На запрошення французького режисера 🎥 й філософа Бернара-Анрі Леві відвідала премʼєру його третього фільму про Україну – «З Україною в серці». Разом із колегами з Фундації підтримала нашого давнього друга.
Україна оселилася в ❤️ французького режисера, схоже, назавжди. За останні понад півтора року великої війни Бернар-Анрі постійно відвідував нашу країну.
Був у деокупованому Херсоні, Купʼянську й інших звільнених містах. Проводив повітряні тривоги з українськими школярами в підвальних укриттях. Спілкувався з нашими захисниками й захисницями безпосередньо на лінії фронту. Неподалік Кліщіївки, яку нещодавно було звільнено завдяки силі, майстерності й витримці наших військових. У Часовому Ярі, біля Бахмуту, в інших містах Донеччини та Запоріжжя. Саме тут відбувалися зйомки третього фільму про нашу незламну націю в червні – вересні 2023 року.
🤝 Дякуємо справжньому другові й нашому надійному партнерові за адвокацію інтересів України у Франції та світі.
Й окремо дякуємо за підтримання проєктів Фундації Олени Зеленської. Бернар-Анрі Леві вирішив переказати весь свій гонорар від показу фільму на наші ініціативи, як зробив це і в разі попереднього фільму «Слава Україні», який був презентований у лютому 2023-го в Києві в кінотеатрі «Жовтень». Дякуємо за підтримку!
Україна оселилася в ❤️ французького режисера, схоже, назавжди. За останні понад півтора року великої війни Бернар-Анрі постійно відвідував нашу країну.
Був у деокупованому Херсоні, Купʼянську й інших звільнених містах. Проводив повітряні тривоги з українськими школярами в підвальних укриттях. Спілкувався з нашими захисниками й захисницями безпосередньо на лінії фронту. Неподалік Кліщіївки, яку нещодавно було звільнено завдяки силі, майстерності й витримці наших військових. У Часовому Ярі, біля Бахмуту, в інших містах Донеччини та Запоріжжя. Саме тут відбувалися зйомки третього фільму про нашу незламну націю в червні – вересні 2023 року.
🤝 Дякуємо справжньому другові й нашому надійному партнерові за адвокацію інтересів України у Франції та світі.
Й окремо дякуємо за підтримання проєктів Фундації Олени Зеленської. Бернар-Анрі Леві вирішив переказати весь свій гонорар від показу фільму на наші ініціативи, як зробив це і в разі попереднього фільму «Слава Україні», який був презентований у лютому 2023-го в Києві в кінотеатрі «Жовтень». Дякуємо за підтримку!
Олена Зеленська | Olena Zelenska
Photo
🇫🇷 Сорбонна. Хто не знає цієї легендарної назви – синоніма найкращої освіти? Та особливо вдячна закладу за прийом українських студентів, які залишили батьківщину через російське вторгнення.
📍Сьогодні мала нагоду зустрітися з ними та французькими слухачами Сорбонни. Розповісти про щоденні атаки Росії на українську освіту. Нещодавно російська ракета зруйнувала корпус Херсонського університету. Регулярно страждає від обстрілів один із наших найстаріших університетів – Харківський. Зазвичай акцентують, що в ньому навчався нобеліат Лев Ландау. Але під час війни для мене важливіше, що відбувається з нинішніми студентами. Можливо, хтось із них – майбутній Ландау. А можливо, ні. Але вони однаково мають право на життя.
Натомість у Харківському університеті на спеціальній дошці пошани – імена десятків загиблих викладачів і студентів. Хтось загинув унаслідок обстрілів міста. Хтось пішов на фронт якраз для того, щоб його близьких не вбивали ракети на вулиці.
Коли питають, за що бореться Україна, то, власне, за це: щоб студенти могли спокійно вчитися й жити у своїй країні, а не гинути під бомбами.
Я почала говорити про Ландау, і це нагадало мені ще одну сумну річ: мало хто знає про українські сторінки його біографії. Росія неабияк постаралася, щоб привласнити всі таланти, усіх митців і вчених поневолених нею народів. Досі навіть французькі студенти мають окремі програми під назвою «Російські світи», хоча зазвичай це світи якраз поневолені.
👉 Тому, коли мені кажуть «війна в Україні», я завжди мушу виправляти: це війна застарілої імперії за вплив на світ. Вона перевіряє, чи можна безкарно вбивати, маніпулювати. Бо, якщо це вдасться в Україні, вдасться іще десь.
Але хороша новина в тому, що в будь-якого агресора є потужний противник, який його справді лякає. Це люди з критичним мисленням, котрі не піддаються стереотипам, які аналізують. І яким не байдуже.
🎓 Бачу цей дух у сьогоднішніх студентах – українських і французьких. Їх не обдурити, не залякати. Вірю, що вони не дадуть насильству шансів. Нехай ця суперсила вільного університетського духу залишається з ними на все життя.
📍Сьогодні мала нагоду зустрітися з ними та французькими слухачами Сорбонни. Розповісти про щоденні атаки Росії на українську освіту. Нещодавно російська ракета зруйнувала корпус Херсонського університету. Регулярно страждає від обстрілів один із наших найстаріших університетів – Харківський. Зазвичай акцентують, що в ньому навчався нобеліат Лев Ландау. Але під час війни для мене важливіше, що відбувається з нинішніми студентами. Можливо, хтось із них – майбутній Ландау. А можливо, ні. Але вони однаково мають право на життя.
Натомість у Харківському університеті на спеціальній дошці пошани – імена десятків загиблих викладачів і студентів. Хтось загинув унаслідок обстрілів міста. Хтось пішов на фронт якраз для того, щоб його близьких не вбивали ракети на вулиці.
Коли питають, за що бореться Україна, то, власне, за це: щоб студенти могли спокійно вчитися й жити у своїй країні, а не гинути під бомбами.
Я почала говорити про Ландау, і це нагадало мені ще одну сумну річ: мало хто знає про українські сторінки його біографії. Росія неабияк постаралася, щоб привласнити всі таланти, усіх митців і вчених поневолених нею народів. Досі навіть французькі студенти мають окремі програми під назвою «Російські світи», хоча зазвичай це світи якраз поневолені.
👉 Тому, коли мені кажуть «війна в Україні», я завжди мушу виправляти: це війна застарілої імперії за вплив на світ. Вона перевіряє, чи можна безкарно вбивати, маніпулювати. Бо, якщо це вдасться в Україні, вдасться іще десь.
Але хороша новина в тому, що в будь-якого агресора є потужний противник, який його справді лякає. Це люди з критичним мисленням, котрі не піддаються стереотипам, які аналізують. І яким не байдуже.
🎓 Бачу цей дух у сьогоднішніх студентах – українських і французьких. Їх не обдурити, не залякати. Вірю, що вони не дадуть насильству шансів. Нехай ця суперсила вільного університетського духу залишається з ними на все життя.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🇫🇷 Сорбонна. Синонім вільного духу. Спілкувалася сьогодні тут зі студентами, зокрема українськими. Говорили, чи може агресія стати нормою міжнародних відносин, і про критичне мислення як силу, що протистоїть тиранії.
🎓 Натхненна зустріч, бо молоді люди, які сприймають несправедливість світу як особистий виклик, завжди дарують віру в майбутнє.
🎓 Натхненна зустріч, бо молоді люди, які сприймають несправедливість світу як особистий виклик, завжди дарують віру в майбутнє.
🇫🇷 «Жити в доброму суспільстві колегіально, морально й освічено», – саме так формулював свою мету засновник університету Сорбонна теолог Робер де Сорбон у ХІІІ столітті.
Зараз ці цінності спільні для України та Франції й усього європейського суспільства, яке хоче розвиватися, а не руйнувати.
Україністика в Сорбонні була закрита у 2012 році. Але сьогодні ми зробили історичний крок до відновлення: університет Сорбонна підписав меморандум про співпрацю з Українським інститутом – організацією, створеною спеціально для популяризації української культури у світі.
📃 Меморандум дасть змогу відновити роботу над відділенням україністики та українознавчими програмами, проводити лекції й презентації провідних діячів культури та громадянського суспільства України, а також сприяти студентам і молодим науковцям, які обирають українську тематику, у написанні робіт про неї французькою мовою. Академічні й культурні спільноти наших країн мають пройти шлях взаємного пізнання, усвідомлення двосторонніх історичних зв’язків та перспектив співпраці в майбутньому.
🤝 Мала нагоду разом з Українським інститутом в особі Володимира Шейка та Ірини Дмитришин особисто подякувати президентці Сорбонни Наталі Драш-Темам за те, що з початку повномасштабного російського вторгнення університет прихистив сотні українських студентів, надав свої зали й кафедри для виступів українських інтелектуалів, письменників, правозахисників.
🧑🎓 Ми дуже сподіваємося, що зі знаннями, здобутими в цих стінах, молоді українські фахівці повернуться додому, щоб відбудовувати й розвивати свою понівечену війною країну. Вони назавжди залишатимуться зв’язківцями між Україною та Францією. А приклад співпраці із Сорбонною стане потужним сигналом для провідних університетів світу.
Адже об’єктивні факти та обізнаність одне про одного – шлях до того доброго суспільства, про яке мріяв засновник Сорбонни.
Зараз ці цінності спільні для України та Франції й усього європейського суспільства, яке хоче розвиватися, а не руйнувати.
Україністика в Сорбонні була закрита у 2012 році. Але сьогодні ми зробили історичний крок до відновлення: університет Сорбонна підписав меморандум про співпрацю з Українським інститутом – організацією, створеною спеціально для популяризації української культури у світі.
📃 Меморандум дасть змогу відновити роботу над відділенням україністики та українознавчими програмами, проводити лекції й презентації провідних діячів культури та громадянського суспільства України, а також сприяти студентам і молодим науковцям, які обирають українську тематику, у написанні робіт про неї французькою мовою. Академічні й культурні спільноти наших країн мають пройти шлях взаємного пізнання, усвідомлення двосторонніх історичних зв’язків та перспектив співпраці в майбутньому.
🤝 Мала нагоду разом з Українським інститутом в особі Володимира Шейка та Ірини Дмитришин особисто подякувати президентці Сорбонни Наталі Драш-Темам за те, що з початку повномасштабного російського вторгнення університет прихистив сотні українських студентів, надав свої зали й кафедри для виступів українських інтелектуалів, письменників, правозахисників.
🧑🎓 Ми дуже сподіваємося, що зі знаннями, здобутими в цих стінах, молоді українські фахівці повернуться додому, щоб відбудовувати й розвивати свою понівечену війною країну. Вони назавжди залишатимуться зв’язківцями між Україною та Францією. А приклад співпраці із Сорбонною стане потужним сигналом для провідних університетів світу.
Адже об’єктивні факти та обізнаність одне про одного – шлях до того доброго суспільства, про яке мріяв засновник Сорбонни.