👩‍🍼580 г – стільки важила найменша дитина, яка побачила світ у Львівському обласному перинатальному центрі цього року. Щоб набратися сил, немовля провело в лікарні 91 день. Загалом за тривожний 2022 рік центр здобув усеукраїнську першість у наданні медичної допомоги під час пологів- більше тисячі вимушено переміщених жінок мали змогу отримати тут кваліфіковану допомогу у пологах.

🐙 На інкубаторах у кожного малюка ми побачили іграшки-«няньки» для передчасно народжених дітей. Восьминіжка імітує присутність мами поряд. Маленький пацієнт завдяки цьому почувається у безпеці, перестає смикати за підключені катетери та зонди. Адже спочатку іграшку прикладають до тіла мами для набуття рідного запаху.

У перинатальному нам розповіли: історії жінок-майстринь таких іграшок, подекуди, також важка тема. Багато з них стикнулися з проблемою передчасного народження у власному житті. Вони розповідають, що свого часу їм допомогли з виходжуванням немовляти, а тепер вони допомагають іншим.

🏥 Отже, перинатальний центр розвивається навіть під час війни. Так, наприкінці 2022 року розпочав роботу Банк грудного донорського молока для передчасно народжених і доношених хворих дітей. А нині, на початку 2023-го, уперше за історію комунальних перинатальних центрів відкрили відділення допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) для лікування безпліддя.

🇱🇻 Відвідала сьогодні центр разом із колегою – першою леді Латвії Андрою Левіте. Медик за освітою, у своїй країні вона також взяла під опіку українських мам і немовлят, які з’являються на світ у пологових будинках Латвії. Попри війну й випробування діти повинні народжуватися в безпеці та найкращих умовах. Бо саме так народжується наше майбутнє 💙💛

Причина жахливих російських злочинів протягом довгих дев’яти років зводиться до одного слова: безкарність. Росія відчула, що їй усе зійде з рук. Ось чому міжнародна конференція «Об’єднані заради справедливості» (United for Justice), що стартувала у Львові, дуже важлива. Вона має стати юридичним «Рамштайном», який допоможе об’єднати зусилля, щоб притягнути всіх винних у вчиненні міжнародних злочинів проти України до відповідальності.

Рада вітати на конференції спеціальну представницю Генерального секретаря ООН із питань сексуального насильства в умовах конфлікту Прамілу Паттен. Вона активно свідчить про використання армією РФ сексуального насильства в Україні як зброї. Через це на пані Паттен тиснуть РФ і її спільники, навіть надсилають погрози на електронну адресу. Подякувала Прамілі Паттен за сміливість і принциповість. Не спиняємося 🤝

🗓 Буквально за кілька днів, 6 березня, у штаб-квартирі ООН на 67-й сесії Комісії зі становища жінок разом представимо «Досвід України та ООН у реагуванні та попередженні сексуального насильства під час конфліктів». Там же, у Нью-Йорку, покажуть серіал «Сексуальні злочини армії РФ в Україні» – проєкт, ґрунтований на реальних історіях і свідченнях тих, хто постраждав від сексуального насильства російських військових, або очевидців цих злочинів.

Світ має знати правду, навіть таку, що шокує. Має бачити, що загарбник чинить з українцями. Лише так, через максимальний розголос, покараємо винних і віднайдемо справедливість.

🚊Львівський вокзал – ворота до порятунку. Із початку повномасштабної агресії саме сюди приїжджають наші люди з усієї країни – щоб залишитися чи їхати в евакуацію далі. Щодня тут приймають по два евакуаційні потяги Укрзалізниці.

🫂Щоб допомогти новоприбулим адаптуватися та визначитися, що робити, просто на вокзалі працює проєкт «Медико-психологічна допомога». Він об’єднав медиків, психологів і волонтерів.

Вони зустрічають, стабілізують, годують, консультують, допомагають із проживанням або подальшим маршрутом, бо координуються з гуманітарними спільнотами, що вирушають із вокзалу до Євросоюзу. Щоб надати допомогу всім, тут працюють цілодобово. Серед волонтерів чимало ВПО, які по собі знають, як важко їхати з дому в невідомість. Найстаршому з тих, хто приходить сюди допомагати безкоштовно, 73 роки.

🤝 Була рада познайомитись і поспілкуватись із цими небайдужими людьми. Щодня вони пропускають через себе сотні чужих доль, історій і багато болю. Самі кажуть: якщо після спілкування з ними розгубленість і біль війни меншають, це означає, що вони працюють недаремно.

Просто ще один приклад взаємопідтримки українців. Буденний подвиг допомоги. Те, на чому тримається країна. Країна Людей і для Людей.

Вірю, скоро цим самим шляхом ці самі люди повертатимуться додому. І Львівський вокзал стане найрадіснішим місцем у світі 💙💛