У 2025 році змінилася географія видатків Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Якщо у попередні роки найбільше грошей отримували Дніпропетровська та Запорізька області, де Фонд фінансував масштабне будівництво магістральних водогонів, то торік лідером стала Київщина.
Про це йдеться у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики.
Загалом на проєкти Київської області спрямували 2,96 млрд грн. Більшість із них пов’язані з відновленням житла, а найбільше грошей отримала Бородянка - 1,43 млрд грн на 61 об’єкт.
Натомість фінансування Дніпропетровської області, яка була одним із головних отримувачів Фонду у 2023-2024 роках, скоротилося до 499,79 млн грн. Усі кошти спрямували на два масштабні інфраструктурні проєкти, пов’язані з наслідками знищення Каховської ГЕС.
У Запорізькій області використали 593,55 млн грн на 11 об’єктів. Із них 454,34 млн грн витратили на ремонт десяти багатоквартирних будинків, ще 139,21 млн грн - на реконструкцію пошкодженого корпусу міської лікарні.
«Порівняно з 2024 роком зменшилася як загальна кількість областей, у яких здійснювалися видатки Фонду, так і кількість профінансованих об’єктів. Якщо у 2024 році фінансування охоплювало ширший перелік регіонів, включаючи поодинокі проєкти у Донецькій, Житомирській, Хмельницькій та Черкаській областях, то у 2025 році видатки фактично були сконцентровані лише у 10 регіонах», - зазначають аналітики.
Детальніше про результати аналізу - за посиланням
🤝Shadow report підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
Про це йдеться у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики.
Загалом на проєкти Київської області спрямували 2,96 млрд грн. Більшість із них пов’язані з відновленням житла, а найбільше грошей отримала Бородянка - 1,43 млрд грн на 61 об’єкт.
Натомість фінансування Дніпропетровської області, яка була одним із головних отримувачів Фонду у 2023-2024 роках, скоротилося до 499,79 млн грн. Усі кошти спрямували на два масштабні інфраструктурні проєкти, пов’язані з наслідками знищення Каховської ГЕС.
У Запорізькій області використали 593,55 млн грн на 11 об’єктів. Із них 454,34 млн грн витратили на ремонт десяти багатоквартирних будинків, ще 139,21 млн грн - на реконструкцію пошкодженого корпусу міської лікарні.
«Порівняно з 2024 роком зменшилася як загальна кількість областей, у яких здійснювалися видатки Фонду, так і кількість профінансованих об’єктів. Якщо у 2024 році фінансування охоплювало ширший перелік регіонів, включаючи поодинокі проєкти у Донецькій, Житомирській, Хмельницькій та Черкаській областях, то у 2025 році видатки фактично були сконцентровані лише у 10 регіонах», - зазначають аналітики.
Детальніше про результати аналізу - за посиланням
🤝Shadow report підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
👍1🔥1
🏁Виходимо на фінішну пряму!
Провели передостанній, п’ятий, вебінар із серії про моніторинг відновлення та публічних інвестицій. Разом із аналітикинею Fiscal Center Юлією Звєрєвич розбиралися, як моніторити кошти наших міжнародних партнерів: від рішення про фінансування до їхнього фактичного використання.
На прикладі Європейського інвестиційного банку говорили про те, чому кредитні кошти складніше моніторити, з яких документів починати пошук, як поєднувати різні джерела даних і відстежувати співфінансування.
Далі перейшли до міжнародної технічної допомоги JICA. На практичному прикладі показали, як перевірити, чи справді допомога дійшла до кінцевих отримувачів, які документи це підтверджують і що робити, якщо звітність різних установ не збігається.
Окремо поговорили про ситуації, коли потрібної інформації немає у відкритих джерелах. Тоді в хід ідуть запити та звернення. І наостанок показали, як працювати з дашбордами та датасетами Fiscal Center.
Попереду - заключний вебінар серії.
📅До зустрічі 25 серпня!
🤝Серію практичних вебінарів реалізуємо за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
Провели передостанній, п’ятий, вебінар із серії про моніторинг відновлення та публічних інвестицій. Разом із аналітикинею Fiscal Center Юлією Звєрєвич розбиралися, як моніторити кошти наших міжнародних партнерів: від рішення про фінансування до їхнього фактичного використання.
На прикладі Європейського інвестиційного банку говорили про те, чому кредитні кошти складніше моніторити, з яких документів починати пошук, як поєднувати різні джерела даних і відстежувати співфінансування.
Далі перейшли до міжнародної технічної допомоги JICA. На практичному прикладі показали, як перевірити, чи справді допомога дійшла до кінцевих отримувачів, які документи це підтверджують і що робити, якщо звітність різних установ не збігається.
Окремо поговорили про ситуації, коли потрібної інформації немає у відкритих джерелах. Тоді в хід ідуть запити та звернення. І наостанок показали, як працювати з дашбордами та датасетами Fiscal Center.
«На вебінар зареєструвалася майже тисяча учасників. Для нас це важливий сигнал, що тема моніторингу міжнародного фінансування справді цікава й потрібна. Особливо коли йдеться не лише про те, скільки коштів виділили, а й про те, куди вони зрештою пішли та як перевірити їх фактичне використання», - зазначила Юлія Звєрєвич.
Попереду - заключний вебінар серії.
«Все, про що ми говоримо на цих лекціях, - наш практичний досвід і результат багаторічної роботи з моніторингу видатків державного та місцевого бюджетів, а також коштів міжнародних партнерів. З лютого 2022 року Україна залучила 190 млрд доларів такої підтримки. На останній лекції поговоримо про один із ключових для України механізмів - Ukraine Facility», - додав керівник Fiscal Center Віктор Мазярчук.
📅До зустрічі 25 серпня!
🤝Серію практичних вебінарів реалізуємо за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
❤1🥰1
30 тисяч нових платежів на 14,8 млрд грн опрацювали аналітики Центру, щоб оновити дашборд про освітні видатки за кошти Ukraine Facility!
Йдеться про інвестиції в українську освіту, передбачені індикаторами 7.12 і 7.13 Плану України. Це реальні гроші на укриття, шкільні автобуси, Нову українську школу (НУШ), модернізацію харчоблоків та професійну освіту. А у 2025 році до цього переліку додався ще один напрям - протипожежний захист в укриттях.
Із 14,8 млрд грн верифікованих коштів:
🔹 8,6 млрд грн - субвенції;
🔹3,4 млрд грн - додаткова дотація на укриття та шкільні автобуси;
🔹2,7 млрд грн - співфінансування з місцевих бюджетів.
Як працювати з інструментом? Ми заклали три зручні фільтри для перевірки даних:
🔹регіони – скільки коштів витратили в областях і громадах;
🔹бюджетні програми – за якими напрямами та програмами здійснювалися видатки;
🔹замовники – хто безпосередньо здійснював платежі та на які суми.
Від загальної суми по країні можна “провалитися” до конкретного регіону, громади, бюджетної програми або окремого замовника.
🤝Дашборд створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
#відродження
Йдеться про інвестиції в українську освіту, передбачені індикаторами 7.12 і 7.13 Плану України. Це реальні гроші на укриття, шкільні автобуси, Нову українську школу (НУШ), модернізацію харчоблоків та професійну освіту. А у 2025 році до цього переліку додався ще один напрям - протипожежний захист в укриттях.
Із 14,8 млрд грн верифікованих коштів:
🔹 8,6 млрд грн - субвенції;
🔹3,4 млрд грн - додаткова дотація на укриття та шкільні автобуси;
🔹2,7 млрд грн - співфінансування з місцевих бюджетів.
“Зібрати платежі - лише частина роботи. Для верифікації даних ми проходили весь шлях руху коштів: від Міністерства освіти і науки до конкретних розпорядників на місцях. За понад пів року Центр надіслав 100 запитів на публічну інформацію та 171 звернення, щоб перевірити та доповнити інформацію про фактичні видатки”, - зазначила аналітикиня Центру Юлія Звєрєвич.
Як працювати з інструментом? Ми заклали три зручні фільтри для перевірки даних:
🔹регіони – скільки коштів витратили в областях і громадах;
🔹бюджетні програми – за якими напрямами та програмами здійснювалися видатки;
🔹замовники – хто безпосередньо здійснював платежі та на які суми.
Від загальної суми по країні можна “провалитися” до конкретного регіону, громади, бюджетної програми або окремого замовника.
🤝Дашборд створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
#відродження
👍2
Відкриваємо реєстрацію на шостий і заключний вебінар серії про моніторинг відновлення та публічних інвестицій.
Цього разу зосередимося на тому, як відстежити шлях коштів Ukraine Facility: від плану до фактичного платежу.
На прикладі освітньої сфери разом із аналітикинею Fiscal Center Юлією Звєрєвич покажемо, як знайти потрібні індикатори Плану України, розібратися в бюджетних програмах, відстежити рух субвенції у державному та місцевих бюджетах і дійти до конкретних платежів.
Окремо розберемося, чому міжнародне фінансування не завжди легко знайти в бюджетній звітності. Наприклад, один платіж може стосуватися кількох об'єктів, а платник коштів не обов'язково є їхнім кінцевим отримувачем. Окремий виклик - кошти, які надходять через дотації.
І наостанок попрацюємо з дашбордом Fiscal Center - інструментом, який полегшує пошук та аналіз даних про кошти Ukraine Facility.
📅До зустрічі 25 серпня!
🤝Серію практичних вебінарів реалізуємо за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
#Відродження
Цього разу зосередимося на тому, як відстежити шлях коштів Ukraine Facility: від плану до фактичного платежу.
На прикладі освітньої сфери разом із аналітикинею Fiscal Center Юлією Звєрєвич покажемо, як знайти потрібні індикатори Плану України, розібратися в бюджетних програмах, відстежити рух субвенції у державному та місцевих бюджетах і дійти до конкретних платежів.
Окремо розберемося, чому міжнародне фінансування не завжди легко знайти в бюджетній звітності. Наприклад, один платіж може стосуватися кількох об'єктів, а платник коштів не обов'язково є їхнім кінцевим отримувачем. Окремий виклик - кошти, які надходять через дотації.
І наостанок попрацюємо з дашбордом Fiscal Center - інструментом, який полегшує пошук та аналіз даних про кошти Ukraine Facility.
📅До зустрічі 25 серпня!
🤝Серію практичних вебінарів реалізуємо за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
#Відродження
❤2
Дані не стоять на місці і наші дашборди теж.
Щоб актуальна інформація завжди була під рукою, оновили Митний трекер. Відтепер у ньому доступні свіжі дані по червень 2026 року включно та квартальна статистика за І квартал. Ви можете не лише стежити за поточними показниками, а й порівнювати їх із попередніми роками.
Замість того, щоб блукати між таблицями, відкриваєте наш інтерактивний інструмент - і за кілька кліків вже знаєте, скільки Україна експортує та імпортує, які товари продає за кордон, що купує сама і з ким найбільше торгує.
А тепер трохи статистики.
За січень-червень 2026 року експорт становив 19,8 млрд дол. США, а імпорт - 51 млрд дол. США.
Головним ринком збуту для нас залишаються Європа та країни ЄС, які разом забирають понад 70% його обсягу, і ще близько 16% прямує до Азії. Структура імпорту розподілена більш збалансовано: на Європу та ЄС припадає 34% і 31%, а на Азію - 29%. У товарному розрізі ми найчастіше продаємо продовольство, сировину для його виробництва, метали, мінеральні продукти та деревину, тоді як купуємо переважно машини, устаткування, транспорт і прилади.
За підсумками І кварталу 2026 року торговельний баланс також залишався від’ємним. Серед ключових покупців українських товарів: Польща, Туреччина, Іспанія, Китай, Румунія та Німеччина. У списках же головних імпортерів в Україну помітно виділяється Китай, за яким ідуть Польща, Туреччина, США та Німеччина.
🤝Матеріал підготовлений в рамках субгранту проєкту «ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development» за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується IAA - Institute of Analytics and Advocacy та Технології Прогресу. Його зміст є виключною відповідальністю субгрантера проєкту ACCORD («Центру досліджень фіскальної політики») і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
#ACCORD
Щоб актуальна інформація завжди була під рукою, оновили Митний трекер. Відтепер у ньому доступні свіжі дані по червень 2026 року включно та квартальна статистика за І квартал. Ви можете не лише стежити за поточними показниками, а й порівнювати їх із попередніми роками.
Замість того, щоб блукати між таблицями, відкриваєте наш інтерактивний інструмент - і за кілька кліків вже знаєте, скільки Україна експортує та імпортує, які товари продає за кордон, що купує сама і з ким найбільше торгує.
А тепер трохи статистики.
За січень-червень 2026 року експорт становив 19,8 млрд дол. США, а імпорт - 51 млрд дол. США.
Головним ринком збуту для нас залишаються Європа та країни ЄС, які разом забирають понад 70% його обсягу, і ще близько 16% прямує до Азії. Структура імпорту розподілена більш збалансовано: на Європу та ЄС припадає 34% і 31%, а на Азію - 29%. У товарному розрізі ми найчастіше продаємо продовольство, сировину для його виробництва, метали, мінеральні продукти та деревину, тоді як купуємо переважно машини, устаткування, транспорт і прилади.
За підсумками І кварталу 2026 року торговельний баланс також залишався від’ємним. Серед ключових покупців українських товарів: Польща, Туреччина, Іспанія, Китай, Румунія та Німеччина. У списках же головних імпортерів в Україну помітно виділяється Китай, за яким ідуть Польща, Туреччина, США та Німеччина.
🤝Матеріал підготовлений в рамках субгранту проєкту «ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development» за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується IAA - Institute of Analytics and Advocacy та Технології Прогресу. Його зміст є виключною відповідальністю субгрантера проєкту ACCORD («Центру досліджень фіскальної політики») і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
#ACCORD
❤3
💪3000 унікальних реєстрацій, шість вебінарів, понад сім навчальних годин - курс Fiscal Center про моніторинг відновлення та публічних інвестицій позаду.
За ці шість тижнів ми поступово пройшли шлях від базового розуміння бюджету до практичного моніторингу конкретних видатків. А останню, заключну лекцію присвятили коштам Ukraine Facility і показали, як ідентифікувати європейську підтримку в бюджетних даних.
Разом з аналітикинею Юлією Звєрєвич розібралися, де шукати потрібні бюджетні програми, як перевіряти їхнє фінансування, звіряти платежі з казначейською звітністю та що робити, якщо видатки не мають маркування Ukraine Facility.
Дякуємо всім, хто був із нами. Окрема подяка тим, хто приєднався до всіх лекцій і разом із нами розбирався в бюджетних даних.
І маємо до вас ще одне прохання 💙
Невдовзі ми розішлемо всім учасникам коротке опитування про серію вебінарів. Ваші відповіді допоможуть нам зрозуміти, що було справді корисним, що варто покращити і якими темами продовжити наші наступні навчальні зустрічі.
🤝Серію практичних вебінарів провели за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
За ці шість тижнів ми поступово пройшли шлях від базового розуміння бюджету до практичного моніторингу конкретних видатків. А останню, заключну лекцію присвятили коштам Ukraine Facility і показали, як ідентифікувати європейську підтримку в бюджетних даних.
Разом з аналітикинею Юлією Звєрєвич розібралися, де шукати потрібні бюджетні програми, як перевіряти їхнє фінансування, звіряти платежі з казначейською звітністю та що робити, якщо видатки не мають маркування Ukraine Facility.
Дякуємо всім, хто був із нами. Окрема подяка тим, хто приєднався до всіх лекцій і разом із нами розбирався в бюджетних даних.
І маємо до вас ще одне прохання 💙
Невдовзі ми розішлемо всім учасникам коротке опитування про серію вебінарів. Ваші відповіді допоможуть нам зрозуміти, що було справді корисним, що варто покращити і якими темами продовжити наші наступні навчальні зустрічі.
🤝Серію практичних вебінарів провели за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
🔥3
Обсяг видатків місцевих бюджетів на відновлення України зростає з року в рік. Про це свідчать дані оновленої бази дати Fiscal Center, яка тепер охоплює платежі за 2023-2025 роки.
За три роки ми верифікували майже 11 тисяч платіжок на загальну суму близько 3,7 млрд гривень. Оновлений датасет дозволяє не лише фіксувати окремі видатки, а й простежувати, як змінюється роль місцевих бюджетів у фінансуванні відновлення.
Зростання видатків пов’язане, зокрема, зі збільшенням масштабів руйнувань внаслідок російської агресії. Відповідно, громади потребують більше коштів на ремонт і відновлення пошкоджених об’єктів.
Водночас фінансування відновлення поступово стає більш системним. Все частіше громади проводять такі видатки через окремі бюджетні програми, безпосередньо пов’язані з відновленням.
За її словами, чітке відображення видатків на відновлення в бюджетній системі дає змогу оцінювати масштаби фінансування на місцевому рівні, порівнювати видатки між роками та громадами, визначати пріоритетні напрями відновлення і простежувати рух коштів від бюджетної програми до конкретного платежу.
Оновлена база за посиланням
🤝Датасет створений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
За три роки ми верифікували майже 11 тисяч платіжок на загальну суму близько 3,7 млрд гривень. Оновлений датасет дозволяє не лише фіксувати окремі видатки, а й простежувати, як змінюється роль місцевих бюджетів у фінансуванні відновлення.
Зростання видатків пов’язане, зокрема, зі збільшенням масштабів руйнувань внаслідок російської агресії. Відповідно, громади потребують більше коштів на ремонт і відновлення пошкоджених об’єктів.
Водночас фінансування відновлення поступово стає більш системним. Все частіше громади проводять такі видатки через окремі бюджетні програми, безпосередньо пов’язані з відновленням.
“Для аналізу це принципово важливо: такі видатки значно легше ідентифікувати серед інших бюджетних платежів, простежити їхню динаміку та зрозуміти, на які саме напрями й об’єкти спрямовуються кошти”, - пояснила дата-аналітикиня Fiscal Center Ольга Вольхіна.
За її словами, чітке відображення видатків на відновлення в бюджетній системі дає змогу оцінювати масштаби фінансування на місцевому рівні, порівнювати видатки між роками та громадами, визначати пріоритетні напрями відновлення і простежувати рух коштів від бюджетної програми до конкретного платежу.
Оновлена база за посиланням
🤝Датасет створений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
Майже 40% коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2025 році освоїли в грудні. Ще близько 21% - у квітні. Про це йдеться у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики.
У грудні сума виплат сягнула 1,98 млрд грн. За місяць провели 1 347 платіжних операцій, або 36% усіх платежів за рік.
У квітні розпорядники використали ще 1,08 млрд грн. При цьому значну частину коштів спрямували на відновлення житла.
Найбільші суми у квітні отримали проєкти у Київській області - 519,2 млн грн на відновлення у Бородянці, Херсонській області - 297 млн грн на роботи у Посад-Покровському та Чернігівській області - 18,7 млн грн на відновлення у Ягідному. Переважно це були авансові платежі за будівельні та відновлювальні роботи.
Як змінювалися обсяги виплат протягом року - читайте у повному Shadow Report за посиланням
🤝Shadow report підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
У грудні сума виплат сягнула 1,98 млрд грн. За місяць провели 1 347 платіжних операцій, або 36% усіх платежів за рік.
“Таке накопичення транзакцій наприкінці року (так званий «spending spree») є характерним для вітчизняних державних фінансів та свідчить про завершення етапів будівництва, підписання фінальних актів приймання-передачі робіт та намагання розпорядників коштів повністю освоїти виділені їм кошти до кінця бюджетного року”, - зазначають аналітики.
У квітні розпорядники використали ще 1,08 млрд грн. При цьому значну частину коштів спрямували на відновлення житла.
Найбільші суми у квітні отримали проєкти у Київській області - 519,2 млн грн на відновлення у Бородянці, Херсонській області - 297 млн грн на роботи у Посад-Покровському та Чернігівській області - 18,7 млн грн на відновлення у Ягідному. Переважно це були авансові платежі за будівельні та відновлювальні роботи.
Як змінювалися обсяги виплат протягом року - читайте у повному Shadow Report за посиланням
🤝Shadow report підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
🧐Продовжуємо моніторити відкритість місцевих бюджетів. Цього разу нам було цікаво не лише знайти тих, хто не звітує, а й перевірити, чи змінюється щось після нашого звернення.
Нагадаємо, у I кварталі ми знайшли 879 боржників, які не оприлюднили бюджетну звітність на Spending.gov.ua. Тоді після нашого нагадування 517 з них реабілітувались і оприлюднили необхідні документи. На цьому можна було поставити крапку, але для нас було важливо зрозуміти, чи це разова реакція на лист, чи звернення справді змінює подальшу поведінку (аналітики вони на те і аналітики:)
Отже, результати за ІІ квартал: серед тих самих 879 установ 321 заклад освіти, або 37%, самостійно оприлюднили звітність за ІІ квартал. Без повторного нагадування з нашого боку.
Із них 312 - це установи, які після першого листа виправили звітність за І квартал. Тобто одного нагадування їм, схоже, вистачило, щоб надалі звітувати самостійно. Ще 9 установ, які так і не виправили звітність за І квартал після нашого звернення, оприлюднили звіти вже за ІІ квартал.
Отже, маємо приблизно третину установ, які продовжили звітувати без нашого втручання.
Ми продовжуємо моніторинг у межах проєкту «Data4Transparency: індекс відкритості місцевих бюджетів», щоб оцінити, наскільки стійким буде цей ефект у наступних кварталах.
🤝Публікація створена Fiscal Center в межах реалізації проєкту «DATA4Transparency: індекс відкритості місцевих бюджетів. Центр досліджень публічних фінансів» за підтримки Акселераційної програми Act to Drive Change проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фонд Східна Європа коштом Європейського Союзу. Вміст публікації є виключно відповідальністю Fiscal Center та не обов'язково відображає позицію Фонду Східна Європа та Європейського Союзу.
Нагадаємо, у I кварталі ми знайшли 879 боржників, які не оприлюднили бюджетну звітність на Spending.gov.ua. Тоді після нашого нагадування 517 з них реабілітувались і оприлюднили необхідні документи. На цьому можна було поставити крапку, але для нас було важливо зрозуміти, чи це разова реакція на лист, чи звернення справді змінює подальшу поведінку (аналітики вони на те і аналітики:)
Отже, результати за ІІ квартал: серед тих самих 879 установ 321 заклад освіти, або 37%, самостійно оприлюднили звітність за ІІ квартал. Без повторного нагадування з нашого боку.
Із них 312 - це установи, які після першого листа виправили звітність за І квартал. Тобто одного нагадування їм, схоже, вистачило, щоб надалі звітувати самостійно. Ще 9 установ, які так і не виправили звітність за І квартал після нашого звернення, оприлюднили звіти вже за ІІ квартал.
Отже, маємо приблизно третину установ, які продовжили звітувати без нашого втручання.
“Для нас це важливий результат. Він показує, що проблема не завжди полягає у свідомому небажанні бути прозорими. Часто установам достатньо пояснити, які саме вимоги вони мають виконувати, де знайти необхідні інструменти та як правильно оприлюднити звітність. І, схоже, такий контакт має ефект не лише в момент отримання листа, а й змінює практику звітування надалі”, - зазначила дата-аналітикиня Fiscal Center Ольга Вольхіна.
Ми продовжуємо моніторинг у межах проєкту «Data4Transparency: індекс відкритості місцевих бюджетів», щоб оцінити, наскільки стійким буде цей ефект у наступних кварталах.
🤝Публікація створена Fiscal Center в межах реалізації проєкту «DATA4Transparency: індекс відкритості місцевих бюджетів. Центр досліджень публічних фінансів» за підтримки Акселераційної програми Act to Drive Change проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фонд Східна Європа коштом Європейського Союзу. Вміст публікації є виключно відповідальністю Fiscal Center та не обов'язково відображає позицію Фонду Східна Європа та Європейського Союзу.
16,38 мільярда гривень розподілили у 2024-2025 роках на житлові компенсації для ветеранів, членів сімей загиблих захисників і захисниць та окремих категорій ВПО. 16,30 мільярда (99,5%) з них уже виплатили.
Ці та інші дані ми зібрали в інтерактивному дашборді «Забезпечення житлом вразливих верств населення за кошти Ukraine Facility». Він показує весь шлях грошей: від державного до місцевих бюджетів, а далі - до людей, які отримують компенсацію на придбання житла.
Наш дашборд складається з трьох основних блоків:
🔹 «Головна сторінка» показує загальну картину реалізації програми: планові та фактичні обсяги фінансування, виплачені компенсації та придбане житло;
🔹 «Регіональна аналітика» дозволяє порівнювати регіони за обсягами перерахованих коштів, кількістю та вартістю придбаних квартир, а також середньою вартістю житла;
🔹 «Категорії отримувачів» показує розподіл коштів, виплачених компенсацій та придбаного житла між основними категоріями отримувачів.
Так загальна сума фінансування перетворюється на конкретні результати: скільки грошей перерахували, скільки компенсацій виплатили людям і скільки квартир за них придбали. До речі, за ці два роки це 2 921 квартира загальною вартістю 7,10 мільярда гривень.
Невдовзі ми також опублікуємо аналітику, де детальніше розповімо про всі нюанси фінансування житлових компенсацій у межах Ukraine Facility.
🤝Дашборд створений за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Ці та інші дані ми зібрали в інтерактивному дашборді «Забезпечення житлом вразливих верств населення за кошти Ukraine Facility». Він показує весь шлях грошей: від державного до місцевих бюджетів, а далі - до людей, які отримують компенсацію на придбання житла.
Наш дашборд складається з трьох основних блоків:
🔹 «Головна сторінка» показує загальну картину реалізації програми: планові та фактичні обсяги фінансування, виплачені компенсації та придбане житло;
🔹 «Регіональна аналітика» дозволяє порівнювати регіони за обсягами перерахованих коштів, кількістю та вартістю придбаних квартир, а також середньою вартістю житла;
🔹 «Категорії отримувачів» показує розподіл коштів, виплачених компенсацій та придбаного житла між основними категоріями отримувачів.
Так загальна сума фінансування перетворюється на конкретні результати: скільки грошей перерахували, скільки компенсацій виплатили людям і скільки квартир за них придбали. До речі, за ці два роки це 2 921 квартира загальною вартістю 7,10 мільярда гривень.
Невдовзі ми також опублікуємо аналітику, де детальніше розповімо про всі нюанси фінансування житлових компенсацій у межах Ukraine Facility.
🤝Дашборд створений за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
❤1
Майже половину коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2025 році освоїли лише за 10 днів. За цей час провели платежів на 2,32 млрд грн, а це близько 46% від загальної суми фактично використаних коштів Фонду за рік.
Про це йдеться у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики.
Абсолютний рекорд зафіксований 28 грудня, коли коли сума платежів сягнула 551,1 млн грн. Загалом у першій десятці домінують саме грудневі дні (4, 24, 25, 27, 28 та 30 грудня). Таке явище є класичним проявом завершення бюджетного року, коли розраховуються за виконані роботи та закриваються зобов’язання перед підрядниками.
На відміну від грудневих платежів, які охоплювали до 101 об’єкта за день, у квітні гроші концентрувалися на меншій кількості проєктів. Значна частина цих коштів була пов’язана з авансовими платежами за будівельні та відновлювальні роботи.
Ще один великий сплеск стався 29 серпня. За один день провели платежів на 329,9 млн грн - це другий найбільший показник за рік. Із цієї суми 248,6 млн грн, або понад 75%, спрямували на об’єкти водопостачання.
Детальніше про найбільші платежі, об’єкти, на які спрямовували кошти, та причини таких різких стрибків фінансування - у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики за посиланням.
🤝Shadow report підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
Про це йдеться у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики.
Абсолютний рекорд зафіксований 28 грудня, коли коли сума платежів сягнула 551,1 млн грн. Загалом у першій десятці домінують саме грудневі дні (4, 24, 25, 27, 28 та 30 грудня). Таке явище є класичним проявом завершення бюджетного року, коли розраховуються за виконані роботи та закриваються зобов’язання перед підрядниками.
На відміну від грудневих платежів, які охоплювали до 101 об’єкта за день, у квітні гроші концентрувалися на меншій кількості проєктів. Значна частина цих коштів була пов’язана з авансовими платежами за будівельні та відновлювальні роботи.
Ще один великий сплеск стався 29 серпня. За один день провели платежів на 329,9 млн грн - це другий найбільший показник за рік. Із цієї суми 248,6 млн грн, або понад 75%, спрямували на об’єкти водопостачання.
«Важливо розрізняти природу здійснення пікових платежів. Якщо грудневі виплати мають традиційний характер «закриття року» (коли масово оплачуються всі заборгованості та завершуються певні етапи відновлення об'єктів), то серпневий сплеск може показувати технічну причину, яка безпосередньо пов’язана із критично важливими роботами на об’єктах водної інфраструктури», - зазначають аналітики.
Детальніше про найбільші платежі, об’єкти, на які спрямовували кошти, та причини таких різких стрибків фінансування - у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики за посиланням.
🤝Shadow report підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
Опублікували нове дослідження - «Забезпечення житлом вразливих верств населення за кошти Ukraine Facility».
16,38 млрд грн - саме стільки у 2024-2025 роках держава спрямувала на житлові компенсації для ветеранів, членів сімей загиблих захисників і захисниць України та окремих категорій ВПО.
Ми вирішили розібратися, як ці кошти проходять шлях від державного бюджету до конкретної людини та придбаного житла.
Для цього провели велику роботу: проаналізували рішення Уряду про розподіл коштів між регіонами, дані Мінветеранів, звітність Казначейства та інформацію з місцевих бюджетів. Окремо звірили дані на державному та місцевому рівнях, щоб побачити, чи збігаються показники та що відбувається з коштами після їх розподілу.
Наші висновки - за посиланням
Читайте, досліджуйте та діліться своїми думками. Якщо використовуватимете матеріали або дані дослідження, не забувайте тегати Fiscal Center у соцмережах.
🤝Дослідження проведене за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”
16,38 млрд грн - саме стільки у 2024-2025 роках держава спрямувала на житлові компенсації для ветеранів, членів сімей загиблих захисників і захисниць України та окремих категорій ВПО.
Ми вирішили розібратися, як ці кошти проходять шлях від державного бюджету до конкретної людини та придбаного житла.
Для цього провели велику роботу: проаналізували рішення Уряду про розподіл коштів між регіонами, дані Мінветеранів, звітність Казначейства та інформацію з місцевих бюджетів. Окремо звірили дані на державному та місцевому рівнях, щоб побачити, чи збігаються показники та що відбувається з коштами після їх розподілу.
Наші висновки - за посиланням
Читайте, досліджуйте та діліться своїми думками. Якщо використовуватимете матеріали або дані дослідження, не забувайте тегати Fiscal Center у соцмережах.
🤝Дослідження проведене за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”
❤3
«Стале відновлення залежить не лише від капіталу. Воно залежить від довіри» - Віктор Мазярчук на форумі в польському Карпачі
Лише за кілька років Україна пройшла шлях від термінового відновлення, яке фінансувалося переважно за рахунок внутрішніх публічних ресурсів, до складної системи, у якій одночасно працюють державний і місцеві бюджети, кошти ЄС, міжнародних фінансових організацій, двосторонніх партнерів та приватного капіталу.
Про це заявив керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук під час виступу на 35-му Економічному форумі в Карпачі.
За його словами, підхід до фінансування відновлення суттєво змінився за роки повномасштабної війни. У 2022 році пріоритетом було швидке відновлення критичної інфраструктури та найбільш постраждалих територій. Уже у 2023 році в державному бюджеті передбачили майже 4 млрд євро на різні програми, пов’язані з відновленням. Одним із ключових інструментів став Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, через який за останні три роки використали понад 1,3 млрд євро.
Паралельно зростала роль місцевих бюджетів. За спеціалізованими програмами, пов’язаними з відновленням, Центр досліджень фіскальної політики незалежно верифікував майже 0,4 млрд євро видатків більш ніж 200 територіальних громад.
Із 2024 року дедалі більшу роль відіграє міжнародне проєктне фінансування. Через різні програми державного бюджету міжнародні партнери спрямовують на відновлення близько 1-1,3 млрд євро щороку.
Саме тому, на його думку, Україні потрібно переходити від прозорості, яка обмежується лише оприлюдненням даних, до повної простежуваності фінансування. Йдеться про можливість пройти весь шлях коштів: від джерела фінансування через бюджетну програму, конкретний проєкт і закупівлю до фактичного платежу, компанії-отримувача та її кінцевого бенефіціара.
Центр досліджень фіскальної політики вже працює над такою системою. Команда незалежно верифікувала майже 1 млрд євро цільового фінансування відновлення та ідентифікувала майже 10 тисяч окремих об’єктів, пов’язаних із цими видатками. Окремо Центр застосовує такий самий підхід до майже 2 млрд євро видатків, пов’язаних з Ukraine Facility.
За його словами, різні державні та публічні системи містять окремі частини однієї фінансової історії. Тому наступним кроком має стати їх інтеграція - від окремих датасетів до єдиної доказової бази.
Для цього Центр створює публічні цифрові інструменти, які дають змогу побачити фактичне використання коштів на відновлення: скільки було заплановано, скільки реально сплачено, через яку закупівлю та яка компанія отримала кошти. Наступний рівень - поєднати ці дані зі структурою власності компаній.
Таку систему Віктор Мазярчук називає повним ланцюгом простежуваності: від євро, спрямованого на програму, до проєкту, тендеру, платежу, компанії та кінцевого бенефіціара.
Водночас самих відкритих даних недостатньо. Центр не лише публікує власні дані та аналітику, а й передає їх органам державної влади, антикорупційним інституціям, журналістам, дослідникам, експертам і міжнародним партнерам.
На його думку, прозорість і підзвітність уже не можна розглядати як другорядні питання управління. Вони стають частиною економічної архітектури відновлення, від якої залежить довіра міжнародних партнерів, приватних інвесторів і суспільства.
Лише за кілька років Україна пройшла шлях від термінового відновлення, яке фінансувалося переважно за рахунок внутрішніх публічних ресурсів, до складної системи, у якій одночасно працюють державний і місцеві бюджети, кошти ЄС, міжнародних фінансових організацій, двосторонніх партнерів та приватного капіталу.
Про це заявив керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук під час виступу на 35-му Економічному форумі в Карпачі.
За його словами, підхід до фінансування відновлення суттєво змінився за роки повномасштабної війни. У 2022 році пріоритетом було швидке відновлення критичної інфраструктури та найбільш постраждалих територій. Уже у 2023 році в державному бюджеті передбачили майже 4 млрд євро на різні програми, пов’язані з відновленням. Одним із ключових інструментів став Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, через який за останні три роки використали понад 1,3 млрд євро.
Паралельно зростала роль місцевих бюджетів. За спеціалізованими програмами, пов’язаними з відновленням, Центр досліджень фіскальної політики незалежно верифікував майже 0,4 млрд євро видатків більш ніж 200 територіальних громад.
Із 2024 року дедалі більшу роль відіграє міжнародне проєктне фінансування. Через різні програми державного бюджету міжнародні партнери спрямовують на відновлення близько 1-1,3 млрд євро щороку.
«На початку війни головне питання було таким: як мобілізувати кошти на відновлення? Сьогодні питання ширше: як управляти цією дедалі складнішою архітектурою фінансування так, щоб зберігати довіру?» - зауважив Віктор Мазярчук.
Саме тому, на його думку, Україні потрібно переходити від прозорості, яка обмежується лише оприлюдненням даних, до повної простежуваності фінансування. Йдеться про можливість пройти весь шлях коштів: від джерела фінансування через бюджетну програму, конкретний проєкт і закупівлю до фактичного платежу, компанії-отримувача та її кінцевого бенефіціара.
Центр досліджень фіскальної політики вже працює над такою системою. Команда незалежно верифікувала майже 1 млрд євро цільового фінансування відновлення та ідентифікувала майже 10 тисяч окремих об’єктів, пов’язаних із цими видатками. Окремо Центр застосовує такий самий підхід до майже 2 млрд євро видатків, пов’язаних з Ukraine Facility.
«Головна проблема сьогодні вже не стільки у відсутності даних. Проблема у їх фрагментованості», - наголосив керівник Fiscal Center.
За його словами, різні державні та публічні системи містять окремі частини однієї фінансової історії. Тому наступним кроком має стати їх інтеграція - від окремих датасетів до єдиної доказової бази.
Для цього Центр створює публічні цифрові інструменти, які дають змогу побачити фактичне використання коштів на відновлення: скільки було заплановано, скільки реально сплачено, через яку закупівлю та яка компанія отримала кошти. Наступний рівень - поєднати ці дані зі структурою власності компаній.
Таку систему Віктор Мазярчук називає повним ланцюгом простежуваності: від євро, спрямованого на програму, до проєкту, тендеру, платежу, компанії та кінцевого бенефіціара.
Водночас самих відкритих даних недостатньо. Центр не лише публікує власні дані та аналітику, а й передає їх органам державної влади, антикорупційним інституціям, журналістам, дослідникам, експертам і міжнародним партнерам.
«Важлива інформація про відновлення має бути не лише формально відкритою. Вона має потрапляти до тих, хто реально може нею скористатися», - підкреслив Віктор Мазярчук.
На його думку, прозорість і підзвітність уже не можна розглядати як другорядні питання управління. Вони стають частиною економічної архітектури відновлення, від якої залежить довіра міжнародних партнерів, приватних інвесторів і суспільства.
«Стале відновлення в кінцевому підсумку залежить не лише від капіталу. Воно залежить від довіри», - підсумував керівник Центру досліджень фіскальної політики.
💪Оновили базу закупівель на відновлення - додали дані за 2025 рік.
Тепер у ній зібрані всі закупівлі за кошти місцевих бюджетів на відновлення, які нам вдалося ідентифікувати за 2023-2025 роки.
Загалом це:
🔹понад 3000 закупівель
🔹понад 1500 об'єктів відновлення
🔹понад 200 замовників
🔹770 підрядників
Об'єднавши цей датасет і базу по видатках, яку ми публікували раніше, можна отримати повну картину відновлення за кошти місцевих бюджетів.
База вже доступна для аналізу за посиланням
🤝Датасет створений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
Тепер у ній зібрані всі закупівлі за кошти місцевих бюджетів на відновлення, які нам вдалося ідентифікувати за 2023-2025 роки.
Загалом це:
🔹понад 3000 закупівель
🔹понад 1500 об'єктів відновлення
🔹понад 200 замовників
🔹770 підрядників
Об'єднавши цей датасет і базу по видатках, яку ми публікували раніше, можна отримати повну картину відновлення за кошти місцевих бюджетів.
«У базі видатків ми бачимо, скільки коштів спрямували на відновлення. Дані про закупівлі дозволяють піти далі і побачити, на які об’єкти ці гроші пішли, хто замовляв роботи та хто їх виконував», - пояснила дата-аналітикиня FiscalCenter Ольга Вольхіна.
База вже доступна для аналізу за посиланням
🤝Датасет створений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR
❤2
Дата-аналітикиня Ольга Вольхіна представила журналістам-розслідувачам інструменти Fiscal Center для дослідження відновлення
Відкритих даних про відновлення багато. Але сам факт, що їх можна знайти у Spending, Prozorro чи Open Budget, ще не означає, що з ними можна одразу працювати. Дані потрібно зібрати, очистити, зіставити між собою і, головне, перевірити. Як саме це робить команда Fiscal Center і як готовими наборами даних та дашбордами можуть користуватися журналісти, розповіла дата-аналітикиня Центру Ольга Вольхіна під час 18-ї Української конференції журналістів-розслідувачів у Києві.
Йдеться передусім про дашборди, відкриті набори даних та аналітичні дослідження. Для журналістів це означає можливість не починати розслідування з нуля. Наприклад, у базі закупівель Фонду ліквідації зібрані ідентифікатори Prozorro, інформація про закупівлю, замовника, переможця та виконавця. Важливо, що закупівлі прив’язані до конкретних об’єктів відновлення, тож можна простежити зв’язок між проєктом і витраченими на нього коштами.
Окремо дата-аналітикиня показала дашборд Фонду ліквідації. За допомогою карти та фільтрів у ньому можна перейти від області до громади чи конкретного об’єкта і побачити, скільки коштів було заплановано та фактично сплачено, хто був отримувачем і які закупівлі з ним пов’язані.
Водночас вона звернула увагу на важливе обмеження: відсоток виконання у таких даних показує фінансові платежі, а не фізичний стан будівництва чи відновлення об’єкта.
Саме тут, за словами Вольхіної, і починається робота журналіста: дані дозволяють побачити незвичні концентрації коштів, різкі піки видатків, відмінності між громадами або ситуації, коли на один об’єкт витрати майже не проводилися. Далі ці факти можна перевіряти через інші відкриті джерела, зокрема реєстри судових рішень чи дані про закупівлі.
Усі представлені інструменти доступні у відкритому доступі і абсолютно безкоштовні. Окремо Центр проводить навчання для журналістів і громад, де пояснює, як працювати з бюджетними даними, перевіряти видатки та використовувати інструменти моніторингу відновлення.
📷Антикорупційний вимір
Відкритих даних про відновлення багато. Але сам факт, що їх можна знайти у Spending, Prozorro чи Open Budget, ще не означає, що з ними можна одразу працювати. Дані потрібно зібрати, очистити, зіставити між собою і, головне, перевірити. Як саме це робить команда Fiscal Center і як готовими наборами даних та дашбордами можуть користуватися журналісти, розповіла дата-аналітикиня Центру Ольга Вольхіна під час 18-ї Української конференції журналістів-розслідувачів у Києві.
«Щодня ми завантажуємо багато даних з відкритих джерел, ми над ними чаклуємо, очищуємо, поєднуємо і на виході маємо три варіанти інструментів», - пояснила вона.
Йдеться передусім про дашборди, відкриті набори даних та аналітичні дослідження. Для журналістів це означає можливість не починати розслідування з нуля. Наприклад, у базі закупівель Фонду ліквідації зібрані ідентифікатори Prozorro, інформація про закупівлю, замовника, переможця та виконавця. Важливо, що закупівлі прив’язані до конкретних об’єктів відновлення, тож можна простежити зв’язок між проєктом і витраченими на нього коштами.
Окремо дата-аналітикиня показала дашборд Фонду ліквідації. За допомогою карти та фільтрів у ньому можна перейти від області до громади чи конкретного об’єкта і побачити, скільки коштів було заплановано та фактично сплачено, хто був отримувачем і які закупівлі з ним пов’язані.
Водночас вона звернула увагу на важливе обмеження: відсоток виконання у таких даних показує фінансові платежі, а не фізичний стан будівництва чи відновлення об’єкта.
Саме тут, за словами Вольхіної, і починається робота журналіста: дані дозволяють побачити незвичні концентрації коштів, різкі піки видатків, відмінності між громадами або ситуації, коли на один об’єкт витрати майже не проводилися. Далі ці факти можна перевіряти через інші відкриті джерела, зокрема реєстри судових рішень чи дані про закупівлі.
«Ми не пропонуємо готову історію, але це хороша база перевірених і зібраних в одному місці даних про відновлення» - таким є принцип роботи Центру з журналістами.
Усі представлені інструменти доступні у відкритому доступі і абсолютно безкоштовні. Окремо Центр проводить навчання для журналістів і громад, де пояснює, як працювати з бюджетними даними, перевіряти видатки та використовувати інструменти моніторингу відновлення.
📷Антикорупційний вимір
🔥1
🎙️Після невеличкої паузи вже готуємо новий випуск «Бюджетних розмов».
Цього разу поговоримо про митницю: якою вона є зараз і якою має стати, якщо Україна рухається до європейських правил.
Де закінчується спрощення процедур і починається відповідальність самого бізнесу? І головне - яку митницю ми насправді будуємо?
Гість випуску - директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко.
Дочекайтесь😉
Цього разу поговоримо про митницю: якою вона є зараз і якою має стати, якщо Україна рухається до європейських правил.
Де закінчується спрощення процедур і починається відповідальність самого бізнесу? І головне - яку митницю ми насправді будуємо?
Гість випуску - директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко.
Дочекайтесь😉
👍1🔥1
Що відбувається з публічними фінансами у період невизначеності?
Про це керівник Fiscal Center Віктор Мазярчук говорив із магістрами публічної адміністрації УКУ під час однойменного курсу.
За два дні він провів п’ять лекцій про те, як працюють публічні фінанси у звичайних умовах і що змінюється, коли країна живе в умовах кризи.
Тому почали з базових речей: що таке публічні фінанси, як формуються державний і місцеві бюджети та як вони працюють. Далі перейшли до практики - інструментів, за допомогою яких громадяни, громадські активісти й держслужбовці можуть самостійно перевіряти, куди йдуть публічні кошти: Prozorro, Open Budget та Spending.
Паралельно говорили про те, що відбувається з публічними фінансами, коли систему починає «трусити»: як кризи та нестабільність на них впливають і як держава, зокрема уряд, може на це реагувати.
Про це керівник Fiscal Center Віктор Мазярчук говорив із магістрами публічної адміністрації УКУ під час однойменного курсу.
За два дні він провів п’ять лекцій про те, як працюють публічні фінанси у звичайних умовах і що змінюється, коли країна живе в умовах кризи.
“Для майбутніх фахівців публічного управління це не абстрактна тема з підручника. Це про рішення, які доведеться приймати вже завтра”, - зазначив Віктор Мазярчук.
Тому почали з базових речей: що таке публічні фінанси, як формуються державний і місцеві бюджети та як вони працюють. Далі перейшли до практики - інструментів, за допомогою яких громадяни, громадські активісти й держслужбовці можуть самостійно перевіряти, куди йдуть публічні кошти: Prozorro, Open Budget та Spending.
Паралельно говорили про те, що відбувається з публічними фінансами, коли систему починає «трусити»: як кризи та нестабільність на них впливають і як держава, зокрема уряд, може на це реагувати.