Alan Wake 2
Color correction

Арт Директор Janne Pulkkinen завʼязав колір у кіномову гри, де окрім візуальної складової, колір несе в собі також і символічне значення та працює саме на ту глибину, про яку я говорив у пості про серіал “Корона”. Це саме та кіномова, що підкреслює палітру емоцій проекту та роблячи візуальний ряд витвором мистецтва. Власне, від Remedy і не варто було чекати іншого: арт дирекшен їх ігор та дизайну локацій майже завжди знаходили спільні точки перетину, особливо коли ми говоримо за Control та Alan Wake.

- Скр 1. Колір розділяє два різних світи, залишаючи сюжетну арку Саги Андерсон в теплому помаранчевому кольорі, а містичну та холодну арку Алана в зелених.

- Скр 2-4. Монохромна кольорова палітра - найбільш розповсюджена палітра гри, коли домінує один відтінок, будь-то зелений, жовтий, червоний чи синій. Це допомагає підкреслити необхідну емоцію та сфокусувати гравця на конкретних подіях чи місцях.

- Скр 5-6. Класичним для драматургії чином кольори сцен змінюються протягом сюжету. Аналогова схема із теплими та вирівняними тонами Брайт Фолз змінюється на монохромну холодну, коли оповідь доходить до кульмінації першого Акту у сцені моргу.

- Скр 7-8. Кіномова Експозиції (з голим чоловіком) та Кульмінації (коли Сага потрапляє у пітьму) має ідентичну монохромну зелену схему, що звʼязує початок та фінал історії на символічному рівні, підкреслюючи основну ідею проекту - “It’s not a loop, it’s a spiral”.

- Скр. 9-10. Окремої уваги заслуговують кольорові акценти та мінімілізм в кількості джерел. Завдяки точковим фокусам, зображення не мерехтить центрами уваги, як це було в Ghostwire: Tokyo, а із знанням справи скеровує погляд гравця туди, куди треба.

The Last of Us: Part 2
Світло, як сторітеллінг

Розвиваючи думку попереднього поста про колір та світло Alan Wake 2, мені на думку спав момент з TLOU2, коли кімната Еллі у Джексоні змінюється після смерті Джоела і як світло підкреслює емоційний стан Еллі. Зверніть увагу, що в дію вступають не контури, не кількість джерел світла, а насиченість, тональність та пост-процес.

І звичайно, у першому випадку Еллі дивиться у камеру (до гравця), а після ключових подій ми бачимо вже її спину. Цей сильний емоційний момент досягається за рахунок того, що наша уява домальовує емоції, які ми могли б побачити на її обличчі.

Space Marine 2
Не дружній наратив до НЕ фанатів Warhammer

Хто читає мене давно, той мабуть вже добре запамʼятав, що не можна давати гравцю одразу занадто багато інформації. Специфічні терміни для всесвіту, імена (особливо які є специфічними для сетингу), звичайна і, особливо, вигадана географія та точні дати - це причини, чому мозок гравця може закипіти. Всю інформацію та експозицію в грі треба ділити на три типи:

1. Need to know. Та, яку необхідно знати, щоб далі слідкувати за сюжетом.
2. Could wait. Розширює розуміння сетингу, персонажів чи сюжету, проте ці факти можуть і зачекати чи бути сказані десь мимохіть.
3. Incidental. Малозначні факти, які на розуміння історії майже не впливають.

Важливо, щоб головна мета героя була зрозумілою і не була перекрита іншою експозицією. Наприклад, у центрі експозиції The Last of Us: Part 1 (перші 30 хв) не розповідають про фракції, про типи зомбі чи про особливості функціонування вірусу. Там розповідається про людей у самому центрі епідемії та про трагедію лише однієї родини. Експозиція Red Dead Redemption 2 розповідає про банду (читайте, родину) та їх відносини всередині, опускаючи деталі світобудови та інфодампи про передісторію. Багато чого закладається у вигляді Foreshadowing, що спрацює далеко потім. God of War (2018) фокусує експозицію на відносинах батька та сина і більше нікого і нічого. Одразу ставиться мета - дійти до найвищої гори. Мультсеріал Arcane також робить акцент не на всесвіті, а на людях.

Space Marine 2 постійно бомбардує мене термінами, назвами фракцій, планет, професій, невпинно персонажі говорять про щось важливе із серйозними обличчями, але я не розумію про що і що вони хочуть. Існує світ, але не герої. Розумієте, це все одно, якщо б Роулінг у “Гаррі Поттері” замість хук-сцени, де хлопчика-який-вижив кладуть навпроти дверей, почала б розповідати про концепцію Дарів Смерті, про правила Квідичу і чому Слизерин має слизьку репутацію. Факти світобудови не цікаві допоки не цікаві люди в цьому світі.

Не робіть так, як робить SM2. Робіть так, як робить God of War.

Наводжу приклад діалогу. Скільки різних термінів ви тут зустріли?