Триває реєстрація на третій вебінар від Fiscal Center.

Вже завтра разом з дата-аналітикинею Ольгою Вольхіною розберемо, як збирати та зіставляти дані з державного бюджету на прикладі Фонду ліквідації.

🤝Серію практичних вебінарів реалізуємо за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

​​📢Керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук візьме участь у 35-му Економічному форумі в Карпачі. Це одна з наймасштабніших міжнародних подій у Центральній та Східній Європі, яку часто називають «Східним Давосом». Щороку форум збирає представників влади, бізнесу, міжнародних організацій, експертів і медіа з понад 60 країн.

Віктор Мазярчук планує представити міжнародній аудиторії роботу Центру у сфері прозорості та підзвітності відновлення України. Зокрема, Recovery Intelligence Platform, яка об'єднує інтерактивні дашборди, надійні та верифіковані дані (Recovery Data Hub) та аналітику щодо відновлення України, Ukraine Facility і реформи публічних інвестицій (PIM).

💬«Для нас це можливість показати, що в Україні вже є інструменти, які дають змогу незалежно відстежувати використання коштів на відновлення. Ми хочемо поділитися цим досвідом із міжнародними партнерами, почути їхній зворотний зв'язок і знайти нові можливості для співпраці», - зазначив він.

Провели третій вебінар із серії про моніторинг відновлення та публічних інвестицій. Цього разу разом із дата-аналітикинею Fiscal Center Ольгою Вольхіною говорили про роботу, яка зазвичай прихована від очей користувачів.

Дашборди, аналітичні звіти й готові датасети - це лише верхівка айсберга. Щоб вони з'явилися, спочатку потрібно пройти довгий шлях.

Як наголосила Ольга Вольхіна, перевірка, пошук розбіжностей і аналіз документів залишаються обов'язковою частиною якісного моніторингу.
Саме тому на прикладі видатків Фонду ліквідації вона крок за кроком показала, як простежити шлях бюджетних коштів: від рішення про фінансування до конкретного об'єкта, закупівлі, договору й платежу, як пов'язати ці дані між собою та визначити, де інформація неповна або суперечлива.

Наступна лекція стане логічним продовженням цієї розмови. Ми детально розберемо, як верифікувати видатки та що робити, коли цифри в різних джерелах не збігаються.

🤝Серію вебінарів реалізуємо за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
#відродження

🎙Українці часто нарікають, що експорт сировини - це ознака слабкої економіки. Водночас заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан переконаний, що це хибне уявлення, і не варто комплексувати через продаж нашої руди чи зерна.

У черговому випуску «Бюджетних розмов» говоримо про те, чому критично важливі корисні копалини можуть стати одним із драйверів післявоєнного відновлення України та які реформи потрібні для економічного зростання.

А як ви ставитесь до експорту сировини? Чи варто зосередитись на продукції з більшою доданою вартістю?

🤝Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження

#відродження

📢Fiscal Center відкриває реєстрацію на четвертий вебінар із серії про моніторинг відновлення та публічних інвестицій

Минулого разу ми звіряли дані зі Spending та Prozorro. Тепер додамо до них OpenBudget і BOOST та на прикладі місцевих бюджетів розберемося, як верифікувати видатки на відновлення й публічні інвестиційні проєкти.

Разом із дата-аналітикинею Fiscal Center Ольгою Вольхіною підемо від великого до малого: від бюджетної програми до конкретної школи, лікарні чи іншої установи, її закупівель і платежів. Подивимося, чому в одних випадках цифри збігаються до копійки, а в інших різниця може бути колосальна. І головне - як зрозуміти, що це означає насправді.

А коли відкритих даних вже недостатньо, поговоримо про інформаційні запити. Не ті, які пишуть "для галочки", а ті, після яких справді отримуєш потрібну інформацію.

📅До зустрічі 11 серпня!

🤝Серію практичних вебінарів реалізуємо за підтримки Міжнародного фонду"Відродження"

#відродження

Fiscal Center третій рік поспіль наповнює базу закупівель за кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Сьогодні публікуємо її оновлену версію за 2023–2025 роки.

У базі вже понад 2000 (!!!) закупівель. Для кожної ми зібрали інформацію про об'єкт, замовника, підрядника, очікувану вартість та саму закупівлю. Без зайвої скромності - провели титанічну роботу.

А якщо поєднати цю базу з базою видатків за кошти Фонду ліквідації, яку ми опублікували раніше, можна простежити повнішу історію проєкту: від виділення коштів до закупівлі та виконання робіт.

🤝Dataset підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR

​​Майже третина коштів Фонду ліквідації у 2025 році пішла на 10 найбільших проєктів. На них витратили 1,52 млрд гривень.
Про це йдеться у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики.

Найбільше коштів спрямували на обʼєкти водопостачання у Дніпропетровській області, потреба в яких виникла після знищення Каховської ГЕС.

Зокрема, 322,28 млн грн витратили на будівництво водогону від річки Інгулець до Південного водосховища, ще 177,51 млн грн - на трубопровід для скиду шахтних вод із балки Свистунова.

Окрім водогонів, серед найбільших видатків Фонду: відновлення доріг, шкіл, лікарень та житла. До ТОП-10, зокрема, увійшли капітальний ремонт Бородянського професійного аграрного ліцею, ремонт Бузівської школи, реконструкція дитячого садка «Джерельце» у Броварах та лікувального корпусу лікарні у Запоріжжі.

Куди ще спрямовували кошти Фонду, які проєкти отримали найбільше фінансування та як змінювалася структура видатків у 2025 році - читайте у повному Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики.

🤝Shadow report підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

​​👩‍💻Інтерес до наших лекцій про моніторинг відновлення та публічних інвестицій зростає. Цього разу до нас приєдналася рекордна кількість учасників - 787 слухачів зі 141 територіальної громади.
Дякуємо, що долучаєтеся, а ми працюємо далі.

«Наповнення лекцій - це наш досвід. Коли ми розробляли програму курсу, то планували її так, щоб структурувати, зібрати й передати інформацію, якої нам самим не вистачало на початку роботи з моніторингом видатків на відновлення. Тому сподіваємося, що цей досвід допоможе тим, хто займається таким моніторингом зараз», - зазначила дата-аналітикиня Центру Ольга Вольхіна.

Тож що робити, якщо дані про видатки не збігаються зі звітністю? Чи завжди це означає помилку? Де шукати причину розбіжності й як перевірити, яка сума відповідає дійсності?

Саме на таких питаннях зосередилися під час четвертого вебінару. На прикладі місцевих бюджетів розібрали алгоритм верифікації: як зіставляти дані про видатки зі звітністю, перевіряти інформацію з різних джерел і знаходити пояснення розбіжностям. Важливо, що цей алгоритм не обмежується місцевими бюджетами чи видатками на відновлення. Його можна застосовувати для перевірки різних бюджетних програм.
І насамкінець поговорили про те, як писати запити, щоб отримати потрібну інформацію, а не формальну відписку.

🤝Серію практичних вебінарів реалізуємо за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

#Відродження

​​Значна частина проєктів відновлення реалізується за кошти міжнародних партнерів. Відстежити їх складніше, але можливо.
Тому п'ятий вебінар із серії про моніторинг відновлення та публічних інвестицій присвятимо міжнародному фінансуванню. Готуйтеся: програма буде насиченою.

⏰Реєстрація тут

Спочатку поговоримо про те, яку роль у відновленні України відіграє Європейський інвестиційний банк, чому кредитні кошти моніторити важче, ніж звичайні бюджетні видатки. Покажемо, з яких документів варто починати пошук, як пов'язувати між собою різні джерела інформації, працювати зі співфінансуванням і не загубитися в потоці даних.

Далі перейдемо до міжнародної технічної допомоги JICA. Покажемо, як перевірити, чи допомога справді дійшла до кінцевих отримувачів, які документи це підтверджують, чому звітність різних установ може не збігатися і як знаходити інформацію, якої немає у відкритих даних.
І наостанок попрацюємо з дашбордами та датасетами Fiscal Center.

🤝Серію практичних вебінарів реалізуємо за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

#відродження

🎙А ви знаєте, що таке коконосушарка? За словами народного депутата Олексія Мовчана, такі об’єкти, які використовували в Україні ще за часів Сталіна для виробництва шовку, досі перебувають на балансі держави. Хоча шовк у нас давно ніхто не виробляє і гусінь шовкопряда не розводить.

У подкасті «Бюджетні розмови» з Віктором Мазярчуком Олексій Мовчан говорить про те, чому держава роками утримує активи, які давно втратили економічний сенс, що таке «тріаж» державних підприємств і чому без ефективного роздержавлення важко говорити про сучасну економіку.

Між іншим, нардеп нагадав, що державні перукарні в Україні існували аж до 2023 року. Ви б пішли до такої?

🤝Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

#відродження

​​У 2025 році змінилася географія видатків Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Якщо у попередні роки найбільше грошей отримували Дніпропетровська та Запорізька області, де Фонд фінансував масштабне будівництво магістральних водогонів, то торік лідером стала Київщина.

Про це йдеться у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики.
Загалом на проєкти Київської області спрямували 2,96 млрд грн. Більшість із них пов’язані з відновленням житла, а найбільше грошей отримала Бородянка - 1,43 млрд грн на 61 об’єкт.

Натомість фінансування Дніпропетровської області, яка була одним із головних отримувачів Фонду у 2023-2024 роках, скоротилося до 499,79 млн грн. Усі кошти спрямували на два масштабні інфраструктурні проєкти, пов’язані з наслідками знищення Каховської ГЕС.

У Запорізькій області використали 593,55 млн грн на 11 об’єктів. Із них 454,34 млн грн витратили на ремонт десяти багатоквартирних будинків, ще 139,21 млн грн - на реконструкцію пошкодженого корпусу міської лікарні.

«Порівняно з 2024 роком зменшилася як загальна кількість областей, у яких здійснювалися видатки Фонду, так і кількість профінансованих об’єктів. Якщо у 2024 році фінансування охоплювало ширший перелік регіонів, включаючи поодинокі проєкти у Донецькій, Житомирській, Хмельницькій та Черкаській областях, то у 2025 році видатки фактично були сконцентровані лише у 10 регіонах», - зазначають аналітики.

Детальніше про результати аналізу - за посиланням

🤝Shadow report підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

#ISAR

​​🏁Виходимо на фінішну пряму!

Провели передостанній, п’ятий, вебінар із серії про моніторинг відновлення та публічних інвестицій. Разом із аналітикинею Fiscal Center Юлією Звєрєвич розбиралися, як моніторити кошти наших міжнародних партнерів: від рішення про фінансування до їхнього фактичного використання.

На прикладі Європейського інвестиційного банку говорили про те, чому кредитні кошти складніше моніторити, з яких документів починати пошук, як поєднувати різні джерела даних і відстежувати співфінансування.

Далі перейшли до міжнародної технічної допомоги JICA. На практичному прикладі показали, як перевірити, чи справді допомога дійшла до кінцевих отримувачів, які документи це підтверджують і що робити, якщо звітність різних установ не збігається.
Окремо поговорили про ситуації, коли потрібної інформації немає у відкритих джерелах. Тоді в хід ідуть запити та звернення. І наостанок показали, як працювати з дашбордами та датасетами Fiscal Center.

«На вебінар зареєструвалася майже тисяча учасників. Для нас це важливий сигнал, що тема моніторингу міжнародного фінансування справді цікава й потрібна. Особливо коли йдеться не лише про те, скільки коштів виділили, а й про те, куди вони зрештою пішли та як перевірити їх фактичне використання», - зазначила Юлія Звєрєвич.

Попереду - заключний вебінар серії.

«Все, про що ми говоримо на цих лекціях, - наш практичний досвід і результат багаторічної роботи з моніторингу видатків державного та місцевого бюджетів, а також коштів міжнародних партнерів. З лютого 2022 року Україна залучила 190 млрд доларів такої підтримки. На останній лекції поговоримо про один із ключових для України механізмів - Ukraine Facility», - додав керівник Fiscal Center Віктор Мазярчук.

📅До зустрічі 25 серпня!

🤝Серію практичних вебінарів реалізуємо за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

​​30 тисяч нових платежів на 14,8 млрд грн опрацювали аналітики Центру, щоб оновити дашборд про освітні видатки за кошти Ukraine Facility!

Йдеться про інвестиції в українську освіту, передбачені індикаторами 7.12 і 7.13 Плану України. Це реальні гроші на укриття, шкільні автобуси, Нову українську школу (НУШ), модернізацію харчоблоків та професійну освіту. А у 2025 році до цього переліку додався ще один напрям - протипожежний захист в укриттях.

Із 14,8 млрд грн верифікованих коштів:
🔹 8,6 млрд грн - субвенції;
🔹3,4 млрд грн - додаткова дотація на укриття та шкільні автобуси;
🔹2,7 млрд грн - співфінансування з місцевих бюджетів.

“Зібрати платежі - лише частина роботи. Для верифікації даних ми проходили весь шлях руху коштів: від Міністерства освіти і науки до конкретних розпорядників на місцях. За понад пів року Центр надіслав 100 запитів на публічну інформацію та 171 звернення, щоб перевірити та доповнити інформацію про фактичні видатки”, - зазначила аналітикиня Центру Юлія Звєрєвич.

Як працювати з інструментом? Ми заклали три зручні фільтри для перевірки даних:
🔹регіони – скільки коштів витратили в областях і громадах;
🔹бюджетні програми – за якими напрямами та програмами здійснювалися видатки;
🔹замовники – хто безпосередньо здійснював платежі та на які суми.

Від загальної суми по країні можна “провалитися” до конкретного регіону, громади, бюджетної програми або окремого замовника.

🤝Дашборд створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

#відродження

​​Відкриваємо реєстрацію на шостий і заключний вебінар серії про моніторинг відновлення та публічних інвестицій.

Цього разу зосередимося на тому, як відстежити шлях коштів Ukraine Facility: від плану до фактичного платежу.

На прикладі освітньої сфери разом із аналітикинею Fiscal Center Юлією Звєрєвич покажемо, як знайти потрібні індикатори Плану України, розібратися в бюджетних програмах, відстежити рух субвенції у державному та місцевих бюджетах і дійти до конкретних платежів.

Окремо розберемося, чому міжнародне фінансування не завжди легко знайти в бюджетній звітності. Наприклад, один платіж може стосуватися кількох об'єктів, а платник коштів не обов'язково є їхнім кінцевим отримувачем. Окремий виклик - кошти, які надходять через дотації.

І наостанок попрацюємо з дашбордом Fiscal Center - інструментом, який полегшує пошук та аналіз даних про кошти Ukraine Facility.

📅До зустрічі 25 серпня!
🤝Серію практичних вебінарів реалізуємо за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

#Відродження

З Днем Незалежності! 🇺🇦

Цінуємо кожен рік. Кожен день. Кожну можливість бути вільними й називати цю землю своєю.

Вдячні тим, хто боронить країну, і тим, хто повертає до життя міста й громади, хто відбудовує зруйноване та дбає про те, якою буде Україна завтра.

💙💛

​​Дані не стоять на місці і наші дашборди теж.

Щоб актуальна інформація завжди була під рукою, оновили Митний трекер. Відтепер у ньому доступні свіжі дані по червень 2026 року включно та квартальна статистика за І квартал. Ви можете не лише стежити за поточними показниками, а й порівнювати їх із попередніми роками.

Замість того, щоб блукати між таблицями, відкриваєте наш інтерактивний інструмент - і за кілька кліків вже знаєте, скільки Україна експортує та імпортує, які товари продає за кордон, що купує сама і з ким найбільше торгує.

А тепер трохи статистики.

За січень-червень 2026 року експорт становив 19,8 млрд дол. США, а імпорт - 51 млрд дол. США.

Головним ринком збуту для нас залишаються Європа та країни ЄС, які разом забирають понад 70% його обсягу, і ще близько 16% прямує до Азії. Структура імпорту розподілена більш збалансовано: на Європу та ЄС припадає 34% і 31%, а на Азію - 29%. У товарному розрізі ми найчастіше продаємо продовольство, сировину для його виробництва, метали, мінеральні продукти та деревину, тоді як купуємо переважно машини, устаткування, транспорт і прилади.

За підсумками І кварталу 2026 року торговельний баланс також залишався від’ємним. Серед ключових покупців українських товарів: Польща, Туреччина, Іспанія, Китай, Румунія та Німеччина. У списках же головних імпортерів в Україну помітно виділяється Китай, за яким ідуть Польща, Туреччина, США та Німеччина.

🤝Матеріал підготовлений в рамках субгранту проєкту «ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development» за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується IAA - Institute of Analytics and Advocacy та Технології Прогресу. Його зміст є виключною відповідальністю субгрантера проєкту ACCORD («Центру досліджень фіскальної політики») і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

#ACCORD

​​💪3000 унікальних реєстрацій, шість вебінарів, понад сім навчальних годин - курс Fiscal Center про моніторинг відновлення та публічних інвестицій позаду.

За ці шість тижнів ми поступово пройшли шлях від базового розуміння бюджету до практичного моніторингу конкретних видатків. А останню, заключну лекцію присвятили коштам Ukraine Facility і показали, як ідентифікувати європейську підтримку в бюджетних даних.

Разом з аналітикинею Юлією Звєрєвич розібралися, де шукати потрібні бюджетні програми, як перевіряти їхнє фінансування, звіряти платежі з казначейською звітністю та що робити, якщо видатки не мають маркування Ukraine Facility.

Дякуємо всім, хто був із нами. Окрема подяка тим, хто приєднався до всіх лекцій і разом із нами розбирався в бюджетних даних.

І маємо до вас ще одне прохання 💙

Невдовзі ми розішлемо всім учасникам коротке опитування про серію вебінарів. Ваші відповіді допоможуть нам зрозуміти, що було справді корисним, що варто покращити і якими темами продовжити наші наступні навчальні зустрічі.

🤝Серію практичних вебінарів провели за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

​Обсяг видатків місцевих бюджетів на відновлення України зростає з року в рік. Про це свідчать дані оновленої бази дати Fiscal Center, яка тепер охоплює платежі за 2023-2025 роки.

За три роки ми верифікували майже 11 тисяч платіжок на загальну суму близько 3,7 млрд гривень. Оновлений датасет дозволяє не лише фіксувати окремі видатки, а й простежувати, як змінюється роль місцевих бюджетів у фінансуванні відновлення.

Зростання видатків пов’язане, зокрема, зі збільшенням масштабів руйнувань внаслідок російської агресії. Відповідно, громади потребують більше коштів на ремонт і відновлення пошкоджених об’єктів.

Водночас фінансування відновлення поступово стає більш системним. Все частіше громади проводять такі видатки через окремі бюджетні програми, безпосередньо пов’язані з відновленням.

“Для аналізу це принципово важливо: такі видатки значно легше ідентифікувати серед інших бюджетних платежів, простежити їхню динаміку та зрозуміти, на які саме напрями й об’єкти спрямовуються кошти”, - пояснила дата-аналітикиня Fiscal Center Ольга Вольхіна.

За її словами, чітке відображення видатків на відновлення в бюджетній системі дає змогу оцінювати масштаби фінансування на місцевому рівні, порівнювати видатки між роками та громадами, визначати пріоритетні напрями відновлення і простежувати рух коштів від бюджетної програми до конкретного платежу.

Оновлена база за посиланням

🤝Датасет створений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR

​Майже 40% коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2025 році освоїли в грудні. Ще близько 21% - у квітні. Про це йдеться у Shadow Report Центру досліджень фіскальної політики.

У грудні сума виплат сягнула 1,98 млрд грн. За місяць провели 1 347 платіжних операцій, або 36% усіх платежів за рік.

“Таке накопичення транзакцій наприкінці року (так званий «spending spree») є характерним для вітчизняних державних фінансів та свідчить про завершення етапів будівництва, підписання фінальних актів приймання-передачі робіт та намагання розпорядників коштів повністю освоїти виділені їм кошти до кінця бюджетного року”, - зазначають аналітики.

У квітні розпорядники використали ще 1,08 млрд грн. При цьому значну частину коштів спрямували на відновлення житла.

Найбільші суми у квітні отримали проєкти у Київській області - 519,2 млн грн на відновлення у Бородянці, Херсонській області - 297 млн грн на роботи у Посад-Покровському та Чернігівській області - 18,7 млн грн на відновлення у Ягідному. Переважно це були авансові платежі за будівельні та відновлювальні роботи.

Як змінювалися обсяги виплат протягом року - читайте у повному Shadow Report за посиланням

🤝Shadow report підготовлений Центром досліджень фіскальної політики за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Центру досліджень фіскальної політики та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
#ISAR

​🧐Продовжуємо моніторити відкритість місцевих бюджетів. Цього разу нам було цікаво не лише знайти тих, хто не звітує, а й перевірити, чи змінюється щось після нашого звернення.

Нагадаємо, у I кварталі ми знайшли 879 боржників, які не оприлюднили бюджетну звітність на Spending.gov.ua. Тоді після нашого нагадування 517 з них реабілітувались і оприлюднили необхідні документи. На цьому можна було поставити крапку, але для нас було важливо зрозуміти, чи це разова реакція на лист, чи звернення справді змінює подальшу поведінку (аналітики вони на те і аналітики:)

Отже, результати за ІІ квартал: серед тих самих 879 установ 321 заклад освіти, або 37%, самостійно оприлюднили звітність за ІІ квартал. Без повторного нагадування з нашого боку.

Із них 312 - це установи, які після першого листа виправили звітність за І квартал. Тобто одного нагадування їм, схоже, вистачило, щоб надалі звітувати самостійно. Ще 9 установ, які так і не виправили звітність за І квартал після нашого звернення, оприлюднили звіти вже за ІІ квартал.

Отже, маємо приблизно третину установ, які продовжили звітувати без нашого втручання.

“Для нас це важливий результат. Він показує, що проблема не завжди полягає у свідомому небажанні бути прозорими. Часто установам достатньо пояснити, які саме вимоги вони мають виконувати, де знайти необхідні інструменти та як правильно оприлюднити звітність. І, схоже, такий контакт має ефект не лише в момент отримання листа, а й змінює практику звітування надалі”, - зазначила дата-аналітикиня Fiscal Center Ольга Вольхіна.

Ми продовжуємо моніторинг у межах проєкту «Data4Transparency: індекс відкритості місцевих бюджетів», щоб оцінити, наскільки стійким буде цей ефект у наступних кварталах.

🤝Публікація створена Fiscal Center в межах реалізації проєкту «DATA4Transparency: індекс відкритості місцевих бюджетів. Центр досліджень публічних фінансів» за підтримки Акселераційної програми Act to Drive Change проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фонд Східна Європа коштом Європейського Союзу. Вміст публікації є виключно відповідальністю Fiscal Center та не обов'язково відображає позицію Фонду Східна Європа та Європейського Союзу.