Міні-нотатка. Uncharted: The Lost Legacy
Фреймінг кадру та фокусування уваги гравця

Просто приклади гарного фреймінга у композиції кадрів. Naughty Dog полюбляє таке робити

Міні-нотатка. Uncharted 4
Візуальна мова води

Дуже подобається як Naughty Dog вирішили питання Affordances/Denials із водними просторами:

- Бульбашки та підсвітка порталів підказують, що десь можна нирнути. Affordances

- Піна від течії чітко позначає простір як Denial - як той, куди гравець потрапити не може

- Шейдер води, пост-процес під водою та геометрія підводних рівнів гарно демонструють гравцю куди саме треба пливти. До речі, таймінги цих просторів розраховані також показовим чином

Нотатка. Dishonored
Коли один дизайн вирішує декілька завдань одночасно

Подібний підхід, коли дизайнер мінімальною кількістю сутностей витискає максимум значень, вважається елегантним та максимально професійним. Це стосується як систем, так і дрібних речей.
На кожному рівні в серії Dishonored розкидані коллектібли: руни та амулети. І вони відповідають одразу за цілий спектр задач:

- Дають гравцю прокачку та додаткові механіки

- Відповідно це спонукає гравців до досліджень, бо винагорода має очевидне застосування. Амулети можна взагалі сприймати як коллектібл із випадковим елементом, що ще сильніше вмотивовує на пошук, бо гравець завчасно не знає де і який амулет

- Серце - корисний артефакт у спорядженні гравця - дає змогу побачити їх приблизне місце розташування. І саме цей аспект працює максимально класним чином на мотивацію дослідження локації. Це, де-факто, маркер де гравець був, а де ні.

Щобільше, серце ще й виконує цікаву наративну функцію

Гейм Дизайн, як і скульптура - це мистецтво відсікти зайве

Нотатка. Dishonored 2
Планування просторів під різні плейстайли

Часто можна почути від починаючих Левел Дизайнерів: "Ну, я тут зробив два маршрути: один для стелса, інший під комбат". Але це, зазвичай, груба помилка. Усі локації потрібно планувати під різні плейстайли одночасно. Що робити, якщо у стелс секції гравця знайшли? Буде бій і для цього левел повинен бути готовим: мати заготовлені можливості для гравця на цей випадок. Dishonored - чудовий приклад, коли більшість просторів охоплює максимальну кількість можливих ігрових ситуацій. Зверніть увагу, що там, де є супротивники, то там достатньо простору для руху АІ та гравця; достатньо місця для маневру та використання механік; самі арени - це дедзони, які у стелсі слугували небезпекою. Завжди є декілька варіантів.

До речі, зверніть ще увагу на те, як дизайнери використовують фреймінг у композиції - гравця постійно на чомусь фокусують. Постійно збоку є якась будівля чи стіна, яка "відштовхує" в потрібний бік

Нотатка. Dead Space
Візуальна мова

Свого часу Dead Space показав як можна працювати із дієгетичними інтерфейсами (які не на екрані, а в світі гри). Але також хотілося б відмітити наскільки ж просто й ефективно працює візуальна мова гри. Кожен інтерактивний елемент маркірується характерним та уніфікованим елементом:

- Синій колір, який присутній на всіх інтерактивних елементах

- Консистентність. Коробки, шафи, ящики тощо, мають завжди однакову форму

- У квадратних маленьких шафах на стіні завжди знаходяться елементи апгрейду зброї та костюма.

- Набої та гроші завжди підсвічуються

- Можливість взаємодії підкреслюється характерним звуком

- Візуальна мова дверей. Закриті, відкриті, потрібен доступ. Кожний можливий стан має відповідний візуальний маркер