Майже 40% коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2025 році освоїли в грудні. Ще близько 21% - у квітні. Про це йдеться у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики.
У грудні сума виплат сягнула 1,98 млрд грн. За місяць провели 1 347 платіжних операцій, або 36% усіх платежів за рік.
У квітні розпорядники використали ще 1,08 млрд грн. При цьому значну частину коштів спрямували на відновлення житла.
Найбільші суми у квітні отримали проєкти у Київській області - 519,2 млн грн на відновлення у Бородянці, Херсонській області - 297 млн грн на роботи у Посад-Покровському та Чернігівській області - 18,7 млн грн на відновлення у Ягідному. Переважно це були авансові платежі за будівельні та відновлювальні роботи.
Як змінювалися обсяги виплат протягом року - читайте у повному Shadow Report за посиланням
🤝Shadow report підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
У грудні сума виплат сягнула 1,98 млрд грн. За місяць провели 1 347 платіжних операцій, або 36% усіх платежів за рік.
“Таке накопичення транзакцій наприкінці року (так званий «spending spree») є характерним для вітчизняних державних фінансів та свідчить про завершення етапів будівництва, підписання фінальних актів приймання-передачі робіт та намагання розпорядників коштів повністю освоїти виділені їм кошти до кінця бюджетного року”, - зазначають аналітики.
У квітні розпорядники використали ще 1,08 млрд грн. При цьому значну частину коштів спрямували на відновлення житла.
Найбільші суми у квітні отримали проєкти у Київській області - 519,2 млн грн на відновлення у Бородянці, Херсонській області - 297 млн грн на роботи у Посад-Покровському та Чернігівській області - 18,7 млн грн на відновлення у Ягідному. Переважно це були авансові платежі за будівельні та відновлювальні роботи.
Як змінювалися обсяги виплат протягом року - читайте у повному Shadow Report за посиланням
🤝Shadow report підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
🧐Продовжуємо моніторити відкритість місцевих бюджетів. Цього разу нам було цікаво не лише знайти тих, хто не звітує, а й перевірити, чи змінюється щось після нашого звернення.
Нагадаємо, у I кварталі ми знайшли 879 боржників, які не оприлюднили бюджетну звітність на Spending.gov.ua. Тоді після нашого нагадування 517 з них реабілітувались і оприлюднили необхідні документи. На цьому можна було поставити крапку, але для нас було важливо зрозуміти, чи це разова реакція на лист, чи звернення справді змінює подальшу поведінку (аналітики вони на те і аналітики:)
Отже, результати за ІІ квартал: серед тих самих 879 установ 321 заклад освіти, або 37%, самостійно оприлюднили звітність за ІІ квартал. Без повторного нагадування з нашого боку.
Із них 312 - це установи, які після першого листа виправили звітність за І квартал. Тобто одного нагадування їм, схоже, вистачило, щоб надалі звітувати самостійно. Ще 9 установ, які так і не виправили звітність за І квартал після нашого звернення, оприлюднили звіти вже за ІІ квартал.
Отже, маємо приблизно третину установ, які продовжили звітувати без нашого втручання.
Ми продовжуємо моніторинг у межах проєкту «Data4Transparency: індекс відкритості місцевих бюджетів», щоб оцінити, наскільки стійким буде цей ефект у наступних кварталах.
🤝Публікація створена Fiscal Center в межах реалізації проєкту «DATA4Transparency: індекс відкритості місцевих бюджетів. Центр досліджень публічних фінансів» за підтримки Акселераційної програми Act to Drive Change проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фонд Східна Європа коштом Європейського Союзу. Вміст публікації є виключно відповідальністю Fiscal Center та не обов'язково відображає позицію Фонду Східна Європа та Європейського Союзу.
Нагадаємо, у I кварталі ми знайшли 879 боржників, які не оприлюднили бюджетну звітність на Spending.gov.ua. Тоді після нашого нагадування 517 з них реабілітувались і оприлюднили необхідні документи. На цьому можна було поставити крапку, але для нас було важливо зрозуміти, чи це разова реакція на лист, чи звернення справді змінює подальшу поведінку (аналітики вони на те і аналітики:)
Отже, результати за ІІ квартал: серед тих самих 879 установ 321 заклад освіти, або 37%, самостійно оприлюднили звітність за ІІ квартал. Без повторного нагадування з нашого боку.
Із них 312 - це установи, які після першого листа виправили звітність за І квартал. Тобто одного нагадування їм, схоже, вистачило, щоб надалі звітувати самостійно. Ще 9 установ, які так і не виправили звітність за І квартал після нашого звернення, оприлюднили звіти вже за ІІ квартал.
Отже, маємо приблизно третину установ, які продовжили звітувати без нашого втручання.
“Для нас це важливий результат. Він показує, що проблема не завжди полягає у свідомому небажанні бути прозорими. Часто установам достатньо пояснити, які саме вимоги вони мають виконувати, де знайти необхідні інструменти та як правильно оприлюднити звітність. І, схоже, такий контакт має ефект не лише в момент отримання листа, а й змінює практику звітування надалі”, - зазначила дата-аналітикиня Fiscal Center Ольга Вольхіна.
Ми продовжуємо моніторинг у межах проєкту «Data4Transparency: індекс відкритості місцевих бюджетів», щоб оцінити, наскільки стійким буде цей ефект у наступних кварталах.
🤝Публікація створена Fiscal Center в межах реалізації проєкту «DATA4Transparency: індекс відкритості місцевих бюджетів. Центр досліджень публічних фінансів» за підтримки Акселераційної програми Act to Drive Change проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фонд Східна Європа коштом Європейського Союзу. Вміст публікації є виключно відповідальністю Fiscal Center та не обов'язково відображає позицію Фонду Східна Європа та Європейського Союзу.
16,38 мільярда гривень розподілили у 2024-2025 роках на житлові компенсації для ветеранів, членів сімей загиблих захисників і захисниць та окремих категорій ВПО. 16,30 мільярда (99,5%) з них уже виплатили.
Ці та інші дані ми зібрали в інтерактивному дашборді «Забезпечення житлом вразливих верств населення за кошти Ukraine Facility». Він показує весь шлях грошей: від державного до місцевих бюджетів, а далі - до людей, які отримують компенсацію на придбання житла.
Наш дашборд складається з трьох основних блоків:
🔹 «Головна сторінка» показує загальну картину реалізації програми: планові та фактичні обсяги фінансування, виплачені компенсації та придбане житло;
🔹 «Регіональна аналітика» дозволяє порівнювати регіони за обсягами перерахованих коштів, кількістю та вартістю придбаних квартир, а також середньою вартістю житла;
🔹 «Категорії отримувачів» показує розподіл коштів, виплачених компенсацій та придбаного житла між основними категоріями отримувачів.
Так загальна сума фінансування перетворюється на конкретні результати: скільки грошей перерахували, скільки компенсацій виплатили людям і скільки квартир за них придбали. До речі, за ці два роки це 2 921 квартира загальною вартістю 7,10 мільярда гривень.
Невдовзі ми також опублікуємо аналітику, де детальніше розповімо про всі нюанси фінансування житлових компенсацій у межах Ukraine Facility.
🤝Дашборд створений за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Ці та інші дані ми зібрали в інтерактивному дашборді «Забезпечення житлом вразливих верств населення за кошти Ukraine Facility». Він показує весь шлях грошей: від державного до місцевих бюджетів, а далі - до людей, які отримують компенсацію на придбання житла.
Наш дашборд складається з трьох основних блоків:
🔹 «Головна сторінка» показує загальну картину реалізації програми: планові та фактичні обсяги фінансування, виплачені компенсації та придбане житло;
🔹 «Регіональна аналітика» дозволяє порівнювати регіони за обсягами перерахованих коштів, кількістю та вартістю придбаних квартир, а також середньою вартістю житла;
🔹 «Категорії отримувачів» показує розподіл коштів, виплачених компенсацій та придбаного житла між основними категоріями отримувачів.
Так загальна сума фінансування перетворюється на конкретні результати: скільки грошей перерахували, скільки компенсацій виплатили людям і скільки квартир за них придбали. До речі, за ці два роки це 2 921 квартира загальною вартістю 7,10 мільярда гривень.
Невдовзі ми також опублікуємо аналітику, де детальніше розповімо про всі нюанси фінансування житлових компенсацій у межах Ukraine Facility.
🤝Дашборд створений за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
❤1
Майже половину коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2025 році освоїли лише за 10 днів. За цей час провели платежів на 2,32 млрд грн, а це близько 46% від загальної суми фактично використаних коштів Фонду за рік.
Про це йдеться у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики.
Абсолютний рекорд зафіксований 28 грудня, коли коли сума платежів сягнула 551,1 млн грн. Загалом у першій десятці домінують саме грудневі дні (4, 24, 25, 27, 28 та 30 грудня). Таке явище є класичним проявом завершення бюджетного року, коли розраховуються за виконані роботи та закриваються зобов’язання перед підрядниками.
На відміну від грудневих платежів, які охоплювали до 101 об’єкта за день, у квітні гроші концентрувалися на меншій кількості проєктів. Значна частина цих коштів була пов’язана з авансовими платежами за будівельні та відновлювальні роботи.
Ще один великий сплеск стався 29 серпня. За один день провели платежів на 329,9 млн грн - це другий найбільший показник за рік. Із цієї суми 248,6 млн грн, або понад 75%, спрямували на об’єкти водопостачання.
Детальніше про найбільші платежі, об’єкти, на які спрямовували кошти, та причини таких різких стрибків фінансування - у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики за посиланням.
🤝Shadow report підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
Про це йдеться у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики.
Абсолютний рекорд зафіксований 28 грудня, коли коли сума платежів сягнула 551,1 млн грн. Загалом у першій десятці домінують саме грудневі дні (4, 24, 25, 27, 28 та 30 грудня). Таке явище є класичним проявом завершення бюджетного року, коли розраховуються за виконані роботи та закриваються зобов’язання перед підрядниками.
На відміну від грудневих платежів, які охоплювали до 101 об’єкта за день, у квітні гроші концентрувалися на меншій кількості проєктів. Значна частина цих коштів була пов’язана з авансовими платежами за будівельні та відновлювальні роботи.
Ще один великий сплеск стався 29 серпня. За один день провели платежів на 329,9 млн грн - це другий найбільший показник за рік. Із цієї суми 248,6 млн грн, або понад 75%, спрямували на об’єкти водопостачання.
«Важливо розрізняти природу здійснення пікових платежів. Якщо грудневі виплати мають традиційний характер «закриття року» (коли масово оплачуються всі заборгованості та завершуються певні етапи відновлення об'єктів), то серпневий сплеск може показувати технічну причину, яка безпосередньо пов’язана із критично важливими роботами на об’єктах водної інфраструктури», - зазначають аналітики.
Детальніше про найбільші платежі, об’єкти, на які спрямовували кошти, та причини таких різких стрибків фінансування - у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики за посиланням.
🤝Shadow report підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
Опублікували нове дослідження - «Забезпечення житлом вразливих верств населення за кошти Ukraine Facility».
16,38 млрд грн - саме стільки у 2024-2025 роках держава спрямувала на житлові компенсації для ветеранів, членів сімей загиблих захисників і захисниць України та окремих категорій ВПО.
Ми вирішили розібратися, як ці кошти проходять шлях від державного бюджету до конкретної людини та придбаного житла.
Для цього провели велику роботу: проаналізували рішення Уряду про розподіл коштів між регіонами, дані Мінветеранів, звітність Казначейства та інформацію з місцевих бюджетів. Окремо звірили дані на державному та місцевому рівнях, щоб побачити, чи збігаються показники та що відбувається з коштами після їх розподілу.
Наші висновки - за посиланням
Читайте, досліджуйте та діліться своїми думками. Якщо використовуватимете матеріали або дані дослідження, не забувайте тегати Fiscal Center у соцмережах.
🤝Дослідження проведене за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”
16,38 млрд грн - саме стільки у 2024-2025 роках держава спрямувала на житлові компенсації для ветеранів, членів сімей загиблих захисників і захисниць України та окремих категорій ВПО.
Ми вирішили розібратися, як ці кошти проходять шлях від державного бюджету до конкретної людини та придбаного житла.
Для цього провели велику роботу: проаналізували рішення Уряду про розподіл коштів між регіонами, дані Мінветеранів, звітність Казначейства та інформацію з місцевих бюджетів. Окремо звірили дані на державному та місцевому рівнях, щоб побачити, чи збігаються показники та що відбувається з коштами після їх розподілу.
Наші висновки - за посиланням
Читайте, досліджуйте та діліться своїми думками. Якщо використовуватимете матеріали або дані дослідження, не забувайте тегати Fiscal Center у соцмережах.
🤝Дослідження проведене за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”
❤3
«Стале відновлення залежить не лише від капіталу. Воно залежить від довіри» - Віктор Мазярчук на форумі в польському Карпачі
Лише за кілька років Україна пройшла шлях від термінового відновлення, яке фінансувалося переважно за рахунок внутрішніх публічних ресурсів, до складної системи, у якій одночасно працюють державний і місцеві бюджети, кошти ЄС, міжнародних фінансових організацій, двосторонніх партнерів та приватного капіталу.
Про це заявив керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук під час виступу на 35-му Економічному форумі в Карпачі.
За його словами, підхід до фінансування відновлення суттєво змінився за роки повномасштабної війни. У 2022 році пріоритетом було швидке відновлення критичної інфраструктури та найбільш постраждалих територій. Уже у 2023 році в державному бюджеті передбачили майже 4 млрд євро на різні програми, пов’язані з відновленням. Одним із ключових інструментів став Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, через який за останні три роки використали понад 1,3 млрд євро.
Паралельно зростала роль місцевих бюджетів. За спеціалізованими програмами, пов’язаними з відновленням, Центр досліджень фіскальної політики незалежно верифікував майже 0,4 млрд євро видатків більш ніж 200 територіальних громад.
Із 2024 року дедалі більшу роль відіграє міжнародне проєктне фінансування. Через різні програми державного бюджету міжнародні партнери спрямовують на відновлення близько 1-1,3 млрд євро щороку.
Саме тому, на його думку, Україні потрібно переходити від прозорості, яка обмежується лише оприлюдненням даних, до повної простежуваності фінансування. Йдеться про можливість пройти весь шлях коштів: від джерела фінансування через бюджетну програму, конкретний проєкт і закупівлю до фактичного платежу, компанії-отримувача та її кінцевого бенефіціара.
Центр досліджень фіскальної політики вже працює над такою системою. Команда незалежно верифікувала майже 1 млрд євро цільового фінансування відновлення та ідентифікувала майже 10 тисяч окремих об’єктів, пов’язаних із цими видатками. Окремо Центр застосовує такий самий підхід до майже 2 млрд євро видатків, пов’язаних з Ukraine Facility.
За його словами, різні державні та публічні системи містять окремі частини однієї фінансової історії. Тому наступним кроком має стати їх інтеграція - від окремих датасетів до єдиної доказової бази.
Для цього Центр створює публічні цифрові інструменти, які дають змогу побачити фактичне використання коштів на відновлення: скільки було заплановано, скільки реально сплачено, через яку закупівлю та яка компанія отримала кошти. Наступний рівень - поєднати ці дані зі структурою власності компаній.
Таку систему Віктор Мазярчук називає повним ланцюгом простежуваності: від євро, спрямованого на програму, до проєкту, тендеру, платежу, компанії та кінцевого бенефіціара.
Водночас самих відкритих даних недостатньо. Центр не лише публікує власні дані та аналітику, а й передає їх органам державної влади, антикорупційним інституціям, журналістам, дослідникам, експертам і міжнародним партнерам.
На його думку, прозорість і підзвітність уже не можна розглядати як другорядні питання управління. Вони стають частиною економічної архітектури відновлення, від якої залежить довіра міжнародних партнерів, приватних інвесторів і суспільства.
Лише за кілька років Україна пройшла шлях від термінового відновлення, яке фінансувалося переважно за рахунок внутрішніх публічних ресурсів, до складної системи, у якій одночасно працюють державний і місцеві бюджети, кошти ЄС, міжнародних фінансових організацій, двосторонніх партнерів та приватного капіталу.
Про це заявив керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук під час виступу на 35-му Економічному форумі в Карпачі.
За його словами, підхід до фінансування відновлення суттєво змінився за роки повномасштабної війни. У 2022 році пріоритетом було швидке відновлення критичної інфраструктури та найбільш постраждалих територій. Уже у 2023 році в державному бюджеті передбачили майже 4 млрд євро на різні програми, пов’язані з відновленням. Одним із ключових інструментів став Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, через який за останні три роки використали понад 1,3 млрд євро.
Паралельно зростала роль місцевих бюджетів. За спеціалізованими програмами, пов’язаними з відновленням, Центр досліджень фіскальної політики незалежно верифікував майже 0,4 млрд євро видатків більш ніж 200 територіальних громад.
Із 2024 року дедалі більшу роль відіграє міжнародне проєктне фінансування. Через різні програми державного бюджету міжнародні партнери спрямовують на відновлення близько 1-1,3 млрд євро щороку.
«На початку війни головне питання було таким: як мобілізувати кошти на відновлення? Сьогодні питання ширше: як управляти цією дедалі складнішою архітектурою фінансування так, щоб зберігати довіру?» - зауважив Віктор Мазярчук.
Саме тому, на його думку, Україні потрібно переходити від прозорості, яка обмежується лише оприлюдненням даних, до повної простежуваності фінансування. Йдеться про можливість пройти весь шлях коштів: від джерела фінансування через бюджетну програму, конкретний проєкт і закупівлю до фактичного платежу, компанії-отримувача та її кінцевого бенефіціара.
Центр досліджень фіскальної політики вже працює над такою системою. Команда незалежно верифікувала майже 1 млрд євро цільового фінансування відновлення та ідентифікувала майже 10 тисяч окремих об’єктів, пов’язаних із цими видатками. Окремо Центр застосовує такий самий підхід до майже 2 млрд євро видатків, пов’язаних з Ukraine Facility.
«Головна проблема сьогодні вже не стільки у відсутності даних. Проблема у їх фрагментованості», - наголосив керівник Fiscal Center.
За його словами, різні державні та публічні системи містять окремі частини однієї фінансової історії. Тому наступним кроком має стати їх інтеграція - від окремих датасетів до єдиної доказової бази.
Для цього Центр створює публічні цифрові інструменти, які дають змогу побачити фактичне використання коштів на відновлення: скільки було заплановано, скільки реально сплачено, через яку закупівлю та яка компанія отримала кошти. Наступний рівень - поєднати ці дані зі структурою власності компаній.
Таку систему Віктор Мазярчук називає повним ланцюгом простежуваності: від євро, спрямованого на програму, до проєкту, тендеру, платежу, компанії та кінцевого бенефіціара.
Водночас самих відкритих даних недостатньо. Центр не лише публікує власні дані та аналітику, а й передає їх органам державної влади, антикорупційним інституціям, журналістам, дослідникам, експертам і міжнародним партнерам.
«Важлива інформація про відновлення має бути не лише формально відкритою. Вона має потрапляти до тих, хто реально може нею скористатися», - підкреслив Віктор Мазярчук.
На його думку, прозорість і підзвітність уже не можна розглядати як другорядні питання управління. Вони стають частиною економічної архітектури відновлення, від якої залежить довіра міжнародних партнерів, приватних інвесторів і суспільства.
«Стале відновлення в кінцевому підсумку залежить не лише від капіталу. Воно залежить від довіри», - підсумував керівник Центру досліджень фіскальної політики.
💪Оновили базу закупівель на відновлення - додали дані за 2025 рік.
Тепер у ній зібрані всі закупівлі за кошти місцевих бюджетів на відновлення, які нам вдалося ідентифікувати за 2023-2025 роки.
Загалом це:
🔹понад 3000 закупівель
🔹понад 1500 об'єктів відновлення
🔹понад 200 замовників
🔹770 підрядників
Об'єднавши цей датасет і базу по видатках, яку ми публікували раніше, можна отримати повну картину відновлення за кошти місцевих бюджетів.
База вже доступна для аналізу за посиланням
🤝Датасет створений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
Тепер у ній зібрані всі закупівлі за кошти місцевих бюджетів на відновлення, які нам вдалося ідентифікувати за 2023-2025 роки.
Загалом це:
🔹понад 3000 закупівель
🔹понад 1500 об'єктів відновлення
🔹понад 200 замовників
🔹770 підрядників
Об'єднавши цей датасет і базу по видатках, яку ми публікували раніше, можна отримати повну картину відновлення за кошти місцевих бюджетів.
«У базі видатків ми бачимо, скільки коштів спрямували на відновлення. Дані про закупівлі дозволяють піти далі і побачити, на які об’єкти ці гроші пішли, хто замовляв роботи та хто їх виконував», - пояснила дата-аналітикиня FiscalCenter Ольга Вольхіна.
База вже доступна для аналізу за посиланням
🤝Датасет створений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
❤2
Дата-аналітикиня Ольга Вольхіна представила журналістам-розслідувачам інструменти Fiscal Center для дослідження відновлення
Відкритих даних про відновлення багато. Але сам факт, що їх можна знайти у Spending, Prozorro чи Open Budget, ще не означає, що з ними можна одразу працювати. Дані потрібно зібрати, очистити, зіставити між собою і, головне, перевірити. Як саме це робить команда Fiscal Center і як готовими наборами даних та дашбордами можуть користуватися журналісти, розповіла дата-аналітикиня Центру Ольга Вольхіна під час 18-ї Української конференції журналістів-розслідувачів у Києві.
Йдеться передусім про дашборди, відкриті набори даних та аналітичні дослідження. Для журналістів це означає можливість не починати розслідування з нуля. Наприклад, у базі закупівель Фонду ліквідації зібрані ідентифікатори Prozorro, інформація про закупівлю, замовника, переможця та виконавця. Важливо, що закупівлі прив’язані до конкретних об’єктів відновлення, тож можна простежити зв’язок між проєктом і витраченими на нього коштами.
Окремо дата-аналітикиня показала дашборд Фонду ліквідації. За допомогою карти та фільтрів у ньому можна перейти від області до громади чи конкретного об’єкта і побачити, скільки коштів було заплановано та фактично сплачено, хто був отримувачем і які закупівлі з ним пов’язані.
Водночас вона звернула увагу на важливе обмеження: відсоток виконання у таких даних показує фінансові платежі, а не фізичний стан будівництва чи відновлення об’єкта.
Саме тут, за словами Вольхіної, і починається робота журналіста: дані дозволяють побачити незвичні концентрації коштів, різкі піки видатків, відмінності між громадами або ситуації, коли на один об’єкт витрати майже не проводилися. Далі ці факти можна перевіряти через інші відкриті джерела, зокрема реєстри судових рішень чи дані про закупівлі.
Усі представлені інструменти доступні у відкритому доступі і абсолютно безкоштовні. Окремо Центр проводить навчання для журналістів і громад, де пояснює, як працювати з бюджетними даними, перевіряти видатки та використовувати інструменти моніторингу відновлення.
📷Антикорупційний вимір
Відкритих даних про відновлення багато. Але сам факт, що їх можна знайти у Spending, Prozorro чи Open Budget, ще не означає, що з ними можна одразу працювати. Дані потрібно зібрати, очистити, зіставити між собою і, головне, перевірити. Як саме це робить команда Fiscal Center і як готовими наборами даних та дашбордами можуть користуватися журналісти, розповіла дата-аналітикиня Центру Ольга Вольхіна під час 18-ї Української конференції журналістів-розслідувачів у Києві.
«Щодня ми завантажуємо багато даних з відкритих джерел, ми над ними чаклуємо, очищуємо, поєднуємо і на виході маємо три варіанти інструментів», - пояснила вона.
Йдеться передусім про дашборди, відкриті набори даних та аналітичні дослідження. Для журналістів це означає можливість не починати розслідування з нуля. Наприклад, у базі закупівель Фонду ліквідації зібрані ідентифікатори Prozorro, інформація про закупівлю, замовника, переможця та виконавця. Важливо, що закупівлі прив’язані до конкретних об’єктів відновлення, тож можна простежити зв’язок між проєктом і витраченими на нього коштами.
Окремо дата-аналітикиня показала дашборд Фонду ліквідації. За допомогою карти та фільтрів у ньому можна перейти від області до громади чи конкретного об’єкта і побачити, скільки коштів було заплановано та фактично сплачено, хто був отримувачем і які закупівлі з ним пов’язані.
Водночас вона звернула увагу на важливе обмеження: відсоток виконання у таких даних показує фінансові платежі, а не фізичний стан будівництва чи відновлення об’єкта.
Саме тут, за словами Вольхіної, і починається робота журналіста: дані дозволяють побачити незвичні концентрації коштів, різкі піки видатків, відмінності між громадами або ситуації, коли на один об’єкт витрати майже не проводилися. Далі ці факти можна перевіряти через інші відкриті джерела, зокрема реєстри судових рішень чи дані про закупівлі.
«Ми не пропонуємо готову історію, але це хороша база перевірених і зібраних в одному місці даних про відновлення» - таким є принцип роботи Центру з журналістами.
Усі представлені інструменти доступні у відкритому доступі і абсолютно безкоштовні. Окремо Центр проводить навчання для журналістів і громад, де пояснює, як працювати з бюджетними даними, перевіряти видатки та використовувати інструменти моніторингу відновлення.
📷Антикорупційний вимір
🔥1
🎙️Після невеличкої паузи вже готуємо новий випуск «Бюджетних розмов».
Цього разу поговоримо про митницю: якою вона є зараз і якою має стати, якщо Україна рухається до європейських правил.
Де закінчується спрощення процедур і починається відповідальність самого бізнесу? І головне - яку митницю ми насправді будуємо?
Гість випуску - директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко.
Дочекайтесь😉
Цього разу поговоримо про митницю: якою вона є зараз і якою має стати, якщо Україна рухається до європейських правил.
Де закінчується спрощення процедур і починається відповідальність самого бізнесу? І головне - яку митницю ми насправді будуємо?
Гість випуску - директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко.
Дочекайтесь😉
👍1🔥1
Що відбувається з публічними фінансами у період невизначеності?
Про це керівник Fiscal Center Віктор Мазярчук говорив із магістрами публічної адміністрації УКУ під час однойменного курсу.
За два дні він провів п’ять лекцій про те, як працюють публічні фінанси у звичайних умовах і що змінюється, коли країна живе в умовах кризи.
Тому почали з базових речей: що таке публічні фінанси, як формуються державний і місцеві бюджети та як вони працюють. Далі перейшли до практики - інструментів, за допомогою яких громадяни, громадські активісти й держслужбовці можуть самостійно перевіряти, куди йдуть публічні кошти: Prozorro, Open Budget та Spending.
Паралельно говорили про те, що відбувається з публічними фінансами, коли систему починає «трусити»: як кризи та нестабільність на них впливають і як держава, зокрема уряд, може на це реагувати.
Про це керівник Fiscal Center Віктор Мазярчук говорив із магістрами публічної адміністрації УКУ під час однойменного курсу.
За два дні він провів п’ять лекцій про те, як працюють публічні фінанси у звичайних умовах і що змінюється, коли країна живе в умовах кризи.
“Для майбутніх фахівців публічного управління це не абстрактна тема з підручника. Це про рішення, які доведеться приймати вже завтра”, - зазначив Віктор Мазярчук.
Тому почали з базових речей: що таке публічні фінанси, як формуються державний і місцеві бюджети та як вони працюють. Далі перейшли до практики - інструментів, за допомогою яких громадяни, громадські активісти й держслужбовці можуть самостійно перевіряти, куди йдуть публічні кошти: Prozorro, Open Budget та Spending.
Паралельно говорили про те, що відбувається з публічними фінансами, коли систему починає «трусити»: як кризи та нестабільність на них впливають і як держава, зокрема уряд, може на це реагувати.
Разом із Державною податковою службою запустили новий дашборд, який показує, як в Україні декларують і сплачують туристичний збір.
Але це ще не все. Тут також є дані про кількість податкових агентів та об’єктів розміщення, кількість діб проживання і ставки збору. Показники можна порівнювати між областями та громадами, а також окремо дивитися дані за ФОПами, юридичними особами та видами діяльності.
Є чотири розділи: аналітика, динаміка, таблиця і карта. Наприклад, у таблиці можна спуститися від області до конкретної громади, а на карті швидко порівняти регіони.
У лівій частині дашборду розташована панель фільтрів. Тут можна обрати рік, область, суб’єкта господарювання або КВЕД. Усі показники після цього перерахуються автоматично.
🤝Дашборд створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
Але це ще не все. Тут також є дані про кількість податкових агентів та об’єктів розміщення, кількість діб проживання і ставки збору. Показники можна порівнювати між областями та громадами, а також окремо дивитися дані за ФОПами, юридичними особами та видами діяльності.
Є чотири розділи: аналітика, динаміка, таблиця і карта. Наприклад, у таблиці можна спуститися від області до конкретної громади, а на карті швидко порівняти регіони.
У лівій частині дашборду розташована панель фільтрів. Тут можна обрати рік, область, суб’єкта господарювання або КВЕД. Усі показники після цього перерахуються автоматично.
🤝Дашборд створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"