🥗 Коли кажуть «рецепт від Клопотенка», вся країна знає, про що йдеться. Бо Євген уже давно самодостатній бренд. Вдячна за те, що свого часу він, відомий шеф-кухар і ресторатор, долучився до реформи шкільного харчування. Адже долучитися до реформи – це не лише купатися в променях слави. Передусім це означає зазнати критики. Хоча це природно. Можна сказати, критика – ознака того, що процес живий, а не формальний. І Євген мужньо й самовіддано присвятив своє публічне ім’я спільній роботі, підсилив реформу і навіть став її міфом. Наприклад, досі є міф, що всі його рецепти обов’язкові до приготування.

📔 Сьогодні відбулася презентація нової збірки рецептів, до якої увійшов 621 рецепт для шкільних їдалень. Вона містить і традиційні українські страви, і популярні страви світової кухні, зокрема зі шкільного меню європейських країн. Запропоновано понад 80 альтернативних страв без лактози та глютену, а в кожній технологічній карті зазначено наявні алергени.

🇺🇦 Збірку видано на підтримку Стратегії реформи шкільного харчування. Вкотре наголошую: ця чудова, зрозуміла й докладна книжка – допомога і натхнення для тих, хто готує шкільні обіди й годує дітей щодня. Вона є дуже корисною базою та підказкою, але ніхто нікого не примушує готувати виключно за цими рецептами.
Вже багато кухарів, які пройшли навчання й перенавчання в кулінарних хабах реформи, готують за власними рецептами, що враховують місцеві особливості й потреби. І ми лише вітаємо таку гнучкість і розсудливість.

🤝 Тим часом проєктний офіс реформи завжди готовий допомогти розробити власний підхід, забезпечити експертизу чи дати пораду.
Головне, що має залишитися незмінним для всіх нас, – ідея реформи, те, заради чого все й починалося: харчування дітей має бути здоровим. Саме про це має бути кожен рецепт, кожна закупівля, кожна страва. Ми хочемо виростити людей з уявленням про здорову їжу й зі здоровими харчовими звичками. В ідеалі – здорове покоління.

Працюємо одночасно на здорове майбутнє та на впевнене, захищене сьогодення. І те й інше можна вмістити в шкільний обід, якщо приготувати його з душею, як робить це Євген.

🥗 Сьогодні відбулася презентація нової збірки рецептів Євгена Клопотенка – для шкільних їдалень. Понад 600 страв традиційної української та світової кухні, зокрема зі шкільного меню європейських країн. Враховано потреби дітей, які мають алергії. Враховано технічні можливості кухонь у різних школах.

🤝 Вдячна всім, хто долучився до створення цієї збірки. Друковані примірники безоплатно передадуть у заклади освіти, а онлайн книжку можна вільно переглянути на порталі «ЗнаЇмо» та на сайті Cult Food. Упевнена, ці рецепти корисні не лише школі, а й кожній родині, що хоче зробити здорове харчування своєю традицією.

🎭 Український павільйон на цьогорічній Венеційській бієнале роздає мапу бомбосховищ Венеції. Ця новина розійшлася інтернетом, адже багатьом іноземним відвідувачам важко поєднати у свідомості прекрасну Венецію та бомбосховища. Але саме таке поєднання є звичним в Україні вже понад два роки повномасштабного російського вторгнення. Люди і пам’ятки однаково вразливі до агресії та ракет, хоч би в якій країні перебували.

«Створюючи мапу укриттів Венеції, ми прагнули нагадати світу про крихкість миру й про те, що ми можемо насолоджуватися мистецтвом і жити мирно, доки міжнародна спільнота залишається об’єднаною в підтримці України проти російських окупаційних військ», – кажуть автори нашого павільйону.

Ось чому важливо, що наше мистецтво сьогодні представлене на цій бієнале. Воно нагадує про Україну та її роль у захисті не лише себе, але й світу.

🇺🇦 Символічна назва всього українського проєкту у Венеції – Net Making. В Україні багато людей після роботи чи навчання збираються разом, щоб вручну плести маскувальні сітки – захист для захисників. Але всі ми плетемо сітки й ментально, намагаючись зв’язати своє розірване, зруйноване нападом життя. Саме про це, про тяжкий воєнний досвід, усі роботи українських авторів.

Робота Лії Достлєвої та Андрія Достлєва показує, як це – бути українськими біженцями у Європі й стикатися з відповідними стереотипами. Фільм Андрія Рачинського та Даніїла Ревковського демонструє, як це – бути мирною цивільною людиною, у місто якої приходять убивати іноземні загарбники.

👉 Особливий здобуток: до Венеції вперше прибули 15 нейровідмінних українських художників. Митці із синдромом Дауна й аутизмом створили роботи для проєкту «Щирі вітання» Каті Бучацької, також представленого в нашому павільйоні. Дуже хочеться, щоб і ці автори зі своїм досвідом випробувань стали видимими для світу.

Так, творчість не врятує від бомб чи куль. Ми в Україні, на жаль, це вже знаємо. Але творчість рятує нашу свідомість, людяність і цінності, головна з яких – людське життя.

Тому, коли посеред війни в українській майстерні з вибитими через обстріли вікнами таки працює художник, це для того, щоб уберегти не лише українську культуру, але й культуру всього світу.

🎙 Як через роботу з тілом зміцнити ментальне здоров’я – про це новий епізод подкасту «Простими словами», гостею якого стала Маріель Буке, американська психологиня, керівниця центру психічного здоров’я та досліджень «Розірви коло травми».

🧎‍♀️ Науковиця стверджує: тілесні практики – найдієвіший спосіб відчути себе краще в моменті. Водночас вони забезпечують нам довгострокову емоційну стійкість. Бо, коли ми виконуємо їх постійно, наше тіло запам’ятовує стан емоційної безпеки та спокою. А що більше ми створюємо таких зв’язків між тілом і мозком, то швидше втрачатимуть силу попередні зв’язки, сформовані стресом чи травмою.

🗣 Цей епізод напрочуд практичний, адже пані Буке пропонує прості вправи для самодопомоги. Наприклад, спокійне дихання протягом 5 хвилин дає сигнал до розслаблення нервовій системі. Розгойдування з боку в бік стимулює цю реакцію – як у немовлят, яких заколисують. Відчути себе у спокої, за словами психологині, допомагає мугикання низьким голосом.

👉 Хочу нагадати, що в «Аптечці психологічної самодопомоги» на сторінці Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», у межах якої виходить подкаст, є ще більше вправ, спрямованих на боротьбу зі стресом і тривожністю.

💪 Один рік щоденних дій змінює тілесну пам’ять, каже Маріель Буке. І мова зовсім не про те, щоб регулярно практикувати годину йоги. Достатньо маленьких, але постійних дій, щоб наш організм відреагував із вдячністю.

🎧 Розмова доступна для прослуховування на всіх подкаст-платформах:
▫️ Apple Podcasts;
▫️ Google Podcasts;
▫️ SoundCloud;
▫️ Spotify.