Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Ми постійно чуємо від наших західних партнерів, що вони будуть із нами так довго, як буде потрібно. Але слово «довго» – це не те слово, яке нам варто використовувати. Ми маємо використовувати слово «швидше».
🇬🇧 Розповіла британському виданню The Independent про щоденні жахливі наслідки російської агресії. Про загиблих і поранених, про понад 19 тисяч викрадених Росією дітей і понад 200 справ про зґвалтування українців російськими військовими, які розслідують наші прокурори. Говорили на тлі повітряної тривоги в Києві, після чергового обстрілу Кривого Рогу, а вийшло інтерв’ю під час нового російського злочину – кривавої атаки на Покровськ…
❓Журналісти вкотре поцікавилися, як українці все це витримують. Але світ має цікавити також те, якими будуть наслідки для нього.
Перемога агресора була б найгіршим сценарієм для людства, означала б, що глобальні чинники стримування не працюють. Що будь-хто, хто має владу, силу й достатні фінансові можливості, може робити в цьому світі все, що захоче.
Але поки світ платить за мир лише ресурсами, українці віддають за нього свої життя. Рада, що мої колеги – перші леді та джентльмени світу – це усвідомлюють.
🌏 Саме про усвідомлення загроз для світу, про те, як ми їх сприймаємо і їм протидіємо, говоритимемо на черговому Саміті перших леді та джентльменів на початку осені.
🇺🇦Україна бореться не лише за себе, а й за те, щоб зберегти баланс у світі, зокрема моральний.
🇬🇧 Розповіла британському виданню The Independent про щоденні жахливі наслідки російської агресії. Про загиблих і поранених, про понад 19 тисяч викрадених Росією дітей і понад 200 справ про зґвалтування українців російськими військовими, які розслідують наші прокурори. Говорили на тлі повітряної тривоги в Києві, після чергового обстрілу Кривого Рогу, а вийшло інтерв’ю під час нового російського злочину – кривавої атаки на Покровськ…
❓Журналісти вкотре поцікавилися, як українці все це витримують. Але світ має цікавити також те, якими будуть наслідки для нього.
Перемога агресора була б найгіршим сценарієм для людства, означала б, що глобальні чинники стримування не працюють. Що будь-хто, хто має владу, силу й достатні фінансові можливості, може робити в цьому світі все, що захоче.
Але поки світ платить за мир лише ресурсами, українці віддають за нього свої життя. Рада, що мої колеги – перші леді та джентльмени світу – це усвідомлюють.
🌏 Саме про усвідомлення загроз для світу, про те, як ми їх сприймаємо і їм протидіємо, говоритимемо на черговому Саміті перших леді та джентльменів на початку осені.
🇺🇦Україна бореться не лише за себе, а й за те, щоб зберегти баланс у світі, зокрема моральний.
Чи можливо натренувати щастя? Чому ПТСР має багато спільного із хворобою Альцгеймера та як його здолати? Чому людям так важливо бути потрібними?
🎙 Про все це розповідає надзвичайно цікавий випуск спеціального сезону подкасту «Простими словами» від «The Village Україна», який виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Гість випуску – Віктор Досенко, український патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України. А ще Віктор разом із колегами організував Центр тактичної медицини, у якому навчають тактичній психології, і вже понад 300 військових психологів пройшли тут підготовку.
👉 Тож тема, на якій особливо знається гість подкасту, – ПТСР. Його поширення в Україні науковець називає епідемією неінфекційного захворювання. Каже, що воно спричиняє найважчі наслідки: втрату нервових функцій, руйнування родин і соціальних зв’язків, асоціальну поведінку, суїцид. Тому, наголошує вчений, дуже потрібен точний скринінг цього розладу.
Окрема цікава тема випуску – чи можливо натренувати штучний інтелект як психолога? Відповідь раджу послухати в епізоді на будь-якій із подкаст-платформ:
Apple Podcasts – http://surl.li/jsrpm
Google Podcasts – http://surl.li/jsspd
SoundCloud – http://surl.li/jssnx
Spotify – http://surl.li/jssoq
YouTube – http://surl.li/jsspq
🎙 Про все це розповідає надзвичайно цікавий випуск спеціального сезону подкасту «Простими словами» від «The Village Україна», який виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Гість випуску – Віктор Досенко, український патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України. А ще Віктор разом із колегами організував Центр тактичної медицини, у якому навчають тактичній психології, і вже понад 300 військових психологів пройшли тут підготовку.
👉 Тож тема, на якій особливо знається гість подкасту, – ПТСР. Його поширення в Україні науковець називає епідемією неінфекційного захворювання. Каже, що воно спричиняє найважчі наслідки: втрату нервових функцій, руйнування родин і соціальних зв’язків, асоціальну поведінку, суїцид. Тому, наголошує вчений, дуже потрібен точний скринінг цього розладу.
Окрема цікава тема випуску – чи можливо натренувати штучний інтелект як психолога? Відповідь раджу послухати в епізоді на будь-якій із подкаст-платформ:
Apple Podcasts – http://surl.li/jsrpm
Google Podcasts – http://surl.li/jsspd
SoundCloud – http://surl.li/jssnx
Spotify – http://surl.li/jssoq
YouTube – http://surl.li/jsspq
Дбати про ментальне здоров’я просто зараз, щоб були сили відбудовувати, працювати й просто жити.
💻 Бізнеси завжди першими відчувають глобальні запити. Розумні бізнеси першими на них реагують. Отримала запрошення від GlobalLogic – глобальної IT-компанії з головним офісом у Кремнієвій долині – поговорити про Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?»
Компанія об'єднує майже 30 тис. інженерів у 21 країні світу, 7 тис. із них – українські працівники. Згідно з рейтингом Forbes, це один із найстійкіших українських експортерів.
👩💻 Сьогодні з працівниками українського офісу компанії ми говорили про ментальну стійкість, без якої й економічна була б неможливою. Якщо ресурс кожної компанії – це люди, то ресурс людини – її внутрішній стан. І якщо роботодавець про нього дбає – він закладає майбутнє і для себе, і для країни.
🤝 Тож дякую Анні Щербаковій, віцепрезидентці та операційній директорці GlobalLogic Україна, і всім керівникам в Україні, які розуміють, наскільки важливі люди.
Іще один факт: якщо вчасно підтримати психологічний стан самостійно, то й психолог може не знадобитися. Про самодопомогу та допомогу фахівців у межах Всеукраїнської програми «Ти як?» розповіла Оксана Збітнєва, голова громадської організації «Безбар'єрність» і керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я при Кабінеті Міністрів України.
👨⚕️ Амбасадор Всеукраїнської програми ментального здоров’я, лікар-психотерапевт, директор Інституту психічного здоров'я УКУ Олег Романчук відповів на запитання учасників зустрічі: як побороти тривожність і безсоння через обстріли? як говорити з дітьми про війну? як працювати, допомагати країні й жити, не втрачаючи себе?
Запам’яталася його фраза, що стійкість – це ще й історичний приклад: «Українська земля – справжня скарбниця стійкості».
Від себе додам: тільки не варто плутати стійкість із терпінням. Стійкість – це не тортури, а якраз уміння вчасно їх розпізнати й припинити. Стійкість – це сила. Як її віднайти в собі та у світі, завжди підкаже програма «Ти як?»
💻 Бізнеси завжди першими відчувають глобальні запити. Розумні бізнеси першими на них реагують. Отримала запрошення від GlobalLogic – глобальної IT-компанії з головним офісом у Кремнієвій долині – поговорити про Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?»
Компанія об'єднує майже 30 тис. інженерів у 21 країні світу, 7 тис. із них – українські працівники. Згідно з рейтингом Forbes, це один із найстійкіших українських експортерів.
👩💻 Сьогодні з працівниками українського офісу компанії ми говорили про ментальну стійкість, без якої й економічна була б неможливою. Якщо ресурс кожної компанії – це люди, то ресурс людини – її внутрішній стан. І якщо роботодавець про нього дбає – він закладає майбутнє і для себе, і для країни.
🤝 Тож дякую Анні Щербаковій, віцепрезидентці та операційній директорці GlobalLogic Україна, і всім керівникам в Україні, які розуміють, наскільки важливі люди.
Іще один факт: якщо вчасно підтримати психологічний стан самостійно, то й психолог може не знадобитися. Про самодопомогу та допомогу фахівців у межах Всеукраїнської програми «Ти як?» розповіла Оксана Збітнєва, голова громадської організації «Безбар'єрність» і керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я при Кабінеті Міністрів України.
👨⚕️ Амбасадор Всеукраїнської програми ментального здоров’я, лікар-психотерапевт, директор Інституту психічного здоров'я УКУ Олег Романчук відповів на запитання учасників зустрічі: як побороти тривожність і безсоння через обстріли? як говорити з дітьми про війну? як працювати, допомагати країні й жити, не втрачаючи себе?
Запам’яталася його фраза, що стійкість – це ще й історичний приклад: «Українська земля – справжня скарбниця стійкості».
Від себе додам: тільки не варто плутати стійкість із терпінням. Стійкість – це не тортури, а якраз уміння вчасно їх розпізнати й припинити. Стійкість – це сила. Як її віднайти в собі та у світі, завжди підкаже програма «Ти як?»
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«Ти як?»
Буває, що у відповідь хочеться кричати. Гнів, страх, розпач переростають в агресію, і контролювати цей клубок емоцій стає надзвичайно важко: ми буквально відчуваємо бажання трощити меблі, жбурляти речі, навіть робити комусь боляче.
У такі миті часто засуджуємо себе, адже звикли вважати такі емоції негативними. Насправді ж бажання копнути стільця так само свідчить про тривалий стрес і втому.
🪓 Проста вправа «Сокира» допоможе взяти під контроль раптову хвилю деструктивної агресії та вивільнити емоції без наслідків для себе чи оточення.
Зробімо її разом:
🔸 станьмо та складімо перед собою руки долоня до долоні – тепер це наша «сокира»;
🔸 замахнімося нею аж за голову, глибоко вдихнемо;
🔸 на видиху різко «рубаймо» повітря, водночас не соромимося голосно видихати ротом: «Фффу!»
Повторюйте цю вправу, доки не відчуєте, що напруга зникла.
👉 Знаходьте прості техніки самодопомоги та підтримки близьких на сайті howareu.com і на сторінках Всеукраїнської програми ментального здоров’я @howareu_program у соцмережах. Ніколи не пізно навчитися піклуватися про себе.
Буває, що у відповідь хочеться кричати. Гнів, страх, розпач переростають в агресію, і контролювати цей клубок емоцій стає надзвичайно важко: ми буквально відчуваємо бажання трощити меблі, жбурляти речі, навіть робити комусь боляче.
У такі миті часто засуджуємо себе, адже звикли вважати такі емоції негативними. Насправді ж бажання копнути стільця так само свідчить про тривалий стрес і втому.
🪓 Проста вправа «Сокира» допоможе взяти під контроль раптову хвилю деструктивної агресії та вивільнити емоції без наслідків для себе чи оточення.
Зробімо її разом:
🔸 станьмо та складімо перед собою руки долоня до долоні – тепер це наша «сокира»;
🔸 замахнімося нею аж за голову, глибоко вдихнемо;
🔸 на видиху різко «рубаймо» повітря, водночас не соромимося голосно видихати ротом: «Фффу!»
Повторюйте цю вправу, доки не відчуєте, що напруга зникла.
👉 Знаходьте прості техніки самодопомоги та підтримки близьких на сайті howareu.com і на сторінках Всеукраїнської програми ментального здоров’я @howareu_program у соцмережах. Ніколи не пізно навчитися піклуватися про себе.
🔔 Від звуку сирен повітряної тривоги нікуди сховатися. Півтора року ми живемо із цим звуком, а все одно здригаємося в перші секунди, хоч і здається, що звикли.
Уявіть, що відчувають за цих обставин діти. Для них усе набагато складніше.
Як допомогти малечі подолати страх повітряної тривоги, розповідає в прямому ефірі, присвяченому реакціям дитячої психіки під час війни, педіатр Юлія Крушельницька.
За словами лікарки, до неї часто звертаються люди, які евакуювались із зон активних бойових дій, і багато хто з проблемою дитячого страху. Діти бояться шуму, вибухів, сирен, навіть ховаються від них під ліжко. У цьому разі, на думку пані Юлії, допоможе формування навички заміни.
Як це працює?
Попросіть дитину підбігти до вас і міцно обійняти, щойно вона почує сирену. У такий спосіб тривожність замінюється теплом і ніжністю.
🧸 Запропонуйте малюкові щось особливе: улюблений мультик зі сміливим героєм чи книжку, ведмедика, якого приємно притискати до себе. І так раз у раз.
Але не менш важливо, каже педіатр, щоб і дорослі вміли зберігати спокій. Усі діти неймовірно емпатичні. Вони вбирають емоції та поводяться так само, як і батьки. І якщо в родині напружена психологічна обстановка, це насамперед позначається на малечі.
Цикл ефірів із фахівцями оприлюднюється на Facebook-сторінці ГО «Безбар’єрність» і Координаційного центру КМУ / Mental Health UA в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
Уявіть, що відчувають за цих обставин діти. Для них усе набагато складніше.
Як допомогти малечі подолати страх повітряної тривоги, розповідає в прямому ефірі, присвяченому реакціям дитячої психіки під час війни, педіатр Юлія Крушельницька.
За словами лікарки, до неї часто звертаються люди, які евакуювались із зон активних бойових дій, і багато хто з проблемою дитячого страху. Діти бояться шуму, вибухів, сирен, навіть ховаються від них під ліжко. У цьому разі, на думку пані Юлії, допоможе формування навички заміни.
Як це працює?
Попросіть дитину підбігти до вас і міцно обійняти, щойно вона почує сирену. У такий спосіб тривожність замінюється теплом і ніжністю.
🧸 Запропонуйте малюкові щось особливе: улюблений мультик зі сміливим героєм чи книжку, ведмедика, якого приємно притискати до себе. І так раз у раз.
Але не менш важливо, каже педіатр, щоб і дорослі вміли зберігати спокій. Усі діти неймовірно емпатичні. Вони вбирають емоції та поводяться так само, як і батьки. І якщо в родині напружена психологічна обстановка, це насамперед позначається на малечі.
Цикл ефірів із фахівцями оприлюднюється на Facebook-сторінці ГО «Безбар’єрність» і Координаційного центру КМУ / Mental Health UA в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
🔔 Готуємося до нового навчального року й готуємо в буквальному розумінні: якісне шкільне харчування має бути доступним для всіх, хто ходить до школи в цей стресовий воєнний час, щоб були сили навчатися та навчати.
🥙 Досвідом реформи шкільного харчування ділиться Київщина. Очільники адміністрацій і керівники департаментів освіти ознайомили колег із шести областей України (Хмельницька, Вінницька, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька, Львівська, Житомирська) зі зробленим, а саме з модернізацією обладнання в 135 школах, роботою трьох кулінарних хабів – освітніх центрів, у яких навчилися основ корисного та смачного меню вже понад 700 шкільних кухарів.
👨🍳Гості відвідали в Бучі будівництво фабрики-кухні, яка годуватиме 10 тисяч учнів, а за потреби воєнного часу – і вимушених переселенців найближчих громад. Лише торік ми з меценатом проєкту Говардом Баффетом шукали для неї місце, а незабаром така кухня з’явиться ще й на Харківщині.
🇺🇦 Як слушно зауважив заступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба, російське вторгнення в лютому 2022 року на деякий час зупинило реформу, тож сьогодні маємо працювати ще швидше та з більшим завзяттям.
Такі зустрічі – наш спосіб поширити реформу далі в громади. Кожна з них продовжує працювати й розвиватися, незважаючи на труднощі воєнного часу. І піклування про дітей, їхні потреби й можливості – окрема місія в межах цієї роботи. Маємо здійснити її якнайкраще.
🥙 Досвідом реформи шкільного харчування ділиться Київщина. Очільники адміністрацій і керівники департаментів освіти ознайомили колег із шести областей України (Хмельницька, Вінницька, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька, Львівська, Житомирська) зі зробленим, а саме з модернізацією обладнання в 135 школах, роботою трьох кулінарних хабів – освітніх центрів, у яких навчилися основ корисного та смачного меню вже понад 700 шкільних кухарів.
👨🍳Гості відвідали в Бучі будівництво фабрики-кухні, яка годуватиме 10 тисяч учнів, а за потреби воєнного часу – і вимушених переселенців найближчих громад. Лише торік ми з меценатом проєкту Говардом Баффетом шукали для неї місце, а незабаром така кухня з’явиться ще й на Харківщині.
🇺🇦 Як слушно зауважив заступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба, російське вторгнення в лютому 2022 року на деякий час зупинило реформу, тож сьогодні маємо працювати ще швидше та з більшим завзяттям.
Такі зустрічі – наш спосіб поширити реформу далі в громади. Кожна з них продовжує працювати й розвиватися, незважаючи на труднощі воєнного часу. І піклування про дітей, їхні потреби й можливості – окрема місія в межах цієї роботи. Маємо здійснити її якнайкраще.
Чи можна навчитися стійкості? Особливо коли все навколо руйнується? Можна. У цьому впевнені в Академії стійкості, де вчать протистояти випробуванням, зберігаючи, відновлюючи та плекаючи своє психічне здоров’я.
🎓 Що це за Академія? Це навчальна онлайн-платформа, одним із засновників якої є амбасадор нашої Всеукраїнської програми ментального здоров’я, лікар-психотерапевт, директор Інституту психічного здоров'я Українського католицького університету Олег Романчук.
Для кого вона? Для всіх, незалежно від віку чи професії. Адже стійкість, особливо зараз, потрібна нам усім. Тому й раджу навідатися на платформу, щоб знайти для себе поради й практики, які допоможуть бути стійкішими.
💻 На сайті є унікальна формула стійкості. Її п’ять складових, за словами авторів, люди з давніх часів використовували, щоб залишатися стійкими. Є тут навчальні відео, що допоможуть зрозуміти природу стійкості, а також практики, більшість із яких – це модифіковані техніки когнітивно-поведінкової терапії, подані у форматі, який може застосовувати кожен самостійно.
👉 І дуже важливий момент. Тут вчать не просто стійкості. Тут вчать уміння вистояти серед життєвих потрясінь і залишитися при цьому Людиною. Людиною, як сказано на платформі, у найглибшому розумінні цього слова: світлою, мужньою, такою, яка живе любов’ю, яка живе по правді.
І цей людиноцентричний підхід мені надзвичайно імпонує, адже саме його застосовуємо повсякчас у нашій Всеукраїнській програмі ментального здоров’я. 🫂
🎓 Що це за Академія? Це навчальна онлайн-платформа, одним із засновників якої є амбасадор нашої Всеукраїнської програми ментального здоров’я, лікар-психотерапевт, директор Інституту психічного здоров'я Українського католицького університету Олег Романчук.
Для кого вона? Для всіх, незалежно від віку чи професії. Адже стійкість, особливо зараз, потрібна нам усім. Тому й раджу навідатися на платформу, щоб знайти для себе поради й практики, які допоможуть бути стійкішими.
💻 На сайті є унікальна формула стійкості. Її п’ять складових, за словами авторів, люди з давніх часів використовували, щоб залишатися стійкими. Є тут навчальні відео, що допоможуть зрозуміти природу стійкості, а також практики, більшість із яких – це модифіковані техніки когнітивно-поведінкової терапії, подані у форматі, який може застосовувати кожен самостійно.
👉 І дуже важливий момент. Тут вчать не просто стійкості. Тут вчать уміння вистояти серед життєвих потрясінь і залишитися при цьому Людиною. Людиною, як сказано на платформі, у найглибшому розумінні цього слова: світлою, мужньою, такою, яка живе любов’ю, яка живе по правді.
І цей людиноцентричний підхід мені надзвичайно імпонує, адже саме його застосовуємо повсякчас у нашій Всеукраїнській програмі ментального здоров’я. 🫂
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
– Ти як?
– Зі мною все гаразд!
Така реакція людини, котра стала очевидцем страшних подій, може означати зовсім протилежне. Людина не Ok, але не усвідомлює цього. Психологи називають цей стан «травмою свідка».
👉Про те, як цю травму розпізнати й подолати, розповідає в прямому ефірі психологиня, учасниця проєкту «Психосоціальна підтримка під час війни» Тетяна Єрмолаєва.
«Свідок трагедії переживає ті самі емоції, що й людина, яка потрапила в епіцентр небезпеки. Це механізм ідентифікації. Людина ніби «вдягає» на себе ситуацію, за якою спостерігає. Але їй здається, що з нею все гаразд. Та й зі сторони можна не помічати нічого підозрілого. Насправді ж через те, що біль і переживання занадто великі, відбувається «заморожування» емоцій», – пояснює психологиня.
Як проявляється травматичний досвід?
📍Через погіршення сну: часті прокидання вночі, неприємні сновидіння, відчуття втоми на ранок.
📍Порушення роботи кишківника, втрата апетиту або навпаки – постійне відчуття голоду.
📍Підвищення температури тіла ввечері, що частенько списується на перевтому чи легку застуду, може бути ще одним симптомом.
«Травма свідка» підступна. Вона здатна ховатися всередині людини неймовірно довго, проявлятися у зміні світогляду, стосунках із близькими, самопочутті та різних оцінках ситуації, а через десятки років – прорватися на волю. І в цьому її головна небезпека.
«Подолати травму можна, хоч і не швидко. Просто стерти з пам’яті страшну подію не вийде. Зцілення полягає в тому, що ми перестаємо страждати так, ніби це відбувається знову й знову. Тому, якщо ви відчуваєте, що з вами відбувається щось незвичне, краще звернутися по консультацію до психолога», – порадила Тетяна Єрмолаєва.
Цикл ефірів із фахівцями оприлюднюється на Facebook-сторінках ГО «Безбар’єрність» і Координаційного центру КМУ / Mental Health UA у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
– Зі мною все гаразд!
Така реакція людини, котра стала очевидцем страшних подій, може означати зовсім протилежне. Людина не Ok, але не усвідомлює цього. Психологи називають цей стан «травмою свідка».
👉Про те, як цю травму розпізнати й подолати, розповідає в прямому ефірі психологиня, учасниця проєкту «Психосоціальна підтримка під час війни» Тетяна Єрмолаєва.
«Свідок трагедії переживає ті самі емоції, що й людина, яка потрапила в епіцентр небезпеки. Це механізм ідентифікації. Людина ніби «вдягає» на себе ситуацію, за якою спостерігає. Але їй здається, що з нею все гаразд. Та й зі сторони можна не помічати нічого підозрілого. Насправді ж через те, що біль і переживання занадто великі, відбувається «заморожування» емоцій», – пояснює психологиня.
Як проявляється травматичний досвід?
📍Через погіршення сну: часті прокидання вночі, неприємні сновидіння, відчуття втоми на ранок.
📍Порушення роботи кишківника, втрата апетиту або навпаки – постійне відчуття голоду.
📍Підвищення температури тіла ввечері, що частенько списується на перевтому чи легку застуду, може бути ще одним симптомом.
«Травма свідка» підступна. Вона здатна ховатися всередині людини неймовірно довго, проявлятися у зміні світогляду, стосунках із близькими, самопочутті та різних оцінках ситуації, а через десятки років – прорватися на волю. І в цьому її головна небезпека.
«Подолати травму можна, хоч і не швидко. Просто стерти з пам’яті страшну подію не вийде. Зцілення полягає в тому, що ми перестаємо страждати так, ніби це відбувається знову й знову. Тому, якщо ви відчуваєте, що з вами відбувається щось незвичне, краще звернутися по консультацію до психолога», – порадила Тетяна Єрмолаєва.
Цикл ефірів із фахівцями оприлюднюється на Facebook-сторінках ГО «Безбар’єрність» і Координаційного центру КМУ / Mental Health UA у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я.