 2026 році, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією і Gradus. Дослідження охоплює дві аудиторії — загальнонаціональну та бізнес-аудиторію, представлену співробітниками членських компаній Асоціації.
Серед широкої аудиторії опитаних українців позитивно оцінюють свою роботу 29% респондентів, тоді як 33% висловлюють невдоволення.
Тоді як 68% представників бізнес-аудиторії задоволені своєю поточною роботою, включаючи рівень самореалізації, work-life balance та захист трудових прав. Частка незадоволених становить лише 10%.
Детальніше про це — у дослідженні
❤3
⚡️Втома працівників дедалі більше стає фактором бізнес-ефективності.
Українці навчилися жити й працювати в умовах хронічного стресу. Але адаптація не означає відновлення.
За даними Gradus, 29% працевлаштованих українців уже відзначають зниження продуктивності, 28% почуваються виснаженими зранку, а 26% не мають мотивації навіть до простих завдань. При цьому 72% працівників тією чи іншою мірою стикаються з вигоранням.
Для бізнесу головний ризик — поступова втрата залученості, ініціативи та готовності шукати нові рішення. Тому емоційний стан команд сьогодні стає такою ж управлінською категорією, як продуктивність чи ефективність бізнес-процесів.
У колонці для Delo.ua засновниця та CEO Gradus Євгенія Близнюк розповідає, як «втомлена економіка» впливає на бізнес і чому довіра всередині команд стає одним із ключових ресурсів стійкості.
Читайте колонку за посиланням
Українці навчилися жити й працювати в умовах хронічного стресу. Але адаптація не означає відновлення.
За даними Gradus, 29% працевлаштованих українців уже відзначають зниження продуктивності, 28% почуваються виснаженими зранку, а 26% не мають мотивації навіть до простих завдань. При цьому 72% працівників тією чи іншою мірою стикаються з вигоранням.
Для бізнесу головний ризик — поступова втрата залученості, ініціативи та готовності шукати нові рішення. Тому емоційний стан команд сьогодні стає такою ж управлінською категорією, як продуктивність чи ефективність бізнес-процесів.
У колонці для Delo.ua засновниця та CEO Gradus Євгенія Близнюк розповідає, як «втомлена економіка» впливає на бізнес і чому довіра всередині команд стає одним із ключових ресурсів стійкості.
Читайте колонку за посиланням
🔥4❤2🤔1😢1
🎵🇺🇦 Українська музика стала новою нормою
🎧Українська мова сьогодні є основною мовою пісень і виконавців для більшості (69%) респондентів. Англомовний контент (56%) також залишається важливою частиною музичного простору, тоді як російськомовна музика (14%) суттєво втратила свої позиції.
🎧При цьому йдеться не лише про зміну мови пісень. 63% опитаних зазначають, що за останні два-три роки частка української музики у їхніх плейлистах зросла, що свідчить про формування стійкої звички.
🎧Так само змінився і вибір артистів. Майже половина українців найчастіше слухає виконавців українського походження (49%). Європейські (21%) та американські (18%) музиканти залишаються важливою частиною музичного простору, проте вже не займають лідерських позицій в уподобаннях, тоді як російські виконавці суттєво втратили увагу українців.
Більше даних шукайте у новому дослідженні Gradus про зміну музичних вподобань українців
🎧Українська мова сьогодні є основною мовою пісень і виконавців для більшості (69%) респондентів. Англомовний контент (56%) також залишається важливою частиною музичного простору, тоді як російськомовна музика (14%) суттєво втратила свої позиції.
🎧При цьому йдеться не лише про зміну мови пісень. 63% опитаних зазначають, що за останні два-три роки частка української музики у їхніх плейлистах зросла, що свідчить про формування стійкої звички.
🎧Так само змінився і вибір артистів. Майже половина українців найчастіше слухає виконавців українського походження (49%). Європейські (21%) та американські (18%) музиканти залишаються важливою частиною музичного простору, проте вже не займають лідерських позицій в уподобаннях, тоді як російські виконавці суттєво втратили увагу українців.
Більше даних шукайте у новому дослідженні Gradus про зміну музичних вподобань українців
❤10🔥3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Українська молодь стала значно мобільнішою, глобальнішою і вільнішою у виборі власної життєвої траєкторії. І сьогодні питання вже не стільки в тому, як її повернути чи втримати, а як Україні конкурувати за її майбутнє.
Про цінності нового покоління, досвід молоді в Україні та за кордоном, фактори повернення, нове розуміння стабільності та психологічну ціну адаптивності говорили в етері ICTV ведуча Олена Фроляк та соціологиня, засновниця і CEO Gradus Євгенія Близнюк.
Ділимося найцікавішим із розмови 🌟
Про цінності нового покоління, досвід молоді в Україні та за кордоном, фактори повернення, нове розуміння стабільності та психологічну ціну адаптивності говорили в етері ICTV ведуча Олена Фроляк та соціологиня, засновниця і CEO Gradus Євгенія Близнюк.
Ділимося найцікавішим із розмови 🌟
❤5👍1
🎧 Де українці найчастіше слухають музику?
Музичне споживання дедалі більше переходить у цифровий простір. За даними нового дослідження Gradus, найпопулярнішими каналами для прослуховування музики сьогодні є:
🎵 46% — стримінгові сервіси Spotify, Apple Music, YouTube Music та інші
▶️ 44% — YouTube
📻 32% — радіо та телебачення
📲 30% — завантажені на пристрій файли
💬 28% — месенджери та соцмережі, зокрема Telegram, TikTok та Instagram.
При цьому музика для більшості українців залишається радше супутником певного моменту: 43% слухають її залежно від настрою, ще 29% — у конкретних ситуаціях, наприклад у дорозі, на тренуванні чи під час домашніх справ. Постійним фоном музика є для 19% опитаних.
Цифрові платформи вже стали основною точкою доступу до музики, але способи її споживання залишаються різноманітними — від персональних стримінгових плейлистів до радіо та TikTok.
Музичне споживання дедалі більше переходить у цифровий простір. За даними нового дослідження Gradus, найпопулярнішими каналами для прослуховування музики сьогодні є:
🎵 46% — стримінгові сервіси Spotify, Apple Music, YouTube Music та інші
▶️ 44% — YouTube
📻 32% — радіо та телебачення
📲 30% — завантажені на пристрій файли
💬 28% — месенджери та соцмережі, зокрема Telegram, TikTok та Instagram.
При цьому музика для більшості українців залишається радше супутником певного моменту: 43% слухають її залежно від настрою, ще 29% — у конкретних ситуаціях, наприклад у дорозі, на тренуванні чи під час домашніх справ. Постійним фоном музика є для 19% опитаних.
Цифрові платформи вже стали основною точкою доступу до музики, але способи її споживання залишаються різноманітними — від персональних стримінгових плейлистів до радіо та TikTok.
❤6
⚡️Війна сформувала образ витривалого та сміливого українця
За роки повномасштабної війни серед рис, які люди найсильніше помічають у собі та суспільстві, стабільно домінують витривалість і сміливість. У 2026 році саме витривалість залишається рисою №1. Організованість, жертовність і наполегливість також входять до переліку характеристик, які найбільше проявилися за час війни.
Водночас цей досвід не зводиться лише до здатності витримувати складні обставини. Поруч із витривалістю опитані українці бачать у собі готовність діяти, організовуватися та брати відповідальність. Війна таким чином не лише випробовує суспільство, а й змінює уявлення людей про власні сильні сторони.
Читайте про це більше у нашому новому дослідженні
За роки повномасштабної війни серед рис, які люди найсильніше помічають у собі та суспільстві, стабільно домінують витривалість і сміливість. У 2026 році саме витривалість залишається рисою №1. Організованість, жертовність і наполегливість також входять до переліку характеристик, які найбільше проявилися за час війни.
Водночас цей досвід не зводиться лише до здатності витримувати складні обставини. Поруч із витривалістю опитані українці бачать у собі готовність діяти, організовуватися та брати відповідальність. Війна таким чином не лише випробовує суспільство, а й змінює уявлення людей про власні сильні сторони.
Читайте про це більше у нашому новому дослідженні
❤6
З Днем Незалежності України! 💙💛
Цьогоріч Україна відзначає 35 років Незалежності в умовах, коли майбутнє залишається складним і невизначеним. І все ж 65% опитаних українців вірять, що попереду на них чекає краще життя.
Надія сьогодні співіснує з тривогою: думаючи про власне майбутнє, 47% респондентів відчувають надію, 43% — тривогу. Понад 90% називають українське суспільство неспокійним, нестабільним і складним, але водночас майже половина бачить його активним, різноманітним, цікавим і прогресивним.
Це добре показує наш нинішній стан: ми усвідомлюємо всі складнощі, але не втрачаємо здатності дивитися вперед.
Більше подробиць зі спеціального дослідження шукайте за посиланням
Цьогоріч Україна відзначає 35 років Незалежності в умовах, коли майбутнє залишається складним і невизначеним. І все ж 65% опитаних українців вірять, що попереду на них чекає краще життя.
Надія сьогодні співіснує з тривогою: думаючи про власне майбутнє, 47% респондентів відчувають надію, 43% — тривогу. Понад 90% називають українське суспільство неспокійним, нестабільним і складним, але водночас майже половина бачить його активним, різноманітним, цікавим і прогресивним.
Це добре показує наш нинішній стан: ми усвідомлюємо всі складнощі, але не втрачаємо здатності дивитися вперед.
Більше подробиць зі спеціального дослідження шукайте за посиланням
❤9🔥1
🥧 Учора багато українців відзначали День Незалежності й водночас укорінювали нову традицію — пекли та їли Пироги Незалежності.
А ми в Gradus вирішили дослідити, яке місце пироги взагалі займають у наших гастрономічних звичках, які начинки українці люблять найбільше та чи готові пекти їх власноруч.
Ось що з’ясували:
🥧 35% українців їдять пироги кілька разів на місяць, ще 16% — приблизно раз на місяць.
🍒 Солодкі пироги перемагають солоні: їх обирають 50% респондентів, тоді як солоні — 18%. Ще для 33% усе залежить від ситуації.
👩🍳 А от пекти пироги українці люблять значно менше, ніж їсти: 83% віддають перевагу споживанню, і лише 13% — самостійному випіканню.
❤️ І головний пироговий авторитет — мама: 38% опитаних вважають мамині пироги найсмачнішими. Власні та бабусині набрали по 18%.
🍒 Серед начинок фаворит — вишня, далі йдуть м’ясо та яблука, а потім сир і мак.
☕️ А найкраща компанія до пирога — чай: його обирають 28% респондентів. Каву та молоко — по 16%, компот — 12%.
Читайте більше за посиланням
А ми в Gradus вирішили дослідити, яке місце пироги взагалі займають у наших гастрономічних звичках, які начинки українці люблять найбільше та чи готові пекти їх власноруч.
Ось що з’ясували:
🥧 35% українців їдять пироги кілька разів на місяць, ще 16% — приблизно раз на місяць.
🍒 Солодкі пироги перемагають солоні: їх обирають 50% респондентів, тоді як солоні — 18%. Ще для 33% усе залежить від ситуації.
👩🍳 А от пекти пироги українці люблять значно менше, ніж їсти: 83% віддають перевагу споживанню, і лише 13% — самостійному випіканню.
❤️ І головний пироговий авторитет — мама: 38% опитаних вважають мамині пироги найсмачнішими. Власні та бабусині набрали по 18%.
🍒 Серед начинок фаворит — вишня, далі йдуть м’ясо та яблука, а потім сир і мак.
☕️ А найкраща компанія до пирога — чай: його обирають 28% респондентів. Каву та молоко — по 16%, компот — 12%.
Читайте більше за посиланням
❤7👍1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🤖 ШІ не замінить якісні дані, а навпаки робить їх ще ціннішими
AI дедалі швидше переходить у щоденну маркетингову практику. Але разом зі швидкістю зростає і ціна помилки.
Однією з головних проблем впровадження AI є те, що алгоритм може швидко обробити дані, але не може зробити неякісні дані якісними.
Якщо вихідна інформація неповна, нерепрезентативна або зібрана за некоректною методологією, AI просто масштабує закладені в неї похибки.
І це відчуває маркетинговий ринок. За даними Forrester, 64% B2B-маркетинг-лідерів не довіряють системі вимірювання у власних компаніях. А якщо немає довіри до даних, складно довіряти й висновкам, які на їхній основі генерує штучний інтелект.
Паралельно змінюється і саме розуміння маркетингової ефективності. Бізнес хоче розуміти, що конкретно змінило поведінку споживача, продажі, знання бренду чи намір купувати. І для дослідницької індустрії це важливий зсув.
І чим активніше бізнес інтегруватиме ШІ у свої процеси, тим стратегічнішою ставатиме роль професійних досліджень.
AI дедалі швидше переходить у щоденну маркетингову практику. Але разом зі швидкістю зростає і ціна помилки.
Однією з головних проблем впровадження AI є те, що алгоритм може швидко обробити дані, але не може зробити неякісні дані якісними.
Якщо вихідна інформація неповна, нерепрезентативна або зібрана за некоректною методологією, AI просто масштабує закладені в неї похибки.
І це відчуває маркетинговий ринок. За даними Forrester, 64% B2B-маркетинг-лідерів не довіряють системі вимірювання у власних компаніях. А якщо немає довіри до даних, складно довіряти й висновкам, які на їхній основі генерує штучний інтелект.
Паралельно змінюється і саме розуміння маркетингової ефективності. Бізнес хоче розуміти, що конкретно змінило поведінку споживача, продажі, знання бренду чи намір купувати. І для дослідницької індустрії це важливий зсув.
І чим активніше бізнес інтегруватиме ШІ у свої процеси, тим стратегічнішою ставатиме роль професійних досліджень.
🔥5👍2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🌍 Уже за кілька днів український дослідницький досвід прозвучить на одній із головних світових сцен індустрії досліджень та інсайтів — ESOMAR Congress 2026 у Валенсії.
Цьогоріч Євгенія Близнюк, засновниця та CEO Gradus, стала єдиною спікеркою з України у програмі Конгресу. Вона представить досвід роботи дослідницької індустрії в умовах повномасштабної війни — мегакризи, яка змінює суспільство, поведінку людей і саму роль досліджень.
Про що говоритиме Євгенія перед міжнародною професійною спільнотою та які уроки українського досвіду можуть бути важливими для дослідників у всьому світі — у відео ▶️
Цьогоріч Євгенія Близнюк, засновниця та CEO Gradus, стала єдиною спікеркою з України у програмі Конгресу. Вона представить досвід роботи дослідницької індустрії в умовах повномасштабної війни — мегакризи, яка змінює суспільство, поведінку людей і саму роль досліджень.
Про що говоритиме Євгенія перед міжнародною професійною спільнотою та які уроки українського досвіду можуть бути важливими для дослідників у всьому світі — у відео ▶️
❤7